Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №758/5652/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 758/5652/26

Провадження № 2/756/8242/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі – ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до Подільського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:

– за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5252619 від 17.01.2025 у розмірі 41 552,77 грн;

– за договором про надання споживчого кредиту № 2081041 від 08.02.2025 у розмірі 24 950 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5252619, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 11 200 грн, однак своїх зобов`язань належним чином не виконала. 29.09.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу № 01.02-38/25. Заборгованість за договором становить 41 552,77 грн, з яких 11 199,99 грн – тіло кредиту, 24 752,78 грн – проценти за користування кредитом, 5 600 грн – штраф.

Крім того, 08.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі – ТОВ «Селфі Кредит») та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2081041, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн, однак кредит не повернула і проценти за користування ним не сплатила. 26.08.2025 ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу № 01.02-34/25. Заборгованість за договором становить 24 950 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 9 950 грн – проценти за користування кредитом, 10 000 грн – пеня.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.04.2026 справу передано на розгляд Оболонського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 08.09.2026 у зв`язку з повторним автоматизованим розподілом справу прийнято до провадження судді Пукала А.В.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та окремому клопотанні просив розглядати справу за відсутності представника позивача і зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, судову повістку про виклик у судове засідання їй направлено за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5252619 (п. 1.1 договору), який відповідач підписала 17.01.2025 о 10:21 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68137.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту – 11 200 грн (п. 1.2 договору); строк кредитування – 360 днів, періодичність платежів – кожні 30 днів (п. 1.3 договору); разову комісію за надання кредиту – 1 120 грн (п. 1.4 договору); фіксовану стандартну процентну ставку – 0,95% за кожен день користування кредитом у межах усього строку кредитування, а також знижену процентну ставку – 0,9025% на день на умовах програми лояльності (пп. 1.4.1, 1.4.2 договору); денну процентну ставку – 0,9778% (п. 1.4.1 договору); повернення кредиту, сплату комісії та процентів згідно з графіком платежів, який є додатком № 1 до договору, дванадцятьма платежами з 15.02.2025 по 11.01.2026 (п. 1.3 договору, додаток № 1); перерахування кредиту на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 (реквізити сторін договору).

Зарахування коштів у розмірі 11 200 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 30.09.2025 № 20250930-1577 за номером транзакції 652705de-739c-4b4d-bb47-51ee4a69bb0c від 17.01.2025.

Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погодилася з ними та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала: згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» станом на 29.09.2025 вона сплатила 3 443,77 грн, які зараховано в погашення тіла кредиту (0,01 грн), процентів (2 323,76 грн) і комісії (1 120 грн), а її заборгованість становить 41 552,77 грн, з яких 11 199,99 грн – тіло кредиту, 24 752,78 грн – проценти за користування кредитом, 5 600 грн – штраф.

29.09.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-38/25, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025, підписаним директором ТОВ «Свеа Фінанс» Кашпуром М.Л., до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5252619 від 17.01.2025 у розмірі 41 552,77 грн, з яких 11 199,99 грн – тіло кредиту, 24 752,78 грн – проценти, 5 600 грн – штрафні санкції.

Крім того, 08.02.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2081041 (розділ 7 договору), який відповідач підписала 08.02.2025 о 08:24 електронним підписом одноразовим ідентифікатором P766.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту – 5 000 грн (п. 1.2 договору); строк кредиту – 350 днів (п. 1.3 договору); сплату процентів кожні 25 днів, повернення кредиту та сплату процентів згідно з графіком платежів, який є додатком № 1 до договору, чотирнадцятьма платежами з 05.03.2025 по 24.01.2026 (п. 1.4 договору, додаток № 1); фіксовану стандартну процентну ставку – 1% в день у межах строку кредиту (пп. 1.5, 1.5.1 договору); денну процентну ставку – 1% (п. 1.7.1 договору); нарахування процентів на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (пп. 3.1, 3.2 договору); перерахування кредиту на рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Зарахування коштів у розмірі 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 27.08.2025 № 20250827-1058 за номером транзакції 9799f4c1-51a1-485f-a973-df65c2fc499b від 08.02.2025.

Відповідач кредит не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» станом на 26.08.2025 заборгованість відповідача становить 24 950 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 9 950 грн – проценти за користування кредитом, 10 000 грн – штрафні санкції.

26.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-34/25, за яким клієнт відступив фактору права вимоги до боржників за кредитними договорами (п. 2.1 договору факторингу). Передачу реєстру боржників підтверджено актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 26.08.2025, підписаним обома сторонами договору факторингу. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-34/25 від 26.08.2025, підписаним директором ТОВ «Свеа Фінанс» Кашпуром М.Л., до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2081041 від 08.02.2025 у розмірі 24 950 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 9 950 грн – проценти, 10 000 грн – штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростувала, зазначені листи ТОВ «Пейтек» підтверджують факт виконання первісними кредиторами зобов`язань за обома кредитними договорами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Договори факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025 та № 01.02-34/25 від 26.08.2025 недійсними не визнавалися та відповідачем не оспорювалися, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за обома кредитними договорами в обсязі, що існував на момент переходу цих прав.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що за договором № 5252619 від 17.01.2025 проценти нараховано на суму кредиту в межах строку кредитування – з 17.01.2025 по 29.09.2025 – за ставками, визначеними пп. 1.4.1, 1.4.2 договору: 101,08 грн на день (0,9025%) з 17.01.2025 по 15.02.2025 та 106,39 грн на день (0,95%) з 16.02.2025 по 29.09.2025, усього 27 076,54 грн. З урахуванням сплачених відповідачем процентів у розмірі 2 323,76 грн несплаченими залишилися проценти в розмірі 24 752,78 грн. Доказів повернення кредиту та сплати цих процентів відповідач не надала, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 199,99 грн та процентами в розмірі 24 752,78 грн, усього 35 952,77 грн, підлягає стягненню.

За договором № 2081041 від 08.02.2025 проценти нараховано за ставкою, визначеною п. 1.5.1 договору, на суму кредиту в межах строку кредиту – за 199 днів користування кредитом у період з 08.02.2025 по 26.08.2025 з урахуванням п. 3.2 договору (5 000 грн х 1% х 199 днів = 9 950 грн). Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач не надала, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн та процентами в розмірі 9 950 грн, усього 14 950 грн, підлягає стягненню.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, нарахована за період дії воєнного стану (з 24.02.2022) неустойка (штраф, пеня), а також три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача не підлягають. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Штрафні санкції за договором № 5252619 від 17.01.2025 у розмірі 5 600 грн та за договором № 2081041 від 08.02.2025 у розмірі 10 000 грн нараховано у 2025 році за прострочення відповідачем платежів за графіками, тобто в період дії воєнного стану, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом за обома договорами на загальну суму 50 902,77 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог, а саме штрафних санкцій за обома договорами, належить відмовити з наведених вище підстав.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 50 902,77 грн, тобто 76,54% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 037,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»:

– заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5252619 від 17.01.2025 у розмірі 35 952,77 грн;

– заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2081041 від 08.02.2025 у розмірі 14 950 грн,

а також судовий збір у розмірі 2 037,86 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО