Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №756/14016/26 — Оболонський районний суд міста Києва

21.10.2026 Справа № 756/14016/26

Справа № 756/14016/26

Провадження № 2/756/10067/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шролик І.С.,

за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.03.2010 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 208, залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 » та не надавати строку на примирення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2022 року сторони проживають окремо в різних країнах: позивач разом із сином – у Королівстві Іспанія, відповідач – у місті Києві. Понад чотири роки сторони не ведуть спільного господарства та не мають спільного побуту, шлюбні відносини між ними фактично припинені, намір розірвати шлюб є остаточним, а подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, перше судове засідання призначено на 21.10.2026.

16.10.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги, сторони не підтримують сімейних відносин, місце проживання та утримання дитини узгоджено між ними в добровільному порядку, примирення не призведе до відновлення сімейних відносин. Відповідач просив розірвати шлюб, не надавати строку на примирення та розглянути справу без його участі.

16.10.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги, зазначила, що рішення про розірвання шлюбу прийняте сторонами за взаємною згодою, та просила розглянути справу без її участі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.03.2010, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 208, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Як вбачається з пояснень сторін, викладених у позовній заяві та заявах від 16.10.2026, з 2022 року сторони проживають окремо в різних країнах, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені. Питання щодо місця проживання та утримання дитини сторони врегулювали в добровільному порядку.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що подав письмову заяву від 16.10.2026.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Мотиви та висновки суду

Суд враховує, що сторони понад чотири роки проживають окремо в різних країнах, спільного господарства не ведуть, обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу та просили не надавати строку на примирення. Відомостей про можливість відновлення сімейних відносин матеріали справи не містять.

За таких обставин заходи щодо примирення подружжя не призведуть до збереження сім`ї, а тому суд не вбачає підстав для надання сторонам строку на примирення.

Син сторін ОСОБА_4 є неповнолітнім, питання щодо його місця проживання та утримання сторони врегулювали в добровільному порядку, спору щодо дитини в цій справі не заявлено. Наявність у сторін неповнолітньої дитини не є перешкодою для розірвання шлюбу.

Суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, що мають істотне значення, а шлюб фактично припинив своє існування.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає його.

Позивач просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 », що відповідає ст. 113 СК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05.03.2010 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 208.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ірина ШРОЛИК