Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №717/2023/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Суд: Кельменецький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №717/2023/26

Суддя: Кудиба З. І.

Справа № 717/2023/26

Номер провадження 3/717/557/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Кельменецького районного суду Чернівецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 656305 від 19 серпня 2026 року, відповідно до якого 19 серпня 2026 року близько 18 год 00 хв в с. Коновка по вул.. Південній, 1, ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 вкотре не з`явився, належним чином неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи у спосіб, визначений законом. Причину неявки суду не повідомив. Крім того, на час розгляду справи жодних заяв та клопотань від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно з ч. 1ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 , останній в судове засідання не з`явився, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зіст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративна відповідальність за ст.185КУпАПнастає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Частинами 2, 4, 6ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію»встановлено, що законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчиненнязлісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Отже, злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівника поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимогст. 252 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 656305 від 19 серпня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом.

Наведені вище докази, а також доданий до матеріалів справи відеозапис свідчать про те, що зміст протоколу про адміністративні правопорушення та додані до них в якості доказів інші матеріали надають можливість суду дійти висновку щодо перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законності їх вимог та встановити протиправність дій ОСОБА_1 в межах фактичних обставин скоєного правопорушення, викладеного в протоколі.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та інших вимогст. 33 КУпАП.

Обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання судом не встановлені.

Таким чином, з метою виховання правопорушника й запобігання вчиненню ним нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на винувату особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того,відповідно до п. 5ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП,ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 33,40-1,185,251,256,276-279,280,283,284,307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 185 КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбаченіст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Кельменецького районного суду Чернівецької області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua