Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №755/24457/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/24457/25

Провадження №: 2/755/5213/26

"23" жовтня 2026 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Краснов І.В. (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», треті особи: ОСОБА_2 , Головне управление ДПС у Запорізькій області, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Рух справи

До Дніпровського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» звернулася ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Краснов І.В., з позовом до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління ДПС у Запорізькій області, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:

«Зняти (припинити, скасувати) обтяження, накладені на квартиру АДРЕСА_1 , а саме:

- номер запису про обтяження: 61180434; дата державної реєстрації: 01.09.2010; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА, 032905, видана 30.08.2010 р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, заступник начальника Сулаков Е.І.; особа, майно якої обтяжується, - Запорізьке ДП «Кремнійполімер» (код 00203625);

- номер запису про обтяження: 61179700; дата державної реєстрації: 15.05.2019; вид обтяження: податкова застава; можливості відчуження: заборонено відчужувати; підстава: Лист, серія та номер: 25243/10/08-01-50-08, виданий 02.05.2019, видавник: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ; Акт опису майна, серія та номер: 14, виданий 14.05.2019, видавник: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ»; Боржник: Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», код ЄДРПОУ 00203625.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 для розгляду вказаної справи визначено суддю Коваленко І.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання. Сторонам та третім особам роз`яснено їхні права на подання заяв по суті справи у строки, визначені ст. 178 ЦПК України.

24 березня 2026 року (зареєстроване 20 квітня 2026 року за вх. № 22781) через підсистему «Електронний суд» представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Частюк В.О. подав заперечення на позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та проводити розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

22 квітня 2026 року (вх. № 23639) засобами поштового зв`язку до суду від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшли письмові пояснення на позов, за змістом яких представник зазначив про відсутність у третьої особи законних підстав для звільнення активів ЗДП «Кремнійполімер» з-під податкової застави.

01 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Краснова І.В. надійшло клопотання (вх. № 34915) про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вказівки суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року у вказаній цивільній справі закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

18 вересня 2026 року (вх. № 60774) через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про долучення доказів - свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1999 № 911 та інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 10.09.2026 КВ-2026 № 50289 .

Доводи позову

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 911 , виданого 06 травня 1999 року Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної державної адміністрації міста Києва. Кожному із співвласників належить по 1/2 частині вказаного нерухомого майна.

Позивач зазначає, що історія володіння та користування вказаною квартирою її родиною розпочалася з 1969 року, коли між Управлінням будинками № 906 Дарницького РАСУ житлоуправління та матір`ю позивача - ОСОБА_3 було укладено договір найму житлового приміщення. Сама позивач ОСОБА_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_4 ) зареєстрована та проживає у цій квартирі з 07 квітня 1970 року і по теперішній час. Третя особа ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у вказаному житлі з моменту свого народження - з 1987 року. У 1999 році вони реалізували своє законне право на приватизацію державного житлового фонду та отримали квартиру у спільну часткову власність.

Через технічні обмеження підсистеми «Електронний суд» щодо зазначення кількох позивачів ОСОБА_1 визначена єдиним позивачем, а інший співвласник майна - ОСОБА_2 залучений як третя особа на стороні позивача.

У липні 2025 року, з метою внесення відомостей про право власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власники звернулися до державного реєстратора. 20 серпня 2025 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Сушко Г.В. відповідні відомості були внесені до реєстру та видано Витяг № 440287430. Зі змісту вказаного Витягу, а також з отриманої згодом Інформаційної довідки № 443267849 від 12 вересня 2025 року позивачу стало відомо про наявність трьох діючих обтяжень, накладених на її квартиру, де суб`єктом (боржником) зазначено сторонню юридичну особу - Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625), до діяльності якої родина позивача не має жодного відношення.

З метою досудового врегулювання питання та з`ясування обставин помилкового накладення обтяжень на приватне майно, представник позивача - адвокат Краснов І.В. у вересні та жовтні 2025 року направив низку адвокатських запитів та заяв до відповідних компетентних органів, за результатами розгляду яких було встановлено таке.

Щодо обтяження ДВС (номер запису 61180434 від 01.09.2010): арешт нерухомого майна було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 032905 від 30.08.2010, винесеної заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е.І. Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листами від 25.09.2025 № 40463/26-35 та від 20.10.2025 № 84055-1-26.1 повідомило, що встановити, в межах якого саме виконавчого провадження у 2010 року було заарештовано квартиру, наразі неможливо. Матеріали виконавчих проваджень щодо ЗДП «Кремнійполімер» були завершені ще у 2016 році Комунарським відділом ДВС у зв`язку з визнанням підприємства банкрутом (постанова Господарського суду Запорізької області у справі № 12/58/09 від 30.11.2016), а самі паперові справи знищено за архівними строками зберігання. Орган ДВС зазначив, що чинне законодавство не передбачає підстав для самостійного зняття арешту виконавчою службою після завершення провадження за цією статтею та знищення матеріалів, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про зняття арешту було відмовлено. Водночас Управління листом від 13.11.2025 № 48336/26-35 підтвердило, що жодних виконавчих проваджень чи стягнень безпосередньо щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконанні не перебуває.

Щодо обтяження СБУ та суду (номер запису 61178697 від 15.05.2017): ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2017 у справі № 331/3187/17 (в рамках кримінального провадження СВ УСБУ в Запорізькій області № 12016080000000320) було накладено арешт на майно відповідача ЗДП «Кремнійполімер», куди на підставі застарілих даних помилково внесли квартиру АДРЕСА_2 . 12 листопада 2025 року ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі № 332/1386/22 за клопотанням адвоката вказаний арешт було скасовано, оскільки кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 закрито у зв`язку з його смертю, а законні власники квартири не мали жодного процесуального статусу у справі. Проте запис у Державному реєстрі продовжує існувати.

Щодо обтяження ДПС (номер запису 61179700 від 15.05.2019): ГУ ДПС у Запорізькій області листами від 25.09.2025 та від 28.10.2025 № 45695/6/08-01-13-02-04 повідомило, що у зв`язку з наявністю у ЗДП «Кремнійполімер» багатомільйонного податкового боргу (який станом на вересень 2025 року становить 30 218 202,53 грн), у травні 2019 року підрозділами ДФС було описано у податкову заставу майно підприємства, куди знову безпідставно включили квартиру позивача. Податковий орган відмовив у виключенні майна з-під застави, посилаючись на те, що борг підприємства не погашений, а норми статей 92, 93 ПКУ дозволяють вчиняти реєстраційні дії із заставними активами виключно за заявою самого платника податків. Відповідач ЗДП «Кремнійполімер» направлений на його адресу адвокатський запит від 06.10.2025 залишив без відповіді та жодних пояснень чи документів не надав.

Позивач наголошує, що наявність у Державному реєстрі чинних записів про два обтяження - арешту нерухомого майна від 2010 року та податкової застави від 2019 року за боргами сторонньої юридичної особи - повністю позбавляє її родину можливості вільно розпоряджатися своїм законним майном. Посилання контролюючих органів на неможливість виправлення цієї помилки в позасудовому порядку покладає на законних власників квартири надмірний індивідуальний тягар та обмежує їхнє абсолютне право власності, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 15, 16, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 30, 53 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить суд захистити її порушене право власності шляхом зняття (припинення, скасування) з квартири АДРЕСА_1 обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (номер запису 61180434) та обтяження у вигляді податкової застави (номер запису 61179700).

Заперечення третьої особи - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Від представника третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Частюка В.О. надійшли письмові заперечення, в яких він зазначив, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження щодо боржника ЗДП «Кремнійполімер» на загальну суму понад 100 млн грн на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» (зокрема, виконавчі провадження № 60252427, № 67311215, № 67966783, № 72922728, № 72923100 та інші). У жовтні 2019 року в межах провадження № 60252427 було винесено постанову про арешт майна боржника. Надалі, на підставі наказу Фонду державного майна України № 1020 від 01.08.2018 про приватизацію підприємства, вчинення виконавчих дій за всіма провадженнями було зупинено на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Представник наголосив, що оскільки сума боргу підприємством не сплачена, а положеннями статті 40 та статті 59 Закону визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту, законні підстави для самостійного скасування обтяження органом ДВС відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.

Пояснення (заперечення) третьої особи - ГУ ДПС у Запорізькій області

Від представника ГУ ДПС у Запорізькій області надійшли письмові пояснення, в яких податковий орган заперечує проти позову. Зазначено, що відповідач ЗДП «Кремнійполімер» має непогашений податковий борг перед бюджетом, який станом на вересень 2025 року становить 30 218 202,53 грн. У зв`язку з цим 14 травня 2019 року податковим керуючим було складено Акт опису майна № 14, на підставі якого в реєстрі за № 31561956 (запис 61179700) зареєстровано право податкової застави на об`єкти відповідача, куди безпідставно внесли й квартиру позивача. Представник вказав, що відповідно до статей 92, 93 ПКУ майно не може бути відчужене без згоди ДПС, а підстави для звільнення майна із застави відсутні, оскільки борг не погашений, а норми кодексу встановлюють підстави лише для майна самого боржника, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Краснов І.В., який брав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини та норми права, викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Інші учасники у судове засідання не з`явились.

Відповідач - Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду в установленому законом порядку, про що свідчать розписки про вручення представнику за довіреністю судових повісток 06.04.2026 та 07.09.2026 року. Однак у судове засідання відповідач свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не подав.

Третя особа ОСОБА_2 , а також представники третіх осіб - Головного управління ДПС у Запорізькій області та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Органами ДВС та ДПС у поданих заявах по суті справи висловлено клопотання про розгляд справи за відсутності їхніх представників.

Зважаючи на належне повідомлення учасників справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за наявного складу учасників та на підставі наявних у справі матеріалів.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини.

Згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло № 911 , виданим 06 травня 1999 року Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної державної адміністрації міста Києва, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) ОСОБА_1 та її сину - ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 10.09.2026 КВ-2026 № 50289 за даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації м.Києва 06.05.1999, (розпорядження №911), зареєстрованого в Бюро 13.05., за реєстровим №1117.

Як вбачається з матеріалів справи, родина позивача користується вказаним житлом з 24 листопада 1969 року на підставі договору найму житлового приміщення, укладеного з матір`ю позивача - ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у цій квартирі з 07 квітня 1970 року, а третя особа ОСОБА_2 - з моменту народження (з 1987 року).

У липні 2025 року позивач та третя особа ОСОБА_2 звернулися до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з метою внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За результатами розгляду заяви державним реєстратором Сушко Г.В. 20 серпня 2025 року було внесено відомості про квартиру до реєстру та видано Витяг № 440287430.

Зі змісту вказаного Витягу та Інформаційної довідки № 443267849 від 12 вересня 2025 року судом встановлено наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про такі діючі обтяження щодо спірної квартири:

Номер запису про обтяження: 61180434 (у Державному реєстрі заборон - № 10189253 / № 10200684); дата державної реєстрації: 01.09.2010; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 032905, видана 30.08.2010 заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е.І. Суб`єкт (особа, майно якої обтяжується: Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625).

Номер запису про обтяження: 61179700 (індексний номер витягу: 31561956); дата державної реєстрації: 15.05.2019; вид обтяження: податкова застава; підстава: Рішення про право податкової застави № 394, Лист ГУ ДФС у Запорізькій області № 25243/10/08-01-50-08 від 02.05.2019 та Акт опису майна № 14 від 14.05.2019. Боржник: Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625).

Також судом встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2025 року у справі № 332/1386/22 було скасовано ще одне виявлене обтяження на вказану квартиру - арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2017 у справі № 331/3187/17 в рамках кримінального провадження СВ УСБУ в Запорізькій області № 12016080000000320. Суд встановив, що квартира належить фізичним особам, які не мають статусу у кримінальній справі, а саме провадження закрите у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 .

З відповідей органів ДВС (листи від 25.09.2025 № 40463/26-35 та від 20.10.2025 № 84055-1-26.1) та органів ДПС (лист від 28.10.2025 № 45695/6/08-01-13-02-04) вбачається, що вказані установи відмовили позивачу у знятті обтяжень у позасудовому порядку.

Орган ДВС мотивував відмову тим, що виконавчі провадження щодо боржника ЗДП «Кремнійполімер» за 2010 рік завершені ще у 2016 році у зв`язку з банкрутством підприємства, а архівні матеріали знищено за спливом строків зберігання, що унеможливлює винесення постанови виконавцем.

Орган ДПС мотивував відмову тим, що багатомільйонний податковий борг ЗДП «Кремнійполімер» станом на квітень 2026 року залишається непогашеним, а норми ПКУ не передбачають процедури виключення майна із застави за заявою сторонніх осіб.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані ним норми права

Щодо матеріально-правового обґрунтування захисту права власності

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може быть протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статті 316, частини 1 статті 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Наявність у реєстрах безпідставних записів про обтяження квартири позивача за боргами сторонньої особи є прямим, незаконним обмеженням її права розпоряджатися своїм житлом.

Статтею 328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності: право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач набула право власності на підставі закону в порядку приватизації державного житлового фонду у 1999 році, і це право ніким не оспорено.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма є правовою підставою для задоволення негаторного позову про звільнення приватного майна з-під помилково накладених обтяжень.

Задовольняючи вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, згідно з яким належними відповідачами у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту (обтяження) є боржник та особа, в інтересах якої накладено обтяження, оскільки задоволення такого позову безпосередньо впливає на їхні права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Організаційно-процесуальний статус залучених до участі у справі третіх осіб - органів Державної податкової служби та державної виконавчої служби відповідає зазначеним критеріям матеріального цивільного судочинства

Щодо безпідставності та скасування обтяження державної виконавчої служби

Судом встановлено, що первісне обтяження у вигляді арешту нерухомого майна під номером запису 61180434 було зареєстроване в реєстрах 01 вересня 2010 року на підставі постанови державного виконавця серії АА № 032905 від 30.08.2010.

Правомірність накладення цього обтяження має оцінюватися за нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній станом на серпень 2010 року).

Відповідно до статті 11 та статті 55 Закону України № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Арешт застосовується державним виконавцем для забезпечення збереження майна виключно боржника, яке підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Аналогічне правило міститься у статтях 15 та 56 чинного Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Оскільки боржником у виконавчих провадженнях є відповідач ЗДП «Кремнійполімер», а квартира № 112 належить позивачу та третій особі ОСОБА_2 , накладення арешту на це майно є очевидною технічною або юридичною помилкою.

Згідно з частиною 1 статті 59 чинного Закону України № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини 5 статті 59 цього ж Закону, у всіх інших випадках (зокрема, коли виконавчі провадження завершені за банкрутством, а паперові архівні справи знищено за строками зберігання, що позбавляє виконавчу службу технічної можливості самостійно винести постанову) арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тому заперечення третьої особи ( ОСОБА_6 ) про відсутність у ДВС підстав для зняття арешту через відсутність матеріалів справи лише підтверджують неможливість позасудового врегулювання та є підставою для скасування арешту судом.

Щодо безпідставності та скасування податкової застави

Судом встановлено, що 15 травня 2019 року за номером запису 61179700 на квартиру позивача було накладено обтяження у вигляді податкової застави за боргами ЗДП «Кремнійполімер» на підставі Акта опису майна № 14 від 14.05.2019.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 та пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (ПКУ) право податкової застави виникає у разі несплати платником податків грошового зобов`язання у встановлені строки та поширюється на будь-яке ліквідне майно виключно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні).

Поширення податкової застави на майно фізичних осіб, які не мають податкового боргу, за багатомільйонними зобов`язаннями стороннього державного підприємства прямо суперечить вимогам статей 88, 89 ПКУ.

Верховний Суд у постанові від 03 липня 2024 року у справі № 344/3333/23 у подібних правовідносинах зазначив, що існуюча податкова застава, накладена на майно через наявність податкового боргу у колишнього власника чи сторонньої особи, має триваючий характер, безпідставно перешкоджає законному власнику розпоряджатися своїм майном, а отже - грубо порушує його право власності.

Доводи Головного управління ДПС у Запорізькій області про те, що ці правовідносини регулюються виключно нормами Податкового кодексу України, суд оцінює критично. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03 липня 2024 року у справі № 344/3333/23, спірні правовідносини у таких справах не мають ознак публічно-правового спору, оскільки їхній характер безпосередньо стосується захисту та відновлення порушеного приватного права власності особи на нерухоме майно, а тому вони підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Непогашення боргу підприємством-відповідачем не може бути законною підставою для продовження протиправного обмеження прав третіх осіб, які не несуть відповідальності за податковими зобов`язаннями відповідача.

Щодо дотримання міжнародних стандартів захисту прав людини

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях (зокрема, у справах «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Прессос Компанія Нав`єра А.О. та інші проти Бельгії» від 28.10.1995, «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005) неодноразово наголошував, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Окрім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб... На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок... і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...

У даній справі продовження існування записів про обтяження (арешт та податкову заставу) на законно приватизованій квартирі позивача за боргами відповідача, до якого родина Махмудових не має відношення, повністю паралізує право власності позивача та покладає на законних власників надмірний індивідуальний тягар. Процедурні чи архівні обмеження всередині державних органів (ДПС та ДВС) не є легітимною підставою для триваючого обмеження конституційних прав особи.

Щодо процесуальних засад змагальності, доказів та доказування

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до вимог статей 77, 78, 79 ЦПК України докази мають бути: належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (не підтверджуватися непередбаченими законом засобами) та достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності є більш переконливими порівняно з доказами, наданні на спростування (баланс імовірностей).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи надані позивачем письмові докази - Свідоцтво про право власності на житло № 112 від 06.05.1999, Свідоцтво про приватизацію, ордери та договори найму житлового приміщення від 1969 року, архівні витяги, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав № 443267849, Інформаційну довідку КП КМР «КМ БТІ» від 10.09.2026 КВ-2026 № 50289 та ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2025, приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності повністю достатніми для підтвердження того факту, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1999 року.

Натомість відповідач ЗДП «Кремнійполімер», належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних доказів на спростування тверджень позивача суду не надав, що відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України дозволяє суду вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю обґрунтованими, доведеними та підлягають судовому захисту шляхом повного скасування та припинення зазначених обтяжень нерухомого майна.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до вимог статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а наявність чинних безпідставних обтяжень у Державному реєстрі речових прав була зумовлена невиконанням своїх грошових та податкових зобов`язань безпосередньо відповідачем - Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер», суд приходить до висновку, що сплачений позивачем при поданні позову судовий збір у розмірі 1 211, 50 грн підлягає повному стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України, статтями 11, 55 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, статтями 15, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, статтями 14, 88, 89, 92, 93 Податкового кодексу України, та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 30, 76-81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Головне управління ДПС у Запорізькій області, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення майна з-під арешту та податкової застави - задовольнити повністю.

Скасувати (припинити) обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладене на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) 01 вересня 2010 року за номером запису про обтяження: 61180434 (номери записів у Державному реєстрі заборон: 10189253, 10200684), на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 032905, виданої 30 серпня 2010 року заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Сулаковим Е.І. відносно боржника - Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625).

Скасувати (припинити) обтяження у вигляді податкової застави, накладене на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна) 15 травня 2019 року за номером запису про обтяження: 61179700 (індексний номер витягу: 31561956), на підставі Рішення про право податкової застави № 394, листа Головного управління ДФС у Запорізькій області № 25243/10/08-01-50-08 від 02 травня 2019 року та Акта опису майна № 14 від 14 травня 2019 року відносно боржника - Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625).

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (код ЄДРПОУ 00203625, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,50 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складений 23 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Коваленко