Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №344/5985/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/5985/26

Провадження № 22-ц/4808/2048/26

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в інтересах якого діє адвокат Гуртова Катерина Вікторівна, на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2026 року, у складі судді Польської М. В., у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.03.2023 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування. ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/19370886-CK_SB від 08.03.2023. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом – 59 %; строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Позивач, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. Умови вказаного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, внаслідок, станом на 18.03.2026, заборгованість за кредитним договором №002/19370886-CK_SB від 08.03.2023 становить 75 308,93 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту – 49 908,63 грн; заборгованість по процентам – 25 400,30 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 08.03.2023 №002/19370886 СК_SB, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 26.06.2026 складає 62 972,49 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 49 108,63 грн; заборгованість по відсотках (в т. ч. прострочена) – 13 863,86 грн (за період з 08.03.2023 року по 26.06.2026 року), а також судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2026 року позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором №002/19370886-СК_SB від 08.03.2023 в розмірі 13 234,75 грн.

На підставі ч.1 ст.267 ЦПК України розстрочено виконання рішення суду (після набрання ним законної сили) на 12 місяців рівними платежами, тобто по 1 102,90 грн щомісячно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 467,78 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «ТАСКОМБАНК» адвокат Гуртова К. В. подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду викладенні у оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

08 березня 2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування. Станом на 18.03.2026 заборгованість за кредитним договором становила 75 308,93 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту – 49 908,63 грн; заборгованість по процентам – 25 400,30 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Зазначає, що після подання позовної заяви до суду ОСОБА_1 подала до АТ «ТАСКОМБАНК» заяву про сторнування відсотків за кредитом, як дружина військового та надала до заяви наступні документи: свій паспорт ат ІПН, паспорт чоловіка та ІПН, свідоцтво про шлюб, витяг з наказу від 26.10.2025 №317, дата початку служби вказана 26.10.2025, отже саме з цієї дати і сторнували відсотки за кредитним договором.

На підставі наданих копій документів позивач зробив перерахунок заборгованості та сторнування відсотків за кредитним договором від 08.03.2023 №002/19370886-СК_SB та подав до суду заяву про уточнення позовних вимог з розрахунком заборгованості та виписками. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором складає 62 972,49 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 49 108,63 грн; заборгованість по відсотках – 13 863,86грн.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у стягненні усіх нарахованих відсотків за кредитним договором (за період з 08.03.2023 року по 26.06.2026 року) посилаючись на ст. 14 п. 15. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також зазначає, що п. 15 ст. 14 Закону, Закону почала поширюватись на дружин (чоловіків) військовослужбовців, на підставі Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що набрав чинності 18.05.2024.

Вважає, що судом безпідставно було відмовлено у стягненні відсотків за кредитним договором з 08.03.2023.

Крім того судом першої інстанції помилково вказано суму у розмірі 35 873,88 грн, як внесену ОСОБА_1 на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. В той час, як відповідно до розрахунку заборгованості поданого до заяви про уточнення позовних вимог станом на 26.06.2026 сплачено за відсотками 23 293,66 грн.

Відповідно до розрахунку станом на 26.06.2026 відповідачці було надано по тілу кредиту 91 658,63 грн – з яких вона погасила по тілу кредиту 42 550,00 грн, отже заборгованість по тілу кредиту складає 49 108,63 грн. Однак судом першої інстанції безпідставно було віднято від загально суми заборгованості за тілом кредиту 49 108,63 грн – 35 873,88 грн та стягнуто на корить позивача лише 13 234,75 грн.

Зазначає, що надані ОСОБА_1 документи не містять відмітки про мобілізацію ОСОБА_3 та відсутня актуальна довідка військової частини (форма 5) із зазначенням конкретного періоду служби, а тому судом першої інстанції безпідставно списані відсотки за договором за весь позовний період.

Судом безпідставно було надано розстрочення виконання рішення на дванадцять місяців, оскільки жодного належного документу підтверджуючого тяжкий матеріальний стан ОСОБА_1 не надала.

Крім того, відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2025 №344/11156/25 з відповідача ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. (копія рішення додається).

Просить скасувати рішення суду в частині відмови в стягненні заборгованості за тілом кредиту у розмірі 35 873,88 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 13 863,86 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 в цій частині, відмовити ОСОБА_1 у розстроченні виконання судового рішення на дванадцять місяців, а також стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористалася

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).

Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам частково не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за укладеним кредитним договором на користь позивача з урахуванням здійснених на виконання умов договору оплат, слід стягнути заборгованість у розмірі 13 234,75 грн. В тому числі, судом враховано, що на відповідачку ОСОБА_1 , як дружину військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Також з урахуванням фінансового та сімейного стану відповідачки, за її клопотанням суд вважав можливим розстрочити виконання судового рішення на дванадцять місяців.

З таким висновком суду колегія суддів частково не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626,628 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.2 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, встановлено, що 08.03.2023 ОСОБА_1 підписала Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування №002/19370886-CK_SB.

Відповідно до умов заяви-договору, ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «ТАСКОМБАНК» https://tascombank.ua, складають Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в Мобільному застосунку izibank.

У кредитному договорів сторони передбачили всі істотні умови, які притаманні даному правочину, такі як кредитний ліміт (200 000,00 грн), строк користування кредитним лімітом (12 місяців), відсоткову ставку (59% річних), строк користування кредитним лімітом – 12 місяців (365 (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк.

Кредитний договір №002/19370886-CK_SB від 08.03.2023 року підписано відповідачкою удосконаленим електронним підписом, перевіреним за допомогою відкритого ключа.

Отже, установлено, що відповідачкою договір підписаний, будь яких підстав вважати, що в момент вчинення кредитного договору відповідачкою було недодержано вимог статті 203 ЦК України не має.

Крім того, сторони факту укладення кредитного договору, на умовах визначених у ньому, не заперечують.

Позивачем надано виписку по особовим рахункам кредитного договору № 002/19370886-CK_SB від 08.03.2023 року за період з 080.3.2023 року по 26.06.2026 року, відповідно до якого, відповідачка користувалась кредитними коштами.

Оскаржуючи рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, представник АТ «Таскомабанк» наголошував на безпідставності застосування пільг, встановлених ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Документами, що свідчать про статус військовослужбовця, є військовий квиток (посвідчення офіцера), в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Матеріалами справи підтверджено, що 26 липня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюбу у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено відповідний актовий запис №1601.

Відповідно до довідки щодо військовослужбовця Збройних Сил України від 09.05.2026 року, ОСОБА_3 присвоєно військове звання лейтенант, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.05.2022 року №34-РС. Також 02.11.2023 ОСОБА_3 видано посвідчення НОМЕР_3 .

Таким чином обґрунтованими є висновки суду, що з моменту призову чоловіка відповідачки ОСОБА_3 під час мобілізації у 2022 році на відповідачку ОСОБА_1 поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про неможливість застосування при вирішенні спору положень ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Визначальним є наявність у особи статусу дружини військовослужбовця під час дії особливого періоду та участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на час виникнення спірних правовідносин. Наведеними вище доказами підтверджено, що таким вимогам ОСОБА_1 відповідає.

Колегія суддів звертає увагу, що кредитний договір №002/19370886-CK_SB укладено 08.03.2023, відповідачка ОСОБА_1 неодноразово вносила кошти для погашення заборгованості як за тілом так і за нарахованими відсотками, що підтверджується сторонами.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував пільги щодо сплати процентів за користування за кредитом з 08.03.2023 та, з урахуванням часткового погашення відповідачкою заборгованості, дійшов правильного висновку про відсутність заборгованості за відсотками.

Суд правомірно зарахував у рахунок погашення основної суми кредиту надмірно нараховані та сплачені проценти. Такий підхід відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки кошти, сплачені позичальником понад належний розмір процентів, підлягають врахуванню при визначенні фактичного залишку основного боргу.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про неправильне визначення судом розміру заборгованості за тілом кредиту є частково обґрунтованими. Суд першої інстанції помилково, визначив розмір сплачених відсотків на виконання договору у сумі 35 873,88 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/19370886-CK_SB від 08.03.2023 року, укладеним із позичальником ПІБ, станом на 26.06.2026 року розмір основної суми заборгованості (тіла кредиту) становить 49 108,63 грн.

З наданого позивачем розрахунку також убачається, що відповідачем за період дії кредитного договору було сплачено основний борг у розмірі 35 873,88 грн, а також сплачено відсотки у розмірі 23 293, 66 грн (а.с.50-52).

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачкою платежі зі сплати відсотків у розмірі 23 293, 66 грн, які підлягають зарахуванню саме в рахунок погашення тіла кредиту, колегія суддів приходить до висновку, що розмір фактичної заборгованості за основною сумою кредиту становить 25 814,97 грн, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Доводи скаржника про те, що відповідачкою не надано належних та допустимих доказів свого матеріального стану щодо розстрочки виконання судового рішення, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Відповідачкою ОСОБА_1 подано до суду довідку Форми ОК-5 Пенсійного фонду України від 19.05.2025, свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4 , консультаційні висновки лікаря та інші докази, які суд першої інстанції вважав достатніми для визначення її скрутного матеріального становища.

Заперечуючи проти розстрочки виконання судового рішення, позивач про витребування додаткових доказів до суду першої та апеляційної інстанції не звертався.

Посилання на рішення Івано-Франківського міського суду від 12.09.2025 у справі №344/11156/25, яким на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене рішення суду, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, слід змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором №002/19370886-СК_SB від 08.03.2023 року в розмірі 25 814,97 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання відповідачем апеляційної скарги - 3 633,60 грн.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції частково задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 1 091,58 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 908,4 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом, разом 1 999,98 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в інтересах якого діє адвокат Гуртова Катерина Вікторівна, задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2026 року змінити:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за заявою-договором №002/19370886-СК_SB від 08.03.2023 року в розмірі 25 814,97 грн, а також 1 999,98 грн витрат по оплаті судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 267 ЦПК України розстрочити виконання рішення суду (після набрання ним законної сили) на 12 (дванадцять) місяців рівними платежами, тобто по 2 151,25 грн щомісячно.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин