Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №922/5277/23 (922/2648/26) — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: банкрутство юридичної особи

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №922/5277/23 (922/2648/26)

Суддя: Шутенко Інна Анатоліївна

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/5277/23 (922/2648/26)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Пархоменко О.В.;

ліквідатора ТОВ "Енерго Холд" - арбітражна керуюча Іванченко А.В. в залі суду;

представника ТОВ "Енергоатом" - Балика А.М. (самопредставництво, витяг з ЄДРЮОФОПГФ) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1829 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Усатого В.О. 29.07.2026 за результатами розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Енерго Холд" арбітражної керуючої Іванченко А.В. про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№2648 від 27.07.2026) до пред`явлення позову у справі №922/5277/23(922/2648/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" в особі ліквідатора, арбітражної керуючої Іванченко А.В.

Третя особа 1, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365",

Третя особа 2, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп",

Третя особа 3, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЕНЕРГОПОСТАЧ",

Третя особа 4, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління ДПС у Харківській області,

Третя особа 5, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО",

Третя особа 6, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

Третя особа 7, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний Банк України,

Третя особа 8, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виноградівське виробниче управління житлово комунального господарства

до

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

7. ОСОБА_7 ,

8. ОСОБА_8 ,

9. ОСОБА_9

про покладання солідарної відповідальності

в межах справи про банкрутство ТОВ "Енерго Холд",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерго Холд", визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Енерджі 365" в розмірі 7782604,72грн, а також 21472,00грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60300,00грн витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно зі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Іванченко А.В., призначено попереднє засідання суду.

09.02.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерго Холд" №72488.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у попередньому засіданні суду визначено визнані грошові вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Енерго Холд"; призначено підсумкове засідання суду.

Постановою Господарського суду Харківської області від 04.07.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Енерго Холд"; припинено повноваження розпорядника майна боржника - ТОВ "Енерго Холд" арбітражного керуючого Іванченка А.В.; визнано ТОВ "Енерго Холд" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Енерго Холд" арбітражного керуючого Іванченко А.В.

05.07.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури №73559.

21.07.2026 до суду від ліквідатора ТОВ "Енерго Холд" арбітражної керуючої Іванченко А.В. надійшла заява (вх.№2648) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій остання просить суд :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" (Код ЄДРПОУ: 43524008) в особі арбітражного керуючого Іванченко А.В. про забезпечення позову – задовольнити;

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 32482849 (тридцять два мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 14 копійок, які належать колишнім директорам та власникам (учасникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД", а в разі недостатності коштів, також на рухоме та нерухоме майно із забороною вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що предметом майбутнього позову у цій справі є покладення солідарної грошової відповідальності на колишніх керівників та власників (учасників) ТОВ "ЕНЕРГО ХОЛД" та відповідно стягнення грошових коштів у ліквідаційну масу банкрута. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі грошові кошти та/або майно. За таких обставин, накладення арешту на належні відповідачам грошові кошти та майно і заборона відповідачам вчиняти будь-які щодо відчуження належного їм майна є необхідним заходом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26) заяву ліквідатора ТОВ "Енерго Холд" арбітражної керуючої Іванченко А.В. про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№2648 від 27.07.2026) задоволено частково.

Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та рухоме та нерухоме майно у межах ціни позову 32482849,14грн, яке належить колишнім директорам Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" (Код ЄДРПОУ: 43524008, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 174): ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 ), із забороною вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

25.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 24.08.2026. У скарзі просить суд:

- поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги;

- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26);

- у задоволенні заяви ліквідатора про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви в частині забезпечення позову до ОСОБА_1 відмовити.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не в повній мірі установлені обставини справи, а висновки суду суперечать дійсним обставинам. Наполягає на тому, що вимоги до ОСОБА_1 безпідставні.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 справу №922/5277/23(922/2648/26) передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26).

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 , до надходження матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26).

27.08.2026 від ТОВ "Енерго Холд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іванченко А.В. надійшла заява, в якій заперечує проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

В запереченнях вважає, що обставини щодо моменту ознайомлення апелянта з текстом оскаржуваної ухвали, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають обставинам справи. Зауважує на тому, що апелянт має з 04.07.2025 зареєстрований електронний кабінет, в якому він отримав оскаржувану ухвалу 30.07.2026. Отже, наполягає на тому, що апелянтом пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою, а причини його пропуску, зазначені в апеляційній скарзі, не відповідають обставинам справи та не є поважними.

04.09.2026 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 року у справі №922/5277/23 (922/2648/26) залишено без руху.

Постановлено апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки:

- надати докази сплати судового збору за звернення зі скаргою у розмірі 2662,40грн;

- надати клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, зазначивши інші причини пропуску строку, аніж ті, що вказані в апеляційній скарзі,

протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

18.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Заява сформована в системі "Електронний суд" 17.09.2026. Отже заява про усунення недоліків апеляційної скарги подана в межах строку для усунення недоліків, який установлений процесуальним законом та судом.

В заяві повідомляє, що апеляційна скарга спочатку була направлена апелянтом 06.08.2026 засобами кур`єрської доставки, про що надає відповідні докази. А в наступному 24.08.2026 апеляційна скарга направлена в системі "Електронний суд".

Східний апеляційний господарський суд установив, що дійсно 18.09.2026 до суду кур`єрською поштою доставлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26). Відповідно до позначки кур`єрської служби апеляційна скарга прийнята останньою 06.08.2026.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 в установлені процесуальним законом строки, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню. Заперечення ТОВ "Енерго Холд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іванченко А.В. проти відкриття апеляційного провадження з огляду на те, що апеляційна скарга подана протягом установлених законом строків, не розглядаються.

Апелянтом до заяви про усунення недоліків скарги додані докази сплати судового збору за звернення зі скаргою.

Після усунення недоліків апеляційна скарга відповідає вимог процесуального закону.

Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження чи для повернення апеляційної скарги не установлено.

З урахуванням наведеного ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26). Призначено справу до розгляду на 13.10.2026.

07.10.2026 від третьої особи, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26) залишити без змін. Третя особа вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Третя особа зауважує на тому, що під час перебування ОСОБА_1 на посаді керівника боржника він вчиняв дії, спрямовані на безпідставне виведення майна боржника та на шкоду його кредиторам. Крім того, вже не перебуваючи на посаді керівника боржника, як пов`язана особа, продовжував вчиняти дії з виведення майна.

07.10.2026 від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві вважає доводи скарги ОСОБА_1 безпідставними, а висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі такими, що відповідають обставинам справи. Наполягає на тому, що вжиті судом першої інстанції заходи є співмірними та є метою забезпечення виконання відповідачем можливого майбутнього рішення суду. На думку ліквідатора існують обставини, які можуть свідчити про те, що у разі невжиття заходів забезпечення можуть виникнути перешкоди для виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ліквідатор у відзиві просить суд:

1. винести окрему ухвалу щодо ОСОБА_1 ;

2. надіслати окрему ухвалу органу досудового розслідування стосовно порушення ОСОБА_1 законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України;

3. апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути заявнику у зв`язку зі зловживанням права.

4. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

5. ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26) залишити без змін.

Стосовно вимоги постановити окрему ухвалу ліквідатор вважає, що ОСОБА_1 ввів суд в оману щодо обставин, зазначених в заяві про усунення недоліків після залишення апеляційної скарги без руху. На думку ліквідатора апелянтом було завідомо підроблено квитанцію про направлення апеляційної скарги кур`єрською доставкою. Підроблений документ (квитанція про відправлення скарги кур`єрською службою) був використаний апелянтом для поновлення пропущеного строку з метою відкриття апеляційного провадження.

В судове засідання 13.10.2026 прибув ліквідатор боржника та в режимі відеоконференції бере участь представник третьої особи 6 (Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом").

Інші учасники справи до судового засідання 13.10.2026 не прибули, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Ліквідатор та представник АТ "НАЕК "Енергоатом" пояснили, що вважають за можливе проводити розгляд справи за відсутності представників інших учасників.

Східний апеляційний господарський суд установив, що учасники провадження (в тому числі апелянт) належним чином та завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників про час та місце розгляду апеляційної скарги, положення процесуального закону та строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників та апелянта.

В судовому засіданні 13.10.2026 головуючий оголосив зміст оскаржуваної ухвали, доводи та вимоги апеляційної скарги.

Ліквідатор оголосив зміст відзиву на апеляційну скаргу та наполягає на тому, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні. Крім того, підтримала вимоги щодо постановлення щодо ОСОБА_1 окремої ухвали з підстав наявності у діях апелянта правопорушення передбаченого ст. 384 КК України.

Розглянувши заяву ліквідатора про постановлення окремої ухвали щодо ОСОБА_1 , Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як визначено в частинах першій, третій та шостій статті 246 ГПК, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Постановлення окремої ухвали є правом суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Наведене неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (наприклад, постанови від 13.11.2019 у справі №171/2124/18 та від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц).

На переконання ліквідатора Савчук А.Р. ввів суд в оману, повідомивши недостовірні та надавши підроблені квитанції про направлення апеляційної скарги кур`єрською службою. Ліквідатор вважає, що такі дії вчинені ОСОБА_1 з метою поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 384 КК України завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Апеляційний господарський суд зауважує на тому, що вимоги ліквідатора про постановлення окремої ухвали побудовані лише на припущеннях та суб`єктивних висновках ліквідатора, які не підтверджені жодними доказами.

Апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими сумніви ліквідатора стосовно того, що відповідно до поданих ОСОБА_1 доказів апеляційна скарга прийнята кур`єрською службою 06.08.2026, тоді як доставлена до суду лише 18.09.2026.

При цьому, суд зазначає, що сама лише тривалість доставки не може свідчити про підроблення ОСОБА_1 квитанції кур`єрської служби.

Окрема ухвала не може ґрунтуватись лише на припущеннях та сумнівах.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що постановлення окремої ухвали відповідно до частини десятої статті 246 ГПК є правом, а не обов`язком суду, Східний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, з огляду на що клопотання ліквідатора про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги ліквідатора про повернення апеляційної скарги, то під час вирішення питання щодо руху апеляційної скарги апеляційний господарський суд таких обставин не установив, про що зазначено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Отже, вказана вимога відхиляється судом.

В судовому засіданні 13.10.2026 представник третьої особи зазначив що підтримує заперечення ліквідатора на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

На запитання суду : "чи подана на даний час позовна заява?" ліквідатор та представник третьої особи відповіли "так. Позовна заява подана в межах строків установлених процесуальним законом. Прийнята судом до розгляду і на даний час триває підготовче засідання."

Заслухавши позиції ліквідатора та третьої особи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваної ухвали, Східний апеляційний суд керується наступним.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Разом з тим у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами

та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника) (аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших).

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

При цьому у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина третя статті 138 ГПК України).

Сама ж заява про забезпечення позову (у тому числі і подана до подання позовної заяви) розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, що унормовано у частині першій статті 140 ГПК України.

Як установлено та зазначено вище у даній справі ліквідатор боржника звернулась до суду із заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 32482849грн, які належать колишнім директорам боржника, а в разі недостатності коштів, також на рухоме та нерухоме майно із забороною вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

В заяві ліквідатор зазначила, що предметом майбутнього позову у цій справі є покладення солідарної грошової відповідальності на колишніх керівників та власників(учасників) ТОВ "ЕНЕРГО ХОЛД" та відповідно стягнення грошових коштів у ліквідаційну масу банкрута.

Місцевий господарський суд визнав частково обґрунтованими доводи та вимоги заяви ліквідатора та задовольнив її частково, про що постановив оскаржувану ухвалу.

ОСОБА_1 не погодився з висновками суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою, вимоги якої наведені вище.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала постановлена за його відсутності.

Наведений аргумент не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та не є порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до наведених вище норм процесуального закону, а саме ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви розглядається судом БЕЗ повідомлення учасників справи.

Крім того, апелянт зазначає у скарзі, що він дійсно був керівником боржника в період з 06.11.2020 по 20.06.2022 року, при цьому наполягає, що визнана у справі про банкрутство заборгованість боржника виникла "до" або "після" того, як він був керівником боржника.

Апелянт наполягає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її вимоги не є співмірними із майбутнім позовом. На думку апелянта висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора є передчасними.

Апелянт стверджує, що ліквідатором не доведено, що ОСОБА_1 завдав шкоду боржнику у розмірі 32482849грн.

Стосовно зазначених аргументів апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №916/800/26, від 30.07.2026 у справі №910/14001/25, від 10.07.2026 у справі №924/335/26, від 29.06.2026 у справі №910/2694/26.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №916/800/26, від 10.07.2026 у справі №924/335/26, від 27.05.2026 у справі №906/1663/25.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №916/800/26, від 10.07.2026 у справі №924/335/26, від 27.05.2026 у справі №906/1663/25, від 28.04.2026 у справі №916/1194/25.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що наведені вище доводи апелянта про недоведеність ліквідатором завдання Савчуком А.Р. шкоди боржнику у розмірі 32482849грн стосуються розгляду вимог майбутнього позову по суті.

Відповідно такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки згідно наведених правових позицій та вимог процесуального закону обставини завдання шкоди боржнику та розмір такої шкоди колишніми керівниками боржника не були і не мали бути предметом дослідження суду першої інстанції під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Щодо необхідності вжиття заходів забезпечення та їх доведеності заявником, то Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника.

Так, зокрема ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника боржника, уклав фраудаторний правочин щодо купівлі транспортного засобу без здійснення опати коштів на рахунок товариства, що було встановлено рішенням суду у справі №922/5277/23(922/2449/25).

Крім того, ліквідатор посилається на те, що ОСОБА_1 як керівник боржника за наявності у боржника заборгованості та відсутності коштів для її погашення не звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Наведені обставини свідчать про наявність обґрунтованих припущень про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити в майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову, що правомірно враховано судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення співмірні з вимогами, який мав намір заявити ліквідатор та відповідають предмету майбутньої позовної заяви, існує прямий зв`язок між вимогами, які ліквідатор має заявити та заходами забезпечення, які він просив вжити.

Крім того, ліквідатор зазначає, що має намір заявити вимоги не тільки до ОСОБА_1 , а й до інших керівників боржника. Отже вказана сума має бути солідарно розподілена між відповідачами у справі, у разі задоволення позову щодо таких відповідачів.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, які застосовуються на період вирішення спору та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження коштів та майна колишніх керівників) з метою обмеження вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що законність оскаржуваної ухвали перевіряється апеляційним господарським судом в межах доводів апеляційної скарги.

Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Отже, за наслідками апеляційного провадження Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають відхиленню.

Підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26) під час апеляційного провадження не установлено, тому відсутні правові підстави для її зміни чи скасування.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта зі сплати судового збору за звернення зі скаргою відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 у справі №922/5277/23(922/2648/26) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 23.10.2026.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua