Суд: Шполянський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №710/1901/26
Суддя: Побережна Н. П.
Справа № 710/1901/26 Провадження № 3/710/515/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.10.2026 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Заволокіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , посвідчення водія – НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду не відомі, за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 793870, складеним 10 жовтня 2026 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції Свистуном Дмитром Ігоровичем, 10 жовтня 2026 року близько 16 год 40 хв у с. Лип`янка Звенигородського району Черкаської області на вул. Шевченка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 3309, державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись завантаженим транспортним засобом, не обрав безпечної швидкості руху, яка давала б можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, і допустив зіткнення з автомобілем Audi E-TRON, державний номерний знак НОМЕР_4 . Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. У протоколі зазначено про порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 Правил дорожнього руху України та кваліфіковано його дії за статтею 124 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, заперечив порушення ним Правил дорожнього руху. Його захисник підтримав позицію про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та позицію його захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, рапорт і відомості про реєстрацію повідомлень за ЄО № 27893, схему місця ДТП з додатком про пошкодження транспортних засобів, фототаблиці, письмові пояснення учасників події та копію протоколу стосовно іншого водія, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого визначеного цією статтею майна.
Для притягнення особи до відповідальності за статтею 124 КУпАП необхідно встановити склад адміністративного правопорушення, зокрема: конкретне порушення вимог Правил дорожнього руху, винність особи, настання майнових наслідків та причинний зв`язок між цим порушенням і такими наслідками. Сам по собі факт участі водія у зіткненні та наявність пошкоджень автомобілів не доводять усіх обов`язкових ознак складу правопорушення.
Пункт 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, покладає на водія обов`язок під час вибору безпечної швидкості в установлених межах ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу та стан транспортного засобу, щоб забезпечувати постійний контроль за його рухом і безпечне керування.
Отже, для висновку про порушення саме пункту 12.1 ПДР необхідно з`ясувати, яка дорожня обстановка існувала перед зіткненням, як рухався автомобіль ОСОБА_1 , які обставини вимагали іншого вибору швидкості та яким чином обрана ним швидкість спричинила втрату можливості безпечно керувати автомобілем. Перевищення встановленого числового обмеження швидкості не є обов`язковою умовою порушення цього пункту. Водночас небезпечність швидкості не може вважатися доведеною лише через те, що сталося зіткнення.
Відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП обставини справи мають бути з`ясовані повно, всебічно та об`єктивно на підставі фактичних даних, отриманих у передбаченому законом порядку. Суд оцінює кожний доказ і всю їх сукупність та встановлює, чи вчинено правопорушення і чи винна в ньому відповідна особа. Обов`язок збирання доказів покладено на уповноважених складати протоколи осіб; особа, щодо якої ведеться провадження, не зобов`язана доводити свою невинуватість.
У постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд наголосив на застосуванні презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення: сумніви щодо порушення та винності особи належить вирішувати на її користь, а недоведеність вини не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Цей висновок стосується стандарту оцінки доведеності обвинувачення та враховується судом у цій справі.
Протокол серії ЕПР1 № 793870 є процесуальним документом, яким сформульовано обвинувачення ОСОБА_1 , і водночас одним із джерел доказів, передбачених статтею 251 КУпАП. Проте наведений у ньому висновок поліцейського не має наперед установленої сили та підлягає перевірці шляхом зіставлення з іншими матеріалами.
У протоколі використано загальне формулювання про необрання безпечної швидкості під час руху завантаженого автомобіля. Конкретної швидкості, вихідних даних для її визначення, характеру та маси вантажу, впливу вантажу на керованість чи гальмування, а також конкретних проявів втрати контролю над автомобілем у ньому не наведено. Не розкрито послідовності маневрів обох автомобілів перед контактом. Відсутність числового виміру швидкості сама по собі не виключає відповідальності, однак у цьому випадку вона не компенсується іншими переконливими даними про невідповідність швидкості конкретним дорожнім умовам.
У письмових поясненнях від 10 жовтня 2026 року ОСОБА_1 зазначив, що керував автомобілем ГАЗ 3309 на вул. Шевченка в с. Лип`янка та рухався в напрямку центру села. За його версією, автомобіль Audi, який перебував ліворуч, почав рух у бік його смуги. ОСОБА_1 стверджував, що зменшив швидкість і вжив заходів для уникнення зіткнення, проте інший автомобіль опинився на його шляху. Подальшу значну частину пояснень він присвятив конфлікту після ДТП.
Пояснення ОСОБА_1 містять альтернативну обвинуваченню версію: небезпечну ситуацію він пов`язує з переміщенням Audi на смугу руху вантажівки, а не з утратою контролю над нею через небезпечну швидкість. Ця позиція підлягає перевірці насамперед за об`єктивними просторовими даними схеми ДТП. Як наведено нижче, розташування вантажівки біля правого краю дороги, частково на узбіччі, та позначене місце зіткнення на її смузі підтверджують пояснення ОСОБА_1 в частині перебування іншого автомобіля на шляху його руху.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 10 жовтня 2026 року близько 17 год 00 хв керував автомобілем Audi на вул. Шевченка в с. Лип`янка, рухався під ухил та надав перевагу зустрічному транспортному засобу. За його словами, поруч перебувала припаркована вантажівка; після пропуску зустрічного автомобіля він розпочав рух, об`їжджаючи її, однак вантажівка також почала рухатися та здійснила наїзд на Audi.
Письмові пояснення пасажира Audi ОСОБА_3 загалом відтворюють цю саму послідовність: зупинку для пропуску зустрічного транспортного засобу, подальший початок руху Audi біля вантажівки та початок руху останньої.
Водночас пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суперечать поясненням ОСОБА_1 щодо того, чи рухалася вантажівка до початку маневру Audi, та щодо послідовності зближення транспортних засобів. Жоден із цих двох письмових викладів не містить конкретних даних про швидкість ГАЗ, відстань між автомобілями в момент початку їх руху, тривалість маневру або ознаки втрати ОСОБА_1 контролю над автомобілем унаслідок його завантаження.
Узгодженість пояснень водія Audi та його пасажира щодо початку руху вантажівки враховується судом, однак не надає цим поясненням переваги над іншими доказами. Їх необхідно зіставити з місцем зіткнення та розташуванням автомобілів відносно країв проїзної частини. Саме по собі твердження про початок руху ГАЗ не пояснює перебування Audi на смузі вантажівки й не доводить необрання ОСОБА_1 безпечної швидкості. Вирішальним є зміст спостережень та їх узгодженість з об`єктивними даними, а не кількість осіб, які підтримують певну версію.
Схема місця ДТП від 10 жовтня 2026 року відображає вул. Шевченка та примикання вул. Гагаріна, межі проїзної частини й узбіччя, розташування автомобілів ГАЗ 3309 та Audi E-TRON і окремо позначене місце зіткнення. Ширина проїзної частини на цій ділянці становить 5,40 м. Вантажівку зображено вздовж дороги біля правого за напрямком її руху краю, причому її права сторона перебуває на узбіччі. Отже, зафіксоване положення ГАЗ свідчить про його розташування максимально праворуч, частково поза проїзною частиною, а не про зайняття ним смуги зустрічного руху.
Для оцінки взаємного розташування автомобілів суд ураховує саме ширину проїзної частини, без додавання ширини узбіччя. За загальної ширини 5,40 м її геометрична середина розташована на відстані 2,70 м від кожного краю. Такий розрахунок є простим співвіднесенням нанесеного на схему виміру з розташуванням об`єктів і не є визначенням швидкості чи реконструкцією руху. Позначене на схемі місце зіткнення знаходиться в межах половини проїзної частини, призначеної для руху вантажівки, з боку її правого узбіччя відносно середини дороги. Воно не розташоване на смузі зустрічного для ГАЗ напрямку.
Автомобіль Audi зображено під кутом до поздовжнього напрямку дороги поряд із лівою передньою частиною вантажівки. Оцінюючи це положення разом із позначеним місцем зіткнення на смузі ГАЗ, суд доходить висновку, що контакт відбувся після виїзду Audi на смугу, призначену для руху вантажівки, тобто на зустрічну для Audi смугу. Цей висновок ґрунтується не лише на кінцевому положенні транспортних засобів: визначальним є окремо зафіксоване місце їх зіткнення та його розташування відносно країв і середини проїзної частини.
Пункт 11.1 ПДР передбачає визначення кількості смуг дорожньою розміткою або знаками, а за їх відсутності — з урахуванням ширини проїзної частини, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів. Відсутність розмітки, зазначена на схемі, не означає відсутності поділу дороги на напрямки руху. Відповідно до пункту 11.3 ПДР на дорозі з однією смугою в кожному напрямку навіть дозволений об`їзд перешкоди з виїздом на зустрічну смугу здійснюється з урахуванням переваги транспортних засобів зустрічного напрямку.
Тому посилання водія Audi та його пасажира на об`їзд вантажівки не спростовує висновку про перебування Audi на смузі зустрічного руху. Навіть за викладеної ними версії такий маневр потребував оцінки його безпечності щодо інших транспортних засобів. Зафіксоване часткове розташування ГАЗ на узбіччі не доводить саме по собі, що він був нерухомим до початку ДТП, проте характеризує його поперечне положення й не дає підстав стверджувати, що зіткнення сталося через зайняття вантажівкою зустрічної смуги.
Установлення місця контакту на смузі ГАЗ та виїзду на неї Audi не є вирішенням у цьому провадженні питання винуватості ОСОБА_2 . Суд оцінює зазначені обставини лише настільки, наскільки вони необхідні для перевірки пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення. Водночас сам факт перебування вантажівки на своїй смузі не звільняє її водія від вимог пункту 12.1 ПДР; однак порушення цього пункту та його причинний зв`язок із ДТП повинні бути доведені окремими фактичними даними, а не виведені лише з факту зіткнення.
Підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджують їх ознайомлення зі схемою, але не означають визнання вини чи погодження з правовою кваліфікацією. Схема ДТП є доказом щодо зафіксованої дорожньої обстановки. Суд бере до уваги нанесені межі дороги, її ширину, положення автомобілів та місце зіткнення в їх взаємному зв`язку.
У додатку до схеми зазначено пошкодження лівої бокової частини Audi E-TRON та передньої лівої частини ГАЗ 3309. Така локалізація узгоджується з кутовим положенням Audi відносно вантажівки та контактом на смузі руху ГАЗ. Окремо ці пошкодження не визначають швидкості чи моменту початку руху кожного автомобіля, проте у сукупності зі схемою підтверджують взаємодію відповідних частин транспортних засобів саме в зафіксованій просторовій обстановці. Даних, які б спростовували позначене на схемі місце зіткнення, суду не надано.
Положення вантажівки правою стороною на узбіччі, ширина проїзної частини та місце контакту на її смузі становлять взаємопов`язані обставини, які суд враховує під час перевірки обвинувачення ОСОБА_1 .
Суд розглядає справу в межах фактичних обставин і конкретного порушення, викладених у протоколі. Припущення про можливе порушення інших вимог ПДР під час початку руху чи маневрування не може замінити доказування інкримінованого порушення пункту 12.1 ПДР.
Таким чином, сукупність доказів підтверджує факт ДТП та пошкодження автомобілів, а також те, що місце зіткнення знаходиться на смузі руху ГАЗ, права сторона якого розташована на узбіччі. З урахуванням ширини проїзної частини та взаємного положення транспортних засобів ці обставини свідчать про виникнення небезпеки з боку іншого автомобіля та не підтверджують твердження про втрату ОСОБА_1 контролю над вантажівкою внаслідок необрання безпечної швидкості.
Належних і достатніх доказів порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 ПДР та причинного зв`язку між таким порушенням і пошкодженням транспортних засобів судом не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення виключає провадження у справі. Оскільки обов`язкові ознаки інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не доведені, провадження підлягає закриттю за цією підставою.
Суд не констатує відсутності самої події ДТП, підставою закриття є відсутність доведеного складу адміністративного правопорушення в діях особи, стосовно якої складено протокол.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження закривається без накладення стягнення, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 немає.
Керуючись статтями 9, 40-1, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294, пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано, а в разі оскарження — за результатами апеляційного розгляду.
Суддя Н.П. Побережна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua