Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/11545/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11545/26

Провадження № 2/756/8937/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 24117-11/2024 від 11.11.2024 у розмірі 21 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 24117-11/2024, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредит не повернув і проценти за користування ним не сплатив.

Позивач зазначив, що 24.03.2025 право грошової вимоги до відповідача за цим договором відступлено йому первісним кредитором за договором факторингу. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 21 000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000 грн, за процентами – 6 000 грн, за штрафом – 10 000 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у клопотанні від 03.09.2026 просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Судову повістку про виклик у судове засідання від 22.07.2026 направлено відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 11.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 24117-11/2024, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3250, що підтверджується копією договору та довідкою ТОВ «Стар Файненс Груп» про ідентифікацію.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту – 5 000 грн (п. 1.1 договору); строк кредитування – 120 днів з кінцевою датою погашення 10.03.2025 (п. 1.2 договору); фіксовану денну процентну ставку – 1% (п. 1.4, 1.4.1 договору), яка застосовується в межах строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом (п. 3.3 договору); повернення кредиту та сплату процентів згідно з графіком платежів (п. 1.5, 3.1 договору) чотирма платежами – 10.12.2024, 09.01.2025, 08.02.2025 та 10.03.2025, із поверненням тіла кредиту останнім платежем (додаток № 1 до договору); надання кредиту на платіжну картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-6292 (п. 1.6 договору). За прострочення сплати платежів договором передбачено штраф у розмірі 100% простроченої заборгованості (п. 5.3, 5.3.1 договору).

Зарахування коштів у розмірі 5 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 11.11.2024 підтверджено листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 3426_260217120450 від 17.02.2026 за номером транзакції 563529446.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 22.05.2026 відповідач платежів за договором не вносив. Заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн, за процентами, нарахованими з 11.11.2024 по 10.03.2025, – 6 000 грн. 11.03.2025 кредитодавець нарахував відповідачу штраф у розмірі 10 000 грн.

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 24117-11/2024 від 11.11.2024 у розмірі 21 000 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 6 000 грн – проценти, 10 000 грн – штраф, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників, підписаним уповноваженими представниками обох сторін договору факторингу. Право кредитодавця відступити право вимоги за договором без згоди позичальника передбачено п. 4.1.4 кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір факторингу № 24032025 від 24.03.2025 недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 24117-11/2024 від 11.11.2024 в обсязі, що існував на момент переходу цього права.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що проценти нараховано за ставкою, визначеною п. 1.4 договору, на суму кредиту в межах строку кредитування – з 11.11.2024 по 10.03.2025 (5 000 грн х 1% х 120 днів = 6 000 грн). Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач не надав, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн та процентами в розмірі 6 000 грн підлягає стягненню.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, нарахована за період дії воєнного стану (з 24.02.2022) неустойка (штраф, пеня), а також три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача не підлягають. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Штраф у розмірі 10 000 грн нараховано 11.03.2025 за прострочення відповідачем платежів за графіком, тобто в період дії воєнного стану, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту в розмірі 5 000 грн та процентів у розмірі 6 000 грн, а всього 11 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог, а саме штрафу в розмірі 10 000 грн, належить відмовити з наведених вище підстав.

Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг № 214 від 08.06.2026, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377, виданий адвокату Усенку М.І.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Враховуючи ціну позову (21 000 грн), типовий характер і незначну складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг (консультація, ознайомлення з матеріалами, складення та подання позовної заяви), суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог – у розмірі 2 619,05 грн (5 000 грн х 11 000 грн / 21 000 грн).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 11 000 грн, тобто 52,38% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 394,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» заборгованість за кредитним договором № 24117-11/2024 від 11.11.2024 у розмірі 11 000 грн, судовий збір у розмірі 1 394,59 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 619,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"», ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО