Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №404/9870/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/488/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В. В.

Справа № 404/9870/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, будучи суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону), а саме особою, зазначеною у підпункті «в» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону – державним службовцем, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону не подав без поважних причин у строк до 01 квітня 2024 року, декларацію, особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, тобто за 2023 рік, подавши її несвоєчасно, а саме 25.10.2024 об 11 год. 26 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суть та обставини вчинення якого викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №29/26 від 25.22.2026 (а.с.1-7), підтверджується такими доказами:

– відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які роздруковано, згідно з якими декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, а саме за 2023 рік, подано ОСОБА_1 25.10.2024 об 11 год. 26 хв. (а.с.8-21);

– копією листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) (а.с.22);

– копіями наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду та звільнення з посади старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) (а.с.23, 24, 25, 26, 30-31);

– копією посадової інструкції (а.с.27-29);

– копією розписки про ознайомлення із положеннями щодо обов`язку, осіб, зазначених у ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби подати декларацію, що охоплює попередній рік від 20.01.2023 (а.с.32);

– письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.07.2026 (а.с.33);

– копією наказу Департаменту стратегічних розслідувань НПУ (а.с.34-39);

– копією листа НАЗК (а.с.40-42).

Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував положення ч. 4 ст. 38 КУпАП та не закрив провадження у справі.

Законодавець визначив граничний дворічний термін притягнення до відповідальності, який прив`язаний до дати виявлення правопорушення та не залежить з дати його вчинення.

Граничний строк притягнення апелянта до адміністративної відповідальності сплив 01.04.2026 року.

На день складання протоколу та день розгляду справи строк для накладення адміністративного стягнення передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП сплив, а тому провадження підлягає закриттю.

Як вбачається з повідомлення №24289/34-10 від 15.04.2024 року, Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК про факт неподання ОСОБА_1 декларації у встановленні строки.

17.04.2024 року повідомлення №12/427-24 до НАЗК відправлено й державною службою України з безпеки на транспорті.

Тобто вже 15.04.2024року та 17.04.2024 року НАЗК отримав від уповноважених осіб інформацію про порушення вимог законодавства ОСОБА_1 і саме автори цих листів, виявили факт вчинення цього адміністративного правопорушення.

НАЗК лише у січні 2025року (16.01.2025року та 25.01.2025 року) зареєструвало у себе повідомлення про вчинення правопорушення ОСОБА_1 , отже бездіяльність НАЗК тривала 9 місяців.

Ще через 8 місяців, а саме 30.10.2025 року НАЗК вирішило скерувати інформацію про виявлене правопорушення до Департаменту стратегічних розслідувань НПУ, який в період з 31.10.2025року до 27.11.2025 року не вживав заходів для складання протоколу, а займався виключно передачею інформації по структурним підрозділам.

Нарешті 26.11.2025 року, Департамент стратегічних розслідувань НПУ передав матеріали відносно ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Кіровоградській області (далі - УСР).

Таким чином, на день отримання УСР документів відносно ОСОБА_1 дворічний строк на притягнення до відповідальності ще не сплив, але з моменту виявлення правопорушення у квітні 2024 року минуло вже 19 місяців.

12.12.2025 року УСР приступив до зібрання додаткових доказів, шляхом отримання інформації та документів. Протокол було складено тільки через 8 місяців з моменту отримання документів, які й долучено до справи автором протоколу.

Сторона захисту вважає, що у даній справі пропущено усі можливі строки для притягнення особи до відповідальності, але суд першої інстанції не врахував докази, які були долучені до справи захисником разом з запереченнями від 21.09.2026року.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Пронін Ю.О. в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строків ля притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Прокурор Зінов`єв М.В. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін. Крім цього, зазначив, що моментом початку обчислення строку накладення стягнення є саме дата складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Проніна Ю.О., прокурора Зінов`єва М.В, вивчивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Так, перед судом було поставлено питання, з якого часу необхідно рахувати факт виявлення правопорушення.

Для логічного розуміння поняття «час виявлення правопорушення» необхідно здійснити порівняння адміністративного провадження з кримінальним, оскільки за даних обставин, вони фактично однакові, з тією різницею, що КПК України, визначає кожну стадію провадження.

Так, згідно вимог ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.

Тобто досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до вимог ч.2 ст.283 КПК України, досудове розслідування закінчується: закриттям кримінального провадження, звільненням особи від кримінальної відповідальності, або зверненням до суду з обвинувальним актом.

Тобто виявленням кримінального правопорушення не може бути час складання обвинувального акта, а є формальне внесення відомостей до ЄРДР.

Аналогічно, адміністративне провадження так само розпочинається з моменту виявлення адміністративного правопорушення.

Виявленням правопорушення так само як і в кримінальному провадження може бути будь яке повідомлення: чи то очевидця, потерпілого, установи, або уповноваженою посадовою особою, тощо.

Після виявлення адміністративного правопорушення наступає стадія збирання доказів, передбачених ст.251 КУпАП, рівно так саме, як в кримінальному провадження здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, аналогічно як в КПК України, на слідчих, прокурорів, уповноважених на складання обвинувальних актів.

І вже за наслідками перевірки та збирання доказів, уповноважена особа приймає рішення, передбачене ст.ст.247, 251 КУпАП. (або закриває провадження в справі, або складає протокол про адміністративне правопорушення.

Вже після складання адміністративного протоколу розпочинається стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, прихожу до висновків, що стадією виявлення адміністративного правопорушення є саме дата, коли уповноважена особа, чи орган фактично отримали повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, або виявили його самостійно.

Проте ніяким чином не дата складання адміністративного правопорушення, за наслідками збирання доказів в справі.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).

Так, згідно матеріалів адміністративної справи, адміністративне правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_1 фактично було виявлено начальником відділу з питань запобігання і вчинення корупції Південного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Одеса) І. Мигур, тому з вищенаведеного вбачається, що строки можливого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності почали діяти саме з 15.04.2024 року, та відповідно до вимог ч.4 ст.38 КУпАП, закінчилися 15.10.2024(а.с. 60)

Окрім цього, на момент винесення постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22 вересня 2026 року в адміністративній справі сплив також і дворічний строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які почали відраховуватись з квітня 2024 року, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення від 25.08.2026 року за №297/26.

Тобто, після 15.10.2024, в розумінні п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю. Між тим, старший оперуповноважений відділу Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, лейтенант поліції В.Іщенко склав протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 та направлено матеріали справи для розгляду до Фортечного районного суду м. Кропивницького , судом отримано 27.08.2026 року.

В свою чергу, суд першої інстанції в порушення вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, розглянув справу по суті та постановив рішення у справі 22 вересня 2026 року.

В статті 247 КУпАП зазначені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1)відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу.

Причому, аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.

Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи – свідоцтвом про смерть; неосудність – психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку – свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо...

При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов`язує його це зробити.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши, що на час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 минув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, був зобов`язаний закрити провадження саме за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, не здійснюючи розгляду справи по суті із встановленням фактичних обставин та доведеності чи спростування вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанову місцевого суду слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.247, ст.294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22 вересня 2026 року – задовольнити.

Постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 22 вересня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд