Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №716/1472/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №716/1472/26

Суддя: Шевчук Р. М.

Справа № 716/1472/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складi:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади с.Кадубівці в особі Кадубовецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Після смерті батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 спадщину прийняв їх син ОСОБА_4 , який не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона, ОСОБА_1 , є рідною сестрою померлого ОСОБА_4 та є спадкоємцем майна після смерті брата за законом.

Вказує на те, що звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус 13 cічня 2026 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через відсутність правовстановлюючих документів спадкодавця на житловий будинок, а тому оформити спадщину в нотаріальній конторі не вдалося.

Зважаючи, що вона немає можливості належним чином оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на норми права, які врегульовують даний вид правовідносин, просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом термін відповідачем не подано.

Ухвалою суду від 20.08.2026 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Витребувано докази по справі.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю та просила розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача Територіальної громади с.Кадубівці в особі Кадубовецької сільської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову та просить розглядати справу без його участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судом встановлено, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що визнання позову є добровільним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а заявлені позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Суд, взявши до уваги заяви сторін, дослідивши письмові докази, приходить висновку про наявність передбачених законом підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні без переходу до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кадубівці, Чернівецького району Чернівецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .

На час відкриття спадщини, інших спадкоємців немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 105/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами вказаної спадкової справи.

Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як братом та сестрою підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 19 грудня 2025 року виданого повторно та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 за № 00051945619 від 29 червня 2025 року що наявні в матеріалах спадкової справи.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 13 липня 1986 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », у зв`язку з чим ОСОБА_5 після укладення шлюбу стала ОСОБА_1 .

Із виписки із по господарської книги за № 6 за 2026-2030 роки виданої ОСОБА_1 виданої виконавчим комітетом Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, вбачається, що її батько ОСОБА_2 із 1992 року по дату смерті був головою домогосподарства що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Домогосподарство не належить до колгоспного двору та побудовано за власні кошти голови та (або) членів домогосподарства. Особовий рахунок об`єкту ПГО № НОМЕР_5 (стор .277).

Крім цього з вказаної виписки вбачається що житловий будинок господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці площею 0,15 га яка передана у власність ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Кадубовецької сільської ради Народних депутатів № 5/5 від 23.06.1995 року відповідно до декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок».

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 січня 2026 року, винесеною приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для відмови зазначено неподання спадкоємицею правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок, які б підтверджували державну реєстрацію права власності на нього.

Згідно з довідкою-характеристикою № 348 від 25 листопада 2026 року, виданою Заставнівським районним бюро технічної інвентаризації, дійсна вартість об`єкта оцінки — будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , — станом на 25 листопада 2026 року становить 132 610 (сто тридцять дві тисячі шістсот десять) гривень.

Отже, наведені документи у своїй сукупності підтверджують факт обліку за ОСОБА_2 (батьком позивачки) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , його технічні характеристики та вартість, а також обставини, які перешкоджають спадкоємиці оформити спадкові права на зазначене нерухоме майно в нотаріальному порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує зареєстроване право власності спадкодавця на будинок.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з позовною заявою за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку.

Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IVпередбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Пунктом 1.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (втратило чинність 01 січня 2013 року) було передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах встановлених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, суд зважає і на те, що відповідно до п.3.1 роз`яснення ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з наявною технічною документацією зазначений житловий будинок побудований у 1965 році, тобто до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до законодавства, чинного на час будівництва зазначеного житлового будинку, прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, збудованих у відповідний період, не вимагалося у порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому відомості, внесені до погосподарських книг, могли слугувати доказом належності відповідного нерухомого майна особі.

Таким чином, відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документа на житловий будинок, який фактично належав йому та був облікований у погосподарській книзі, перешкоджає позивачці реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Разом із тим судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті брата ОСОБА_4 , прийняла у встановлений законом строк, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Суд бере до уваги, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є належним та ефективним способом захисту порушеного права у випадку, коли спадкоємець прийняв спадщину, однак через відсутність у спадкодавця належним чином оформлених правовстановлюючих документів позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належності батьку позивачки - ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також факт того, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті батька та матері, однак не оформив своїх спадкових прав.

З огляду на те, що позивачка позбавлена можливості оформити право власності на спадкове нерухоме майно в нотаріальному порядку з об`єктивних причин, а досліджені судом докази підтверджують належність спірного майна спадкодавцю, прийняття позивачкою спадщини та наявність перешкод для її нотаріального оформлення, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами і ґрунтуються на законі.

За таких обставин, а також з урахуванням визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.328, ЦК України та 1218, 1261, 1266, 1268, 1269, 1297 ЦК України ст.ст.12,13,16,49,82,200,206,211,247,263-265,268,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , - право власності на житловий будинок, загальною площею 56.10 кв. м. 1965 року побудови та житловою площею 24.80 м. кв., що в плані зазначений під літ. «А» з господарськими будівлями та спорудами, а саме: під літ. « Б» - літня кухня, під літ. «Б/б - веранда, під літ. «В» сарай, під літ. «Г» - вбиральня № 1-криниця, № 2-3 - огорожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua