Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №910/12583/23 (910/7064/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Справа№ 910/12583/23 (910/7064/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін в режимі відеоконференції:

від позивача: Лихопьок Д.П. за довіреністю

від відповідача: Махиніч Н.В. згідно ордеру

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року

у справі №910/12583/23(910/7064/25) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" в особі

ліквідатора арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича

до ОСОБА_1

про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості

в межах справи №910/12583/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехобладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23(910/7064/25) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23(910/7064/25) та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" грошові кошти у розмірі 1 658 320,99 грн.

Крім того, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами її розгляду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді:Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/12583/23(910/7064/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12583/23(910/7064/25).

23.07.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/12583/23(910/7064/25)/4509/26 від 22.07.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 та 10.08.2026 перебував у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. з 27.07.2026 по 28.08.2026 та судді Сотнікова з 03.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи №910/12583/23(910/7064/25) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Хрипун О.О.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відстрочено скаржнику сплату судового збору у розмірі 29 849,77 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/12583/23 (910/7064/25) до прийняття Північним апеляційним господарським судом судового рішення у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/12583/23(910/7064/25), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 10.09.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення першої інстанції - без змін.

28.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" Лихопьока Д.П. надійшла заява про участь у судовому засіданні 10.09.2026 та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 02.09.2026 вказану заяву було задоволено.

Ухвалою суду від 10.09.2026 розгляд справи відкладено на 01.10.2026 в режимі відеоконференції на підставі положень ст. 216 ГПК України.

14.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 Махиніч Н.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 01.10.2026 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 16.09.2026 року вказане клопотання було задоволено.

У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. з 30.09.2026 по 16.10.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 для розгляду справи №910/12583/23 (910/7064/25) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 30.09.2026 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/12583/23(910/7064/25) за апеляційною скаргою ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року.

Представник скаржника в судовому засіданні 01.10.2026 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23(910/7064/25) та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

01.10.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою суду від 01.04.2024, перебуває справа №910/12583/23 про банкрутство ТОВ "Д.Ж.Н. Груп". Повноваження ліквідатора банкрута здійснює арбітражний керуючий Тущенко С.В.

У червні 2025 року ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тущенка С.В. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості, в якому просило стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 658 320,99 грн.

В обґрунтування позову арбітражний керуючий зазначив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо боржника ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" (позивач), положень його Статуту та рішень єдиного учасника боржника, а також виявлених ліквідатором документів, встановлено, що ТОВ "Головна Оптова Компанія" (яке в подальшому було перейменовано на ТОВ "Д.Ж.Н. Груп") було зареєстровано 02.05.2019, єдиним засновником та директором якого був ОСОБА_1 (відповідач), що підтверджується протоколом №1 загальних зборів засновників від 02.05.2019.

ОСОБА_1 своїм рішенням призначив себе на посаду Генерального директора товариства та перебував на цій посаді до 29.08.2023 року.

29.08.2023 року в умовах наявності простроченої заборгованості перед кредиторами, зокрема перед ТОВ "Євротехобладнання", ОСОБА_1 передав 100% частку у статутному капіталі товариства ОСОБА_2 згідно з Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Головна Оптова Компанія".

Окрім того, 29.08.2023 ОСОБА_2 своїм рішенням №29/08-23 єдиного учасника товариства: звільнив ОСОБА_1 з посади директора товариства; призначив на посаду директора ОСОБА_2 ; змінив місцезнаходження товариства на: 02132, місто Київ, вул. Зарічна, будинок 1-Б, приміщення 236; змінив назву товариства на ТОВ "Д.Ж.Н. Груп".

Під час здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника в ліквідаційній процедурі ліквідатором було встановлено, що впродовж періоду керівництва товариством відповідач систематично отримував на свою особисту банківську картку № НОМЕР_1 кошти боржника з призначенням платежу "Видача готівкових коштів", а також знімав готівку через банкомати, що підтверджується виписками з банківського рахунку боржника впродовж з 01.01.2022 по 01.09.2023.

Відповідно до виписок про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 боржника в АТ КБ "ПриватБанк" за період з 01.01.2022 по 01.09.2023, відповідач отримав кошти боржника у загальній сумі 1 763 581,00 грн., у тому числі: 1 587 581,00 грн. - через операції зняття готівки по картці №5169330524607105 в банкоматах (виписка по категорії "Розрахунки картами в POS"); 176 000,00 грн. - шляхом зняття готівки в касі банку (виписка по категорії "Зняття готівки").

За цей же період часу відповідач повернув на рахунок боржника лише 105 260,01 грн., що підтверджується записами про повернення невикористаних коштів, відображеними у банківській виписці по категорії "Здана виручка".

Відтак, різниця між отриманими та поверненими коштами становить 1658320,99 грн., які, як стверджує позивач, відповідач безпідставно утримує.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 1 658 320,99 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23 (910/7064/25) у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 1 658 320,00 грн., як безпідставно набутих коштів.

ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" з даним рішенням не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За твердженнями скаржника, постановою Верховного Суду від 28.04.2026 у справі №910/12583/23(910/14610/24) встановлено, що, формально передавши 30.08.2023 частку у статутному капіталі та посаду директора ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за генеральною довіреністю від 04.09.2023 фактично зберіг одноособовий контроль над коштами та майном боржника, що у свою чергу, свідчить про системний характер поведінки відповідача щодо утримання контролю над фінансовими потоками боржника і має суттєве значення для оцінки достовірності та правової природи операцій з внесення й зняття коштів, однак судом першої інстанції вказаного в оскаржуваному рішенні досліджено не було.

До того ж, скаржник вказує, що суд першої інстанції, встановивши обсяг зустрічних сум згідно з наявними банківськими виписками (5 036 800,00 грн. внесено, 456 436,80 грн. знято за 2019-2021 роки), не дослідив призначення жодного платежу, що формує суму 5 036 800,00 грн.

На думку апелянта, місцевий господарський суд не встановив, чи є кожна складова цієї суми поверненням саме підзвітних коштів, а не коштами іншої правової природи (зокрема, поворотною фінансовою допомогою засновника, внесками на господарську діяльність або іншими надходженнями, не пов`язаними з підзвітним механізмом).

Також, апелянт не погоджується з об`єднанням судом першої інстанції в єдине сальдо показників за 2019- 2021 та 2022- 2023 роки, оскільки внесені у 2019-2021 роках кошти могли погашати лише зобов`язання відповідного періоду, а за період 2022-2023 років непогашеною залишається сума 1658320,99 грн, яка є предметом позову, тоді як надлишок у розмірі 4580363,20 грн за 2019-2021 роки не може вважатися поверненням підзвітних коштів.

Окрім наведеного, скаржник вважає необґрунтованим покладення судом першої інстанції на позивача обов`язку доводити неправомірність операцій за відсутності у нього первинних документів, оскільки, на думку останнього, саме відповідач, який здійснював фактичний одноосібний контроль за коштами боржника та не надав документів на підтвердження правової підстави й цільового призначення спірних коштів, відповідно до ст. 74 ГПК України мав довести правомірність їх отримання та використання, а протилежний розподіл тягаря доказування порушує принцип змагальності сторін.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такого рішення з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, згідно з ч. 1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави майно відшкодовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, адже набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ліквідатором досліджувався період діяльності підприємства боржника за період 2022-2023 років та відповідно надано виписки з банківського рахунку боржника за вказаний період.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 року задоволено клопотання відповідача та витребувано у АТ "КБ "Приват Банк" копії виписок ТОВ "Головна оптова компанія" по всім рахункам даного підприємства у АТ "КБ "Приват Банк" за період з 03.05.2019 по 31.12.2021.

З банківських виписок по рахунку боржника, наданих АТ "КБ "Приват Банк" на виконання вимог ухвали суду, вбачається, що з моменту реєстрації ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" як юридичної особи відповідач, як єдиний засновник, вніс на рахунок товариства 5 036 800,00 грн. за період з 2019 по 2021 роки та 105260,01 грн. за період з 2022 по 2023 роки (за підрахунками ліквідатора).

Таким чином, загальна сума внесених відповідачем на рахунки боржника грошових коштів становить 5 142 060,01 грн.

В свою чергу, сума коштів, що знімалась відповідачем з рахунків боржника згідно наявної банківської виписки за період з 2019 по 2021 років становить 456 436,80 грн. та 1 763 581,00 грн. за період з 2022 по 2023 років (за підрахунками ліквідатора).

Отже, судова колегія визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зазначені вище обставини спростовують доводи позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 658 320,00 грн. як безпідставно набутих коштів, оскільки сума коштів внесених відповідачем на рахунок товариства боржника перевищує зняту суму коштів на 2922042,21 грн.

В свою чергу, доводи скаржника щодо преюдиційного значення обставин, встановлених у справі №910/12583/23(910/14610/24), суд апеляційної інстанції визнає безпідставними, оскільки предметом дослідження у зазначеній справі було питання наявності підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за несвоєчасне звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і обставини безпідставного набуття ним майна боржника судами не досліджувались.

Також відхиляються, як необґрунтовані, доводи скаржника про недотримання процедурних моментів з порядку зняття та покладення коштів на рахунок підприємства, зокрема звітності про використання коштів, оскільки наведені порушення, на які посилається апелянт, можуть бути підставою для притягнення підприємства та його уповноважених осіб до фінансової та/або податкової відповідальності (у тому числі застосування штрафних санкцій).

Позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що відповідним контролюючим органом виявлено порушення оформлення порядку зняття коштів та покладення коштів.

З рештою, наведені обставини жодним чином не спростовують факту того, що ОСОБА_1 за весь період функціонування товариства поклав на його рахунок значно більше коштів, ніж їх зняв.

Таким чином, позивачем не доведено обставин безпідставного набуття ОСОБА_1 грошових коштів, а наявні докази у справі навпаки спростовують доводи ліквідатора, що є підставою для відмови у задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Д.Ж.Н. Груп" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Крім того, відкриваючи апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, судом в ухвалі від 12.08.2026 року відстрочено ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" сплату судового збору у розмірі 29 849,77 грн. до прийняття Північним апеляційним господарським судом судового рішення у справі №910/12583/23 (910/7064/25), а оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, судова колегія дійшла висновку про стягнення із скаржника вказаної суми в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23(910/7064/25) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 року у справі №910/12583/23(910/7064/25) залишити без змін.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1Б, приміщення 236, код ЄДРПОУ 42980598) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA668999980313121206082026001; код класифікації доходів бюджету - 22030101) 29 849,77 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

6.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 23.10.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.Р. Станік