Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №756/11689/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11689/26

Провадження № 2/756/9031/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 54 148,78 грн, з яких:

– за договором про споживчий кредит № 9241403 від 13.11.2025 – 19 570 грн;

– за договором про споживчий кредит № 102107713 від 24.11.2025 – 13 678,78 грн;

– за договором про надання кредиту № 26085-12/2025 від 11.12.2025 – 20 900 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13.11.2025 і 24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договори про споживчий кредит № 9241403 і № 102107713, а 11.12.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем – договір про надання кредиту № 26085-12/2025. Кредитодавці перерахували кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте вона своїх зобов`язань з повернення кредитів, сплати процентів і комісій не виконала.

24.04.2026 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права вимоги за першими двома договорами на підставі договору факторингу № 24042026, а 28.04.2026 ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило права вимоги за третім договором на підставі договору факторингу № 28042026.

Після відступлення відповідач жодного платежу ні новому, ні первісним кредиторам не здійснила, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість: за договором № 9241403 – 19 570 грн (тіло кредиту 5 000 грн, комісія за обслуговування кредиту 6 570 грн, неустойка 8 000 грн); за договором № 102107713 – 13 678,78 грн (тіло кредиту 3 000 грн, проценти 2 005,78 грн, комісія за надання кредиту 675 грн, комісія за обслуговування кредиту 1 998 грн, неустойка 6 000 грн); за договором № 26085-12/2025 – 20 900 грн (тіло кредиту 5 000 грн, проценти 5 400 грн, комісія за видачу кредиту 500 грн, штраф 10 000 грн).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.

Відомостей про подання відповідачем відзиву на позов матеріали справи не містять.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за відсутності представника позивача, а в разі неявки відповідача – ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судовою повісткою, надісланою за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

І. Щодо договору про споживчий кредит № 9241403 від 13.11.2025

13.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9241403, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 5 000 грн загальним строком на 360 днів з 13.11.2025, з датою остаточного погашення заборгованості 08.11.2026, а позичальник – повернути кредит, сплатити комісії та проценти відповідно до графіка платежів (пп. 1.1–1.4 договору).

За п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1 350 грн, тобто 27% від суми кредиту, і нараховується одноразово в момент видачі кредиту. За п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 16 060 грн і нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період. Відповідно до пп. 1.5.3, 1.5.4 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,0010% річних і за весь строк кредитування становлять 0 грн. Денна процентна ставка становить 0,97% (п. 1.5 договору).

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору) відповідач мала сплатити 23 платежі в період з 13.12.2025 до 08.11.2026, з яких перший становить 1 350 грн комісії за надання кредиту, а кожен наступний – 735 грн, у тому числі 5 грн тіла кредиту і 730 грн комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 2.4.3 договору в разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі; такі платежі здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Пунктом 4.1 договору передбачено штраф у розмірі 1 000 грн за кожен випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком дати, якщо таке порушення триває більше ніж два дні.

Кредит надається безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Договір підписано позичальником 13.11.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 758976, а від імені кредитодавця – кваліфікованим електронним підписом генерального директора Вініченка О.В.

Перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000 грн підтверджено платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» № 166179976 від 13.11.2025 на картку НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 9241403».

Як вбачається з відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором, 05.12.2025 відповідач сплатила 1 350 грн комісії за надання кредиту, інших платежів не здійснювала. За період з 14.12.2025 до 13.04.2026 кредитодавець нарахував 6 570 грн комісії за обслуговування кредиту, а за період з 31.12.2025 до 15.04.2026 – 8 000 грн штрафу за п. 4.1 договору.

24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 24042026, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, а перехід прав вимоги відбувається в момент підписання акта приймання-передачі реєстру боржників (пп. 1.1, 1.2 договору факторингу).

Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 від 24.04.2026, підписаним генеральними директорами фактора Ревуновим Р.О. та клієнта ОСОБА_2 , і актом приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 24.04.2026 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 9241403 на суму 19 570 грн, з яких 5 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 6 570 грн – за комісією за обслуговування кредиту, 8 000 грн – за неустойкою.

ІІ. Щодо договору про споживчий кредит № 102107713 від 24.11.2025

24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102107713, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн загальним строком на 360 днів з 24.11.2025, з датою остаточного погашення заборгованості 19.11.2026, а позичальник – повернути кредит, сплатити комісії та проценти відповідно до графіка платежів (пп. 1.1–1.4 договору).

За п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 675 грн, тобто 22,50% від суми кредиту, і нараховується одноразово в момент видачі кредиту. За п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 4 884 грн і нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період. Відповідно до пп. 1.5.3, 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 90% річних, а протягом решти строку кредитування – за стандартною ставкою 180% річних на фактичний залишок кредиту. Денна процентна ставка становить 0,98% (п. 1.5 договору).

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору) відповідач мала сплатити 23 платежі в період з 24.12.2025 до 19.11.2026, з яких перший становить 897 грн, а наступні – від 446,85 грн до 442,50 грн, останній – 3 376,20 грн.

Умови дострокового повернення кредиту, штрафу та способу надання кредиту в договорі № 102107713 ті самі, що й у договорі № 9241403 (пп. 2.1, 2.4.3, 4.1 договору).

Договір підписано позичальником 24.11.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 312621, а від імені кредитодавця – кваліфікованим електронним підписом генерального директора Вініченка О.В.

Перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000 грн підтверджено платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» № 112366439 від 24.11.2025 на картку НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 102107713».

Як вбачається з відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором, відповідач жодного платежу не здійснила. За період з 25.11.2025 до 24.04.2026 кредитодавець нарахував 2 005,78 грн процентів за ставками пп. 1.5.3, 1.5.4 договору, 675 грн комісії за надання кредиту, 1 998 грн комісії за обслуговування кредиту, а також 6 000 грн штрафу за п. 4.1 договору за період з 27.12.2025 до 12.03.2026.

Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 від 24.04.2026 до договору факторингу № 24042026, підписаним генеральними директорами фактора Ревуновим Р.О. та клієнта ОСОБА_2 , і актом приймання-передачі реєстру боржників № 2 від 24.04.2026 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102107713 на суму 13 678,78 грн, з яких 3 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2 005,78 грн – за процентами, 675 грн – за комісією за надання кредиту, 1 998 грн – за комісією за обслуговування кредиту, 6 000 грн – за неустойкою.

ІІІ. Щодо договору про надання кредиту № 26085-12/2025 від 11.12.2025

11.12.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 26085-12/2025, за умовами якого товариство надало позичальнику споживчий кредит у розмірі 5 000 грн строком на 120 днів, з кінцевою датою погашення 09.04.2026 (пп. 1.1, 1.2 договору).

За п. 1.4 договору за користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 0,90% на день на залишок заборгованості, а також одноразова комісія за видачу кредиту в сумі 500 грн, що становить 10% від суми кредиту. Денна процентна ставка становить 0,98% (п. 1.4.1 договору). Нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування за кожен день користування кредитом (п. 3.3 договору).

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору) відповідач мала сплатити чотири платежі в період з 09.01.2026 до 09.04.2026 на загальну суму 10 900 грн, з яких 5 000 грн тіла кредиту, 5 400 грн процентів і 500 грн комісії за видачу кредиту.

Пунктом 5.3 договору передбачено штраф у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості за відповідний розрахунковий період.

Кредит надається в безготівковій формі на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № 4790-72xx-xxxx-2023 (п. 1.6 договору). Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y744 (розділ 8 договору).

Зарахування кредитних коштів у розмірі 5 000 грн 11.12.2025 на картку НОМЕР_1 підтверджено листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_260609120831 від 09.06.2026 за номером транзакції в системі iPay.ua № 945861789.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Стар Файненс Груп» станом на 04.06.2026 відповідач платежів за договором не здійснювала; заборгованість становить 5 000 грн за тілом кредиту, 5 400 грн за процентами, 500 грн за комісією за видачу кредиту та 10 000 грн штрафу.

28.04.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 28042026, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників від 28.04.2026 (додаток № 1 до договору факторингу № 28042026), підписаним генеральним директором фактора Ревуновим Р.О. та директором клієнта Кононенком Є.О., до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 26085-12/2025 на суму 20 900 грн, з яких 5 000 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 5 400 грн – за відсотками, 500 грн – за комісією за видачу кредиту, 10 000 грн – за штрафом.

IV. Норми права, які суд застосовує до спірних правовідносин

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. За ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. За ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором; такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення про вимогу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договорів факторингу).

V. Мотиви суду

Договори № 9241403, № 102107713 і № 26085-12/2025 укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому вони вважаються укладеними в письмовій формі та є обов`язковими для виконання сторонами.

Кредитодавці свої обов`язки з надання кредитів виконали, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Мілоан» та листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про зарахування коштів на картку, реквізити якої зазначено в кожному з договорів.

Позивач набув право вимоги до відповідача за всіма трьома договорами в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цього права. Договори факторингу у встановленому законом порядку не оспорювалися і недійсними не визнавалися.

За договорами № 9241403 і № 102107713 відповідач з грудня 2025 року не здійснила жодного платежу за графіком, тобто затримала сплату частин кредиту більш ніж на один календарний місяць. За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 2.4.3 договорів кредитор набув права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту. Позивач реалізував це право, звернувшись у липні 2026 року до суду з вимогою про стягнення всієї суми кредиту. З того часу сплило більш ніж 30 календарних днів, проте відповідач порушення не усунула і кредитів не повернула, а тому заборгованість за тілом кредиту за договором № 9241403 у розмірі 5 000 грн і за договором № 102107713 у розмірі 3 000 грн підлягає стягненню.

Строк кредитування за договором № 26085-12/2025 сплив 09.04.2026, тож кредит підлягав поверненню в повному обсязі, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн також підлягає стягненню.

Проценти за договором № 102107713 у розмірі 2 005,78 грн нараховано за ставками, погодженими сторонами в пп. 1.5.3, 1.5.4 договору, за період з 25.11.2025 до 24.04.2026, тобто в межах строку кредитування. Проценти за договором № 26085-12/2025 у розмірі 5 400 грн нараховано за ставкою п. 1.4 договору за 120 днів строку кредитування. Отже, вимоги про стягнення процентів є обґрунтованими.

Комісію за надання кредиту за договором № 102107713 у розмірі 675 грн і комісію за видачу кредиту за договором № 26085-12/2025 у розмірі 500 грн передбачено п. 1.5.1 і п. 1.4 відповідних договорів та нараховано одноразово в день видачі кредиту. Отже, вимоги про стягнення цих сум комісій є обґрунтованими.

Натомість позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту за договором № 9241403 у розмірі 6 570 грн і за договором № 102107713 у розмірі 1 998 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказала, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Згідно з договорами № 9241403 і № 102107713 комісію за обслуговування кредиту встановлено за цілодобове надання позичальнику в особистому кабінеті інформації про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, розрахунок платежів і графік платежів, за можливість погашати заборгованість через особистий кабінет, надсилання нагадувань про дати платежів і повідомлень про зарахування платежів, а також консультування з питань виконання договору (розділ «Терміни та визначення», п. 3.1.3 кожного з договорів). Отже, ця комісія встановлена не за самостійну послугу споживачу, а за інформування про стан заборгованості, яке закон гарантує безоплатно, та за дії кредитодавця з обслуговування власної вимоги. Іншого переліку послуг, за які нараховується ця комісія, договори не містять.

Крім того, проценти за користування кредитом за договором № 9241403 встановлено в символічному розмірі 0,0010% річних, і за весь строк кредитування вони становлять 0 грн, тоді як комісія за обслуговування кредиту за строк кредитування (16 060 грн) більш ніж утричі перевищує суму кредиту, а вже нарахована її частина (6 570 грн) перевищує суму кредиту. Тобто ця комісія фактично замінює плату за користування кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин умови п. 1.5.2 договорів № 9241403 і № 102107713 про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемними незалежно від їх погодження сторонами і не створили для відповідача обов`язку сплатити 6 570 грн і 1 998 грн комісії ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем, до якого право вимоги перейшло в обсязі, що існував у первісного кредитора. Платежів у рахунок цієї комісії відповідач не здійснювала, а сплачені нею за договором № 9241403 1 350 грн зараховано в рахунок комісії за надання кредиту, тому питання про перезарахування сплачених сум не виникає.

Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу) за договором № 9241403 у розмірі 8 000 грн, за договором № 102107713 у розмірі 6 000 грн і за договором № 26085-12/2025 у розмірі 10 000 грн, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Оскільки заявлену неустойку (штраф) нараховано за прострочення, що мало місце з грудня 2025 року по квітень 2026 року, тобто в період дії воєнного стану, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

VI. Висновок суду

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

– за договором про споживчий кредит № 9241403 від 13.11.2025 у розмірі 5 000 грн (тіло кредиту);

– за договором про споживчий кредит № 102107713 від 24.11.2025 у розмірі 5 680,78 грн, з яких 3 000 грн – тіло кредиту, 2 005,78 грн – проценти, 675 грн – комісія за надання кредиту;

– за договором про надання кредиту № 26085-12/2025 від 11.12.2025 у розмірі 10 900 грн, з яких 5 000 грн – тіло кредиту, 5 400 грн – проценти, 500 грн – комісія за видачу кредиту.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 21 580,78 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 161257 від 19.06.2026. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 061,09 грн (21 580,78 х 2 662,40 : 54 148,78).

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:

– заборгованість за договором про споживчий кредит № 9241403 від 13.11.2025 у розмірі 5 000 грн;

– заборгованість за договором про споживчий кредит № 102107713 від 24.11.2025 у розмірі 5 680,78 грн;

– заборгованість за договором про надання кредиту № 26085-12/2025 від 11.12.2025 у розмірі 10 900 грн,

а також судовий збір у розмірі 1 061,09 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО