Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №701/1404/26 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1404/26

Номер провадження2/701/969/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Костенка А.І.

за участю секретаря - Брітан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці, Маньківського району. Черкаської області у віці 75 років помер батько позивача - ОСОБА_2 , про що 21.03.2011 року складено відповідний актовий запис № 4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01.04.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області. За життя батько позивача залишив заповіт, посвідчений 31.08.2005 року уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, зареєстрований в реєстрі за № 97, яким на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким належний йому житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 заповів позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та належний державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №026158 виданий Кищенецькою сільською радою 28 жовтня 2003 року заповів позивачу.

Своїми заявами від 05.09.2011р., поданими до Маньківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (доньки ОСОБА_2 ) відмовились від прийняття спадщини із вказанням того, що вони не заперечують проти оформлення спадщини після смерті свого батька на ім`я свого брата позивача ОСОБА_1 Справжність підписів на вказаних заявах засвідчено у встановленому порядку уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування. Таку ж заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подала ОСОБА_5 , дружина спадкодавця, мати позивача. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років в м. Горішні Плавні Кремечуцького району Полтавської області, про що 06.03.2026 року складено відповідний актовий запис № 188, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.03.2026 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Після смерті батька позивача ОСОБА_2 , позивач прийняв спадщину за законом, та 16.09.2026 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. на ім`я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №307/2011, зареєстроване в реєстрі за № 754 на спадкове майно — земельну ділянку площею 0,5772га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 7123183000:01:002:0089, переданої для ведення особистою селянською господарства. Право власності на вказане майно зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2026 № 494316376.

Тобто, вказане спадкове майно -- земельна ділянка площею 0,5772га, після смерті спадкодавця вже переоформлено на ім`я позивача-спадкоємця у нотаріальному порядку в порядку спадкування за законом та право власності на майно зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, адреса - АДРЕСА_2 вказана згідно тих даних, які були вказані у правовстановлюючому документі спадкодавця - державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯР, № 963311 від 09.04.2008 року, про що вказано у свідоцтві про право на спадщину за законом від 16.09.2026, яке видане Маньківською державною нотаріальною конторою.

Після смерті батька позивача залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , який розташований саме на земельній ділянці площею 0,5772га, кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 право власності на яку вже переоформлено в нотаріальному порядку у спадщину на ім`я позивача згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2026 року, зареєстрованого в реєстрі за № 754.

Довідкою Кищенецького старостинського округу виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 24.09.2026 № 96 підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_2 рахується за позивачем згідно погосподарської книги на 2026-2030 роки №3, ст. 105-106, № ОПО - 0067-3.

Випискою із погосподарської книги виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 24.09.2026 № 94 інформується, що згідно погосподарської книги № 3 за 2026-2030р.р., особовий рахунок № НОМЕР_3 , сторінки 105-106, житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 належить батьку позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вказано, що житловий будинок розташований на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності батька позивача площею 0,5772га кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (до переоформлення спадщини).

Довідкою Кищенецького старостинського округу виконавчого комітету Маньківської селшцної ради від 24.09.2026 № 95 інформується, що земельна ділянка площею 0,5772га (кадастровий номер 7123183000:01:002:0089), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві власності позивачу.

Тобто, цим самим підтверджується та ідентифікується, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 розташований саме на земельній ділянці площею 0,5772га кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка вже переоформлена у спадщину на ім`я позивача ОСОБА_1 .

При цьому, на вказане спадкове майно -- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Згідно листа за вих. № 894/02-31 від 16.09.2026 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.09.2026 року. Даною постановою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , який належав батькові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійному батькові позивача майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви позивача від 05.07.2011 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П. була відкрита спадкова справа № 307 за 2011 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, виявлено заповіт, посвідчений Кищенецькою сільського радою Маньківського району Черкаської області 31 серпня 2005 року за р.№97 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 на ім`я позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та належний державний акт на право приватної власності на землю серії II- ЧР №026158 виданий Кищенецькою сільською радою 28 жовтня 2003 року на ім`я позивача ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 . Повідомлено, що 09.04.2012 року надійшли заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відмову від прийняття спадщини за заповітом та законом після смерті батька та чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача.

Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець-позивач є таким, що прийняв спадщину, є спадкоємцем за заповітом та за законом, інші спадкоємці відмовились від прийняття спадщини на його користь.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4,16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на такс майно.

Нотаріусом повідомлено, що не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який належав батькові позивача ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 з роз`ясненням права на звернення до суду.

Згідно ч.З пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.

Таким чином, за сукупністю вищевказаної інформації вбачається, що єдиним спадкоємцем майна за даним позовом після смерті батька позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці, Маньківського району, Черкаської області, залишився лише позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно, право на оформлення у спадщину належного спадкодавцеві-батькові житлового будинку, залишилось лише у позивача, який прийняв вказану спадщину та вчинив всі дії для її оформлення. При цьому, право власності на земельну ділянку, на якій розташований спадковий житловий, будинок, оформлено на ім`я позивача, що загалом визначає цілісність об`єкта нерухомості.

На замовлення позивача приватним підприємством “Уманський центр технічної інвентаризації” виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_2 .

Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1966 році, інші будівлі збудовано у 1980 році.

На звернення позивача, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано лист за № 133/06-09 від 01.10.2026 з інформацією про відповідність забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно вказаної інформації, розглянувши дані технічної інвентаризації, врахувавши генеральний план села Кищенці Уманського району Черкаської області, встановлено, що забудова земельної ділянки по АДРЕСА_3 здійснена у період з 1966 по 1980 роки, земельна ділянка знаходиться в зоні житлової забудови, забудова відповідає містобудівній документації, не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що забудова житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами здійснена у 1966 році, інші будівлі збудовано у 1980 році. На той час році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), одо був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-11, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Рада Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок 6ув сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"', іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, нотаріусом відмовлено у оформленні спадкових прав, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. За наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, але згідно позовної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги позивача визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці, Маньківського району Черкаської області у віці 75 років помер батько позивача - ОСОБА_2 , про що 21.03.2011 року складено відповідний актовий запис № 4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01.04.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області. (а.с. 12). За життя батько позивача залишив заповіт, посвідчений 31.08.2005 року уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, зареєстрований в реєстрі за № 97, яким на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким належний йому житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 заповів позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та належний державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №026158 виданий Кищенецькою сільською радою 28 жовтня 2003 року заповів позивачу (а.с. 13).

Своїми заявами від 05.09.2011р., поданими до Маньківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (доньки ОСОБА_2 ) відмовились від прийняття спадщини із вказанням того, що вони не заперечують проти оформлення спадщини після смерті свого батька на ім`я свого брата позивача ОСОБА_1 . (а.с. 14-15).

Таку ж заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подала ОСОБА_5 , дружина спадкодавця, мати позивача. (а.с. 16). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років в м. Горішні Плавні Кремечуцького району Полтавської області, про що 06.03.2026 року складено відповідний актовий запис № 188, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.03.2026 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. (а.с. 17).

Після смерті батька позивача ОСОБА_2 , позивач прийняв спадщину за законом, та 16.09.2026 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. на ім`я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №307/2011, зареєстроване в реєстрі за № 754 на спадкове майно — земельну ділянку площею 0,5772га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 7123183000:01:002:0089, переданої для ведення особистою селянською господарства. (а.с. 18). Право власності на вказане майно зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2026 № 494316376. (а.с. 19-20).

Тобто, вказане спадкове майно - земельна ділянка площею 0,5772 га, після смерті спадкодавця вже переоформлено на ім`я позивача-спадкоємця у нотаріальному порядку в порядку спадкування за законом та право власності на майно зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, адреса - АДРЕСА_2 вказана згідно тих даних, які були вказані у правовстановлюючому документі спадкодавця - державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯР, № 963311 від 09.04.2008 року, про що вказано у свідоцтві про право на спадщину за законом від 16.09.2026, яке видане Маньківською державною нотаріальною конторою.

Після смерті батька позивача залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , який розташований саме на земельній ділянці площею 0,5772га, кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 право власності на яку вже переоформлено в нотаріальному порядку у спадщину на ім`я позивача згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2026 року, зареєстрованого в реєстрі за № 754.

Довідкою Кищенецького старостинського округу виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 24.09.2026 № 96 підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_2 рахується за позивачем згідно погосподарської книги на 2026-2030 роки №3, ст. 105-106, № ОПО - 0067-3. (а.с. 21).

Випискою із погосподарської книги виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 24.09.2026 № 94 інформується, що згідно погосподарської книги № 3 за 2026-2030р.р., особовий рахунок № НОМЕР_3 , сторінки 105-106, житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 належить батьку позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вказано, що житловий будинок розташований на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності батька позивача площею 0,5772га кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (до переоформлення спадщини). (а.с. 22).

Довідкою Кищенецького старостинського округу виконавчого комітету Маньківської селшцної ради від 24.09.2026 № 95 інформується, що земельна ділянка площею 0,5772га (кадастровий номер 7123183000:01:002:0089), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві власності позивачу. (а.с. 23).

Тобто, цим самим підтверджується та ідентифікується, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 розташований саме на земельній ділянці площею 0,5772га кадастровий номер 7123183000:01:002:0089 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка вже переоформлена у спадщину на ім`я позивача ОСОБА_1 .

При цьому, на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Згідно листа за вих. № 894/02-31 від 16.09.2026 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.09.2026 року. (а.с. 24). Даною постановою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , який належав батькові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійному батькові позивача майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви позивача від 05.07.2011 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П. була відкрита спадкова справа № 307 за 2011 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, виявлено заповіт, посвідчений Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 31 серпня 2005 року за р.№ 97 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 на ім`я позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та належний державний акт на право приватної власності на землю серії II- ЧР №026158 виданий Кищенецькою сільською радою 28 жовтня 2003 року на ім`я позивача ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 . Повідомлено, що 09.04.2012 року надійшли заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відмову від прийняття спадщини за заповітом та законом після смерті батька та чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача.

Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець-позивач є таким, що прийняв спадщину, є спадкоємцем за заповітом та за законом, інші спадкоємці відмовились від прийняття спадщини на його користь.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4,16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на такс майно.

Нотаріусом повідомлено, що не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який належав батькові позивача ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 з роз`ясненням права на звернення до суду.

Згідно ч. З пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.

Таким чином, за сукупністю вищевказаної інформації вбачається, що єдиним спадкоємцем майна за даним позовом після смерті батька позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці, Маньківського району, Черкаської області, залишився лише позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно, право на оформлення у спадщину належного спадкодавцеві-батькові житлового будинку, залишилось лише у позивача, який прийняв вказану спадщину та вчинив всі дії для її оформлення. При цьому, право власності на земельну ділянку, на якій розташований спадковий житловий, будинок, оформлено на ім`я позивача, що загалом визначає цілісність об`єкта нерухомості.

На замовлення позивача приватним підприємством “Уманський центр технічної інвентаризації” виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_2 (а.с 30).

Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1966 році, інші будівлі збудовано у 1980 році.

На звернення позивача, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано лист за № 133/06-09 від 01.10.2026 з інформацією про відповідність забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил (а.с. 31-35).

Згідно вказаної інформації, розглянувши дані технічної інвентаризації, врахувавши генеральний план села Кищенці Уманського району Черкаської області, встановлено, що забудова земельної ділянки по АДРЕСА_3 здійснена у період з 1966 по 1980 роки, земельна ділянка знаходиться в зоні житлової забудови, забудова відповідає містобудівній документації, не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що забудова житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами здійснена у 1966 році, інші будівлі збудовано у 1980 році. На той час році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), одо був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-11, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Рада Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок 6ув сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"', іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач не може скористатись даним порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, нотаріусом відмовлено у оформленні спадкових прав, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. За наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Частина 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власність зобов`язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. За ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У даному випадку, як спадкоємець позивач є власником майна (спадкових майнових прав), має місце відсутність правовстановлюючого документа та оспорювання (невизнання) права власності, що підтверджено постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В даному випадку, спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кишенці Маньківського району Черкаської області, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , згідно даних технічного паспорта.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко