Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/11411/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11411/26

Провадження № 2/756/8848/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 27783-10/2024 від 16.10.2024 у розмірі 20 976 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі – ТОВ «Стар Файненс Груп») та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 27783-10/2024, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 6 000 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.

Позивач зазначив, що 24.03.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило йому право грошової вимоги до відповідача за цим договором на підставі договору факторингу № 24032025. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 20 976 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 520 грн, за процентами за користування кредитом – 4 968 грн, за штрафом – 10 488 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та в клопотанні від 06.10.2026 просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою, направленою за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 27783-10/2024, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3250 шляхом акцептування оферти кредитодавця (пп. 2.17, 2.18 договору), що підтверджується довідкою ТОВ «Стар Файненс Груп» про ідентифікацію.

За умовами договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності (п. 1.1 договору) строком на 120 днів з кінцевою датою погашення кредиту 12.02.2025, який позичальник зобов`язався погасити частинами відповідно до графіка платежів (п. 1.2 договору). За користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, тип процентної ставки – фіксована (п. 1.4 договору); проценти нараховуються в межах строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п. 3.3 договору). Графіком платежів (додаток № 1 до договору) визначено чотири платежі у період з 14.11.2024 по 12.02.2025 (п. 1.5 договору). Кредит надається в безготівковій формі на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-7314 (п. 1.6 договору).

Зарахування коштів у розмірі 6 000 грн підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 20.02.2026 № 20260220-635 щодо переказу 16.10.2024 на платіжну картку № 5375-41хх-хххх-7314 за номером транзакції 1487804.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, складеного ТОВ «Стар Файненс Груп», відповідач 14.11.2024 сплатив 2 280 грн, які зараховано в погашення тіла кредиту (480 грн) та процентів за користування кредитом (1 800 грн). Надалі платежів відповідач не вносив, кредит у розмірі 5 520 грн не повернув.

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 27783-10/2024 від 16.10.2024 у розмірі 20 976 грн, з яких 5 520 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 968 грн – за процентами, 10 488 грн – за штрафом, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників до нього, підписаним уповноваженими особами обох сторін договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки договір факторингу № 24032025 від 24.03.2025 у встановленому законом порядку недійсним не визнаний та не оспорений, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд виходить з того, що відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн і повернув з нього 480 грн, тому заборгованість за тілом кредиту становить 5 520 грн. Проценти за користування кредитом у розмірі 4 968 грн нараховано за ставкою 1% в день на залишок заборгованості за тілом кредиту 5 520 грн за 90 днів з 15.11.2024 по 12.02.2025, тобто в межах строку кредитування, визначеного п. 1.2 договору, відповідно до пп. 1.4, 3.3 договору (5 520 грн х 1% х 90 днів = 4 968 грн). Доказів сплати цієї заборгованості матеріали справи не містять.

Щодо позовних вимог про стягнення 10 488 грн штрафу суд зазначає, що штраф є різновидом неустойки (ст. 549 ЦК України), яку кредитодавець нарахував на підставі п. 5.3 договору за прострочення сплати платежів, встановлених графіком платежів. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, за яке нараховано штраф, мало місце з 15.12.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлений штраф нараховано за прострочення, що мало місце у період дії воєнного стану, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10 488 грн, з яких 5 520 грн – заборгованість за тілом кредиту та 4 968 грн – заборгованість за процентами; у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 1958 від 08.06.2026, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої допомоги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи ціну позову (20 976 грн), типовий характер спору та нескладність справи, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг (консультація, ознайомлення з матеріалами, погодження правової позиції, складення та подання позовної заяви), суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Разом з тим позов задоволено частково – на 50% заявлених вимог, тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 500 грн (5 000 грн х 50%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 40757 від 19.06.2026. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 10 488 грн, тобто 50% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"» заборгованість за кредитним договором № 27783-10/2024 від 16.10.2024 у розмірі 10 488 грн, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"», ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО