Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №636/10896/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 636/10896/25 Головуючий 1-ї інстанції – Карімов І.В.

Провадження № 33/818/1329/26 Суддя доповідач – Гєрцик Р.В.

Категорія: ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Степного Г.В.

за участю особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Макеєва Д.В.

представника потерпілої Сергєєва М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Макеєва Д.В. на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,-

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2025 року о 10.50 год. у Харківській області, Чугуївського району, с-ще Новопокровка, вул.Центральна, 150, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Фольксваген Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою та вчасно не зміг зреагувати на її зміну, рухаючись по рівнозначній дорозі на нерегульованому перехресті і не надав перевагу в русі автомобілю, котрий мав перевагу в русі - Опелю Зефіра НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.2.3.6, 16.3 ПДР. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

Постановою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 березня 2026 року провадження у справі за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції було проведено судове засідання без участі сторін, однак ОСОБА_1 прибув до суду чекав початку судового засідання, втім його не допустили до зали суду, а також захисника не було підключено до онлайн-конференції через систему «Електронний суд», чим було порушено право ОСОБА_1 на захист.

Вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, оскільки судом першої інстанції було здійснено однобічний розгляд справи, не надано було належної оцінки матеріалам справі. Вказує, що саме внаслідок порушень ПДР водієм ОСОБА_2 сталось ДТП, яка виїжджала з другорядної дороги

Мотиви суду

Клопотання захисника Макеєва Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді розгляду не підлягає, оскільки апеляційна скарга була подана з дотриманням строків, передбачених ст.294 КУпАП України

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення представника потерпілої, який заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений та підписаний уповноваженою на те особою, з заповненням усіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 26.11.2025 року о 10.50 год. у Харківській області, Чугуївського району, с-ще Новопокровка, вул.Центральна, 150, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Фольксваген Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою та вчасно не зміг зреагувати на її зміну, рухаючись по рівнозначній дорозі на нерегульованому перехресті і не надав перевагу в русі автомобілю, котрий мав перевагу в русі - Опелю Зефіра НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.2.3.6, 16.3 ПДР. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписані уповноваженою особою.

Належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення, а також схема місця ДТП, складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, апелянтом не оскаржувалися до суду або до безпосереднього керівництва працівників поліції, а також вона не зверталась зі скаргами до правоохоронних органів, відповідно до вимог КПК України, а тому твердження апелянта щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу є необґрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції як обраний спосіб захисту.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Пунктом 16.1. ПДР передбачено, що у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками.

Крім того, п.16.3. ПДР визначено, що у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно пункту 16.12 ПДР на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписані уповноваженою особою.

Незважаючи на невизнання своєї вини в апеляційній скарзі, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, який складений стосовно ОСОБА_1 ;

- схемою місця ДТП від 26.11.2025 року, в якій наявні необхідні та достатні відомості для з`ясування дійсних обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, прив`язку транспортних засобів учасників ДТП до сталих об`єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників автомобілів. Схема місця ДТП підписана обома учасниками, зауважень та заперечень на яку ані ОСОБА_1 , ані іншим учасником ДТП- ОСОБА_2 не надано;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 26.11.2025 року, відповідно до яких 26.11.2025 року вона рухалась на автомобілі Опель Зефіра НОМЕР_2 з вул..Ворошилівська на вул. Центральна на підйомі при повороті ліворуч зупинилась пропустити транспортний засіб, інших транспортних засобів не було, при русі ліворуч, з вул.. Центральної вилетів автомобіль на великій швидкості Фольксваген Пассат. В ході ДТП автомобілі отримали пошкодження.

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.11.2026 року, написаними ним власноруч, відповідно до яких він пояснив, що 26.11.2025 року він рухався по головній дорозі по вул.Центральній зі швидкістю 60км/год, побачив невпевнені дії водія Опель Зефіра, яка почала виїжджати на перехрестя. Намагався загальмувати, однак автомобілі зіткнулись

Аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортних засобів, апеляційний суд дійшов висновку про порушення вимог п.2.3.6, 16.3 ПДР в тому числі і п.16.12 ПДР водієм ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем при виїзді на нерегульоване перехрестя, рівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, що наближаються праворуч, що призвело до зіткнення транспортних засобів та спричинило їх пошкодження.

Перевіряючи твердження захисника про те, що ОСОБА_1 рухався по головній дорозі спростовуються матеріалами справи, зокрема схемою ДТП відповідно до якої ДТП сталось на перехресті рівнозначних доріг. На схемі відсутній знак пріоритету з позначкою «Головна дорога» (знак 2.3). Тобто ДТП сталось на нерегульованому перехресті, рівнозначних доріг. Доказів на підтвердження того, що ДТП сталось на перехресті нерівнозначних доріг матеріали справи не містять та стороною захисту таких доказів долучено не було.

В апеляційній скарзі провина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди заперечується. Причиною виникнення ДТП, на його думку, стало порушення правил дорожнього руху потерпілою, саме яка, на його думку, й порушила вимоги ПДР.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом ст.279,280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та виключно щодо особи, відносно якої такий протокол складено (яку притягнуто до адміністративної відповідальності), який по суті є обвинуваченням.

Отже, у справі щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності їх ПДР України.

Таким чином, посилання апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи апелянта про наявність також порушень ПДР з боку іншого учасника ДТП не є слушними, так як така оцінка з боку суду неможлива з огляду на вимоги ст.279,280 КУпАП, крім того це не спростовує відповідальності ОСОБА_1 та правильності висновків суду про винуватість останнього.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясовано обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, та приходить до висновку за принципом «поза розумним сумнівом» про правильність висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Перевіряючи доводи захисника про те, що судове засідання в суді першої інстанції було проведено без участі сторін, однак ОСОБА_1 прибув до суду чекав початку судового засідання, втім його не допустили до зали суду, а також захисника не було підключено до онлайн-конференції через систему «Електронний суд» то апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки вони належним чином не підтверджені.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 , адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, було вчинене 26.11.2025 року, у зв`язку з чим, на момент розгляду справи судом першої інстанції, сплив строк, передбачений ст.38 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, винуватості останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закриття провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Макеєва Д.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик