Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №643/4673/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №643/4673/25

Суддя: Маньковська О. О.

Провадження № 2/641/290/2026Справа № 643/4673/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Маньковської О.О., за участю представника відповідача-позивача Головко А.І., представника відповідача-третьої особи- Павлова Є.О., за участю секретаря судового засідання – Макарової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про застосування наслідків недійсності правочину та зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа – Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» про визнання дійсним Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року та внесення змін до його умов, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником – адвокатом Баріловим С.А., який просив застосувати до Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, укладеного між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець), від імені та в інтересах якого, діяли ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути солідарно з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та ТОВ «Строй Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 601 100,00 грн. безпідставно набутих коштів, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 14.12.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», від імені та в інтересах якого діяв відповідач - ТОВ «Строй Сіті Фінанс», укладений Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115, відповідно до умов якого, сторони зобов`язались у майбутньому, а саме, в строк, передбачений абзацем 2 пп. «б» п. 3.2 укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна (Основний договір) - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , та сторонами узгоджено орієнтовну загальну вартість нерухомого майна, за яку воно буде продано покупцю згідно з Основним договором 752838,00 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 27780,00 доларів США. На виконання умов договору позивачем сплачено на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (далі Товариство) забезпечувальний платіж у розмірі 569 100,00 грн. 14.12.2021 року та залишкові частини забезпечувального платежу по 16 000 грн. 06.01.2022 року та 02.02.2022 року. Відповідно до п. 3.2 Попереднього договору Продавець зобов`язується ввести в експлуатацію Багатоквартирний будинок не пізніше другого кварталу 2023 року, але відповідач своїх зобов`язань не виконав. Представник позивача зазначив, що Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, не був нотаріально посвідчений, отже є нікчемним. Таким чином, позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом, посилаючись на правові висновки Верховного Суду та, зазначаючи, що для повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання, правила статті 216 ЦК України не застосовуються, а повернення виконаного здійснюється на підставі положень глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України. Оскільки лише позивачем вчинено реальні дії з виконання оспорюваного Попереднього договору, а саме, сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 601 100,00 грн., до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 1212 ЦК України і сплачені кошти мають бути повернуті позивачеві, як безпідставно набуті відповідачем.

До суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Строй Сіті Фінанс», прийнята судом до розгляду із первісним позовом, про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, укладеного між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (продавець) від імені та в інтересах якого, на підставі Договору доручення № 18/10-2021-1ВЛД від 18.10.2021 року, діяв позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець); зміну попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, укладеного між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (продавець) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (повірений продавця) та ОСОБА_1 (покупець), в частині встановлення строків виконання зобов`язань, а саме – змінити п. 3.1., п. 3.2 пп. а),б) Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, виклавши в наступній редакції: - «п.3.1 Попередній договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань»; - «п. 3.2. Згідно Попереднього договору: а) продавець зобов`язується Багатоквартирний житловий будинок ввести в експлуатацію не пізніше 12 місяців після офіційного закінчення (скасування) дії військового стану в Україні; б) Сторони беруть на себе зобов`язання укласти Основний договір у строк не пізніше 12 місяців після офіційного закінчення (скасування) дії військового стану в Україні, але, в будь-якому випадку не раніше настання усіх наступних обставин:…», судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог, представник відповідача-позивача ТОВ «Строй Сіті Фінанс», підтвердивши факт укладення Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року із позивачем-відповідачем та, на виконання вимог положень п. 2.2 вказаного договору, отримання від позивача-відповідача в якості забезпечувального платежу суми в розмірі 601 100, 00 грн., представник відповідача-позивача зазначив, що пунктом 5.1. Попереднього договору Сторони засвідчили, що укладення Попереднього договору відповідає їх інтересам, дане волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, Попередній договір вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), Попередній договір не приховує іншого правочину (не є удаваним) і спрямований на настання реальних наслідків, які обумовлені у ньому. Тим самим сторони письмово підтвердили, що домовилися щодо усіх істотних умов договору. Вказав, що продавцем за Попереднім договором, в тому числі за рахунок інвестованих коштів Покупця, здійснюються заходи з будівництва об`єкту нерухомого майна, що є предметом Попереднього договору багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про часткове виконання зобов`язання за Попереднім договором, тому твердження Покупця про невчинення Продавцем будь-яких дій на виконання умов Попереднього договору не відповідають дійсності. При цьому, представник відповідача посилався на початок повномасштабного вторгнення та введенням військового стану в Україні, у зв`язку з чим, виникли певні обставини, у тому числі часті повітряні тривоги, що ускладнило здійснення будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , що унеможливило належне та своєчасне проведення будівельних робіт, зокрема здійснення монолітних бетонних робіт за проектною документацією та технологією його будівництва. В дійсності учасниками будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , у тому числі Продавцем, за всіма укладеними ним договорами належним чином виконувались всі можливі та необхідні дії в межах його повноважень з будівництва як до початку, так і після повномасштабного вторгнення та введенням військового стану в Україні.

Вказані вище обставини свідчать про те, що укладений Продавцем Попередній договір в дійсності був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже, повністю відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Крім того представник Товариства посилається на умови договору, визначені п.п. 7.1, 7.2, 7.4 щодо форс-мажору та, відповідно, продовження строку виконання зобов`язання за попереднім договором.

Таким чином, сторони за Попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року домовилися щодо усіх істотних умов договору, про що підтвердили письмово в самому договорі, і відбулося часткове виконання договору обома сторонами. Також у п. 5.1. Попереднього договору сторони засвідчили, що розуміють свої права та обов`язки та інші умови Попереднього договору. А у п. 9.3. Попереднього договору що у випадках, не передбачених даним Попереднім договором, сторони керуються нормами чинного законодавства. Тож, Покупець фактично засвідчив, що укладаючи Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, він був обізнаний про необхідність дотримання вимог законодавства при його укладенні, зокрема про необхідність його нотаріального посвідчення. Умовами Попереднього договору не було передбачено обов`язок саме Продавця визначати час та місце (нотаріуса) для здійснення його нотаріального посвідчення. Покупець з метою дотримання вимог законодавства мав право та можливість ініціювати та організувати проведення процедури нотаріального посвідчення Попереднього договору, Продавець не висловив будь-яких усних або письмових заперечень щодо цього ні в Попередньому договорі, а ні в будь-яких інших документах (окремих листах, угодах та ін.). Покупець будь-яких пропозицій щодо організації проведення процедури нотаріального посвідчення Попереднього договору на адресу Продавця не направив та не використав зазначене право (проігнорував) з невідомих Продавцю підстав. Отже можна стверджувати, що Покупець своєю бездіяльністю фактично ухилився від нотаріального посвідчення Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року. Таким чином, сторона відповідача звернулась із вказаним зустрічним позовом до суду, вимоги якого просить задовольнити.

Представник позивача-відповідача надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Крім того, вказав, що сторона позивача заперечує проти задоволення позовних вимоги за зустрічною позовною заявою.

Позивач-відповідач в судове засідання не з`явився про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином.

Представник відповідача Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (далі – АТ «ЗНВКІФ «Вілард») за первісним позовом, третя особа за зустрічним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував у повному обсязі, просив у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача-позивача ТОВ «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог за первісним позовом, просила зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Посилалась на форс-мажорні обставини, які виникли через введення воєнного стану в країні. Також вказувала на те, що позивач не звертався із пропозиціями укласти нотаріально-посвідчений договір, тобто проігнорував таку можливість.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, згідно Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року (далі Договір), укладеного між ОСОБА_1 (Покупець) та Акціонерним товариством «Закритий Недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (далі ЗНВКІФ «Вілард»)(Продавець) від імені та в інтересах якого, діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Фінанс", сторони зобов`язуються в майбутньому, а саме в строки, передбачені абзацом другим пп. «б» п. 3.2. цього Попереднього договору, та в чіткій відповідності до усіх його умов та положень, укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна та нотаріально посвідчити його (далі - Основний договір), предметом якого буде виступати квартира АДРЕСА_1 (далі – Нерухоме майно).

Станом на дату укладення Попереднього договору Продавцю, який виступає замовником будівництва Багатоквартирного житлового будинку, належить весь об`єм майнових прав на нерухоме майно.

На дату укладення попереднього договору багатоквартирний житловий будинок знаходиться на стадії будівництва (п. 1.2 попереднього договору). План нерухомого майна є додатком до цього попереднього договору.

Сторонами узгоджено, що орієнтовна загальна вартість нерухомого майна, за яку воно буде продано покупцю згідно Основного договору, становитиме 752838,00 гривень без ПДВ, що є еквівалентом 27 780 доларів США згідно Комерційного курсу валют-1 станом на дату укладення попереднього договору.

Вказана орієнтовна загальна вартість нерухомого майна розраховується як добуток загальної площі нерухомого майна та вартості 1 (одного) кв. м. площі нерухомого майна, яка становить: 16 260 гривень без ПДВ, що є еквівалентом 600 доларів США згідно комерційного курсу валют-1 станом на дату укладення попереднього договору (п.2.1).

Розмір орієнтовної загальної вартості нерухомого майна, за яку воно буде продане покупцю згідно Основного договору, може підлягати коригуванню: - при збільшенні курсу долара США по відношенню до української гривні на дату проведення розрахунків між сторонами (п. 2.10 цього Договору), орієнтовна загальна вартість нерухомого майна збільшується в такій же пропорції; у інших випадках та на умовах, визначених Попереднім договором (п. 2.1).

Покупець на підтвердження власної платоспроможності та наміру щодо укладення Основного договору та виконання інших обов`язків, що покладені на нього згідно Попереднього договору, зобов`язаний на умовах та в строки, визначені п. 2.5 попереднього договору, сплатити продавцю, шляхом перерахування на поточний рахунок повіреного продавця, грошові кошти в якості забезпечувального платежу, розмір якого становить 750128,00 гривень без ПДВ, що є еквівалентом 27680 доларів США, згідно комерційного курсу валют-2 станом на дату укладення попереднього договору (далі - забезпечувальний платіж) (п. 2.2).

Пунктом 2.3 Попереднього договору визначено, що забезпечувальний платіж за своєю правовою природою не є авансом, попередньою оплатою, поворотною фінансовою допомогою, та не є неустойкою порукою, гарантією, заставою, притиранням, завдатком в розумінні Цивільного кодексу України. Забезпечувальний платіж є іншим, встановленим Сторонами згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, видом забезпечення виконання зобов`язання, умови здійснення якого визначаються Попереднім договором та не повинні суперечити чинному законодавству України.

Першу частину Забезпечувального платежу в розмірі 569100грн., що є еквівалентом 21000 дол. США, згідно комерційного курсу валют -1 станом на дату укладення Попереднього договору, Покупець зобов`язується сплатити 17.12.2021 року включно, в безготівковій формі, в національній валюті – гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити, зазначені в розділі 10 цього Договору. Призначення платежу: «Забезпечувальний платіж згідно Попереднього договору від 14.12.2021 року, за реєстровим № U.C./4-115» (п. 2.5.1).

Згідно п.2.5.2. Залишкову частину Забезпечувального платежу в розмірі 181028,00 грн., що є еквівалентом 6680,00 згідно Комерційного курсу – 2 станом на дату укладення Попереднього договору, Покупець зобов`язується сплачувати частинами у формі чергових платежів у розмірі та у строк, що визначені п. 2.5.3 п. 2.5 цього Договору, або із випередженням вказаних у вищевказаному пункті строків, та із врахуванням можливого коригування їх розміру згідно п. 2.10 Попереднього договору, в безготівковій формі, в національній валюті – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити, які вказані в п.п. 2.5.1. п.2.5 Попереднього договору.

Пунктом 2.5.3. визначено, що сторони погодили, що Покупець зобов`язаний сплачувати Продавцю, шляхом перерахунку на рахунок Повіреного Продавця, грошові кошти, в якості оплати залишкової частини Забезпечувального платежу, згідно графіку здійснення платежів в період з 17.01.2022 року по 17.11.2022 рік по 15067,60 грн кожного місяця та 17.12.2022 року – 15284,40 грн.

Попередній договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 3 (трьох) років, але не пізніше моменту укладення сторонами основного договору (п.3.1 попереднього договору).

Згідно з п. 3.2. попереднього договору: а) продавець зобов`язується багатоквартирний житловий будинок ввести в експлуатацію не пізніше 2-го кварталу 2023 р.; б) сторони беруть на себе обов`язок: укласти основний договір у строк не пізніше 2-го кварталу 2023 року, але, в будь- якому випадку, не раніше настання усіх наступних обставин: сплати покупцем грошових коштів, у обсязі 100 (сто) відсотків розміру забезпечувального платежу, згідно умов, встановлених попереднім договором; державної реєстрації за продавцем права власності на нерухоме майно, у порядку визначеному законодавством України; - повного та належного виконання покупцем усіх своїх зобов`язань, визначених в розділі 4 «Зобов`язання сторін» попереднього договору; - повне та належне виконання покупцем усіх своїх зобов`язань, визначених в розділі 6 «Відповідальність сторін попереднього договору» у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем умов попереднього договору, що спричинило наявність відповідного зобов`язання; повідомлення повіреним покупця про готовність укласти основний договір із зазначенням місця та часу його підписання, згідно умов п. 9.2 попереднього договору.

Відповідно до п. 4.1 попереднього договору продавець зобов`язаний: 4.1.1. укласти із покупцем основний договір на визначених попереднім договором умовах. 4.1.2. не змінювати в односторонньому порядку строк укладення основного договору та інші умови купівлі-продажу нерухомого майна. 4.1.3. передати покупцю у власність нерухоме майно, комплект ключів та технічний паспорт на умовах, визначених попереднім договором, після укладення сторонами основного договору (а.с. 154-159).

Як вбачається з квитанцій від 14.12.2021, 06.01.2022, 02.02.2022, позивачем ОСОБА_1 здійснив забезпечувальний платіж за Попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» в загальній сумі 601100,00 грн. (а.с. 147-149), у строки, визначені Попереднім договором, що також не заперечувалось і представником відповідача при зверненні до суду із зустрічним позовом.

На звернення позивача до відповідачів з приводу розірвання Попереднього договору та повернення сплаченої частини забезпечувального платежу, відповіді від останніх не надходило (а.с. 15-26).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України (в редакції станом на час укладення попереднього договору) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 4 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Таким чином, Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню, однак сторони уклали даний договір у простій письмовій формі.

Статтею 220 ЦК України визначені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Враховуючи викладене, Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, який не був належним чином нотаріально посвідчений, є нікчемним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту наведеної норми свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Водночас частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Верховний Суд у постановах від 27.11.2019 у справі № 396/29/17, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20 зробив висновки, що системне тлумачення абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; б) правила абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивачем вчинено дії з виконання Попереднього договору, зокрема, сплачено забезпечувальний платіж в сумі, визначеній п. 2.5.1 в розмірі 569100 грн. в строк до 17.12.2021 року, а саме – 14.12.2021 року (а.с. 27) та сплачено грошові кошти, в якості оплати залишкової частини Забезпечувального платежу в загальному розмірі 32 000 грн., згідно обумовленого графіку платежів, а всього сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 601 100,00 грн., в той час, як з боку відповідача не здійснено дій, спрямованих на дотримання умов виконання Попереднього договору, за таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України і сплачені кошти, мають бути повернуті позивачу, як безпідставно набуті відповідачами.

Отже, суд вважає первісну позовну заяву в частині стягнення коштів обґрунтованою та доведеною, тому задовольняє її.

Крім того, ОСОБА_1 уклав попередній договір з АТ «ЗНВКІФ «ВІЛАРД», в інтересах якого на підставі Договору доручення № 18/10-2021-1ВЛД від 18.10.2021 діяли ТОВ “СТРОЙ СІТІ ФІНАНС”.

За попереднім договором № U.C./4-115 від 14.12.2021 року ОСОБА_1 сплатив грошові кошти в сумі 601 100,00 грн, отримувачем коштів є ТОВ «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС».

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Як установлено судом та не оспорювалось сторонами, ТОВ «Строй Сіті Фінанс» під час укладення попереднього договору діяли на підставі Договору доручення № 18/10-2021-1ВЛД від 18.10.2021р. від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ВІЛАРД», тобто виступали повіреним.

Водночас, кошти на виконання договору були перераховані на рахунок ТОВ «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС». Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» здійснили переказ вказаних коштів на рахунок Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» - матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що ТОВ «Строй Сіті Фінанс», на рахунок якого були сплачені кошти та АТ «ЗНВКІФ «ВІЛАРД», як замовник будівництва, мають відповідати солідарно за повернення коштів, які ними безпідставно набуті за правочином, який є нікчемним. При цьому стягнення вказаних коштів у солідарному порядку, враховуючи відсутність відомостей про те, де наразі акумулюються кошти, сплачені за попереднім договором, буде ефективним способом захисту, оскільки виключить можливість ухилення від виконання обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в частині застосування до Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року наслідків недійсності нікчемного договору та солідарного стягнення з відповідачів Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» на користь позивача сплаченої суми забезпечувального платежу в розмірі 601 100,00 грн., як безпідставно набутих коштів.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000, 00 грн., суд дійшов наступного.

Так, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України, передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст. 216 ЦК України визначає, що якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Постановою ВС у справі № 263/16183/18, провадження № 61-17116св19, зазначено, що при визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, при вирішенні питання щодо солідарного стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд виходить з наступного.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що ТОВ «Строй Сіті Фінанс» під час укладення попереднього договору Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року діяли на підставі Договору доручення № 18/10-2021-1ВЛД від 18.10.2021 року від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Вілард», тобто виступали повіреним з боку другої сторони - довірителя, тому ТОВ «Строй Сіті Фінанс» не несе цивільної відповідальності замість довірителя в частині відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, враховуючи ступінь вини сторони відповідача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», характер та обсяг душевних страждань позивача, визначивши розмір грошової компенсації з урахуванням вимог розумності і справедливості, що узгоджується з характером моральних страждань позивача.

Розглянувши позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Строй Сіті Фінанс», суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3.2 Попереднього договору Продавець зобов`язується ввести в експлуатацію Багатоквартирний будинок не пізніше другого кварталу 2023 року.

Пунктами 7.1., 7.2. Попереднього договору передбачено, що жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне чи часткове невиконання будь-якого зі своїх обов`язків, якщо невиконання буде наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виникли після укладання Попереднього договору. Під такими обставинами непереборної сили сторони домовились розуміти зовнішні та надзвичайні обставини, які не мали місце на момент укладення Попереднього договору, виникли всупереч волі сторін та які безпосередньо унеможливлюють виконання відповідного обов`язку за Попереднім договором. Такими обставинами непереборної сили визнаються, зокрема, збройний конфлікт, блокада, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення на території м. Харкова та/або Харківської області військового стану.

Згідно з п. 7.3 Попереднього договору сторона, для якої виникла неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна у письмовій формі повідомити іншу сторону про це протягом 60 робочих днів з моменту настання таких обставин та надати сертифікат Торгово-промислової палати України, або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, або відповідний документ іншого уповноваженого органу на підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до п. 7.4. Попереднього договору, виникнення непереборної сили подовжує строки виконання зобов`язань за Попереднім договором на строк, що дорівнює строку дії таких обставин, необхідного для усунення наслідків їх дії.

У випадку існування обставин непереборної сили протягом більше ніж 6 місяців поспіль, Сторони мають право розірвати Попередній договір (п.с. 7.5)

Згідно з квитанціями ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» забезпечувальний платіж у розмірі 601100,00 грн., що не оспорювалось і самим відповідачем, зазначивши про це у зустрічні позовній заяві (а.с. 147-149).

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021, він не містить згадування про будь-які будівельні роботи зі сторони відповідачів за первісним позовом та не містить відомостей про будівельні роботи за адресою будинку, що є предметом попереднього договору, АДРЕСА_2 . Вказано, що право користування земельними ділянками в установленому порядку не оформлено (а.с. 85).

Надані представником ТОВ «Строй Сіті Фінанс» фототаблиці відображають недобудови, при цьому не вбачається відомостей щодо адреси їх розташування ( а.с. 86 звортній бік-88).

У рекомендаціях щодо виконання будівельних робіт за монолітно-каркасною технологією на етапі заливки бутону в умовах систематичних повітряних тривог у м. Харкові № 330 від 21.02.2024, зазначено про виконання бетонних робіт, час твердіння бетонної суміші залежно від температури та зупинок роботи під час повітряних тривог та виконання бетонних робіт при відсутності перевірених рецептурно-технологічних рішень, що враховують виконання рекомендацій, вимог з заходів безпеки та забезпечують можливість зведення монолітних залізобетонних конструкцій відповідно до проєкту не рекомендується (а.с. 89-159).

Згідно з договору № 18-10-2021 від 18.10.2021 ТОВ «РІЕЛТІ НЕКСТ» передало функції забудовника будівництва по організації спорудження житлового комплексу Московському проспекту, буд. 118, корпуси 8,9,10 у місті Харкові, АТ «ЗНВКФ «Вілард», в інтересах якого діє на підставі договору доручення ТОВ «Строй Сіті Фінанс». Вказаний договір регулює умови та порядок фінансування будівництва вказаного житлового комплексу (а.с. 90-91).

Листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору та іншим зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (а.с. 93).

Так, в зустрічній позовній заяві представник відповідача ТОВ «Строй Сіті Фінанс» визнає той факт, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № № U.C./4-115 від 14.12.2021 року нотаріально не посвідчений, а тому є нікчемним, разом з цим, заявляє вимогу про визнання такого договору дійсним.

Судом, при розв`язанні позовної заяви ОСОБА_1 , встановлено нікчемність Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року.

Згідно з частиною першою статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нормами матеріального законодавства передбачена можливість визнавати у судовому порядку нікчемні договори дійсними, зокрема на підставі частини другої статті 220 ЦК України.

За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вказана норма закону застосовується до правовідносин у разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї сторони договору.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17 викладено правовий висновок про те, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 305/1468/16-ц зазначено про те, що визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі частини другої статті 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність). Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України конвалідація можлива за наявності таких умов: досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору; наявність письмових доказів досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору; повне або часткове виконання договору; ухилення однією зі сторін від його нотаріального посвідчення.

Так, ТОВ «Строй Сіті Фінанс» не надав доказів ухилення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 від нотаріального посвідчення такого договору, що є його процесуальним обов`язком.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Строй Сіті Фінанс» або АТ «ЗНВКІФ «ВІЛАРД» зверталися до ОСОБА_1 із пропозицією нотаріально посвідчити попередній договір до того часу, поки останній не звернувся із вимогами про повернення грошових коштів.

Посилання представника позивача ТОВ «Строй Сіті Фінанс» у зустрічній позовній заяві на те, що ОСОБА_1 мав право та можливість на звернення до сторони відповідача з вимогою нотаріального посвідчення Попереднього договору, проте не зробив цього, що дає є підстави розцінювати поведінку позивача як ухиляння від нотаріального посвідчення попереднього договору – судом оцінюється критично.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження факту вживання заходів з боку ТОВ «Строй Сіті Фінанс», АТ «ЗНВКІФ «ВІЛАРД» щодо запрошення ОСОБА_1 до нотаріальної контори для посвідчення договору та отримання на це відмови з боку позивача.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами факту ухилення відповідача за зустрічним позовом від нотаріального посвідчення правочину, хоча ця умова є обов`язковою для визнання правочину дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги зустрічного позову про визнання попереднього договору № U.C./4-115 від 14.12.2021 року дійсним задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що попередній договір № U.C./4-115 від 14.12.2021 року є нікчемним та в задоволенні вимог позову про визнання його дійсним судом відмовлено, вимоги зустрічного позову про зміну попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, укладеного між АТ «ЗНВКІФ ВІЛАРД», в особі ТОВ «Строй Сіті Фінанс» та ОСОБА_1 в частині встановлення строків виконання зобов`язань з огляду на відсутність факту укладення такого договору також задоволенню не підлягають.

Питання щодо стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та з відповідачів підлягає стягненню в рівних частках судовий збір на користь держави, з розрахунку 601 100,00 грн. /100%*1 %, що становить 6011,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний Корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 601 100 (шістсот одна тисяча сто) гривень 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмір 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» на користь держави судовий збір у розмірі 6011 (шість тисяч одинадцять) гривень 00 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021 року, укладеного між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець), від імені та в інтересах якого, на підставі доручення № 18/10-2021-1ВЛД від 18.10.2021 року, діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) та його зміни - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», м. Київ, вул. Велтка Житомирська, буд. 6/11, кімн. 307, ЄДРПОУ 42947330.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс», м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190А, ЄДРПОУ 43494969.

Суддя О.О.Маньковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua