Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №754/8669/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3101/26

Справа №754/8669/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

14 червня 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 319 104,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.05.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631668402.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 17.07.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 319104,31 грн., з яких 168 362,30 грн – прострочене тіло кредиту, 38 638,43 грн – відсотки за користування кредитом, 108 313,00 грн – тіло кредиту, 3 790,58 грн. – відсотки за прострочене тіло кредиту.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування.

Зміст зустрічних позовних вимог

08 жовтня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним, в якій просить суд:

- кредитний договір № 631668402 від 28 травня 2021 року, укладений між Акціонерним товариством «Альфа Банк» (назва якого нині – Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 визнати недійсним з моменту його укладання;

- призначити у справі фінансово-економічну експертизу.

В обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви представник позивача зустрічним позовом – адвокат Кондратов М.І. зазначив, що у зв`язку з потребою, позивач в травні 2021 року почав шукати можливість отримати кредит. Відповідачем, як це здавалося позивачу, були запропоновані найменші, як позивач вважав, відсотки у розмірі 35,99% річних. Відповідачем також було зазначено ще і про фіксовані відсотки у розмірі 35,99% річних, які до того ж є відповідно незмінними на весь час дії кредитного договору. Але, в дійсності, повідомлена позивачу до укладення кредитного договору банком сума абсолютного значення подорожчання для нього кредиту у грошовому та процентному виразі не відповідає тому, що було оголошено банком та реально є набагато більшою. Вказане підтверджується, зокрема відсутністю окремого додатку до кредитного договору з детальним розписом сукупної вартості кредиту у вигляді реальної процентної ставки і абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), а Інформація і контактні дані кредитодавця, як і вважав це позивач, стосувалися лише дійсної інформації та контактних даних тільки кредитодавця. Отже, фактично таким чином банк ввів в оману позивача щодо суті та змісту документа, який позивач вважав лише Інформацією та контактними даними кредитодавця. При цьому вказана Інформація та контактні дані кредитодавця, також не має докладної розписаної детально сукупної вартості кредиту за кожним платіжним періодом, а є лише посилання на загальне абсолютне значення подорожчання кредиту.

Також представник позивача зазначив, що реальна процентна ставка оголошена банком не відповідає дійсності, що може бути підтверджено у суді шляхом призначення судом відповідної фінансово-економічної експертизи.

Будь-якого розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, а так само і розрахунку реальної річної процентної ставки, а відтак і детального розпису сукупної вартості кредиту з зазначенням усіх сум та платежів за усіма супутніми послугами з зазначенням їх вартості (кожної окремо та усіх разом) за кожним платіжним періодом, що безумовно впливає на визначення сукупної вартості кредиту, як окремого додатку до договору взагалі не складалося та сторонами не підписувалося. Правило, за яким змінюється реальна процентна ставка за кредитором кредитний договір також не містить.

Кредитний договір містить умови та посилання на платежі, зокрема РКО, плати за овердрафт та її розмір, без визначення та погодження позивачем їх конкретної визначеної вартості, які позивач, як споживач, має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь та за дії, які позивач має здійснювати у зв`язку з погашенням кредиту на користь інших осіб, зокрема сплачувати банку не погоджені у конкретному розмірі платежі, у т.ч. за тарифами, які не мають вартісних показників.

Позивач, як споживач мав та має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

На підставі наведеного вище позивач вважає, що при укладенні оскаржуваного кредитного договору банком не було дотримано вимог чинного законодавства України, не було надано йому, як споживачу, усю необхідну та достатню інформацію щодо умов кредитування, а отримана ним інформація щодо умов кредитування була оманливою і, вочевидь, недостатньою для здійснення позивачем свідомого вибору запропонованих послуг, а тому, враховуючи невизначеність виду встановленої плати за кредит, комісій, необґрунтованість її ціни та відсутність у банку права встановлювати платежі за дії на власну користь, приховування реальної процентної ставки, невідповідність дійсності оголошеного позивачу значення абсолютного кінцевого подорожчання для позивача кредиту, вказаний кредитний договір слід визнати недійсним з моменту його укладення.

Відзив на позовну заяву

08 жовтня 2024 року від представника відповідача – адвоката Кондратова М.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку з недоведеністю вимог заявлених в позовній заяві.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що кредитний договір, на який позивач посилається, як на підставу свого позову фактично ним не наданий. Єдиний доказ на який посилається позивач є розрахунок заборгованості, проте, відомості, які містяться в ньому не відповідають дійсності та взагалі суперечать умовам кредитного договору. Відомості та сума заборгованості в ньому суперечать навіть виписці, наданій самим же позивачем. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність саме такої заборгованості у відповідача та правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором на підтвердження розміру заявлених позовних вимог у розмірі 319 104,31 грн. Жодних первинних та бухгалтерських документів позивачем не надано, а відтак неможливо перевірити достовірність розрахунків, які містить розрахунок заборгованості позивача.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи повідомлялись про розгляд справи належним чином шляхом направлення повісток за місцем реєстрації відповідача та місцезнаходженням позивача.

10 вересня 2024 року від представника відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року здійснено перехід до розгляду цивільної справи №754/8669/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 вересня 2024 року.

27 вересня 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кондратова Миколи Івановича про продовження процесуального строку задоволено та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у справі до 10 жовтня 2024 року.

08 жовтня 2024 року до суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Кондратова Миколи Івановича надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору №631668402 від 28.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», недійсним.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним з первісним позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова Миколи Івановича та витребувано від АТ «Сенс Банк» засвідчені належним чином документи, які стосуються кредитного договору № 631668402 від 28.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», засвідчених належним чином копій: наказу № 4496-К від 09.08.2023 про призначення в.о. голови правління, статуту АТ «Сенс Банк» в редакціях: станом на день укладання кредитного договору та на день видачі довіреності і на момент подання позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кондратова Миколи Івановича про призначення судової фінансово-економічної експертизи задоволено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду від Київської незалежної судово-експертної установи надійшли матеріали цивільної справи без проведення експертизи у зв`язку з тим, що оплата за проведення експертизи не надійшла.

05 червня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва поновлено провадження у цивільній справі № 754/8669/24 за первісним позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним. Призначено підготовче засідання у справі на 10 червня 2026 року.

10 червня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28.05.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631668402, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua).

Банк прийняв пропозицію відповідача ОСОБА_1 .

Позичальник ОСОБА_1 підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8999», який було направлено 28.05.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою про ідентифікацію, наданою банком.

Згідно із пунктом 3 договору споживчого кредиту: сума встановленої кредитної лінії складає - 111600,00 грн; максимальна сума кредиту - 200 000,00 грн; процентна ставка за користування кредитною лінією - 35,99 %; строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору.

Підписанням паспорту споживчого кредиту споживач підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, наданою виходячи з обраних ним умов кредитування, а також отримання ним усіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 17.07.2023 складає 319104,31 грн., з яких 168 362,30 грн – прострочене тіло кредиту, 38 638,43 грн – відсотки за користування кредитом, 108 313,00 грн – тіло кредиту, 3 790,58 грн – відсотки за прострочене тіло кредиту.

25 січня 2024 року Акціонерним товариством «Сенс Банк» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, відповідно до якої АТ «СЕНС БАНК» вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, – достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 319104,31 грн.

Щодо первісних позовних вимог

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

З наданих матеріалів вбачається, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28 травня 2021 року № 631668402, яка за своєю природою є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема, договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зазначений договір укладений в електронній формі шляхом підписання довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8999», який було направлено 28.05.2021 на номер телефону НОМЕР_1 .

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, встановлено, що договір укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме: з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору 8999, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Отримання відповідачем кредитних коштів згідно кредитного договору №631668402 та користування ними підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою WORLD DEBIT MasterCard ОСОБА_1 за період з 28.05.2021 по 17.07.2023.

Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме видав відповідачу кредитні кошти.

Однак, всупереч умов кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором №631668402 від 28.05.2021 року, внаслідок чого станом на 17.07.2023 виникла заборгованість за в сумі 319104,31 грн., з яких 168 362,30 грн – прострочене тіло кредиту, 38 638,43 грн – відсотки за користування кредитом, 108 313,00 грн – тіло кредиту, 3 790,58 грн – відсотки за прострочене тіло кредиту.

Стороною відповідача не надано достовірних і достатніх доказів того, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є необгрунтованим.

У зв`язку з наведеним первісний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості підлягає задоволенню.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При розгляді даної справи судом також враховується, що вимоги до договору про надання фінансових послуг, затверджені статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зокрема, пункт 2 зазначеної статті встановлює, що договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі. Письмова форма передбачає окрім паперового варіанту електронний варіант, в тому числі шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов`язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою зазначеної статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Судом встановлено, що 28.05.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631668402. Зазначений договір укладений в електронній формі шляхом підписання довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8999», який було направлено 28.05.2021 на номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 7 паспорту споживчого кредиту своїм електронним підписом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Відповідно до п. 5 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою НБУ №78 від 14.08.2017 (далі - Положення, чинного на момент укладення спірного договору), дія якого поширюється на суб`єктів електронної взаємодії, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Пунктом 8 Положення встановлено, що підписувач, який створює електронний документ з електронним підписом, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа (або його заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо застосовував свій електронний підпис у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).

У матеріалах справи міститься виписка з карткового рахунку відповідача, з якої вбачається, що відповідач активно використовував надану кредитну картку для здійснення розрахунків, оплату товарів та послуг, що вказує на зрозумілість та прийняття ним умов договору.

Крім того, суд звертає увагу, що з метою перевірки фактів, наведених у зустрічній позовній заяві, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кондратова Миколи Івановича про призначення судової фінансово-економічної експертизи задоволено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Однак, відповідно до листа Київської незалежної судово-експертної установи вих. №9841 від 29.05.2026, на виконання ухвали суду від 18.12.2024 у справі №754/8669/24, 14.02.2025 на Вих. № 9663 на адресу платника по справі направлено рахунок за проведення експертизи №14/02-1 від 14.02.2025, однак станом на 29.05.2026 оплата за проведення експертизи в повному обсязі не надійшла, в зв`язку з чим ухвала суду від 18.12.2024 залишається без виконання, матеріали справи №754/8669/24 повертаються до суду без проведення експертизи.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача за зустрічним позовом у тому, що банком дотримано всіх встановлених вимог, що стосуються договору про надання фінансових послуг, а тому суд визнає доведеним факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг 28.05.2021 та не вбачає підстав для визнання його недійсним, у зв`язку з чим відмовляє позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом первісний позов задоволено в повному обсязі, а тому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом витрати зі сплати судового збору на користь позивача.

Судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову, а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості в розмірі 319104 грн 31 коп, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 829 грн 25 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК