Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №723/4628/26
Суддя: Бужора В. Т.
Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4628/26
Провадження № 3/723/6170/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
В С Т А Н О В И В:
05 жовтня 2026 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: пригнічував, зокрема, кричав на останню, ображав та висловлювався в її адресу грубою нецензурною лайкою, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, тривожність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив справу відносно нього за ст.173-2 ч.1 КУпАП розглянути без його участі та закрити справу у зв`язку із примиренням зі ОСОБА_2 , раніше до відповідальності не притягувався та являється учасником бойових дій та інвалідом 2 групи.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, до суду подала заяву, в якій просила справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 КУпАП закрити у зв`язку із примиренням, претензій не має.
Суддя дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази, надав їм відповідну правову оцінку та доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
З аналізу норми ст. 247 КУпАП вбачається, що чинним законодавством України про адміністративні правопорушення встановлено вичерпний перелік підстав для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед яких відсутня підстава для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із примиренням.
Отже, суд позбавлений можливості закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення з підстави примирення між ними, про яку у своїх заявах зазначають ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року (зі змінами та доповненнями). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; батьки (мати, батько) і дитина (діти), тощо.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 945519 від 05.10.2026 року, який складений відповідно до вимог КУпАП та містить виклад обставин і суті вчиненого правопорушення, що підтверджується долученими до нього доказами; протоколом прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.10.2026 року, у яких остання зазначила, що 05.10.2026 року близько 20:00 год. за місцем проживання її чоловік ОСОБА_1 вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: словесно погрожував, залякував, ображав нецензурною лайкою, що викликало побоювання за її безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдало шкоди її психічному здоров`ю; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.10.2026 року, у яких остання зазначила, що 05.10.2026 року близько 20:00 год. її тато ОСОБА_1 вчинив відносно її мами ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався в її сторону нецензурними словами та погрожував фізичною розправою; копією термінового заборонного припису серії АА № 449227 від 05.10.2026 року стосовно ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Із матеріалів справи встановлено, що подія відбувалася за місцем проживання ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 з їхньою донькою.
Провівши аналіз доказів у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення на правопорушника враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.
Вважаю, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.11.2024 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 173-2, 278, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягувач: Відділення поліції №1 (м. Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області (м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького, буд. 45, Чернівецького району, Чернівецької області, 59000).
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд Чернівецької області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Суддя Сторожинецького районного суду Василь БУЖОРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua