Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №693/1287/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1287/26

2/693/980/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.10.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді – Защитинської Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог зазначає, що 04.05.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) (далі- ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 257232 (далі-Кредитний договір, Договір).

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 257232 від 04.05.2024 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») укладений Договір факторингу №23122024/1 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно із договором Договору факторингу 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № № 257232 від 04.05.2024.

14.09.2023 первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Згідно із Договором факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") становить 17440,8 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 4440,8 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору позивач, посилаючись на норми законодавства, звернувся із даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17440,8 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 20.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказану ухвалу відповідачу направлено за місцем реєстрації та на електронну пошту.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та у АТ «УніверсалБанк» витребувано інформацію про надходження коштів на рахунок відповідача.

25.08.2026 до суду із АТ «УніверсалБанк» надійшла інформація, із якої встановлено, що 04.05.2024 на карту відповідача зараховані кошти в сумі 4000 грн.

04.09.2026 від представника відповідача адвоката Балдиги С.П. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник позивача адвокат Балдига С.П. зазначає, що сума відсотків за користування кредитними коштами 4440,8 грн. є несправедливою та перевищує суму боргу за тілом кредиту, а тому відповідач просить зменшити суму відсотків до 2000 грн., штрафні санкції в сумі 8000 грн. нараховані всупереч пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, комісія на надання кредиту в сумі 1000 грн. суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставною та незаконною, витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. є неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських послуг та розумності, відповідач визнає такі витрати на суму 1000 грн., загалом відповідач просить задовольнити позов частково, при цьому очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

08.09.2026 позивач надіслав відповідь на відзив, у якій зазначив, що 04.05.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту № 257232. Пунктом 1.1 Договору передбачено надання Відповідачу фінансового кредиту у розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а Відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до пункту 1.2 Договору кредит надано строком на 90 днів - до 01.08.2024. Пунктом 1.3 Договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,22 % на добу, що становить 445,3 % річних. Пунктом 1.4 Договору також передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, пов`язаних із наданням і обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту, тобто 1 000,00 грн. Отже, умови щодо суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки, її фіксованого характеру та комісії визначені безпосередньо в індивідуальній частині Договору та погоджені Відповідачем під час його укладення. Крім цього, пунктом 4.4.2 Договору на Клієнта прямо покладено обов`язок своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти та передбачену пунктом 1.4 Договору комісію.

Відповідач просить зменшити заявлену до стягнення заборгованість за процентами з 4 440,80 грн до 2 000,00 грн, посилаючись переважно на принципи справедливості, розумності та пропорційності. Зазначена вимога не ґрунтується на умовах Договору чи конкретному математичному розрахунку.

Пунктом 1.3 Договору сторони погодили фіксовану процентну ставку 1,22 % за кожний день користування кредитом. За суми кредиту 4 000,00 грн розмір процентів за один день становить: 4 000,00 грн х1,22 % = 48,80 грн. Відповідач у відзиві здійснює саме такий розрахунок та фактично визнає погоджену сторонами ставку. За передбачені графіком 90 днів: 48,80 грн х 90 днів = 4 392,00 грн. Саме 4 392,00 грн процентів зазначено у погодженому сторонами графіку розрахунків за основний 90-денний строк кредитування. Деталізований розрахунок Позивача послідовно відображає щоденне збільшення процентів на 48,80 грн. Станом на 01.08.2024 їх сума становила 4 392,00 грн, а станом на 02.08.2024 - 4 440,80 грн, після чого подальше збільшення цієї складової у розрахунку припинено.

При цьому, пунктом 3.3 Договору передбачено, що проценти нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з першого дня надання коштів, до дня повного погашення заборгованості включно. Таким чином, сума 4 440,80 грн не є довільною та має чітке арифметичне походження. Натомість Відповідач не пояснює, яким чином ним визначено суму саме 2 000,00 грн. Відзив не містить формули такого розрахунку, альтернативного розрахунку за днями, посилання на конкретну ставку, яку слід застосувати замість погодженої сторонами, чи вказівки на конкретний платіж, який не враховано Позивачем. Отже, запропоновані Відповідачем 2 000,00 грн фактично є довільно визначеною сумою.

Необґрунтованими є й доводи Відповідача про нікчемність умови щодо комісії. Пункт 1.4 Договору прямо передбачає комісію у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту, тобто: 4 000,00 грн х 25 % = 1 000,00 грн. При цьому у Договорі зазначено конкретне призначення такого платежу: послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, обслуговування кредитної заборгованості, надання пов`язаних із кредитом інформації та довідок, юридичне оформлення. Комісія також б відображена у графіку розрахунків ще під час укладення Договору, а отже відома Відповідачу як складова загальної вартості кредиту.

Частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» прямо передбачає включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаючи обслуговування кредитної заборгованості та юридичне оформлення.

Отже, чинне спеціальне законодавство саме по собі не встановлює заборони на будь-яку комісію кредитодавця. Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 щодо недопустимості справляння плати за інформацію, яку споживач має право безоплатно отримувати один раз на місяць. Однак умова пункту 1.4 Договору № 257232 не встановлює 1 000,00 грн виключно як плату за щомісячне інформування Відповідача про стан його заборгованості. Договором визначено комплекс послуг, а сама комісія включена до початкового графіка та загальної вартості кредиту. Так само нерелевантним є посилання Відповідача на положення постанови Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 та практику Верховного Суду України, сформовану щодо правовідносин, які існували до введення спеціального регулювання Законом України «Про споживче кредитування». Спірний Договір укладено 04.05.2024, а тому його умови повинні оцінюватися насамперед відповідно до законодавства, чинного саме на момент його укладення. Отже, доводи відзиву не підтверджують нікчемності пункту 1.4 Договору та не спростовують заборгованість за комісією у розмірі 1 000,00 грн.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі невиконання Клієнтом у встановлений строк грошового зобов`язання Клієнт сплачує пеню у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення. При цьому сторонами одночасно встановлено обмеження: сукупна сума неустойки та інших платежів, пов`язаних із порушенням виконання зобов`язань, не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми кредиту. Деталізований розрахунок відображає нарахування пені до моменту досягнення нею 8 000,00 грн, після чого її розмір більше не збільшується. Тобто сума 8 000,00 грн визначена не довільно, а виходячи з договірного механізму та передбаченого Договором максимального обмеження. Разом із тим посилання Відповідача на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосується застосування спеціального законодавчого регулювання відповідальності позичальника у період воєнного стану. Чинний пункт 18 передбачає звільнення позичальника за кредитним договором від сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання зобов`язання у відповідний період. Аналогічне тлумачення наведене Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23. При цьому зазначене спеціальне положення стосується саме відповідальності за прострочення, а не існування основного кредитного зобов`язання. Отже, наведені Відповідачем аргументи щодо пені за своєю правовою природою не можуть бути перенесені на тіло кредиту, проценти як плату за користування кредитом чи погоджену сторонами комісію.

Відповідач просить обмежити витрати Позивача на професійну правничу допомогу сумою 1 000,00 грн, посилаючись на незначну складність справи. При цьому сам Відповідач зазначає, що очікує понести витрати на правничу допомогу у цій же справі у розмірі близько 5 000,00 грн. Така позиція є внутрішньо суперечливою.

Якщо, на думку Відповідача, представництво його інтересів у цій справі об`єктивно потребує правничої допомоги вартістю близько 5 000,00 грн, саме по собі твердження про те, що правнича допомога Позивачу у розмірі 6 000,00 грн є очевидно неспівмірною, не може бути достатньою підставою для її зменшення до 1 000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві зазначався попередній розрахунок очікуваних судових витрат. Остаточний розмір витрат, що підлягають розподілу між сторонами, визначається судом на підставі відповідних доказів фактичного надання правничої допомоги, її обсягу та вартості. Тому клопотання про заздалегідь визначене зменшення таких витрат до 1 000,00 грн є передчасним. Висновки.

Відзив Відповідача не спростовує ключових обставин справи. Матеріалами справи підтверджено укладення ОСОБА_1 Договору № 257232 від 04.05.2024, його підписання одноразовим ідентифікатором KL1147, погодження суми кредиту, процентної ставки та комісії, фактичне перерахування Відповідачу 4 000,00 грн на зазначену ним платіжну картку та невиконання ним зобов`язань із повернення отриманих коштів.

Водночас Відповідач: не надав доказів повернення 4 000,00 грн кредиту; не надав доказів погашення процентів чи комісії; не надав власного повного контррозрахунку заборгованості; не зазначив конкретної арифметичної помилки у деталізованому розрахунку Позивача; не обґрунтував, яким чином ним визначено суму процентів саме у розмірі 2 000,00 грн. Крім того, його заперечення проти клопотання про витребування доказів стосуються питання, яке вже вирішено ухвалою суду від 20.08.2026, якою клопотання Позивача задоволено. З огляду на викладене доводи відзиву не спростовують факту виникнення та невиконання Відповідачем кредитного зобов`язання.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що 04.05.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) (далі- ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 257232 (далі-Кредитний договір, Договір).

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 257232 від 04.05.2024 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Пунктом 1.1 Договору передбачено надання Відповідачу фінансового кредиту у розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а Відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до пункту 1.2 Договору кредит надано строком на 90 днів - до 01.08.2024. Пунктом 1.3 Договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,22 % на добу, що становить 445,3 % річних. Пунктом 1.4 Договору також передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, пов`язаних із наданням і обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту, тобто 1 000,00 грн.

Крім цього, пунктом 4.4.2 Договору на Клієнта прямо покладено обов`язок своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти та передбачену пунктом 1.4 Договору комісію.

Пунктом 1.3 Договору сторони погодили фіксовану процентну ставку 1,22 % за кожний день користування кредитом. За суми кредиту 4 000,00 грн розмір процентів за один день становить: 4 000,00 грн х1,22 % = 48,80 грн. За передбачені графіком 90 днів: 48,80 грн х 90 днів = 4 392,00 грн. Деталізований розрахунок Позивача послідовно відображає щоденне збільшення процентів на 48,80 грн. Станом на 01.08.2024 їх сума становила 4 392,00 грн, а станом на 02.08.2024 - 4 440,80 грн, після чого подальше збільшення цієї складової у розрахунку припинено.

Пункт 1.4 Договору передбачає комісію у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту, тобто: 4 000,00 грн х 25 % = 1 000,00 грн. При цьому у Договорі зазначено конкретне призначення такого платежу: послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, обслуговування кредитної заборгованості, надання пов`язаних із кредитом інформації та довідок, юридичне оформлення. Комісія також б відображена у графіку розрахунків ще під час укладення Договору, а отже відома Відповідачу як складова загальної вартості кредиту.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі невиконання Клієнтом у встановлений строк грошового зобов`язання Клієнт сплачує пеню у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення. При цьому сторонами одночасно встановлено обмеження: сукупна сума неустойки та інших платежів, пов`язаних із порушенням виконання зобов`язань, не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми кредиту. Деталізований розрахунок відображає нарахування пені до моменту досягнення нею 8 000,00 грн, після чого її розмір більше не збільшується.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») укладений Договір факторингу №23122024/1 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно із договором Договору факторингу 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № № 257232 від 04.05.2024.

14.09.2023 первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Згідно із Договором факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") становить 17440,8 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 4440,8 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Договір про споживчий кредит підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до змісту ч. 3 вказаної статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір про споживчий кредит підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір між сторонами не був би укладений, а відтак сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що передбачено статтею 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі позивачу не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, процентів за користування ними, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами суд вважає обґрунтованими.

Судом перевірено правильність нарахування відсотків у сумі 4 440,80 грн., так сума відсотків нарахована із дотриманням пункту 1.3 кредитного договору.

Відповідачем не надано власного контрозрахунку процентів за користування кредитними коштами.

Нарахування позивачем комісії та пені передбачено умовами договору (п.п. 1.4, 5.3).

Відповідач, підписуючи цей кредитний договір, погодився із його умовами, в тому числі і щодо відсотків, комісії та пені.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.

Дана норма прописана і в самому договорі, зокрема в 4.3.3. договору зазначено, що клієнт має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Вказаним правом, а саме відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів, відповідач не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, повністю спростовані дослідженими судом доказами та аргументами позивача, викладеними у відповіді на відзив.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані відповідачем кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, процентів за користування ними, комісії та пені, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту в сумі 17440,8 грн., суд вважає обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частин 1, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вище установленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати за надання правничої допомоги у сумі 6000,00 грн., оскільки вказані витрати є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Аргументи відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу до 1000 грн. суд вважає безпідставними, оскільки сам відповідач свої витрати на правничу допомогу оцінив в 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №257232 від 04.05.2024 у розмірі 17440,8 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. І. Защитинська