Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №925/181/20(925/411/21) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Справа№ 925/181/20(925/411/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Іванова В.П.

Станіка С.Р.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.02.2026 (про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню)

у справі № 925/181/20 (925/411/21) (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Фемелі Резорт"

про стягнення 117 000,00 грн

в межах справи № 925/181/20

за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" Кравця Р.Ю. про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Манеж" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення (постанову), яким заяву ТОВ "Манеж" про визнання судового наказу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно одержаних коштів задовольнити повністю, визнати вказаний наказ таким, що не підлягає виконанню, повністю та стягнути з позивача на користь відповідача безпідставно одержані кошти за виконавчим документом (наказом) в сумі 108 000,00 грн (сто вісім тисяч гривень).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки повне виконання наказу не перешкоджає визнанню його таким, що не підлягає виконанню; відсутність у відповідача сплати коштів встановлена постановою Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 925/181/20 (925/256/23); наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є повернення безпідставно отриманих коштів; залишення в силі ухвали суду першої інстанції призведе до того, що ТОВ "Селена" (яке перебуває в процедурі ліквідації) безпідставно та незаконно утримуватиме 108 000,00 грн, належних ТОВ "Манеж", маючи при цьому на руках чинну постанову Верховного Суду від 28.11.2024 року, яка вказує, що права на ці кошти у ТОВ "Селена" немає.

Позивач у відзив на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що посилання апелянта на встановлення Верховним Судом у справі 925/181/20(925/256/23) в постанові від 28.11.2024 року відсутності права стягнення орендної плати є помилковим, оскільки Верховний Суд не може встановлювати обставини та давати оцінку доказам, а ні в мотивувальній частині, ні в резолютивній частині постанови такого не встановлено; виконавчий документ був виданий щодо виконання рішення, яке набрало законної сили, яке на момент видачі виконавчого документа не було виконане, рішення суду передбачало заходи примусового виконання, мирової угоди між сторонами не укладалось, виконавчий документ виданий в межах строку пред`явлення до виконання, виконавчий документ було видано один з одного і того ж питання; апелянт фактично намагається переглянути встановлені в рішенні суду від 31.08.2022 року у справі № 925/181/20(925/411/21) обставини, ухилившись від виконання рішення? яке набрало законної сили; практика Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 року у справі № 916/3006/23 не має жодного відношення до розгляду заяви; висновки суду першої інстанції про те, що не може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ, який виконаний, були зроблені конкретно в розрізі обставин справи № 925/181/20(925/411/21).

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У судове засідання з`явились представники відповідача (ТОВ "Манеж") - адвокати Кравець Р.Ю. та Мартиненко А.В.

Представник позивача - ліквідатор ТОВ "Селена" Голінний А.М. 24.09.2026 подав клопотання про розгляд справи без його участі та підтримав відзиву на апеляційну скаргу.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників позивача і третьої особи.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 25.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М. (далі - позивач) подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 117 000 грн 00 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216.

Справа розглядалась судами неодноразово та за результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постановою Верховного Суду від 17.01.2023, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 108 000,00 грн, а в іншій частині позову відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовані обґрунтованістю вимог позивача щодо стягнення орендної плати з відповідача на суму 108 000,00 грн (за січень 2018- грудень 2020 років) з огляду на неодноразове поновлення/продовження з 06.01.2018 річного терміну оренди майна за Договором оренди до 06.01.2021, коли ліквідатор позивача заперечив поновлення цього договору на новий строк та повідомив про це відповідача.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області був виданий відповідний наказ від 16.02.2023.

22.02.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. відкрито виконавче провадження №71119318 про примусове виконання рішення суду.

22.02.2023 приватним виконавцем винесено постанову №71119318 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника - ТОВ "Манеж";

Після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Манеж" сплачено зазначену суму орендної плати у розмірі 119 800 грн з урахуванням виконавчих зборів, що підтверджується платіжною інструкцією №71119318/2 від 23.02.2023;

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д.М. платіжним документом №6436 перерахував на рахунок ТОВ "Селена" кошти у загальній сумі 108 000 грн.

У зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду в примусовому порядку приватним виконавцем Недоступом Д.М. була винесена постанова від 14.03.2023 про закінчення виконавчого провадження № 71119318.

У подальшому, 26.12.2024 від представника ТОВ "Манеж" Кравця Р.Ю. надійшла заява, в якій він просив суд:

1) визнати наказ Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 таким, що не підлягає виконанню;

2) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" безпідставно одержані кошти Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена" за виконавчим документом Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 в сумі 108 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що 28.11.2024 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №925/181/20(925/256/23) за позовом ТОВ "Манеж" до ТОВ "Селена" було визнано відсутнім у ТОВ "Селена" право на стягнення з ТОВ "Манеж" орендної плати за Договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216, нарахованої за період з 23.01.2018 до 05.01.2021.

Заперечуючи проти задоволення вказаної заяви, позивач посилався на те, що рішення суду набрало законної сили і є чинним, а також відсутні визначені процесуальним законодавством підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржуваною ухвалою від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд виходив з того, що заявником не доведено наявності обставин, які були б підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а статтею 328 ГПК України не передбачено процесуального механізму стягнення коштів при визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не тотожне з механізмом повороту виконання рішення.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 7 частини третьої статті 2 ГПК).

Статтею 18 ГПК України унормовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Відповідно до положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із статтею 1 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону "Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частинам 1, 3 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом

Також частинами 1, 2 статті 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що процесуальне законодавство передбачає дві групи підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме: 1) помилкове видання виконавчого документа; 2) відсутність обов`язку боржника.

Звідси підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); якщо виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09.09.2021 у справі № 824/67/20 та від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

Зі змісту частини 2 статті 328 ГПК України вбачається, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а наказ ще не виконаний, тощо.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано наказ таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, у випадку звернення на підставі статті 328 ГПК України заявник повинен довести у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, а суд, з урахуванням положень статей 13, 74, 86 ГПК України, повинен встановити та перевірити відповідні обставини, наявність яких заявник вказує як підставу для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про що винести відповідну ухвалу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказ у даній справі був виданий про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216 в сумі 108000,00 грн за період з січня 2018 року по грудень 2020 року.

У той же час, на розгляді судів перебувала справа №925/181/20(925/256/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Фемелі Резорт", про встановлення відсутнім права на стягнення орендної плати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2024, було задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Манеж". Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2023 у справі №925/181/20(925/256/23) скасовано та ухвалено нове рішення. Визнано відсутнім у ТОВ "Селена" права на стягнення з ТОВ "Манеж" орендної плати за договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216, нарахованої за період з 23.01.2018 до 05.01.2021.

Тобто, постановою суду касаційної інстанції від 28.11.2024 у справі №925/181/20(925/256/23), яка є останнім за часом судовим актом, постановленим щодо спірних правовідносин, встановлено відсутність у ТОВ "Манеж" обов`язку сплати орендної плати за спірний період, а відповідно, безпідставність набуття коштів від заявника апеляційної скарги у даній справі на виконання рішення суду.

У зв`язку з обставинами, встановленими судом касаційної інстанції у справі №925/181/20(925/256/23), Північним апеляційним господарським судом 19.10.2026 переглянуто за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі, його скасовано, а у позові відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційність - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Cуть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95)).

Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13), зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення рішеннями судів у справі №925/181/20(925/256/23), які набрали законної сили, відсутності у ТОВ "Селена" права на стягнення з ТОВ "Манеж" орендної плати за договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216, нарахованої за період з 23.01.2018 до 05.01.2021, та перегляд за нововиявленими обставинами і скасування рішення суду у даній справі та відмову в позові, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що це є підставою для визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, оскільки за наказом стягувалась сума орендних платежів за період з січня 2018 року по грудень 2020 року саме за договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 №271216, право на стягнення за яким визнано відсутнім.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеє" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Частиною 4 статті 328 ГПК України встановлено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Матеріалами справи підтверджується, що стягнення за наказом вже відбулось, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 108000,00 грн безпідставно одержаних за наказом коштів.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права.

За таких обставин ухвала Господарського суду Черкаської області від 24.02.2026 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ТОВ "Манеж", визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення одержаного позивачем за наказом.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати останнього зі сплати судового збору за подання заяви апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2026 року (про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню).

3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" про визнання судового наказу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/181/20 (910/411/21) таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно одержаних коштів.

4. Визнати наказ Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 року у справі № 925/181/20 (925/411/21) таким, що не підлягає виконанню, повністю.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (19622, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" (18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 146, код ЄДРПОУ 31332957) безпідставно одержані кошти за виконавчим документом (наказом) Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 року у справі №925/181/20 (925/411/21) в сумі 108 000,00 грн (сто вісім тисяч гривень).

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (19622, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" (18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 146, код ЄДРПОУ 31332957) - 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

9. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

10. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.10.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді В.П. Іванов

С.Р. Станік