Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №953/6329/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

м. Харків

справа №953/6329/24

провадження № 22-ц/818/4255/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року, постановленої під головуванням судді Юрлагіної Т.В.,-

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна.

Ухвалою Київського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна. закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження до суду першої інстанції.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а саме не досліджено предмет та підстави даного позову. Суд першої інстанції позбавив апелянта, яка є рідною донькою ОСОБА_1 , права на продовження участі у розгляді вказаної справи Зазначає, що вона зверталась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набуття нею статусу правонаступника.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що якщо під час розгляду справи позивач помер, а спадкоємець не бажає вступити у справу у якості правонаступника, будучи обізнаною про її перебування у провадженні суду, оскільки вона неодноразово зверталась до суду з клопотаннями та повідомлялась про час та місце судового розгляду, а тому відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.08.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До суду надійшла заява ОСОБА_3 про зупинення провадження до залучення до участі у якості правонаступника позивача ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виділ в натурі частки нерухомого майна

Закриваючи провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини у даному випадку допускають правонаступництво, а отже відсутні правові підстави для закриття провадження у справі.

Апелянт посилається на те, що є спадкоємцем після смерті позивача, бажає брати участь у справі, а спірні правовідношення допускають правонаступництво.

Суд на зазначене уваги не звернув та безпідставно закрив провадження у справі

Висновок суду про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до вимог п.7 ст.255 ЦПК України суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина