Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №711/9079/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 711/9079/26

Провадження 2/712/6359/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 лютого 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1662-6525 продукту «MaxiKasa».

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 15 100 грн. Процентна ставка за користування кредитом визначена договором у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом із можливістю застосування зниженої процентної ставки 0,9 % на день за умови дотримання позичальником передбачених договором умов.

Пунктом 4.7 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми виданого кредиту.

26 лютого 2026 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 9 900 грн, у зв`язку з чим загальна сума неповерненого кредиту становила 25 000 грн.

Зазначеною додатковою угодою сторони погодили продовження строку кредитування, встановивши його тривалість 300 календарних днів із моменту укладення додаткової угоди, а загальний строк кредитування за договором - 309 календарних днів. Комісію за видачу додаткових кредитних коштів визначено в розмірі 0 %.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, однак останній взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії не виконав.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань понад один календарний місяць кредитодавцем складено вимогу від 17 червня 2026 року про дострокове повернення кредиту, в якій запропоновано відповідачу протягом 30 календарних днів із дня її отримання погасити заборгованість за договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 17 червня 2026 року загальна заборгованість відповідача становить 68 893,10 грн, з яких: 25 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 28 373,10 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 12 500 грн. - проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 3 020 грн. -заборгованість зі сплати комісії.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість у повному обсязі та понесені судові витрати.

Розгляд справи представник позивача просив проводити без його участі.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.09.2026 року відкрито провадження усправі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями статей 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Судом встановлено, що 17 лютого 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1662-6525, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 15 100 грн.

Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

26 лютого 2026 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою погодили надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 9 900 грн та зміну окремих умов кредитування.

Пунктом 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що на момент її укладення неповернута сума кредиту становила 15 100 грн, сума нарахованих та несплачених процентів - 1 359 грн, а несплачена комісія за видачу кредиту - 3 020 грн.

Відповідно до пунктів 2.1–2.4 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати відповідачу додаткові кошти у розмірі 9 900 грн., після отримання яких загальна сума кредиту становила 25 000 грн.

Отже, з урахуванням первісного договору та додаткової угоди загальний розмір наданого відповідачу кредиту становить 25 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується укладення сторонами кредитного договору та додаткової угоди, а також надання кредитодавцем кредитних коштів у погодженому сторонами розмірі.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів або належного виконання зобов`язань за договором матеріали справи не містять.

Оцінюючи вимогу про стягнення основної суми кредиту, суд також враховує положення статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до зазначеної статті у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачено договором.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає повернення кредиту або здійснення платежів, строк сплати яких не настав, споживач зобов`язаний здійснити відповідні платежі протягом 30 календарних днів із дня одержання повідомлення про таку вимогу. У разі усунення порушення протягом зазначеного строку вимога кредитодавця втрачає чинність.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків сплати платежів за договором кредитодавець склав вимогу від 17 червня 2026 року про дострокове повернення кредиту, в якій повідомив відповідача про наявність простроченої заборгованості та необхідність її погашення протягом 30 календарних днів із дня одержання вимоги.

На підтвердження направлення зазначеної вимоги позивачем надано відповідну квитанцію.

Враховуючи встановлені обставини невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 25 000 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із наступних обставин.

Пунктом 4.6 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня його видачі, за стандартною процентною ставкою 1 % на день, за винятком періоду застосування зниженої процентної ставки.

Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,9 % за кожен день користування кредитом за умови дотримання позичальником умов відповідної програми лояльності.

Додатковою угодою від 26 лютого 2026 року сторони погодили нові умови кредитування, зокрема визначили загальну суму кредиту в розмірі 25 000 грн. та строк кредитування 300 календарних днів із моменту укладення додаткової угоди.

Згідно з наданим позивачем розрахунком нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося на фактичний залишок основної суми кредиту з урахуванням дати первісного надання коштів, дати надання додаткового кредиту та передбачених договором процентних ставок.

Так, за період із 17 лютого 2026 року проценти нараховувалися на суму первісно виданого кредиту 15 100 грн. за ставкою 0,9 % на день, що становило 135,90 грн. за кожен день користування кредитом.

Після надання 26 лютого 2026 року додаткових кредитних коштів у розмірі 9 900 грн проценти нараховувалися на загальну суму кредиту 25 000 грн. за зниженою процентною ставкою 0,9 % на день, що становило 225 грн за день.

Починаючи з 12 березня 2026 року, відповідно до розрахунку позивача, застосовувалася стандартна процентна ставка 1 % на день, за якою сума щоденного нарахування становила 250 грн.

Нарахування договірних процентів здійснено до 16 червня 2026 року включно. Станом на 17 червня 2026 року загальна сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становила 28 373,10 грн.

Із дослідженого розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалося на неповернуту суму кредиту, при цьому сплата відповідачем коштів у рахунок погашення кредитної заборгованості в розрахунку не відображена.

Суд враховує, що заявлені до стягнення договірні проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування та до пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка характеризує загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Умови кредитного договору та додаткової угоди містять визначені сторонами процентні ставки, порядок їх застосування, строк кредитування, розмір загальних витрат за кредитом та його орієнтовну загальну вартість.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у сукупності з умовами договору та додаткової угоди, суд не встановив арифметичних суперечностей, які б свідчили про завищення заявленої суми договірних процентів.

За таких обставин, враховуючи погодження сторонами розміру та порядку нарахування процентів, отримання відповідачем кредитних коштів і невиконання ним обов`язку зі сплати процентів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 28 373,10 грн процентів за користування кредитом.

Аналізуючи вимоги про стягнення комісії в розмірі 3 020 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми виданого кредиту. Відповідно до умов договору така комісія нараховується одноразово в день видачі кредиту.

З огляду на суму первісно наданого відповідачу кредиту - 15 100 грн, розмір передбаченої договором комісії становить 3 020 грн (15 100 грн ? 20 %).

Водночас пунктом 2.6 додаткової угоди від 26 лютого 2026 року передбачено, що комісія за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 9 900 грн становить 0 %.

Таким чином, кредитодавцем не здійснювалося повторного нарахування комісії за надання додаткових кредитних коштів.

Більше того, пунктом 1 додаткової угоди сторони підтвердили наявність несплаченої комісії за видачу первісного кредиту в розмірі 3 020 грн.

Законом України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, відповідно до якого Закон України «Про споживче кредитування» допускає встановлення у договорі споживчого кредиту комісій, водночас нікчемною є умова щодо оплатності тих послуг, які відповідно до закону мають надаватися споживачу безоплатно.

У даному випадку встановлена договором комісія не є періодичною платою за надання інформації про стан кредитної заборгованості чи іншою послугою, яку кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу. Вона прямо визначена сторонами як одноразова комісія за видачу кредиту, її розмір встановлений договором та включений до загальних витрат за споживчим кредитом.

При цьому з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що комісія в розмірі 3 020 грн нарахована одноразово 17 лютого 2026 року, а її залишок не змінювався протягом періоду кредитування.

За таких обставин суд не встановив підстав для неврахування зазначеної умови договору при визначенні розміру заборгованості, а тому вимога про стягнення 3 020 грн комісії підлягає задоволенню.

Разом із тим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12 500 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне регулювання відповідальності позичальника за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти на підставі статті 625 ЦК України нараховувалися в розмірі 500 грн за кожен день прострочення протягом періоду з 12 березня до 5 квітня 2026 року включно, загалом у сумі 12 500 грн.

Зазначені нарахування здійснено у зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незалежно від передбаченого договором механізму визначення розміру процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальне положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яке прямо звільняє позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

При цьому проценти за користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України та умовами кредитного договору, мають іншу правову природу, є платою за правомірне користування кредитними коштами та не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, у зв`язку з чим зазначене обмеження не поширюється на заявлені позивачем договірні проценти в сумі 28 373,10 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 12 500 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1662-6525 від 17 лютого 2026 року в загальному розмірі 56 393,10 грн, яка складається з: 25 000 грн — заборгованості за основною сумою кредиту; 28 373,10 грн — заборгованості за процентами за користування кредитом; 3 020 грн — заборгованості зі сплати комісії за видачу кредиту.

У задоволенні вимог про стягнення 12 500 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено в розмірі 56 393,10 грн із заявлених 68 893,10 грн, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 2 179,33 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 247, 259, 263–265, 268, 274–279, 280–284, 289, 354 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1662-6525 від 17 лютого 2026 року в розмірі 56 393,10 грн, судовий збір у розмірі 2 179,33 грн, а всього стягнути 58 572,43 гривень (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 43 копійки).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1