Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №914/145/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/145/26

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Трускавецький В.П.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», №17/04-26 від 17.04.2026,

та апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг”, №01 від 22.04.2026,

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026, суддя Бортник О.Ю., м. Львів,

у справі №914/145/26

за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг”, м. Львів,

до відповідача Дочірнього підприємства “Албіс Компані” товариства з обмеженою відповідальністю “Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед”, м. Львів,

про стягнення 281 706,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» про стягнення 281 706,08 грн. заборгованості, яка виникла на підставі Договорів № О-010/17 та № О-126/17 від 01.04.2017, за надані відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за період з 01.01.2017 по 30.09.2025.

У заяві від 26.01.2026 про усунення недоліків позовної заяви позивач уточнив період стягнення заборгованості, а саме, з квітня 2017 до серпня 2025 включно. Однак прохальній частині своєї заяви про усунення недоліків (том справи 2, а.с. 222) позивач просить стягнути з відповідача 281 706,08 грн. заборгованості за період з 01.01.2017 по 31.08.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 квітня 2017 року між відповідачем та ЛКП «Цитадель-Центр» укладено договори № О-010/17 та № О-126/17 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо приміщень відповідача у будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, загальною площею 413,5 кв. м та 315,5 кв. м. Відповідно до п. 7.1 договорів сторони погодились, що їхні умови застосовуються до відносин, які виникли між ними до моменту укладення таких. Сторони також домовились, що у разі, коли за місяць до закінчення дії договору однією з сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або про необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Позивач зазначає, що є правонаступником ЛКП «Цитадель-Центр» на підставі ухвали Львівської міської ради № 5636 від 10.10.2019, що також підтверджено постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 914/1289/23.

Факт відсутності державної реєстрації припинення ЛКП «Цитадель-Центр» шляхом приєднання до ЛМКП «Айсберг» в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, за висновками Верховного Суду не є підставою для висновку, щодо неналежної сторони в процесі.

У липні 2023 року позивач направляв відповідачу договори для оформлення заміни сторони, однак відповідач їх не підписав. З 01 серпня 2023 року відповідно до Договору № 6-1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1 по вул. Коперника у м. Львові позивач є управителем зазначеного будинку.

Позивач стверджує, що надавав відповідачу послуги з утримання та управління будинком, зокрема здійснював дератизацію, ремонтно-аварійні роботи на внутрішньобудинкових інженерних мережах, забезпечував постачання електроенергії до місць загального користування, миття сходових кліток тощо, однак відповідач не оплачував надані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

На підтвердження належного надання послуг позивач посилається на судові рішення у справах № 461/8734/23 та № 461/8737/23 Львівського апеляційного суду, а також на відсутність з боку відповідача актів-претензій, передбачених п. 11 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні або ненадання або надання не в повному обсязі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. № 970.

Щодо строку позовної давності позивач зазначає, що його перебіг переривався внаслідок здійснення відповідачем часткових оплат наданих йому послуг, остання з яких здійснена 24.02.2021, а також посилається на положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на ст. ст. 526, 530, 612, 625 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до Дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко.Лімітетд» задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко.Лімітетд» на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 115 421,14 грн заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника М. у м. Львові та 1 385,05 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що за результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог лише в частині стягнення 115 421,14 грн заборгованості за оплату послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові. Суд виходив із того, що рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2023 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 914/1289/23, які набрали законної сили, встановлено, що заборгованість у сумі 115 421,14 грн за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 підлягає сплаті саме ЛМКП «Айсберг», як правонаступнику ЛКП «Цитадель-Центр».

При цьому суд не вбачав підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на приписи п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Суд також врахував, що ЛКП «Цитадель-Центр» раніше зверталося до Господарського суду Львівської області з позовом у справі № 914/1289/23, а відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України пред`явлення позову перериває перебіг позовної давності, після чого її перебіг починається заново.

Водночас у задоволенні решти позовних вимог суд відмовив у зв`язку з їх недоведеністю. Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у відповідний період орендував нежитлові приміщення площею 413,5 кв. м та 315,5 кв. м, щодо яких укладено договори № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017. Договори оренди позивачем суду не надані, а Інформаційна довідка № 426084970 від 08.05.2025 не підтверджує державної реєстрації права оренди відповідача на зазначені приміщення.

Крім того, суд встановив, що склад нерухомого майна, яке належало відповідачу на праві власності, у період з 13.01.2017 по 29.11.2024 змінювався, однак подані позивачем докази не дозволяють встановити, чи є набуті відповідачем приміщення тотожними тим, що зазначені у договорах № О-126/17 та № О-010/17, а також коли саме і на майно якої площі припинилося право оренди відповідача. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що на підставі наявних доказів неможливо встановити розмір заборгованості, яка виникла саме на підставі зазначених договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: стягнув з відповідача 115 421,14 грн заборгованості та 1 385,05 грн судового збору, а в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та заперечення інших учасників справи

Щодо апеляційної скарги дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед»

17.04.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», №17/04-26 від 17.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26, в якій останнє просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Албіс Компані» ТОВ «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» 115 421,14 грн заборгованості є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги як преюдиційні обставини висновки судів, зроблені у справі № 914/1289/23, та фактично не дослідив конкретні обставини і докази у цій справі.

Окремо апеляційна скарга обґрунтована тим, що Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», яке є позивачем у цій справі, не було стороною у справі № 914/1289/23, а спірний період у справі № 914/1289/23 становив з 01.01.2020 по 31.03.2023, тоді як у цій справі спірний період охоплює 01.01.2017 – 30.09.2025. Крім того, скаржник вказує, що спірні правовідносини у цих справах не є тотожними з огляду на суб`єктний склад сторін, спірні періоди, доказові матеріали, доводи та аргументи сторін.

Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо відсутності доказів закріплення будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові за ЛМКП «Айсберг» як виконавцем житлово-комунальних послуг, а також щодо того, що ЛМКП «Айсберг» ще не є правонаступником ЛКП «Цитадель-Центр». На думку апелянта, місцевий господарський суд замість дослідження цих обставин фактично взяв до уваги правову оцінку, надану судами у справі № 914/1289/23 щодо правонаступництва ЛМКП «Айсберг».

Скаржник зазначає, що до Єдиного державного реєстру не внесено відомостей ні про перебування ЛКП «Цитадель-Центр» у стані припинення, ні про його припинення, а також відсутній затверджений у встановленому порядку передавальний акт, у якому було б відображено інформацію про майно, права та обов`язки ЛКП «Цитадель-Центр», що передаються ЛМКП «Айсберг», зокрема в частині обслуговування будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові. На думку скаржника, належні, допустимі та достовірні докази закріплення цього будинку за ЛМКП «Айсберг» як виконавцем житлово-комунальних послуг суду не представлені.

Крім того, апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено фактичного надання відповідачу послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника М. у м. Львові та прибудинкової території, а відповідач зазначеними послугами не користувався.

Скаржник також зазначає, що до матеріалів справи не долучено належних, допустимих та достовірних доказів надання та отримання таких послуг за спірною адресою, а акти звірки розрахунків, у яких була б відображена заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на підставі відповідних договорів за спірний період з 01.01.2017 по 30.09.2025, не складалися та не підписувалися. У зв`язку з цим доводи позивача щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території апелянт вважає декларативними та такими, що не підтверджені доказами.

Щодо заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 скаржник погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не дозволяють достеменно встановити, чи мало місце користування відповідачем нежитловими приміщеннями площею 413,5 кв. м та 315,5 кв. м у будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові саме за цей період. Зазначається, що відповідач у різний час набув у власність нерухоме майно у цьому будинку загальною площею 466,8 кв. м, у тому числі в період з 01.01.2020 по 31.03.2023, що, на думку апелянта, додатково підтверджує необґрунтованість стягнення 115 421,14 грн заборгованості саме за цей період.

Таким чином, апеляційна скарга обґрунтована недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неналежним дослідженням та оцінкою доказів, неправильним застосуванням положень щодо преюдиційності судових рішень, а також відсутністю належних доказів фактичного надання та отримання послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника М. у м. Львові. У зв`язку з цим скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі № 914/145/26 у частині стягнення 115 421,14 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

21.05.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед».

У відзиві позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги зазначає, що у справі № 914/1289/23 встановлено преюдиційні обставини, оскільки відповідач брав у ній участь, рішення набрало законної сили, а ЛМКП «Айсберг» є правонаступником ЛКП «Цитадель-Центр».

Позивач також заперечує доводи про відсутність доказів надання послуг, посилаючись на договори № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017, акти звіряння взаємних розрахунків, рахунки на оплату, акти приймання-передачі, договори про надання послуг, акти ремонтно-аварійних робіт, акти щодо дератизації, робочі листки майстрів, акти огляду будинку та інші документи.

Щодо володіння приміщеннями позивач зазначає, що відповідач є їх орендарем, що підтверджується договорами № О-126/17 та № О-010/17 і встановлено судовими рішеннями. При цьому незалежно від того, чи перебували приміщення у користуванні як власника чи орендаря, споживання послуг не змінювалося, а обов`язок зі сплати за надані послуги не скасовується.

У зв`язку з цим позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Щодо апеляційної скарги Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг”

23.04.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», №01 від 22.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26, в якій останнє просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняте нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що платіжні доручення відповідача від 28.05.2020, 15.07.2020, 28.10.2020, 30.12.2020, 06.01.2021 та 24.02.2021 не можуть бути враховані як докази сплати за договорами № О-126/17 та № О-010/17. На думку позивача, судом неправильно оцінено долучені до справи докази, оскільки між позивачем та відповідачем не існує інших правовідносин, окрім відносин з надання та споживання послуг з утримання багатоквартирного будинку, а тому у відповідача не було іншого обов`язку зі сплати грошових коштів позивачу, окрім як за укладеними договорами.

Крім того, позивач зазначає, що призначення платежів «Оплата за договором Експлуатаційні витрати Коперніка» дає змогу ідентифікувати відповідні платежі як такі, що здійснені на виконання договорів № О-126/17 та № О-010/17, оскільки інших договорів щодо відповідних приміщень відповідач з позивачем чи ЛКП «Цитадель-Центр» не укладав. Відповідно, невідповідність буквального зазначення призначення платежу реквізитам договорів не може бути підставою для неврахування таких платежів, оскільки це фактично дає можливість відповідачеві ухилитися від виконання своїх зобов`язань.

Також апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту володіння та користування відповідачем нежитловими приміщеннями площею 413,5 кв. м та 315,5 кв. м у будинку № 1 по вул. Коперника М. у м. Львові. На підтвердження факту володіння відповідачем зазначеними приміщеннями позивачем було долучено Інформаційну довідку № 426084970 від 08.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач наголошує, що відповідач, підписуючи договори № О-126/17 від 01.04.2017 та № О-010/17 від 01.04.2017, фактично погодився з їх змістом та підтвердив, що є орендарем відповідних приміщень. При цьому протягом усього строку дії договорів відповідач не заперечував щодо їх чинності, не заявляв вимог щодо визнання їх недійсними, не порушував питання щодо внесення до них змін чи їх припинення та не надав доказів протилежного.

При цьому, на думку позивача, факт реєстрації відповідачем права власності на різні частки того самого приміщення у різний період не впливає на факт споживання ним послуг, оскільки незалежно від того, чи перебували приміщення у його користуванні як власника чи як орендаря, споживання послуг не змінювалося, а тому його обов`язок зі сплати за надані послуги не скасовується. Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а власність зобов`язує; згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неналежно оцінив наявні докази та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 166 284,94 грн заборгованості. У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі № 914/145/26 в частині відмови у стягненні 166 284,94 грн та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

19.05.2026 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг”.

У відзиві відповідач заперечує проти апеляційної скарги ЛМКП «Айсберг» та зазначає, що позивачем не доведено фактичного надання та отримання послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, а також належними доказами не підтверджено розмір заявленої заборгованості.

Відповідач посилається на відсутність належних первинних документів, які підтверджували б фактичне виконання робіт та надання послуг, зазначаючи, що надані позивачем документи не містять необхідних реквізитів та не дають можливості встановити обсяг, вартість і факт виконання відповідних робіт.

Також відповідач заперечує проти посилань на договори № О-126/17 та № О-010/17, зазначаючи, що позивач не довів їх належного виконання та фактичного надання послуг за цими договорами. Щодо договору № 6-1 від 01.08.2023 відповідач вказує на відсутність доказів фактичного надання послуг та підписаних актів приймання-передачі.

Окремо відповідач заперечує факт володіння та користування ним спірними приміщеннями у відповідні періоди, посилаючись на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зазначаючи, що сам факт наявності записів про право власності не підтверджує фактичного користування приміщеннями та споживання послуг.

У підсумку відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і просить апеляційну скаргу ЛМКП «Айсберг» залишити без задоволення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 справу №914/145/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» №17/04-26 від 17.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 залишено без руху.

Відповідно до передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2026 справу №914/145/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», №01 від 22.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 залишено без руху.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», №17/04-26 від 17.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 та постановлено здійснювати розгляд справи №914/145/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», №01 від 22.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» №01 та дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» №17/04-26 від 17.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 в одне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи №914/145/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя №1416/0/15-26 від 09.07.2026 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За розпорядженням керівника апарату суду №340 від 07.09.2026 проведено автоматизовану заміну складу суду у справі №914/145/26.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 07.09.2026 для розгляду справи №914/145/26 сформовано такий склад колегії суддів: Бойко С.М. - головуючий суддя, судді Бонк Т.Б., Трускавецький В.П.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 оскаржується позивачем вчастині відмови у задоволенні позовних вимог, а відповідачем в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу позивача, дійшов висновку про залишення її без задоволення, в той же час розглянувши апеляційну скаргу відповідача, дійшов висновку про її задоволення, з таких підстав

Предметом спору, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (том справи 2, а.с. 218- 219), є стягнення з відповідача, на підставі Договорів № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які укладено між Львівським комунальним підприємством «Цитадель-центр» (виконавець) та відповідачем у справі (споживач) 281 706,08 грн. заборгованості за період з 01.04.2017 до 31.08.2025.

Як встановлено судами, 01 квітня 2017 року між дочірнім підприємством «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» та Львівським комунальним підприємством «Цитадель-центр» (виконавець) укладено договори №О-126/17 та №О-010/17 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т. 1 а.с. 15-20).

В преамбулі цих договорів зазначено, що вони поширюються, в тому числі на орендарів нежитлових приміщень, а також власників нежитлових приміщень, що свідчить про поширення умов цих договорів на відповідача.

Відповідно до п. 1.1 Договорів, які є ідентичними зазначено, що предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №1 по вул. Коперніка, а споживачем – забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленими тарифами рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

У житловому будинку № 1 по вул. Коперника дочірнє підприємство «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» орендувало два нежитлові приміщення: одне загальною площею 413,5 мІ, щодо якого укладено договір № О-010/17 від 01 квітня 2017 року, та друге загальною площею 315,5 мІ, щодо якого укладено договір № О-126/17 від 01 квітня 2017 року.

Згідно з п.п. 1.2 договорів виконавець надає послуги відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально кожному будинку», а також згідно рішення №174 від 10.03.2017 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету щодо тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій».

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.02.2018 №121 внесено зміни до рішення виконавчого комітету №561 від 31.05.2011.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.06.2022 №407 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально кожному будинку» визнано таким, що втратило чинність.

У розділах 2 договорів сторони погодили умови оплати спожитих послуг та їх щомісячний розмір, а також перелік цих послуг, зокрема: витрати на прибирання внутрішніх будинкових, а також зовнішніх прибудинкових територій; витрати з технічного обслуговування внутрішніх будинкових систем, ремонту конструктивних елементів багатоквартирному будинку з посиланням на постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 20.05.2009 за №52 (т.1, а.с.15,19).

Відповідно до п.п. 2.3-2.5 договорів розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за надані послуги вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги можуть оплачуватись у готівковій або безготівковій формі на Єдиний особовий рахунок р/р НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до пункту 7.1 Договорів, які є ідентичними, цей договір укладається на термін один рік, до 31 грудня 2017 року. Згідно статті 631 ЦКУ сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до моменту його укладення з 01.04.2017 (У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим).

Зазначені договори від 01.04.2017 №О-126/17 та №О-010/17, підписані та скріплені печатками сторін.

Ухвалою Львівської міської ради №5636 від 10.10.2019 припинено ЛКП «Цитадель-Центр» шляхом приєднання до ЛМКП «Айсберг», у зв`язку з чим ЛКП «Айсберг» є правонаступником ЛКП «Цитадель-плюс» (т.1 а.с. 239).

01 серпня 2023 року між ЛМКП «Айсберг» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Коперника М, буд. 1 у м. Львові, укладено договір №6-1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі результатів проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку (том 1 а.с. 53-60).

Відповідно до п.1 Договору №6-1, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою вул. Коперника М. №1, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п. 4 договору № 6-1 послуга з управління полягає в утриманні і ремонті спільного майна будинку та його прибудинкової території, а також у забезпеченні їх належного санітарного стану. Згідно з п. 4.1.1 договору до складу послуги з управління, зокрема, входить утримання спільного майна багатоквартирного будинку в належному санітарному стані, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що співвласники уповноважують управителя на укладення угод з надавачами окремих послуг, зокрема щодо вивезення твердих побутових відходів, технічного обслуговування та диспетчеризації ліфтів, освітлення місць загального користування, ліквідації наслідків аварійних ситуацій у внутрішньобудинкових мережах, а також суцільної дератизації двічі на рік шляхом укладення окремого договору з виконавцем послуг на підставі актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 10.1 договору управитель зобов`язався забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог та умов договору, а також від власного імені укладати з підрядними організаціями необхідні договори, визначені у додатку № 1 до договору, на виконання окремих робіт та надання послуг.

Згідно з п. 10.2 договору управитель зобов`язався надавати співвласникам, без додаткової оплати, інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість щомісячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок надання послуги.

Згідно з п. 11 договору ціна послуги з управління визначається шляхом складання кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку, який міститься у додатку № 1 до договору. Пунктом 13 договору передбачено, що додатково співвласниками оплачуються послуги відповідно до окремих договорів, укладених управителем з надавачами таких послуг, визначених у додатку № 1 до договору.

Пунктом 14 договору передбачено, що управитель в порядку не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до пункту 19 цього договору. Новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат.

Додатком № 1 до Договору № 6-1, який є його невід`ємною частиною, визначено склад та вартість послуги з управління багатоквартирним будинком, а також вимоги до якості та періодичності виконання відповідних робіт.

До складу послуги з управління включено, зокрема, прибирання прибудинкової території та сходових кліток, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації, обслуговування димових і вентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання й електрообладнання, а також поточний ремонт спільного майна будинку.

Водночас Додатком № 1 окремо передбачено додаткові послуги, які не включені до вартості послуги з управління та оплачуються окремо залежно від фактичного надання, зокрема послуги з вивезення побутових відходів, технічного обслуговування ліфтів, забезпечення електричною енергією спільного майна будинку, дератизації та ліквідації аварійних ситуацій у внутрішньобудинкових інженерних мережах.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2023 у справі № 914/1289/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» до Дочірнього підприємства «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» про стягнення 115 421,14 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позов у справі № 914/1289/23 було пред`явлено ЛКП «Цитадель-Центр» на підставі договорів № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позивач просив стягнути з відповідача 115 421,14 грн заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.03.2023.

У зазначеній справі ЛКП «Цитадель-Центр» на підтвердження заявленої заборгованості посилалося, зокрема, на рахунки на оплату, платіжні доручення, виписки з особового рахунку та акти звіряння взаємних розрахунків за договорами № О-126/17 та № О-010/17. При цьому акти звіряння за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 були підписані лише ЛКП «Цитадель-Центр», а первинних документів на підтвердження відображених у них господарських операцій позивач не надав.

Крім того, ЛКП «Цитадель-Центр» посилалося на документи щодо взаєморозрахунків з контрагентами за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 за договором на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах від 01.03.2018 та на акт звірки взаєморозрахунків за договором на постачання електричної енергії. Суди дійшли висновку, що зазначені документи не підтверджують факту надання послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові та прибудинкової території, оскільки не містять відомостей про виконання ремонтно-аварійних робіт та постачання електричної енергії саме за адресою знаходження приміщень відповідача. Вказані документи також не містили інформації про те, що відповідні роботи виконувалися саме у будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові.

Дослідивши подані докази, суди у справі № 914/1289/23 дійшли висновку, що вони не підтверджують належними та допустимими доказами фактичного надання ЛКП «Цитадель-Центр» відповідачу послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові та прибудинкової території, заборгованість за які була заявлена до стягнення.

Водночас у справі № 914/1289/23 встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 10.10.2019 № 5636 ЛКП «Цитадель-Центр» припинено шляхом приєднання до ЛМКП «Айсберг», яке є його правонаступником. Особовий рахунок, зазначений ЛКП «Цитадель-Центр» у рахунках на оплату спірних послуг, належав ЛМКП «Айсберг», а досліджені банківські виписки та платіжні доручення також підтверджували перерахування коштів на рахунок ЛМКП «Айсберг», а не ЛКП «Цитадель-Центр». При цьому у призначенні платежів не було зазначено конкретних підстав оплати, зокрема номерів та дат договорів або актів приймання-передачі послуг.

З огляду на встановлені обставини Західний апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення на користь ЛКП «Цитадель-Центр» 115 421,14 грн заборгованості за оплату послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, зазначивши, що така заборгованість, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, підлягає сплаті ЛМКП «Айсберг».

У цій справі позивач - ЛМКП «Айсберг» звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові за період з 01.04.2017 по 31.08.2025, визначивши загальний розмір заборгованості у сумі 281 706,08 грн.

Згідно з розрахунком позивача, за договором № О-010/17 від 01 квітня 2017 року за приміщення загальною площею 413,5 кв. м за період з квітня 2017 року по липень 2023 року включно утворилася заборгованість у розмірі 74 064,74 грн.

За договором № О-126/17 від 01 квітня 2017 року за приміщення загальною площею 315,5 кв. м, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, за період з квітня 2017 року по липень 2023 року включно позивачем визначено заборгованість у розмірі 56 957,02 грн.

За період із серпня 2023 року по серпень 2025 року у відповідача виникла заборгованість перед ЛМКП «Айсберг» як безпосереднім надавачем послуг, яка за договором № О-010/17 становить 85 470,47 грн, а за договором № О-126/17 — 65 213,85 грн.

Зазначені розрахунки підтверджуються актами звіряння взаємних розрахунків (т. 1 а.с.21-26), які підписані та скріплені печаткою ЛМКП «Айсберг», натомість підпису та печатки відповідача такі акти не містять.

Таким чином, за розрахунком позивача, станом на 01.10.2025 року за договором № О-010/17 від 01 квітня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 159 535,21 грн, а за договором № О-126/17 від 01 квітня 2017 року — у розмірі 122 170,87 грн.

З урахуванням часткових сплат відповідачем заборгованості, які, за твердженням позивача, частково покривали попередні зобов`язання, загальну суму заборгованості за період з квітня 2017 року по серпень 2025 року включно позивач визначив у розмірі 281 706,08 грн.

На підтвердження заявленої заборгованості у сумі 281 706,08 грн та фактичного надання послуг позивач посилався на сукупність письмових доказів, зокрема:

– договори № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені між ЛКП «Цитадель-Центр» та відповідачем, а також Договір № 6-1 від 01.08.2023 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладений між ЛМКП «Айсберг» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, з Додатком № 1 до нього;

– акти звіряння взаємних розрахунків за договорами № О-010/17 та № О-126/17, на які позивач посилається при визначенні розміру заявленої до стягнення заборгованості, зокрема два акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 по кожному з договорів;

– рахунки на оплату та акти приймання-передачі виконаних робіт, складені щодо послуг з управління та утримання будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, у яких відповідача зазначено замовником (платником), а ЛМКП «Айсберг» — виконавцем. Зокрема, подано рахунок № 3636 та акт приймання-передачі виконаних робіт № 3636 від 31.01.2017 за січень 2017 року, а також рахунок № 3934 та акт приймання-передачі виконаних робіт № 3934 від 28.02.2017 за лютий 2017 року, в яких зазначено надання послуги «Управління будинком» за адресою: вул. Коперника М., 1;

– документи щодо направлення відповідачу рахунків та актів, а також банківські виписки і платіжні доручення, які стосуються перерахування відповідачем грошових коштів на користь ЛМКП «Айсберг», зокрема платіжні доручення від 28.05.2020 на суму 3 000,00 грн, від 15.07.2020 на суму 3 744,46 грн, від 28.10.2020 на суму 2 000,00 грн, від 30.12.2020 на суму 3 000,00 грн, від 06.01.2021 на суму 3 000,00 грн та від 24.02.2021 на суму 3 000,00 грн. У призначенні платежів зазначено «Оплата за договором. Експлуатаційні витрати. Коперніка»;

– Договір № 12 від 01.03.2018 про виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах, договір про внесення змін до зазначеного договору та додаткову угоду № 2, а також акти здачі-приймання ремонтно-аварійних робіт, складені між ЛМКП «Айсберг» як замовником та Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством як підрядником. На зазначені документи позивач посилається як на підтвердження забезпечення аварійного обслуговування будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1;

– договір на постачання електричної енергії № 63010 від 11.01.2007, документи щодо розрахунків за спожиту електричну енергію та рахунки на її оплату, а також довідку ТзОВ «Львівенергозбуд», на які позивач посилається як на підтвердження забезпечення електричною енергією місць загального користування у будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1;

– договір про надання послуг № 4-А від 02.01.2023, укладений між ЛМКП «Айсберг» та ОКП ЛОР «Профілактична дезінфекція», а також 11 актів приймання-передачі наданих послуг з профілактичної дератизації за окремі періоди 2020– 2023 років. На підтвердження проведення відповідних робіт саме у спірному будинку позивач також подав дислокацію об`єктів ЛМКП «Айсберг» щодо проведення дератизації, в якій серед інших зазначено будинок за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1;

– робочі листки працівників ЛМКП «Айсберг», у яких зазначено дату виконання робіт, прізвище та посаду працівника, зміст виданого завдання, адресу його виконання та відомості щодо виконаних робіт. У частині зазначених робочих листків відображено виконання конкретних робіт за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, зокрема робіт з електричного обслуговування та інших робіт, пов`язаних з утриманням будинку;

– акти-завдання щодо виконання працівниками ЛМКП «Айсберг» робіт з прибирання та миття сходових кліток, складені, зокрема, за 2022 та 2023 роки, у яких зазначено адресу виконання робіт, вид робіт, працівника, який їх виконував, та відомості щодо прийняття виконаних робіт. Серед зазначених документів містяться акти-завдання щодо виконання робіт у будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1;

– акти загальних весняних та осінніх оглядів будинку за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, складені за результатами оглядів у 2020– 2025 роках, у яких зафіксовано результати огляду технічного стану окремих конструктивних елементів та інженерних систем будинку, а також характеристику житлового будинку та журнал огляду технічного стану основних конструктивних елементів будинку та інженерного обладнання. Журнал містить відомості про проведення оглядів технічного стану будинку, зокрема у період з квітня 2021 року по квітень 2025 року.

Зазначені документи позивач вважав такими, що у своїй сукупності підтверджують фактичне надання послуг з утримання та управління будинком за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, здійснення відповідачем часткової оплати таких послуг та виникнення у нього заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.

Щодо правонаступництва позивача у спірних правовідносинах

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів набуття ЛМКП «Айсберг» прав та обов`язків ЛКП «Цитадель-Центр» у порядку матеріального правонаступництва. На думку скаржника, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено відомостей ні про перебування ЛКП «Цитадель-Центр» у стані припинення, ні про його припинення, а у матеріалах справи також відсутній затверджений у встановленому порядку передавальний акт, у якому було б відображено майно, права та обов`язки ЛКП «Цитадель-Центр», що перейшли до ЛМКП «Айсберг». Отже, на переконання відповідача, факт матеріального правонаступництва позивача не доведено.

Апеляційний суд відхиляє наведені доводи скаржника, виходячи з такого.

Ухвалою Львівської міської ради від 10.10.2019 № 5636 припинено ЛКП «Цитадель-Центр» шляхом приєднання до ЛМКП «Айсберг».

Основним видом діяльності ЛМКП «Айсберг» визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель, в тому числі, надання послуг з управління будинку №1 на вул. Коперника у м. Львові.

Щодо посилання відповідача на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності ЛКП «Цитадель-Центр», необхідно зазначити, що обов`язок вчинення відповідних дій щодо завершення процедури припинення та внесення необхідних відомостей покладений на орган, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, яким у цьому випадку є Львівська міська рада.

За змістом частини першої, п`ятої статті 104 ЦК України, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. При цьому, такий момент не може безумовно пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 йдеться про те, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. Велика Палата Верховного Суду визнала помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Оскільки правонаступництвом визнається перехід не лише обов`язків юридичної особи, що припиняється, але і її прав, то з цього випливає, що порушеними можуть бути не лише права кредиторів стосовно такої особи, але й права цієї особи стосовно її боржників.

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Правильність вказаних вище правових висновків стосовно тлумачення норм права підтверджується постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 463/3792/17.

Таким чином, сама лише відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про припинення ЛКП «Цитадель-Центр» не свідчить про відсутність правонаступництва та не виключає переходу його прав та обов`язків до ЛМКП «Айсберг».

За наведених обставин доводи відповідача про те, що відсутність запису в Єдиному державному реєстрі про припинення ЛКП «Цитадель-Центр», а також відсутність у матеріалах цієї справи передавального акта, свідчать про недоведеність правонаступництва позивача, є безпідставними.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ЛМКП «Айсберг» є правонаступником ЛКП «Цитадель-Центр».

Щодо суті спору

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон № 2189-VIII) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до пунктів 1, 4, 8, 9 частини першої, пункту 5 частини другої статті 7 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон № 2189-VIII) споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку; складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт. Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23), викладено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі — Закон № 1875-IV) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII (чинний з 10 грудня 2017 року) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону № 2189-VIII відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV (що відповідає пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII) споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 21 Закону № 1875-IV (що відповідає пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 2189-VIII) виконавець зобов`язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Отже, обов`язок відповідача щодо оплати послуг у спірних правовідносинах виникає за умови доведення позивачем факту їх надання, зокрема саме щодо житлового будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, у якому розташовані нежитлові приміщення, якими користувався відповідач, а також обсягу та вартості таких послуг.

Як встановлено судами, позивач у цій справі звернувся з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договорами № О-126/17 та № О-010/17 від 01.04.2017 за період з 01.04.2017 по 31.08.2025.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі Договорів № О-010/17 та № О-126/17 від 01.04.2017, за надані відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за період з 01.01.2017 по 30.09.2025, суду необхідно самостійно дослідити та оцінити всю сукупність доказів, поданих у цій справі, та встановити, чи підтверджують вони фактичне надання позивачем послуг з утримання будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові за відповідний період, їх обсяг та вартість.

Лише після встановлення зазначених обставин може бути вирішено питання про наявність у відповідача обов`язку з оплати таких послуг та обґрунтованість заявленого до стягнення розміру заборгованості.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2025 за договорами № О-010/17 та № О-126/17. Згідно з актом за договором № О-010/17, оборот за дебетом становить 228 153,04 грн, а за кредитом — 66 599,20 грн. За договором № О-126/17 зазначено оборот за дебетом у сумі 173 080,56 грн, за кредитом — 50 445,77 грн та сальдо на кінець періоду в розмірі 124 840,02 грн.

Проте зазначені акти підписані та скріплені печаткою лише позивача, тоді як підпис представника відповідача та його печатка в них відсутні. За таких обставин ці документи відображають облік нарахувань і платежів, сформований позивачем, однак самі по собі не підтверджують погодження відповідачем зазначеного в них сальдо або визнання ним усієї заявленої заборгованості. Отже відомості актів звірки підлягають перевірці шляхом зіставлення з первинними документами, що підтверджують підстави та розмір кожного нарахування, а також здійснені платежі, які в матеріалах справи відсутні.

Позивачем також подано договір № 4-А від 02.01.2023, укладений з ОКП ЛОР «Профілактична дезінфекція», протокол погодження договірної ціни та акти приймання-передачі послуг з профілактичної дератизації. Зі змісту цих документів убачається, що послуги надавалися на площі 54 691,5 кв. м, а в окремих актах за вересень і грудень 2023 року зазначено площу 53 253,5 кв. м та вартість послуг 6 390,42 грн. Водночас у протоколі погодження договірної ціни як об`єкт обслуговування зазначено будинки, підпорядковані ЛМКП «Айсберг», без конкретизації адрес кожного з них, а в актах приймання-передачі також не зазначено адреси будинків, у яких проводилася дератизація.

Наявність у матеріалах справи дислокації об`єктів за серпень 2023 року, в якій зазначено будинок за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, підтверджує включення цього будинку до переліку об`єктів, щодо яких передбачалося проведення дератизації у відповідному періоді. Проте сама по собі така дислокація не дає змоги визначити, яка саме частина загальної вартості послуг, наданих на сукупній площі об`єктів, припадає на спірний будинок. Позивач не надав розрахунку, який давав би змогу встановити вартість дератизації саме будинку № 1 по вул. Коперника та частку витрат, що підлягає віднесенню на відповідача. Отже, ці докази не є достатніми для підтвердження заявленої до стягнення суми витрат на дератизацію в частині, що стосується спірного будинку.

Аналогічний висновок стосується документів, поданих на підтвердження витрат на виконання ремонтно-аварійних робіт. Позивач надав договір № 12 від 01.03.2018, документи про внесення змін до нього та акти здачі-приймання ремонтно-аварійних робіт на внутрішньобудинкових інженерних мережах. У зазначених актах наведено вид робіт, розрахункові періоди, обсяг обслуговування та вартість виконаних робіт, однак конкретний будинок або адресу, за якою такі роботи виконувалися, не зазначено.

Таким чином, наведені документи підтверджують існування договірних відносин між позивачем та аварійним підприємством і прийняття позивачем відповідних робіт за загальними розрахунковими показниками. Водночас вони не містять відомостей, які давали б змогу встановити, що зазначені роботи виконувалися саме в будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, та визначити вартість робіт, що стосуються цього будинку. Такий підхід узгоджується з оцінкою аналогічних документів, наданою судами у справі № 914/1289/23, де було зазначено, що документи про взаєморозрахунки з підрядником без відомостей про конкретну адресу виконання робіт не підтверджують їх виконання у спірному будинку.

Щодо витрат на електричну енергію, позивач подав договір № 63010 від 11.01.2007, рахунки ТОВ «Львівенергозбут» та лист цього товариства від 03.07.2023 № 910-2023-292. У зазначеному листі підтверджено, що з 01.01.2019 постачання електричної енергії за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, для точок обліку, розташованих у сходових клітках, здійснюється на підставі договору між ЛМКП «Айсберг» та ТОВ «Львівенергозбут».

Отже, суд ураховує цей лист як доказ наявності договірних відносин щодо постачання електричної енергії для місць загального користування саме спірного будинку з 01.01.2019. Водночас у поданих рахунках зазначено різні договори та особові рахунки — договір № 63009, особовий рахунок № 5300003629, а також договір № 63010, особовий рахунок № 5300001420. При цьому самі рахунки не містять адреси об`єкта, до якого належать відповідні нарахування, а передбачений договором № 63010 додаток № 6 «Однолінійна схема», який має визначати точку продажу електричної енергії, позивачем не подано.

За таких обставин лист ТОВ «Львівенергозбут» підтверджує наявність договору постачання електричної енергії для сходових кліток будинку № 1 по вул. Коперника з 01.01.2019, однак не дає змоги без додаткового зіставлення ідентифікувати кожен поданий рахунок як такий, що стосується саме цього об`єкта, встановити обсяг електроенергії, спожитої в ньому за кожний розрахунковий період, та визначити суму витрат, яку позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача. Тому сам факт подання рахунків не є достатнім для підтвердження всіх заявлених витрат на електроенергію.

Разом із тим, позивачем подано робочі листки штатних працівників ЛМКП «Айсберг», у яких зазначено виконання окремих робіт за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 1, зокрема встановлення одного електричного світильника та заміни електричних ламп у кількості 6 і 5 штук. Також подано акти-завдання щодо прибирання та миття сходових кліток, які містять відомості про адресу виконання робіт, дату, працівника та підписи мешканців квартир № 13 і № 15, а також відмітки про прийняття робіт майстром.

На відміну від загальних актів взаєморозрахунків із підрядними організаціями, зазначені документи дають змогу ідентифікувати конкретний будинок та окремі види робіт, виконаних у ньому. Тому суд ураховує їх як докази фактичного виконання позивачем певних робіт з утримання будинку № 1 по вул. Коперника. Водночас такі документи підтверджують лише ті роботи, які в них безпосередньо зафіксовані, та не дають підстав вважати доведеним надання всього обсягу послуг, зазначеного в щомісячних рахунках позивача за період з 01.01.2017 по 30.09.2025.

Так само акти весняних та осінніх оглядів будинку, характеристика будинку і журнал огляду технічного стану його конструктивних елементів та інженерного обладнання підтверджують проведення позивачем оглядів будинку за відповідні періоди. Зокрема, у журналі зафіксовано огляди 30.04.2021, 29.10.2021, 30.04.2022, 20.10.2022, 28.04.2023, 26.10.2023, 29.04.2024, 29.10.2024 та 23.04.2025, за результатами більшості з яких технічний стан будинку визначено як задовільний. В окремих записах зазначено про необхідність ремонту сходової клітки та окремих елементів балконів.

Однак за своїм змістом ці документи засвідчують проведення оглядів і результати оцінки технічного стану будинку, а не виконання конкретних робіт у кожному розрахунковому місяці. Вони також не містять відомостей про вартість фактично наданих послуг та частку витрат, яка має бути віднесена на відповідача. Отже, суд ураховує їх як докази здійснення позивачем контрольних та оглядових заходів, але не вважає достатніми для підтвердження заявленого розміру заборгованості.

Щодо поданих рахунків на оплату послуг та актів приймання-передачі виконаних робіт, складених між ЛМКП «Айсберг» і ДП «Албіс Компані» ТОВ «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», суд зазначає таке.

У матеріалах справи наявні, зокрема, рахунок № 3636 від 31.01.2017 та акт приймання-передачі виконаних робіт за січень 2017 року, а також рахунок № 3934 від 28.02.2017 та відповідний акт за лютий 2017 року. У цих документах зазначено адресу спірного будинку, площу приміщення 315,50 кв. м та вартість послуги «Управління будинком» у сумі 602,61 грн за кожний місяць.

Водночас зазначені документи датовані до укладення договорів № О-010/17 та № О-126/17 від 01.04.2017, на підставі яких заявлено вимоги в цій справі. Тому вони не можуть самі по собі підтверджувати виникнення зобов`язань за цими договорами за період, що передував їх укладенню. Водночас наявність таких документів свідчить про оформлення між сторонами документів щодо надання послуги з управління будинком до початку спірного періоду, але не усуває необхідності доведення підстав та розміру нарахувань за кожний наступний місяць.

Суд також бере до уваги подані позивачем банківські виписки та платіжні доручення, відповідно до яких відповідач перерахував на користь ЛМКП «Айсберг» 3 000,00 грн 28.05.2020, 3 744,46 грн 15.07.2020, 3 000,00 грн 06.01.2021 та 3 000,00 грн 24.02.2021. У призначенні цих платежів зазначено оплату за договором та експлуатаційні витрати за адресою «Коперніка».

Наведені платіжні документи підтверджують здійснення відповідачем окремих платежів на користь позивача із зазначенням адреси спірного будинку. Однак вони не підтверджують правильності всього розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення. Для визначення їхнього впливу на розмір боргу необхідно встановити, у рахунок яких саме нарахувань за спірними договорами позивач зарахував отримані кошти, та зіставити ці платежі з відповідними первинними документами. Саме по собі здійснення окремих платежів не є доказом погодження відповідачем усіх нарахувань за весь заявлений період.

Окремої оцінки потребує договір № 6-1 від 01.08.2023 щодо управління багатоквартирним будинком. За його умовами послуга з управління охоплює утримання і ремонт спільного майна будинку та прибудинкової території, забезпечення їх належного санітарного стану, прибирання внутрішньобудинкових приміщень, обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт спільного майна. Водночас умовами цього договору передбачено можливість окремої оплати певних послуг, зокрема дератизації, електроосвітлення місць загального користування та ліквідації аварійних ситуацій, на підставі окремих договорів і актів виконаних робіт.

З огляду на це, під час визначення суми, яка підлягає оплаті, необхідно розмежовувати плату за послугу з управління будинком та витрати на окремі послуги, що оплачуються додатково, а також перевірити, чи не включено ті самі витрати одночасно до різних складових нарахувань. Саме існування окремих договорів позивача з виконавцями послуг не доводить ані факту надання кожної з таких послуг у спірному будинку, ані розміру витрат, що припадає на нього.

Таким чином, подані позивачем докази підтверджують існування договірних відносин сторін, здійснення позивачем окремих робіт у будинку № 1 по вул. Коперника, проведення технічних оглядів цього будинку, а також наявність договорів із підрядними організаціями та постачальником електричної енергії. Водночас значна частина документів стосується обслуговування сукупності будинків або не містить відомостей, які дають змогу ідентифікувати спірний будинок як об`єкт виконання відповідних робіт і визначити вартість таких робіт саме щодо нього.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що подані матеріали не дають змоги достовірно встановити обґрунтований розмір заборгованості відповідача за період з 01.01.2017 по 30.09.2025. Зокрема, не підтверджено належними доказами, що всі суми, включені позивачем до розрахунку, стосуються послуг, фактично наданих саме в будинку № 1 по вул. Коперника у м. Львові, а також що ці суми правильно визначені та не містять витрат, які не можуть бути віднесені до спірного об`єкта або вже враховані в інших нарахуваннях.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення 115 421,14 грн із посиланням на судові рішення у справі № 914/1289/23 не можна вважати достатньо обґрунтованим, оскільки преюдиційне значення мають установлені судом фактичні обставини, а не надана їм правова оцінка чи висновок суду щодо задоволення або відмови в задоволенні позову.

У межах цієї справи преюдиційне значення може мати встановлений у справі № 914/1289/23 факт правонаступництва ЛМКП «Айсберг» щодо ЛКП «Цитадель-Центр» у разі дотримання передбачених законом умов застосування преюдиції. Водночас сам по собі цей факт не є достатнім для висновку про доведеність заявлених позовних вимог, оскільки не звільняє позивача від обов`язку довести факт надання послуг, їх обсяг і вартість, а також розмір заборгованості за відповідні періоди.

Водночас висновок суду про недоведеність решти заявлених позовних вимог узгоджується зі змістом досліджених доказів, оскільки надані документи не підтверджують належними та допустимими доказами ані обсягу фактично наданих послуг, ані розміру заборгованості за відповідні періоди.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами № О-010/17 та № О-126/17 від 01.04.2017 не підтверджені належною сукупністю доказів у розмірі, заявленому до стягнення. Отже відсутні достатні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку сплатити заявлену позивачем суму заборгованості.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки узгоджуються з матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами і спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Водночас доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків щодо недоведеності обставин, на які він посилається як на підставу стягнення заборгованості, а тому не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення на користь позивача.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі № 914/145/26 ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, тоді як доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо недоведеності заявлених позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі № 914/145/26 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покладається на позивача.

Оскільки апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» залишено без задоволення, витрати зі сплати судового збору за її подання залишаються за цим апелянтом.

Водночас у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору за її подання в розмірі 3 993,60 грн підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг”, №01 від 22.04.2026 – залишити без задоволення.

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», №17/04-26 від 17.04.2026 –задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2026 у справі №914/145/26 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг” залишити за апелянтом.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла “Айсберг” (79007, м. Львів, проспект Свободи, буд. 39, код ЄДРПОУ 20772578) на користь Дочірнього підприємства «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко.Лімітетд» (79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, буд. 4, код ЄДРПОУ 13804007) 3 993,60 грн за розгляд апеляційної скарги відповідача в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Трускавецький В.П.