Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/11162/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11162/26

Провадження № 2/756/8754/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5477610 від 21.04.2025 у розмірі 42 395 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

30.12.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. На дату відступлення заборгованість відповідача за тілом кредиту становила 10 000 грн, за процентами – 22 230 грн. У межах строку кредитування позивач нарахував відповідачу проценти за період з 31.12.2025 по 16.04.2026 у розмірі 10 165 грн. Загальний розмір заборгованості становить 42 395 грн, яку відповідач не погасив.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства укладено договір № 5477610 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 70947 (п. 1.1, розділ 10 договору).

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту – 10 000 грн (п. 1.2 договору), строк кредитування – 360 днів з періодичністю платежів кожні 20 днів (п. 1.3 договору), стандартну процентну ставку – 0,95% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування (п. 1.4.1 договору), та знижену процентну ставку – 0,8075% за кожен день користування кредитом за умови сплати до 10.05.2025 включно суми першого платежу (п. 1.4.2 договору). Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування (п. 3.1 договору), до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту (п. 3.2 договору). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком платежів (п. 4.1 договору), за яким останній платіж разом із поверненням кредиту припадає на 15.04.2026 (додаток № 1 до договору). Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Зарахування коштів у розмірі 10 000 грн підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 30.12.2025 № 20251230-608 про перерахування 21.04.2025 коштів на платіжну картку НОМЕР_1 за номером транзакції f42fccbd-e0c1-4341-872f-e2c9db35cf13.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» станом на 30.12.2025 відповідач 10.05.2025 сплатив 1 615 грн процентів, після чого платежів на погашення заборгованості не здійснював. Заборгованість відповідача станом на 30.12.2025 становила: за тілом кредиту – 10 000 грн, за процентами, нарахованими за період з 21.04.2025 по 30.12.2025, – 22 230 грн.

30.12.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК "Фінтраст Капітал"» укладено договір факторингу № 30/12/2025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 5477610 від 21.04.2025, у тому числі щодо 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 22 230 грн заборгованості за процентами, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу), підписаним уповноваженими особами обох сторін договору факторингу.

Відповідно до розрахунку позивача за період з 31.12.2025 по 16.04.2026 (107 днів) позивач нарахував відповідачу проценти за ставкою 0,95% за день у розмірі 10 165 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростовував, а 10.05.2025 частково сплатив проценти за договором, зазначений лист ТОВ «Пейтек» підтверджує факт виконання ТОВ «Лінеура Україна» своїх зобов`язань за договором про надання кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу).

Отже, ТОВ «ФК "Фінтраст Капітал"» набуло право вимоги до відповідача за договором № 5477610 від 21.04.2025 в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цього права. Договір факторингу у встановленому законом порядку не оспорювався і недійсним не визнавався.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд виходить з такого.

Заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн, доказів її погашення відповідач не надав.

Проценти у розмірі 22 230 грн нараховано ТОВ «Лінеура Україна» за період з 21.04.2025 по 30.12.2025, тобто в межах строку кредитування, за погодженими сторонами ставками (за перші 20 днів – за зниженою ставкою 0,8075%, надалі – за стандартною ставкою 0,95% за день) з урахуванням сплачених відповідачем 1 615 грн, що відповідає умовам договору.

Оскільки право вимоги перейшло до позивача 30.12.2025, тобто до спливу строку кредитування, до нього перейшло і право нараховувати передбачені договором проценти до закінчення цього строку (ст. 514 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Строк кредитування за договором становить 360 днів (п. 1.3 договору) з урахуванням дня надання кредиту (п. 3.2 договору) і закінчився 15.04.2026 – у день останнього платежу за графіком платежів. Отже, нарахування процентів за 16.04.2026 здійснено поза межами строку кредитування і є безпідставним. У межах строку кредитування за період з 31.12.2025 по 15.04.2026 (106 днів) проценти становлять 10 070 грн (10 000 грн х 0,95% х 106 днів).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 5477610 від 21.04.2025 становить 42 300 грн, з яких 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 32 300 грн – заборгованість за процентами (22 230 грн + 10 070 грн).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 5477610 від 21.04.2025 у розмірі 42 300 грн; у задоволенні вимоги про стягнення 95 грн процентів, нарахованих поза строком кредитування, слід відмовити.

Позивач просив стягнути з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений з адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення до цього договору, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 20761 від 12.06.2026, рахунок на оплату та ордер серії АІ № 2230607.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Враховуючи ціну позову (42 395 грн), типовість і нескладність справи, яка не потребувала дослідження значного обсягу доказів, та фактичний обсяг наданих послуг (консультація, аналіз документів, складення позовної заяви з додатками), а також те, що частина зазначених в акті послуг (складення відповіді на відзив, участь у судових засіданнях) фактично не надавалася, суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Разом з тим позов задоволено частково – на 99,78% заявлених вимог, тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 4 988,80 грн (5 000 грн х 42 300 грн / 42 395 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на суму 42 300 грн із заявлених 42 395 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 656,43 грн (2 662,40 грн х 42 300 грн / 42 395 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"» заборгованість за кредитним договором № 5477610 від 21.04.2025 у розмірі 42 300 грн, судовий збір у розмірі 2 656,43 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 988,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"», ЄДРПОУ 44559822, адреса: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО