Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №904/3426/24 (904/5344/25) — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №904/3426/24 (904/5344/25)

Суддя: Соп'яненко Оксана Юріївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3426/24 (904/5344/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Соп`яненко О.Ю. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,

секретар судового засідання Антоненко Д.О.,

за участю представників сторін:

від скаржника: арбітражний керуючий Саутенко С.О.,

від скаржника: Юрашко О.П. (відповідач-1),

від відповідача-2: Моршинін Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 (суддя Суховаров А.В., повний текст рішення складено 16.03.2026) у справі № 904/3426/24 (904/5344/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 15/1, ідентифікаційний номер юридичної особи 33384643

відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головний сервісний центр МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (49041, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 16, ідентифікаційний номер юридичної особи 45291657)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання реєстрації транспортного засобу

в межах справи №904/3426/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 39820081)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви та рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» від ліквідатора ТОВ «ЕМ Груп Україна» арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича надійшла позовна заява до відповідача-1 ТОВ «Майн Трейд» та відповідача-2 ОСОБА_2 , за змістом якої позивач просить суд:

1. Визнати недійсним правочин - Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (код ЄДРПОУ 39836678, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (код ЄДРПОУ 33384643, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 15/1).

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (код ЄДРПОУ 39836678) право власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року.

3. Витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб марки MERCEDESBENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску.

4. Зобов`язати Головний сервісний центр МВС (код ЄДРПОУ 40109173) в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 45291657) зареєструвати транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (код ЄДРПОУ 39836678) з видачою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року є правочином, що має ознаки фраудаторності, а тому вказаний акт підлягає визнанню недійсним, а транспортний засіб, набутий за недійсним правочином, підлягає поверненню ТОВ «Ем Груп Україна» з подальшою його реєстрацією Головним сервісним центром МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) за ТОВ «Ем Груп Україна».

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд.15/1, ідентифікаційний номер юридичної особи 33384643), відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання реєстрації транспортного засобу задоволено частково.

Визнано недійсним правочин - акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 3983667) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 15/1; ідентифікаційний код юридичної особи 33384643).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 15/1; ідентифікаційний код юридичної особи 33384643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 3983667) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, ліквідатор ТОВ «ЕМ Груп Україна» арбітражний керуючий Саутенко Сергій Олегович 03.04.2026 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- відстрочити сплату судового збору, який підлягає сплаті у зв`язку із поданням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі № 904/3426/24 (904/5344/25), до ухвалення апеляційним судом постанови за результатами апеляційного розгляду справи № 904/3426/24 (904/5344/25);

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі № 904/3426/24 (904/5344/25) в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, а також зобов`язання Головного сервісного центру МВС (Код ЄДРПОУ 40109173) в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45291657) зареєструвати транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕМ ГРУП Україна» (код ЄДРПОУ 39836678) з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим. Судом першої інстанції визнано недійним правочин - Акт приймання-передачі транспортного засобу, який укладений між ТОВ «Ем Груп Україна» та ТОВ «Майн Трейд», на підставі його фраудаторності. Тим самим, судом підтверджено незаконність вибуття з володіння Боржника належного йому транспортного засобу марки MERCEDES BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску.

Також, апелянт вважає, що втручання у право відповідача-2 на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягаря, у порівнянні з Позивачем. Неможливість підприємства-Боржника отримати незаконно відчужене майно ставить не тільки самого Боржника, а й його кредиторів (серед який є і держава), у несправедливе становище у порівнянні з фактичним володільцем майна. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанови від 09 серпня 2018 року у справі № 927/876/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 910/9555/16 та ін.) власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Окремо апелянт наполягає на тому, що витребування транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 від ОСОБА_2 є належним та ефективним способом захисту прав та інтересів Позивача і його кредиторів.

Не погоджуючись з постановленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» 06.04.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі № 904/3426/24 (904/5344/25) у частині: визнання недійсним правочину - Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн;

- ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні вказаних позовних вимог – відмовити.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 року в частині задоволення позовних вимог, а саме щодо визнання недійсним правочину - акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 3983667) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 15/1; ідентифікаційний код юридичної особи 33384643), є незаконним та необґрунтованим, та підлягає скасуванню відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що судовим рішенням не встановлено жодної обставини, яка б підтверджувала факт того, що були порушені права боржника або кредиторів внаслідок вчинення спірного правочину. Крім того, вказує, що Верховний Суд у постанові від 22 травня 2023 у справі № 936/721/21, досліджуючи питання щодо вчинення боржником фраудаторного правочину для приховання активів та ухилення від сплати боргів зазначив, що при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначатися, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає порушення.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзивів та письмових пояснень на апеляційні скарги.

Представник відповідача-2 Моршинін Євген Вікторович, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича.

У відзиві представник відповідача-2 заперечує проти доводів апеляційної скарги арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича та зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

В обґрунтування своїх доводів представник зазначає, що позивачем не доведена недобросовісність відповідача-2 як набувача транспортного засобу, зокрема, не встановлені обставини, які б свідчили про його об`єктивну можливість бути обізнаним про можливу незаконність вибуття майна з володіння боржника; про недобросовісну поведінку боржника та відповідача-1 при укладенні акту приймання-передачі транспортного засобу, що має ознаки фраудаторності.

Зазначає також, що на підставі Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, ТОВ «Ем Груп Україна» здійснено передачу, а ТОВ «Майн Трейд» прийнято додатковий негрошовий майновий вклад до статутного капіталу ТОВ «Майн Трейд» у вигляді транспортного засобу: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, вартістю 74 927,88 грн. В подальшому, як відомо з листа РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях за вих. № 31/29/14-8960-2025 від 30.04.2025 року, вищезазначений автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2022 року перереєстровано на ОСОБА_3 . І вже тільки після цього, 07.03.2023 року Відповідачем-2 було придбано у ОСОБА_3 вищезазначений автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ МВС № 1249 за №1249/2023/3691259 від 07.03.2023 року за 72 000,00 доларів США.

Відповідачем-2 обрано оголошення на сайті https://auto.ria.com/, в якому йшлось про продаж автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий-загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, за 72 499,00 доларів США. Вказує, що зазначене оголошення створене 24.02.2023, та на даний час згідно з інформацією, зазначеною на сайті, у зв`язку із купівлею авто – «оголошення Mercedes-Benz GLEClass 2019 видалене і не бере участі в пошуку». Посилання на оголошення надано до матеріалів справи у суді першої інстанції - https://auto.ria.com/uk/auto_mercedesbenz_gle-class34028072.html. В подальшому Відповідач-2 зв`язався з представниками продавця, і після зустрічі та ряду перевірок авто на відповідність комплектації та фактичний стан на офіційному СТО, домовився про його придбання за 72 000,00 доларів США. Після чого, 07.03.2023 року разом з продавцем та його посередником відправились до ТСЦ МВС № 1249, де вищевказане авто переоформили на Відповідача-2, уклали відповідний договір купівлі-продажу, зазначили у договорі не повну суму придбання (як зазвичай робиться на практиці). А грошові кошти у сумі 72 000,00 доларів США, як плату за придбане авто, було передано ОСОБА_3 . Вважає, що відповідач-2 є добросовісним набувачем майна, придбаного за оплатним договором, і тому не може бути позбавлений права власності.

Ліквідатор ТОВ «ЕМ Груп Україна» арбітражний керуючий Саутенко Сергій Олегович у відзиві просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» без задоволення, посилаючись на відсутність підстав для її задоволення та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що твердження апелянта, що станом на 27.10.2022 року єдиним кредитором, перед яким існувала заборгованість ТОВ «Ем Груп Україна» станом на дату оформлення Акту приймання-передачі, було ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не відповідає дійсності.

Станом на 27.10.2022 року (дату оскаржуваного Акту приймання-передачі) була наявна непогашена кредиторська заборгованість ТОВ «Ем Груп Україна» у загальному розмірі 10 010 913,99 грн., зокрема, перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «ТБ «Новаагро», ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

Вказує, що відчуження Боржником належного йому транспортного засобу за ціною, набагато меншою за ринкову, без належних на те причин, порушує права та інтереси кредиторів такого боржника, адже унеможливлює задоволення грошових вимог в повному обсязі. Апелянтом не спростовано, що відчужуваний за оспорюваним правочином транспортний засіб був належної якості, і передача його в статутний капітал за зниженою ціною відбулась саме з метою вивести майно з-під власності ТОВ «Ем Груп Україна» задля унеможливлення стягнення.

Отже, суд першої інстанції правомірно, відповідно до визначених Кодексом України з процедур банкрутства вимог і підстав, визначив наявність підстав для визнання недійсним Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, адже матеріалами справи не підтверджується спроможність Боржника самостійно виконати зобов`язання перед всіма вищезазначеними кредиторами, вимоги яких були визнані судом.

У письмових поясненнях представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) просить врахувати при вирішенні апеляційної скарги обставини фактичного придбання ОСОБА_2 автомобіля MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 , за реальною погодженою сторонами ціною, а саме 72 000 доларів США, та факт повного розрахунку покупця як з продавцем.

Просить врахувати зазначені обставини під час оцінки добросовісності ОСОБА_2 як останнього набувача транспортного засобу. Просить, апеляційну скаргу ТОВ «ЕМ Груп Україна» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Саутенка С.О., в частині вимог про витребування автомобіля у ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 в цій частині — без змін.

У письмових поясненнях представник відповідача-2 ОСОБА_5 звертає увагу суду, що обставини реального та оплатного придбання відповідачем-2 спірного транспортного засобу послідовно зазначалися ним протягом розгляду справи та частково вже підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи. Зокрема, копія договору купівлі-продажу транспортного засобу від 07.03.2023 була витребувана судом першої інстанції безпосередньо у ТСЦ МВС №1249 та надана останнім до матеріалів справи.

Вказує, що на підтвердження фінансової спроможності відповідача-2 та наявності у нього реального джерела доходів до пояснень також долучаються індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7, сформовані Пенсійним фондом України

Зазначає, що аналогічний підхід до оцінки фактичного виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу застосований Верховним Судом у постанові від 15.04.2026 у справі №757/12305/24-ц. Верховний Суд звернув увагу на те, що за відсутності в договорі визначеного способу внесення коштів - готівкового або безготівкового - здійснення розрахунку готівкою не суперечить умовам правочину, а факт виконання грошового зобов`язання підлягає встановленню виходячи не виключно з наявності банківського платіжного документа, а з умов договору та сукупності встановлених обставин його виконання.

У письмових поясненнях представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), просить врахувати при вирішенні апеляційної скарги обставини фактичного придбання ОСОБА_2 автомобіля MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 , за реальною погодженою сторонами ціною 72 000 доларів США та факт повного розрахунку покупця з продавцем. Врахувати зазначені обставини під час оцінки добросовісності ОСОБА_2 як останнього набувача транспортного засобу. Апеляційну скаргу ТОВ «ЕМ Груп Україна» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Саутенка С.О., в частині вимог про витребування автомобіля у ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 в цій частині — без змін.

Щодо фактичних обставин продажу автомобіля ОСОБА_2 вказує, що після огляду автомобіля та погодження умов його придбання була погоджена фактична ціна автомобіля в розмірі: 72 000 (сімдесят дві тисячі) доларів США. Така ціна відповідала ціні, за якою автомобіль був виставлений на відкритий продаж через AUTO.RIA - 72 499 доларів США, з урахуванням звичайного торгу між продавцем та покупцем. 07.03.2023 у територіальному сервісному центрі МВС №1249, було оформлено договір купівлі-продажу транспортного засобу №1249/2023/3691259 від 07.03.2023 та здійснено державну перереєстрацію автомобіля на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, продаж автомобіля ОСОБА_2 був реальною оплатною господарсько-побутовою операцією між двома фізичними особами, спрямованою на фактичний перехід права власності на транспортний засіб до покупця.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 та від 07.04.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Мартинюк С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026, судовою колегією у визначеному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.05.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25). Об`єднані апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 28.05.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» від 28.05.2026 про відвід судді Центрального апеляційного господарського суду Мартинюка С.В. від розгляду справи № 904/3426/24 (904/5344/25) відмовлено. Задоволено заяву судді Мартинюка С.В. про самовідвід від розгляду справи № 904/3426/24 (904/5344/25). Передано справу № 904/3426/24 (904/5344/25) на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.06.2026, у зв`язку з задоволенням заяви судді Мартинюка С.В. - члена колегії суддів про самовідвід, відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України), відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1 (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/3426/24 (904/5344/25).

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Соп`яненко О.Ю., суддів: Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25) прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у даній справі залишено без руху; скаржнику наданий строк для усунення недоліків та сплати судового збору у належному розмірі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 № 904/3426/24 (904/5344/25) відкладено на 25.06.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2026 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали залишення апеляційної скарги без руху, продовжено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25). Розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25) призначено на 30.07.2026.

У судовому засіданні 30.07.2026 відкладено розгляд апеляційних скарг на 24.09.2026.

На підставі розпорядження виконуючого обов`язки керівника апарату суду від 24.09.2026, з метою дотримання встановлених законом строків розгляду справи та у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1 (зі змінами), призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/3426/24 (904/5344/25).

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Соп`яненко О.Ю., суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.

У судове засідання 24.09.2026 з`явилися представники сторін, що підтверджується протоколом судового засідання.

В судовому засіданні 24.09.2026 колегією суддів розглянуто апеляційні скарги та досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 24.09.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Матеріалами справи підтверджуються такі неоспорені обставини справи.

Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Майн Трейд» (код ЄДРПОУ 33384643) №01/22 від 27.10.2022 року було вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ «Майн Трейд», зокрема за рахунок додаткового майнового вкладу учасника – ТОВ «Ем Груп Україна», який, в тому числі, складається з транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова VIN НОМЕР_4 , 2019 року випуску, вартістю 74 927, 88 грн.

На підставі Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, ТОВ «Ем Груп Україна» здійснило передачу, а ТОВ «Майн Трейд» прийняло додатковий негрошовий майновий вклад до статутного капіталу ТОВ «Майн Трейд» у вигляді транспортного засобу: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, вартістю 74 927, 88 грн

28.10.2022 транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 було перереєстровано на ТОВ «Майн Трейд».

Відповідно до експертного висновку серії № ОЦ-3366 від 12.09.2025 року Запорізької торгово-промислової палати, середньоринкова вартість транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 300D, 2019 року випуску, об`єм двигуна 1950 см. куб. станом на дату відчуження (28.10.2022 року) складає 1 562 759,12 грн.

23.12.2022 року транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ МВС № 1242 №1242/2022/3567264 від 23.12.2022 року, перереєстровано на ОСОБА_3 .

07.03.2023 року транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ МВС №1249 № 1249/2023/3691259 від 07.03.2023 року, перереєстровано на ОСОБА_2 .

За доводами позивача акт приймання-передачі від 27.10.2022 є фраудаторним, оскільки укладаючи вказаний правочин, ТОВ «Ем Груп Україна» було учасником ТОВ «Майн Трейд», правочин укладено у підозрілий період в розумінні положень ст. 42 КУзПБ, а ціна продажу транспортного засобу, за якою відчужено транспортний засіб, є значно нижчою за ринкову, що призвело до неможливості задоволення за його рахунок вимог кредиторів, при цьому відчуження майна було вчинено в період існування заборгованості перед кредиторами.

Також, позивач вказує, що належним способом захисту прав та інтересів кредиторів у справі про банкрутство є повернення майна його власнику ТОВ «Ем Груп Україна» шляхом витребування його від останнього набувача ОСОБА_2 , який набув право власності на транспортний засіб без належної правової підстави, оскільки ТОВ «Ем Груп Україна» відчужило майно на підставі недійсного правочину.

Крім того, позивач зазначає, що з метою повного поновлення порушеного права позивача, окрім безпосереднього витребування транспортного засобу, необхідною є також його реєстрація за ТОВ «Ем Груп Україна» в сервісному центрі МВС з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що забезпечить реальну можливість володіти та розпоряджатися цим майном.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши в межах доводів та вимог апеляційних скарг законність і обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 року по справі № 904/3426/24 (904/5344/25), дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та надавши оцінку доводам апеляційних скарг і запереченням на них, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

За змістом преамбули Кодексу України з процедур банкрутства одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним нормативним актом, у якому поєднуються норми матеріального та процесуального права, що регулюють неплатоспроможність, а за відсутності відповідного регулювання за цим Кодексом застосовуються загальні приписи Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативних актів (частина 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено юрисдикційність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до положень частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Обмеживши строки процедури банкрутства, законодавець у той же час наділив кредитора боржника, як і арбітражного керуючого, спеціальними повноваженнями щодо визнання недійсними угод боржника, передбачивши при цьому настання спеціального наслідку визнання недійсними таких угод - обов`язок кредитора, який отримав майно боржника, повернути його до складу ліквідаційної маси, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент учинення правочину (частина 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

При укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Така мета не може бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, ухилення від сплати податків, привласнення коштів без належних підстав тощо.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Тобто, цивільні права здійснюються особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам. Такі межі можуть визначатися договором або актами цивільного законодавства. Обов`язок при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які порушували б права інших осіб, конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом.

Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, підлягає встановленню, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Також необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

При обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема: зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, «на зло» іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).

У постановах від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18, від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 Верховний Суд зазначив, що договором, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний правочин (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність чи відсутність оплати ціни контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Суд першої інстанції вірно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства.

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

У даній справі, місцевий господарський суд вірно зазначив, що Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1836, 1837, має ознаки правочину, оскільки відображає волю сторін на зміну власника транспортного засобу від одного суб`єкта до іншого, а також є підставою для відповідної державної реєстрації. Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на майно. Такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України) у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07.02.2024 у cправі № 914/1833/22).

Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022 може бути визнаний недійсним.

Відповідно до вказаного Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022, від ТОВ «Ем Груп Україна» до ТОВ «Майн Трейд» було передано транспортний засіб MERCEDES-BENZ модель GLE 300D, тип загальний легковий загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, вартістю 74 927, 88 грн.

Згідно з експертним висновком серії № ОЦ-3366 від 12.09.2025 року Запорізької торгово-промислової палати, середньоринкова вартість транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 300D, 2019 року випуску, об`єм двигуна 1950 см. куб. станом на дату відчуження (28.10.2022 року) складає 1 562 759,12 грн.

При цьому, під час розгляду справи, учасниками справи не наведено жодної причини визначення в оскаржуваному Акті неринкової ціни транспортного засобу, як і не надано доказів того, що переданий транспортний засіб не був належної якості, мав дефекти, які зумовили таку його ціну. Слід також зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» не оспорює того факту, що транспортний засіб було передано до статутного капіталу за значно заниженою ціною.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ціна відчуження транспортного засобу за оскаржуваним договором є значно нижчою за ринкову вартість (ціна транспортного засобу за договором не відповідає ринковій вартості), крім того, оскаржуваний правочин укладений за два роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, що дозволяє кваліфікувати оскаржуваний договір як такий, що вчинений на шкоду кредиторам.

Таким чином, Акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022, укладений між ТОВ «Ем Груп Україна» та ТОВ «Майн Трейд», містить ознаки фраудаторності та підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо спірного майна.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач та боржник діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно укладали спірний договір за заниженою ціною. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам - реальним кредиторам ТОВ «Ем Груп Україна», що у розумінні норм Цивільного кодексу України є зловживанням правом.

Колегією суддів розцінюються критично доводи апеляційної скарги ТОВ «Майн Трейд» в частині наявності іншого рухомого та нерухомого майна у власності боржника, ймовірної наявності грошових коштів, а також наявності на момент укладення спірного правочину кредиторської заборгованості тільки перед одним кредитором – ГУ ДПС, оскільки наявність у боржника іншого майна не виправдовує укладання фраудаторного правочину (угоди, спрямованої на ухилення від виконання зобов`язань перед своїми кредиторами), оскільки ключовим є факт заподіяння шкоди кредитору. Більше того, матеріалами справи про банкрутство № 904/3426/24 підтверджується, що станом на момент передачі транспортного засобу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» (27.10.2022), у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» існувала непогашена заборгованість перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «Новаагро» та ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» на загальну суму 10 010 913 грн 99 коп., отже, відчуження боржником належного йому транспортного засобу за істотно заниженою (неринковою) ціною, без належних на те причин, порушує права та інтереси кредиторів такого боржника, оскільки унеможливлює задоволення грошових вимог в повному обсязі.

Набувач майна (в даному випадку відповідач-1 - ТОВ «Майн Трейд»), який безпосередньо пов`язаний з боржником, та який не міг не знати про фраудаторний характер правочину (в Акті сторони зафіксували, що вартість автомобіля 2020 року випуску на момент придбання у січні 2022 році становить 120 000 грн 00 коп.), є недобросовісним набувачем.

Встановлення у справі передбачених частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України обставин є підставою для недійсності відповідного фраудаторного правочину, зокрема, за позовом арбітражного керуючого або кредитора у межах справи про банкрутство. Водночас відчужене у такий спосіб майно не можна за загальним правилом вважати таким, що вибуло з володіння боржника без його волі. Хоча воля боржника при укладенні фраудаторного правочину обумовлена наявністю у нього неправомірної та недобросовісної мети, проте вона усвідомлено спрямована на виведення майна з володіння боржника, перехід прав на таке майно до інших (пов`язаних) осіб задля приховання його від кредиторів, убезпечення від включення до ліквідаційної маси боржника тощо. У зазначеному випадку власник свідомо порушує засади (принципи) цивільного законодавства та зловживає своїм правом шляхом відчуження майна на шкоду кредиторам, і його воля спрямована саме на це.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним Акту приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022.

У той же час, віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, шляхом подання віндикаційного позову майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину.

Водночас наявність у власника права на витребування майна залежить передусім від того, на якій підставі чи за її відсутності набувач заволодів спірним майном і, відповідно, чи є такий набувач добросовісним, а також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник передав це майно у володіння, адже коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є обмеженим.

Так, відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3).

З цього приводу, а також щодо доводів апеляційної скарги арбітражного керуючого Саутенка С.О., апеляційний господарський суд зазначає таке.

Конституція України гарантує захист права власності. Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та рівність їх перед законом.

Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина 4 статті 41 Конституції). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленими законом.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник також має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Як було зазначено вище, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, та зазначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Фактори, з якими закон (стаття 388 Цивільного кодексу України) пов`язує можливість віндикації майна, є добросовісність (недобросовісність) набувача майна, та наявність обставин, за яких витребування можливе також у добросовісного набувача.

Кожен з цих факторів досліджується послідовно стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів, якщо про існування відповідних обставин стверджує сторона, яка несе тягар їх доведення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 звертала увагу на те, що у частині 3 статті 388 Цивільного кодексу України йдеться про те, що якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Добросовісний набувач, який далі відчужив майно за безвідплатним правочином, не є «особою, яка не мала права відчужувати майно». Навпаки, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що стаття 330 Цивільного кодексу України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 Цивільного кодексу України).

Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване в нього (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Колегією суддів також враховано, що добросовісною не може вважатися особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

У даній справі факт того, що відповідач-2 знав чи міг знати про порушення порядку реалізації майна або знав чи міг знати про набуття ним майна всупереч закону жодним з учасників справи не заперечується. Жодного доказу, який би спростував зазначені обставини, матеріали справи не містять.

Водночас недобросовісність наміру (мотиву) дій власника - боржника при укладенні визнаного судом недійсним правочину щодо відчуження майна (якщо воно відбулось за його бажанням) не може бути достатньою підставою для витребування майна у добросовісного набувача за останнім правочином в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 924/408/21 (924/287/23).

У протилежному випадку, добросовісний набувач перебуватиме в невигідному становищі порівняно з недобросовісним власником (який не дотримався вимог закону при укладенні правочину, спрямованого на відчуження майна). Отже, на такого набувача, попри його добросовісність, буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, пов`язаний з втратою майна та необхідністю шукати способи компенсації своїх втрат (зокрема витрат на придбання майна, на його утримання, збереження, а також поліпшення відповідно до положень статті 390 Цивільного кодексу України).

На переконання колегії суддів, у разі подальшого відчуження набувачем отриманого на виконання фраудаторного правочину майна на користь іншої особи, яка не є пов`язаною з боржником та водночас не обізнана про придбання майна в особи, що не мала права його відчужувати, такий добросовісний набувач не повинен приймати на себе тягар неправомірних і недобросовісних дій боржника та його недобросовісного контрагента, пов`язаних із вчиненням правочину на шкоду кредиторам та виведенням майна тощо.

Отже, визнання фраудаторного правочину недійсним не є безумовною підставою для витребування відчуженого за ним майна з володіння останнього набувача. Необхідною передумовою для цього є встановлення обставин щодо недобросовісності саме цього набувача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала про важливе значення належної перевірки обставин, які свідчать про добросовісність або недобросовісність набувача як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ліквідатором боржника не було доведено недобросовісність відповідача-2, як набувача транспортного засобу, зокрема, у даній справі відсутні обставини, які б свідчили про об`єктивну можливість відповідача-2 бути обізнаним про можливу незаконність вибуття майна з володіння боржника.

Отже, проаналізувавши всі обставини даної справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач-2 є добросовісним набувачем майна - автомобілю марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 300D, 2019 року випуску, об`єм двигуна 1950 см. куб.

Колегія суддів враховує, що у статті 1 Першого протоколу передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідність втручання у право власності слід оцінювати за такими критеріями, в сукупності:

1) законність вручання;

2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом);

3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).

Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.

Європейський Суд з прав людини послідовно вказує на необхідність перевірки наявності у національному законі приписів про підстави обмеження прав, визначення обставин для застосування таких обмежень чи втручань, а також оцінки питання співмірності, що в сукупності й утворює «трискладовий тест» на пропорційність втручання в права особи. Лише в разі дотримання всіх критеріїв «трискладового тесту» можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим і виправданим.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для витребування майна у відповідача-2, як добросовісного набувача, визнання права власності за позивачем та проведення реєстрації транспортного засобу як похідної вимоги.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційних скаргах арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд», не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи скаржників - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд», наведені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення та додаткового рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 року по справі № 904/3426/24 (904/5344/25) таким, що підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідно на скаржників.

З підстав наведеного та керуючись статями 129, 240, 269-271, 275, 276, 280, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/3426/24 (904/5344/25) - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Майн Трейд», відповідно.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова підписана 22.10.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Джепи Ю.А. з 05.10.2026 по 16.10.2026 у відпустці).

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua