Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №953/6870/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6870/25

н/п 1-кп/953/459/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000089 від 26.01.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця голгоспу «Москва» Курган-Тюбинської області Республіки Таджикистан, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2011, 2013 року народження, офіційно працевлаштованого на посаді імам-капелана у Духовному управлінні мусульман Автономної республіки Крим, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У невстановлений період часу, однак не пізніше 22 липня 2024 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав 4 320 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК; 880 гвинтівкових патронів калібру 7,62х54R; 41 бойовий проміжний патрон калібру 7,62х39 АК; 18 патронів, які є нестандартними боєприпасами, виготовленими за типом мисливських патронів калібру 7,62х39 МП; 1 гвинтівковий патрон калібру 7,92х57 Mauser; 1 патрон мисливський патрон 36 калібру (410 калібр), реактивний протитанковий гранатомет RPG-75M одноразового використання, реактивний протитанковий гранатомет RGW-90 одноразового використання; два елементи динамічного захисту 4С20/4С22, які конструктивно оформлені зарядами вибухової речовини, після чого перемістив зазначені предмети до приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно їх зберігав до 22 липня 2024 року.

22 липня 2024 року у період часу з 06 год 19 хв до 12 год 08 хв за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 проведений обшук під час якого було виявлено та вилучено:

- 1080 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 06.08.2024 № СЕ-19/121-24/21605-БЛ є боєприпасами -бойовими проміжними патронами зазначеного калібру, що призначені для проведення пострілу зі зброї системи Калашникова та іншої нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника, промислового способу виготовлення, придатними до стрільби;

- 1080 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 01.08.2024 № СЕ-19/121-24/21603-БЛ є боєприпасами -бойовими проміжними патронами зазначеного калібру, що призначені для проведення пострілу зі зброї системи Калашникова та іншої нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника, промислового способу виготовлення, придатними до стрільби;

- 1080 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 01.08.2024 № СЕ-19/121-24/21607-БЛ є боєприпасами - бойовими проміжними патронами зазначеного калібру, що призначені для проведення пострілу зі зброї системи Калашникова та іншої нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника, промислового способу виготовлення, придатними до стрільби;

- 1080 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 09.08.2024 № СЕ-19/121-24/21606-БЛ є боєприпасами - бойовими проміжними патронами зазначеного калібру, що призначені для проведення пострілу зі зброї системи Калашникова та іншої нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника, промислового способу виготовлення, придатними до стрільби;

- 440 патронів, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 02.08.2024 № СЕ-19/121-24/21599-БЛ є боєприпасами – гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R, що призначені для стрільби з гвинтівок системи Мосіна та іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (гвинтівки, карабіни та кулемети), виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби;

- 440 патронів, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 02.08.2024 № СЕ-19/121-24/21604-БЛ є боєприпасами – гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R, що призначені для стрільби з гвинтівок системи Мосіна та іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (гвинтівки, карабіни та кулемети), виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби;

- реактивний протитанковий гранатомет RPG-75M одноразового використання, який відноситься до категорії бойових припасів згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи від 19.09.2024 № СЕ-19/121-24/21400-ВТХ;

- 41 патрон, що є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 7,62х39 АК; 18 патронів, що є нестандартними боєприпасами, виконаними за типом мисливських патронів калібру 7,62х39 МП (виготовлені саморобним способом із використанням гільз з патронів калібру 7,62х39 МП та куль з патронів калібру7,62х39 АК); 1 патрон, що є боєприпасом - гвинтівковим патроном калібру 7,92х57 Mauser, 1 патрон, що є боєприпасом – мисливським патроном 36 калібру (410 калібр), які згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 01.08.2024 № СЕ-19/121-24/21602-БЛ є боєприпасами, які виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби;

- реактивний гранатомет RGW-90 одноразового використання, який відноситься до категорії бойових припасів, який згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи від 20.09.2024 № СЕ-19/121-24/21401-ВТХ;

- два елементи динамічного захисту 4С20/4С22, які конструктивно оформлені зарядами вибухової речовини відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи від 03.03.2025 № СЕ-19/121-24/34905-ВТХ.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

22 жовтня 2026 року між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримали укладення угоди про визнання винуватості, просили її затвердити, при цьому обвинувачений підтвердив свою згоду на застосування узгодженого в угоді виду та розміру покарання.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченим досягнуто угоди про визнання винуватості, суд розглядає справу відповідно до положень ст.ст. 474, 475 КПК України.

Суд встановив, що під час судового провадження між сторонами кримінального провадження - прокурором ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладена та підписана угода від 22 жовтня 2026 року про визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, добровільно надав викривальні показання щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Суд встановив, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім того, обвинуваченому роз`яснені положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Суд вивчив особу обвинуваченого ОСОБА_3 та встановив, що він має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2011, 2013 року народження, офіційно працевлаштований на посаді імам-капелана у Духовному управлінні мусульман Автономної республіки Крим, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся, що ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, крім того, активно сприяв розкриттю вчиненого ним кримінального правопорушення, надав розгорнуті свідчення стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, відсутність завданої шкоди, а також те, що обвинувачений з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України постійно здійснює добровільну безкоштовну допомогу ЗСУ, є членом Добровольчого міжнародного миротворчого батальйону та, як його боєць, приймає участь у відсічі збройної агресії РФ в Україні, раніше не судимий.

Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд встановив, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України.

Суд вважає, що узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесене до тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади покарання визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості як показник індивідуального рівня суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, зумовленими його специфічними об`єктивними та суб`єктивними ознаками, особу винної, обставини, що пом`якшують її покарання. На підставі ст. 75 КК України сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між прокурором і обвинуваченим угоди про визнання винуватості, призначення останньому узгодженого сторонами покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки зміст зазначеної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, укладання угоди сторонами є добровільним, а підстави для відмови в затвердженні угоди відсутні, суд, керуючись засадами диспозитивності кримінального провадження, вважає за можливе затвердити угоду.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 22 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на залучення експерта для проведення судових вибухово-технічних експертиз № СЕ-19/121-24/21401-ВХТ від 20.09.2024, № СЕ-19/121-24/21402-ВХТ від 16.10.2024, СЕ-19/121-24/21400-ВХТ від 19.09.2024, № СЕ-19/121-24/34905-ВТХ від 03.03.2025 та судово-балістичних експертиз № СЕ-19/121-24/21602-БЛ від 01.08.2024, № СЕ-19/121-24/21605-БЛ від 06.08.2024, № СЕ-19/121-24/21606-БЛ від 09.08.2024, № СЕ-19/121-24/21607-БЛ від 01.08.2024, № СЕ-19/121-24/21604-БЛ від 02.08.2024, № СЕ-19/121-24/21599-БЛ від 02.08.2024, № СЕ-19/121-24/21603-БЛ від 01.08.2024 у загальному розмірі 28 482,80 грн.

Речові докази: 4320 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 АК; 880 гвинтівкових патронів калібру 7,62х54R, 41 бойових проміжних патронів калібру 7,62х39 АК; 18 патронів, які є нестандартними боєприпасам, виготовленим за типом мисливських патронів калібру 7,62х39 МП; 1 гвинтівковий патрон калібру 7,92х57 Mauser; 1 патрон мисливський патрон 36 калібру (410 калібр), реактивний протитанковий гранатомет RPG-75M одноразового використання, реактивний протитанковий гранатомет RGW-90 одноразового використання; два елементи динамічного захисту 4С20/4С22, після набрання вироком законної сили передати на потреби Збройних сил України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;

прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1