Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №756/12488/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №756/12488/26

Суддя: Диба О. В.

23.10.2026 Справа № 756/12488/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/12488/26

Провадження №2/756/9371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» договору про надання фінансового кредиту №129947 від 03.02.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку із строком кредитування 90 днів з 03.02.2025 до 03.05.2025, з фіксованою процентною ставкою 0,72% в день (262,8% річних), з комісією за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 25% від суми кредиту.

19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами та комісією, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Авіра Груп».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 20.02.2026 становить 7592 грн та складається з: 4000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2592 грн – заборгованість за відсотками, 1000 грн – заборгованість за комісією.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 27.07.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 23.10.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 03.02.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №129947, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL4853.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Авіра Груп» про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор KL4853 надіслано позичальнику 03.02.2025 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено у реквізитах відповідача в договорі.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 03.05.2025.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована.

Згідно з п. 1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту.

За змістом п. 1.5 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, датою надання кредиту є 03.02.2025, датою повернення кредиту – 03.05.2025.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно.

У відповідності до п. 4.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом та комісію, що вказана в п.1.4. цього договору, в порядку, встановленому договором.

Умовами договору визначено, що загальні витрати клієнта за кредитом складають 3592 грн, денна процентна ставка – 1%.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого 16.02.2025 підлягали сплаті проценти у сумі 403,20 грн та платежі за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 1000 грн, надалі кожні 14 днів – проценти у сумі 403,20 грн, а 03.05.2025 підлягали сплаті сума кредиту 4000 грн та проценти 172,80 грн. Загальна вартість кредиту за графіком становить 7592 грн, з яких 4000 грн – сума кредиту, 2592 грн – проценти за користування кредитом, 1000 грн – платежі за обслуговування кредитної заборгованості, реальна річна процентна ставка становить 4668%.

Виконання ТОВ «ФК «Авіра Груп» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 03.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано 4000 грн, номер платіжної інструкції A776956B293819CLY129947T1462129, номер транзакції 43856-01278-53273, призначення переказу – видача кредиту за договором №129947. Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами рахунку позичальника, вказаними в договорі ( НОМЕР_2 ), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

Таким чином, ТОВ «ФК «Авіра Груп» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №129947 від 03.02.2025 на загальну суму 7592 грн, з яких 4000 грн – борг за тілом кредиту, 2592 грн – борг за відсотками, 1000 грн – борг за комісією.

Оплату за договором факторингу ТОВ «ФК «Венера Фінанс» здійснено платіжними інструкціями №182 від 19.12.2025 на суму 700000 грн, №211 від 22.01.2026 на суму 650000 грн та №235 від 18.02.2026 на суму 650000 грн.

Вимогою від 20.03.2026 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором №129947 від 03.02.2025 та вимагало сплатити заборгованість у розмірі 7592 грн протягом 30 днів з дати отримання вимоги. Вимогу направлено відповідачу 20.03.2026 рекомендованим листом №R067121605357, що підтверджується списком згрупованих відправлень №20984-05-1-6-88 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 20.02.2026 становить 7592 грн та складається з: 4000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2592 грн – заборгованість за відсотками, 1000 грн – заборгованість за комісією.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №129947 від 03.02.2025 нарахування відсотків, пені та штрафів ТОВ «ФК «Венера Фінанс» не здійснювало.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Проценти за користування кредитом нараховано в межах строку кредитування за ставкою 0,72% на добу, встановленою п. 1.3 договору, що за 90 днів користування кредитом у розмірі 4000 грн становить 2592 грн і відповідає погодженому сторонами графіку розрахунків. Комісію у розмірі 1000 грн, що становить 25% від суми кредиту, встановлено п. 1.4 договору та включено до загальної вартості кредиту, погодженої сторонами в графіку розрахунків.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери» в особі адвоката Пархомчука С.В. укладено договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026, пунктом 3.1 якого вартість однієї години роботи адвоката визначено у розмірі 3000 грн, складено акт про отримання правової допомоги від 10.08.2026, на підставі яких за надання правової допомоги (зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості – 1500 грн, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики – 9000 грн, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи – 4500 грн, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції – 500 грн) позивачем сплачено 15500 грн, що підтверджується рахунком №10.08.2026-88 від 10.08.2026 та платіжною інструкцією №5084 від 10.08.2026.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат представник до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні вищенаведених процесуальних документів, а зазначення в описі інших послуг, похідних від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Крім того, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15500 грн більш ніж удвічі перевищує ціну позову, яка становить 7592 грн, та майже вчетверо – розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000 грн, а отже не є пропорційним до предмета спору.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703) заборгованість за кредитним договором №129947 від 03.02.2025 у розмірі 7592 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп., що складається з: 4000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2592 грн – заборгованість за відсотками, 1000 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 23.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua