Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №645/4995/26
Суддя: Феленко Ю. В.
Справа № 645/4995/26
Провадження № 2/645/3434/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
21 жовтня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача АТ «А-БАНК» звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № A454CT15510944945 від 17.06.2020 у розмірі 36921,12 грн. станом на 04.06.2025 та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 17.06.2020 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір AA454CT15510944945, щодо надання їй кредиту в розмірі 20000,00 гривень строком на 36 місяців (тобто до 16.06.2023) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно.
Відповідно до пунктів 3-5 кредитного договору, ліміт цього договору: 20000,00 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 16.06.2023, терміном на 36 місяців. Згідно з пунктом 6 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 75,00% річних.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04.06.2026 має заборгованість 36921,12 грн., яка складається з наступного: 17358.07 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 19563.05 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 24.06.2026 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв про відкладення розгляду справи не надано.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.07.2019 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно цифровим підписом підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк»./а.с.18/
У заяві зазначено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що до укладання цієї угоди ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», тарифами, паспортом споживчого кредиту, та до укладання угоди їй надана повна інформація про фінансові послуги. Відповідач повідомлена про її права, пов`язані із зберіганням та обробною її персональних даних, визначені чинним законодавством, про мету збору даних та осіб, яким передаються її персональні дані, надала дозвіл банку на отримання банком всіх її персональних даних з метою та на умовах, встановлених у договорі про надання банківських послуг. ОСОБА_1 надала право та доручила АТ «А-Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ «А-Банк», без додаткових її розпоряджень, для погашення будь-яких інших моїх грошових зобов`язань перед АТ «А-Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.
17.06.2020 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з послугою «Швидка готівка» № A454CT15510944945./а.с. 10/
У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № A454CT15510944945 від 17.06.2020 ОСОБА_1 просила надати їй кредит за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту послуга «Швидка готівка»; тип кредиту кредит - кредит; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 20000,00 гривень, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) 75% на рік, номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту: 5169157003726290, рахунок для погашення заборгованості за кредитом: НОМЕР_1 . Положеннями вказаної заяви також визначено, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становить кредитний договір.
Вказана заява підписана ОСОБА_1 простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 .
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит дата видачі: 17.06.2020, дата платежу: з 16.07.2020 по 16.06.2023, усього 36 періодів; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 50130,95 гривень; сума кредиту за договором 20000,00 гривень; проценти за користування кредитом 30130,95 гривень./а.с. 10 зв./
Також 17.06.2020 ОСОБА_1 простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», у якому в якості основних умов кредитування зазначено таку інформацію: сума/ліміт кредиту 20000,00 гривень; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка 75 % річних; загальні витрати за кредитом 30130,95 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 50130,95 гривень; реальна річна процентна ставка 107,86 відсотків річних; порядок повернення кредиту: щомісячними платежами по 1421,25 гривень протягом 36 місяців./а.с.9/
АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 20000,00 гривень, відповідно до умов кредитного договору № A454CT15510944945 від 17.06.2020, що підтверджується меморіальним ордером № TR.14476908.21820.70270 від 17.06.2020 та випискою по картці ОСОБА_1 ..
Зі змісту виписки про картці та виписки по кредиту за період з 17.06.2020 по 04.06.2026 слідує, що ОСОБА_1 починаючи з 17.06.2020 користувалася кредитними коштами, заборгованість станом на 29 травня 2026 року становить 180815,25 гривень.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах належать касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № A454CT15510944945 від 17.06.2020, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість відповідача перед АТ «Акцент-Банк» станом на 04.06.2026 становить 36921,12 гривень, яка складається з: 17358.07 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 19563.05 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. При цьому проценти нараховані в межах строку дії договору, з 17.06.2020 по 16.06.2023.
Такий розрахунок заборгованості узгоджується з іншими матеріалами справи, а саме випискою по картці відповідача , анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк», довідками про картки та ліміти, які є належними доказами.
Таким чином, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 не виконувала належним чином.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний кредитний договір укладено за допомогою електронного підпису.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626 ,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048ЦК України).
Приписами частини 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як зазначено в статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В частини 1 статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Оцінивши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.
При цьому у підписаному відповідачем договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку.
Вказане вище свідчить, що сторони беззаперечно погодили умови кредитного договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, сума заборгованості яку просить стягнути позивач з відповідача, нараховані в межах та у сумах, погоджених умовами кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,81,141,247,263-265,279,280-283 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № A454CT15510944945 від 17.06.2020 станом на 04.06.2026 у розмірі 36921,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
позивач – акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", юридична адреса 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, pax. №UA493077700000029090829000010, ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770,
представник позивача – Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_3 , діє на підставі довіреності № 22908652-К-Н-О від 23.01.2024, адреса листування 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11,
відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В. Феленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua