Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №922/3090/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Харків Справа №922/3090/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників сторін:

позивача – Жилко С.Е., посвідчення №3517 дійсне до 31.12.2030 року, витяг з ЄДРПОУ, довіреність б/н від 23.10.2023 року;

відповідача (в режимі відеоконференції) – Антіхович В.В., ордер серія ВІ№1350415 від 19.11.2025 року, свідоцтво №1527 від 24.06.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача – Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» (вх.№177Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25,

за позовом Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243),

до Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш», (61001, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30034636),

про стягнення 1059484,74 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш», в якому просила суд стягнути на свою користь 1059484,74 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м.Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004 року, зареєстрованого 02.07.2004 року за №8544/04 за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 15892,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежно сплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі без урахуванням зміненої з 01.01.2020 року нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 (повне рішення складено 22.01.2026 року, суддя Буракова А.М.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» (61001, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30034636) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 1059484,74 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004 року, зареєстрованого 02.07.2004 року за №8544/04 за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року та витрати зі сплати судового збору у сумі 15892,27 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що:

- судом не мотивовано відхилення доводів відповідача про протизаконність формування нормативно-грошової оцінки землі за минулі періоди, наразі у 2020 році за 2018 рік.

- судом не взято до уваги посилання відповідача в судових дебатах на те, що нормативне обґрунтування вимог позивача - рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року» - не є нормативно-правовим актом прямої дії, а виконується на підставі рішення 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 року №1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року». Згідно вказаного порядку, збільшений розмір орендної плати стягується виключно на підставі додаткової угоди до діючих договорів оренди. Обов`язки щодо організації укладення таких додаткових угод покладені на позивача.

Апелянт наголошує, що зміна НГО згідно рішення не є підставою зміни орендної плати, а є підставою для зміни договору. Сама по собі наявність рішення міської ради про затвердження оцінки, не є правовою підставою стягнення орендної плати; такою підставою є виключно додаткова угода про зміну розміру орендної плати, а за відмови орендаря від підписання такої - рішення суду про внесення змін. В обох випадках, обов`язок сплати орендної плати в зміненому розмірі виникає після внесення змін до договору оренди.

Як вказує скаржник, позивач (орендодавець) покладених на нього обов`язків не виконав, а саме: лист-пропозицію орендарю земельних ділянок щодо внесення змін до договорів оренди землі - не підготував та не направив; лист-повідомленя до Державної податкової служби щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру ставки орендної плати (%) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до укладених додаткових угод до договорів оренди землі - не підготував та не направив; примірник додаткової угоди до договорів оренди землі на підпис міському голові та орендарям не підготував та не направив. Вказані порушення з боку позивача призвели до того, що орендар та Державна податкова служба не мали інформації про зміну розміру орендної плати, та мали всі підстави вважати, що сумлінно виконують свої обов`язки.

Апелянт вказує, що відповідні порушення спричинили безпідставне збільшення орендної плати, а саме у зв`язку зі змінами законодавства (прийняття нового визначення кодів цільового призначення), протягом строку наданого на впровадження нової нормативно-грошової оцінки, до відомостей ДЗК не було внесено новий код цільового призначення, і оцінка виготовлена як для земельної ділянки з невизначеним вказаним кодом. У свою чергу відсутність коду спричинила застосування до орендної плати коефіцієнту 3. У свою чергу вказане збільшує зобов`язання мінімум в 2,5 разів (до земель промисловості визначено коефіцієнт 1,2).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача – Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25. Позивачу встановлено строк до 17.02.2026 року протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Встановлено, що учасники справи мають право до 20.02.2026 року подати до апеляційного господарського суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3090/25.

Вказана ухвала суду була направлені учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлені їм 02.02.2026 року о 20:34 год.

09.02.2026 року матеріали справи №922/3090/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх.№1684 від 10.02.2026 року, вх.№1738 від 11.02.2026 року), в якому просить прийняти та розглянути дане клопотання до початку розгляду (перегляду) апеляційним судом справи по суті; зупинити провадження по справі №922/3090/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №520/33815/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначав, що до Харківського окружного адміністративного суду Приватним акціонерним товариством «Харківпродмаш» було подано позов до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Харківська міська рада, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Держеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ у розмірі 1,45 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.01.2021 року за №93; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:12:006:0010 загальною площею 0,3902 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Лодзька 7 від 12.01.2021 року за №93. Відповідач повідомляє, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року було відкрито провадження по справі №520/33815/25 за вищевказаним позовом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі №922/3090/25 до набрання законної сили судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №520/33815/25. Ухвалено учасникам справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

Від Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» надійшло клопотання (вх.№10463), в якому просив поновити провадження по справі №922/3090/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» про стягнення 1059484,74 грн.

Так, Харківським окружним адміністративним судом 17.06.2026 року у справі №520/33815/25 прийнято рішення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на вищевказане рішення повернуто скаржнику. Дана ухвала не оскаржена відповідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року набрало законної сили.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» про поновлення провадження у справі №922/3090/25 задоволено. Поновлено провадження у справі №922/3090/25 та розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 призначено на 15.10.2026 року. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали надати письмові пояснення щодо обставин даної справи з урахуванням прийнятого Харківським окружним адміністративним судом 17.06.2026 року рішення у справі №520/33815/25.

Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлені їм 01.10.2026 року, вважається врученою 02.10.2026 року.

Від позивача 14.10.2026 року надійшли додаткові пояснення (вх.№11259), в яких зазначає, що відповідачем не зазначалась така підстава апеляційного оскарження, як незгода з коефіцієнтами, визначеними у наданому до позову витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.01.2021 року №93, а тому, скасування витягу вже після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі не може бути підставною для скасування законного та обґрунтованого судового рішення від 12.01.2026 року.

У той час позивач вказує, якщо апеляційний суд врахує факт скасування витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.01.2021 року №93 при перегляді рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року, просить прийняти до уваги здійснений розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004 року, зареєстрованого 02.07.2004 року за №8544/04 за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року з урахуванням встановлених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року у справі №520/33815/25 обставин.

Так, сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:006:0010 у 2021 році (і у 2020 році, оскільки коефіцієнт індексації за 2020 рік становить - 1), з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/33815/25 складає 12988546,14 грн. Зважаючи на ці вихідні дані, то сума заборгованості з орендної плати за договором за спірний період становить 618667,69 грн.

У судовому засіданні 15.10.2026 року протокольно оголошено перерву з метою ознайомлення відповідача з наданими позивачем додатковими письмовими поясненнями.

У судовому засіданні 19.10.2026 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Зокрема, апелянт наполягав на тому, що нормативну грошову оцінку було скасовано, а розрахунок заявлених до стягнення коштів, а саме коефіцієнту 3 застосовано безпідставно. Представник позивача проти позиції апелянта заперечував.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 24.09.2003 року №187/03 «Про припинення та надання в користування земельні ділянок юридичним та фізичним особам» та рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 року №23/03 «Про припинення та надання користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» 02.07.2004 року між Харківською міською радою та АТ «Харківпродмаш» (на теперішній час - ПрАТ «Харківпродмаш») було укладено договір оренди землі, зареєстрований 02.07.2004 року у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) за №8544/04 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору орендодавець (позивач) зобов`язався надати, а орендар (відповідач), в свою чергу, зобов`язався прийняти в оренду до 01 жовтня 2028 року земельну ділянку за адресою: місто Харків, вул. Лодзька, 7, загальною площею 0,3902 га, у тому числі під забудовою 0,1360 га та інших угідь 0,2542 га.

Згідно пункту 5 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 860622,00 грн.

Відповідно до п. 9 договору сторонами було погоджено наступний розмір орендної плати: 2004 рік - 1864,68 грн; 2005 рік - 2122,87 грн; 2006 рік - 2438,43 грн; з 2007 року - 2868,74 грн.

Згідно із пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 13 договору було передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; у тому числі внаслідок інфляції - щорічно; в) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2014 року у справі №922/3868/14 за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» про внесення змін до договору були внесені зміни до договору оренди землі від 02.07.2004 року №8544/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Пунктом 5 додаткової угоди до договору було встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №255 від 31.10.2013 року становить 2128112,00 грн.

Абзацом 2 пункту 9 додаткової угоди до договору було передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №770/14 від 20.11.2013 року на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 63843,36 грн, або в місяць 5320,28 грн.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04.06.2025 року №12237/5/20-40-04-07-12, ПрАТ «Харківпродмаш» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,3902 га з кадастровим номером 6310138500:12:006:0010.

За даними податкових декларацій з плати за землю ПрАТ «Харківпродмаш» сплачено, зокрема: за 11 місяців 2020 року - 111029,98 грн, за 2021 рік - 121123,62 грн, за січень - лютий 2022 року - 22206,00 грн орендної плати.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом 01.01.2018 року.

Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 року по теперішній час.

Згідно позову позивач вказує, що розрахунок розміру орендної плати, яку ПрАТ «Харківпродмаш» повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,3902 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:12:006:0010 відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року - з 01.01.2020 року здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.01.2021 року №93, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2021 році (і у 2020 році, оскільки коефіцієнт індексації за 2020 рік становить -1) становить 19546852,00 грн. Тому, розмір орендної плати за договором, яку повинно було сплатити ПрАТ «Харківпродмаш» в перший місяць вступу в дію технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року - січень 2020 року складає 51869,98 грн в місяць (відповідно передбаченої абз. 2 п. 9 додаткової угоди до договору ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік).

За результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» на користь Харківської міської ради 1059484,74 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004 року, зареєстрованого 02.07.2004 року за №8544/04 за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року та витрати зі сплати судового збору у сумі 15892,27 грн.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Харківської міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі у загальній сумі 1059484,74 грн.

Статтею 206 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Зазначені висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 05.06.2024 року у справі №914/2848/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

З аналізу норм податкового законодавства України вбачається, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Наведене узгоджується з положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України, де зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стосовно тверджень скаржника про те, що будь-якого автоматичного перегляду розміру орендної плати у разі оновлення нормативної грошової оцінки земель, без внесення відповідних змін до договору сторони не передбачали, колегія суддів зауважує наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 02.07.2004 року між сторонами було укладено договір оренди землі, який додатковою угодою за рішенням суду від 12.11.2014 року були змінено.

У абз. 2 п. 5 зазначеного договору сторонами погоджено, що при змінах у НГО земель за рішенням міської ради орендар, зокрема, за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 9 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 вищевказаного Закону).

Статтею 13 вказаного Закону встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, рішенням ХМР №1474/19 від 27.02.2019 року «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року; встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року застосовується з 01.01.2020 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку землі» за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація із нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Колегія суддів звертає увагу, що таке рішення міської ради оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради та наразі міститься у відкритому доступі, в тому числі, у Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Таким чином, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Тож, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 04.06.2025 року у справі №922/2824/24; постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі №914/2848/22.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 914/2848/22, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносин відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності (пункт 122 постанови).

Розрахунок розміру коштів орендної плати заявленої до стягнення здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.01.2021 року №93, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 19546852,00 грн.

Зі змісту вказаного Витягу про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, встановлено, що у ньому застосовано базову вартість одного квадратного метра землі відповідно до рішення міської ради у розмірі 639,78 грн.

Крім цього, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовано низку локальних факторів місця знаходження земельної ділянки та визначено значення сукупного коефіцієнту Км3.

Відтак, на підставі вказаної нормативної оцінки Харківською міською радою до матеріалів позову надані розрахунки сум безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач повідомляв про звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та скасування витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.01.2021 року №93. При цьому, відповідач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого відмовлено з посиланням на те, що оскарження витягу не є підставою для зупинення провадження з огляду на предмет та підстави позовних вимог у даній справі.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20 вказала, що з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі. Помилковими є висновки судів, які застосовують приписи статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

Таким чином, вказане свідчить, що при розгляді відповідної категорії спорів дослідженню підлягає не сам витяг, а інформація що в ньому відображена. У той час, судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі відповідного не враховано

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року у справі №520/33815/25 адміністративний позов відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі 1,45 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.01.2021 року за №93; скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:12:006:0010 загальною площею 0,3902 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Лодзька,7 від 12.01.2021 року за №93. Вказане рішення набрало законної сили.

Харківським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №520/33815/25 встановлено обставину не доведеності правомірності дій щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,45 при формуванні витягу №93 від 12.01.2021 року, а саме Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, визначаючи при формуванні спірного витягу у 2021 році показників локальних факторів на рівні максимуму, при незмінності властивостей земельної ділянки, не враховано, що вчиняючи у 2013 році аналогічні дії, такий максимум не застосовувався.

Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/33815/25 визначено, що сукупний коефіцієнт Км3 при розрахунку розміру нормативної грошової оцінки повинен був складати - 0,9635 (саме такий, який був визначений попереднім витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №225 від 31.10.2013 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, Відповідно до п. 9 та 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (діючий на момент спірного періоду - 01.01.2020 року - 28.02.2022 року, а також на момент видачі ГУ Держгеокадастру у Харківській області витягу), вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами розраховується за формулою: Цнз = Цнм х Км2: де Цнз середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель (у гривнях); Цнм - середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту залежно від регіональних факторів місця розташування (п. 7 Порядку).

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіальнопланувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн=Цнз х Кф х Км3. У зв`язку з цим, вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначається за формулою: НГО = Цнм х Км2 х Кф х Км3 х коефіцієнт індексації х площу земельної ділянки де: НГО – розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки; Цнм – базова вартість 1 кв.м земель м. Харкова; Км2 - зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки; Км3 - локальний коефіцієнт місцезнаходження земельної ділянки.

Перемножуючи вказані значення та коефіцієнти (з урахуванням округлень) отримуємо вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на викладене сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:006:0010 у 2021 році (і у 2020 році, оскільки коефіцієнт індексації за 2020 рік становить - 1), з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/33815/25 складає 12988546,14 грн.

Зважаючи на ці вихідні дані, то розмір заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004 року, зареєстрованого 02.07.2004 року за №8544/04 за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року (враховуючи сплати відповідачем) становить 618667,69 грн.

Колегія суддів вважає, що застосоване позивачем обчислення розміру орендної плати з урахуванням введеної в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова з 01.01.2020 року є обґрунтованим, а заборгованість, що виникла у зв`язку з неврахуванням такої нормативно-грошової оцінки відповідачем, є доведеною та підлягає стягненню саме у розмірі 618667,69 грн. В іншій частині заявлених до стягнення коштів слід відмовити, з огляду на помилковість розрахунку.

Щодо доводів апелянта, що протягом строку наданого на впровадження нової нормативно-грошової оцінки, до відомостей ДЗК не було внесено новий код цільового призначення, і оцінка виготовлена як для земельної ділянки з невизначеним вказаним кодом і спричинила застосування до орендної плати коефіцієнту 3, то колегія суддів зазначає, що відповідні обставини також досліджувались в межах адміністративної справи і відповідного порушення встановлено не було.

Наразі під час здійснення перерахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки враховані обставини, встановлені у рішенні Харківського окружного адміністративного суду, а також дані, що були зафіксовані у технічній документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, правомірність яких не спростована відповідачем. У той час, доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження.

Щодо інших аргументів, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010 року).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 підлягає скасуванню щодо повного задоволення позовних вимог з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

За змістом частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 скасувати в частині повного задоволення позовних вимог та стягнення 440.817,05 грн.

У вказаній частині прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та відмовити у стягненні 440817,05 грн.

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 року у справі №922/3090/25 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» (61001, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30034636) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 618667,69 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 02.07.2004, зареєстрованого 02.07.2004 за №8544/04 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у сумі 9279,50 грн.

В решті позову відмовити».

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківпродмаш» (61001, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30034636) 9919,16 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 23.10.2026 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов