Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №756/13456/26 — Оболонський районний суд міста Києва

23.10.2026 Справа № 756/13456/26

Справа № 756/13456/26

Провадження № 2/756/9797/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя Шролик І.С.,

секретар судового засідання Дулина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суд із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 19.03.2025-100001843 від 19.03.2025 у розмірі 8 300 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 2 500 грн строком на 217 днів. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісій не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8 300 грн, яка складається з 2 500 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 875 грн – за процентами, 225 грн – за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 450 грн – за комісією за обслуговування кредитної заборгованості та 1 250 грн – неустойки.

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Через перебування головуючого судді в нарадчій кімнтаі по кримінальній справі 06.10.2026 розгляд спраив відкладено до 23.10.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом надіслання судової кореспонденції на адресу зареєсрованого місця проживання, яка повернулась без вручення адресату, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено в електронній формі кредитний договір (кредитної лінії) № 19.03.2025-100001843, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (пп. 1.3, 2.2 оферти). Відповідь про прийняття пропозиції підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором E614, отриманим у повідомленні на номер телефону, вказаний під час ідентифікації (пп. 2.3.5, 2.3.6 оферти). Ідентифікацію позичальника здійснено через Систему BankID НБУ (п. 20 заявки).

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти і комісії (п. 3.1 оферти). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2 оферти).

Згідно із заявкою позичальнику надано кредит у розмірі 2 500 грн, дата видачі – 19.03.2025, строк кредитування – 217 днів, дата повернення кредиту – 21.10.2025; продовження строку кредитування договором не передбачено (пп. 1-5 заявки). Процентна ставка «Стандарт» становить 1% за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, процентна ставка «Економ» – 0,5% за один день протягом наступних чергових періодів (пп. 6, 7 заявки). Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту на кількість днів користування та на процентну ставку, що застосовується у відповідному періоді (п. 13 заявки). Денна процентна ставка становить 0,84% (п. 12 заявки).

Заявкою передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 225 грн (п. 8 заявки), та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим, яка встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника, можливості здійснення платежів, відновлення пароля, інформування про дати сплати платежів, консультаційні послуги та інші послуги, які прямо не вказані в цьому пункті (п. 9 заявки). Неустойку визначено в розмірі 37,50 грн за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання (п. 7.6 оферти, п. 17 заявки). Заявка містить графік платежів із сімома черговими платежами, останній з яких – 21.10.2025 (п. 14 заявки).

Способом надання кредиту є перерахування коштів на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4314-14XX-XXXX-2398 (п. 4.1 оферти).

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026, згідно з яким 19.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 2 500 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 27.07.2026 відповідач платежів на погашення заборгованості не здійснювала.

Позивачем нараховано проценти за період з 19.03.2025 по 21.10.2025 у розмірі 3 875 грн (за ставкою 1% на день з 19.03.2025 по 19.06.2025 – 2 325 грн, за ставкою 0,5% на день з 20.06.2025 по 21.10.2025 – 1 550 грн), комісію за надання кредиту – 225 грн, комісію за обслуговування кредитної заборгованості 19.04.2025 і 20.05.2025 – по 225 грн, а також неустойку за період з 19.04.2025 по 22.05.2025 у загальному розмірі 1 250 грн.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 3 цієї статті особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічне застосування зазначеної норми наведено в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Мотиви та висновки суду

Суд встановив, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач виконав свій обов`язок з надання кредиту, що підтверджено листом платіжного провайдера, який ідентифікує платіжну картку відповідача. Відповідач у встановлений договором строк, тобто до 21.10.2025, кредит не повернула, проценти та комісію за надання кредиту не сплатила.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 500 грн.

Проценти нараховано позивачем у межах строку кредитування за ставками, погодженими сторонами в пп. 6, 7 заявки, з 19.03.2025 по 21.10.2025 включно. Денна процентна ставка за договором (0,84%) не перевищує максимального розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що стягненню підлягають проценти за користування кредитом у розмірі 3 875 грн.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, є разовою платою за дії кредитодавця з надання кредиту, погоджена сторонами в п. 8 заявки та врахована у складі загальних витрат за споживчим кредитом. Оскільки кредит фактично надано, вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 225 грн підлягає задоволенню.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд враховує, що за змістом п. 9 заявки ця комісія встановлена за інформаційну підтримку, інформування про дати сплати платежів, консультації та інші послуги, «які прямо не вказані в даному пункті». Зазначені дії охоплюються обов`язками кредитодавця, які він виконує безоплатно в силу ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 5.1 оферти, а не є окремими додатковими чи супутніми послугами. Конкретного переліку платних послуг, які реально надавалися позичальнику за цю комісію, договір не містить, доказів надання таких послуг позивач не подав. За таких обставин умова п. 9 заявки про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими зазначеним Законом, і відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною, а тому вимога про стягнення 450 грн комісії за обслуговування задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що правомірність комісії за обслуговування випливає з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд відхиляє, оскільки ця норма визначає склад загальних витрат за споживчим кредитом для цілей обчислення реальної річної та денної процентних ставок і не є підставою для стягнення платежу, умова про який є нікчемною в силу ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 1 250 грн суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на час ухвалення рішення. Неустойку нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період з 19.04.2025 по 22.05.2025, тобто в період дії воєнного стану. Отже, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнена від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Доводи позивача про те, що з виключенням Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 відповідного пункту з Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавці отримали право нараховувати і стягувати неустойку за договорами, укладеними після набрання чинності цим Законом, суд відхиляє. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинним, поширюється на договори, відповідно до яких позичальнику надано кредит банком або іншим кредитодавцем, у тому числі на договори про споживчий кредит, і не містить обмежень щодо дати укладення договору. Виключення норми зі спеціального закону не скасовує дії зазначеного пункту ЦК України, а тому принцип пріоритету спеціального закону, на який посилається позивач, у цьому випадку не застосовується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково – у розмірі 6 600 грн, що складається з 2 500 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 875 грн заборгованості за процентами та 225 грн заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту. У задоволенні вимог про стягнення 450 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 1 250 грн неустойки слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00129153 від 28.07.2026. Позовні вимоги задоволено на 79,52% (6 600 грн з 8 300 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 117,09 грн (2 662,40 грн х 6 600,00 / 8 300,00).

Витрати позивача, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення, становлять 120,18 грн, що підтверджується квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2177986 від 29.07.2026 з описом вкладення. Ці витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), а тому підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог – у розмірі 95,56 грн (120,18 грн х 6 600,00 / 8 300,00).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.03.2025-100001843 від 19.03.2025 у розмірі 6 600 грн, судовий збір у розмірі 2 117,09 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви, у розмірі 95,56 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, рахунок НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК