Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №569/21646/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа № 569/21646/26,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 0836-2494 від 01 листопада 2021 року в сумі 28 560,00 грн, з яких 4 000,00 грн - основний борг, 24 560,00 грн - проценти за користування кредитом, а також 2 662,40 грн судового збору, 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 331,38 грн витрат на направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Позов обґрунтовано тим, що 01 листопада 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії, за яким надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 300 календарних днів. Позичальник зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. На підставі договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року та реєстру боржників № 1 право вимоги за цим договором перейшло до позивача.

У відзиві представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. Посилалася на недоведеність переходу права вимоги, порушення графіка оплати за договором факторингу, недоліки витягу з реєстру боржників та відсутність належних доказів видачі кредиту саме відповідачу. Заперечувала проти нарахування процентів за межами заявленого 14-денного строку, вказувала на несправедливість умов кредитування, надмірність процентів та незаконність передачі персональних даних адвокатському об`єднанню. Навела попередній розрахунок власних витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та повідомила про намір надати відповідні докази.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Незнамова Т.О. підтримала відзив та викладені у ньому заперечення проти позову, першочергово вказала, що у даній справі позивач є неналежним, адже останній платіж по договору факторингу надано не у строки визначені у ньому. Також вказала, що матеріали справи не містять доказів перерахування коштів відповідачу. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові та відображені у поданих документах електронні докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

01 листопада 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0836-2494. Пунктом 2.1 договору визначено кредитний ліміт у сумі 4 000,00 грн. За пунктом 2.8 строк кредитування становить 300 календарних днів, до 27 серпня 2022 року.

Пункт 2.4 договору визначає заявлений строк користування кредитом - 14 календарних днів, з 01 до 14 листопада 2021 року включно, протягом якого застосовується знижена процентна ставка. У таблиці цього пункту зазначено суму кредиту 4 000,00 грн, проценти за заявлений строк 1 120,00 грн та загальну суму 5 120,00 грн.

За пунктами 2.6 та 3.4 договору знижена ставка становить 2 % на день, стандартна - 3 % на день. Пункти 3.5-3.9 визначають періодичність сплати процентів та умови використання і відновлення зниженої ставки. Пункт 3.1 передбачає повернення кредиту та сплату належних платежів не пізніше останнього дня строку, визначеного пунктом 2.8 договору.

Договір містить дані відповідача та електронний підпис одноразовим ідентифікатором А555. Моніторинг дій користувача фіксує вхід до особистого кабінету, створення заявки, розміщення оферти, підтвердження ознайомлення з нею, надсилання одноразового ідентифікатора на номер +380688302005, його введення 01 листопада 2021 року о 13 год 53 хв 52 с та подальше перерахування коштів о 13 год 58 хв 55 с. Надано також анкету клієнта і відомості про його ідентифікацію через BankID.

Статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають укладення електронного договору шляхом акцепту оферти та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відсутність власноручного підпису на паперовому примірнику не спростовує укладення такого договору. Наведені докази в їх взаємному зв`язку підтверджують оформлення кредитного договору відповідачем.

Згідно з довідкою первісного кредитодавця 01 листопада 2021 року за договором № 0836-2494 перераховано 4 000,00 грн через платіжну систему EASYPAY_API, платіж № 1013396093, на картку з маскованим номером НОМЕР_1 .

Доводи представника відповідача про недоведеність надання кредитних коштів суд відхиляє з огляду на сукупність досліджених доказів. Довідка містить конкретні реквізити платіжної операції, дату, суму та посилання на відповідний кредитний договір. Ці відомості узгоджуються з умовами договору та даними моніторингу про його укладення і перерахування коштів. Походження довідки від первісного кредитодавця саме по собі не свідчить про її недостовірність або недопустимість.

Суд не надає цій довідці наперед установленої сили та не ототожнює відомості BankID із банківським підтвердженням належності конкретної картки. Водночас, оцінюючи довідку разом із персоніфікованим кредитним договором, відомостями про ідентифікацію позичальника та послідовність дій під час оформлення кредиту, суд визнає сукупність цих доказів достатньою для встановлення факту надання відповідачу 4 000,00 грн.

Посилання на відсутність платіжного документа з «мокрою печаткою» банку не є самостійною підставою для відхилення інших доказів. Використання платіжного посередника також саме по собі не виключає виконання кредитодавцем зобов`язання шляхом безготівкового переказу.

26 грудня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» уклали договір факторингу № УКФ-261224-2. За пунктом 3.1.3 право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру боржників.

У підписаному сторонами реєстрі боржників № 1 від 26 грудня 2024 року за позицією 26405 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір № 0836-2494 від 01 листопада 2021 року та заборгованість 28 560,00 грн, з якої 4 000,00 грн - основний борг, 24 560,00 грн - проценти. Ці дані дозволяють однозначно ідентифікувати відступлену вимогу.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином; до нового кредитора переходять права в обсязі та на умовах, які існували на момент їх переходу. Наведені договір і реєстр підтверджують набуття позивачем права вимоги за спірним кредитним договором.

Посилання представника відповідача на здійснення останнього платежу за придбаний портфель 11 червня 2025 року, після передбаченої графіком дати 31 травня 2025 року, не спростовує переходу права вимоги. Пункт 3.1.3 не пов`язує такий перехід із попередньою повною оплатою портфеля. Порушення строку розрахунків між сторонами факторингу саме по собі не припиняє вже переданого права. Відсутність окремого доказу сплати винагороди за послуги фактора також не спростовує підписання реєстру та набуття вимоги.

Наведені у відзиві судові рішення щодо необхідності підтвердження правонаступництва не спростовують цього висновку, оскільки суд встановлює перехід права за конкретними умовами поданого договору та підписаним реєстром, який індивідуалізує відповідача і кредитне зобов`язання.

Відсутність у витягу з реєстру щоденної історії нарахувань та платежів не робить його недопустимим: призначення реєстру полягає в ідентифікації відступленої вимоги. Розмір боргу перевіряється за договором та окремим розрахунком. Незаповнений зразок акта передачі документації не підтверджує її фактичної передачі, проте не спростовує підписаного реєстру, з яким сторони пов`язали перехід права вимоги.

Долучений договір факторингу № СЦ-280325-15 від 28 березня 2025 року укладений із ТОВ «Споживчий центр». Суд не покладає його в основу висновку про перехід права вимоги за цим кредитом, оскільки такого зв`язку не встановлено. Наявність серед додатків цього документа не нівелює доказового значення договору № УКФ-261224-2 та відповідного реєстру.

За статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання підлягає належному виконанню у встановлений строк, а договір є обов`язковим для сторін. Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отриманий кредит та сплатити проценти на погоджених умовах.

Наданий розрахунок відображає основний борг 4 000,00 грн та проценти 24 560,00 грн. За 106 днів проценти нараховані за ставкою 2 % на день - 8 480,00 грн; за 134 дні за ставкою 3 % на день - 16 080,00 грн; за 60 днів проценти не нараховувалися. Загальна кількість днів становить 300. Із 28 серпня 2022 року нові проценти не нараховуються. Платежі на погашення боргу у розрахунку не відображені; доказів погашення кредиту в наданих матеріалах немає.

Твердження про закінчення строку кредитування через 14 днів ґрунтується на ототожненні заявленого строку використання зниженої ставки із загальним строком кредитування. Проте пункти 2.4 і 2.8 регулюють різні питання, а пункт 3.1 прямо пов`язує кінцевий строк повернення кредиту з пунктом 2.8. Тому довід про нарахування процентів після завершення строку кредитування є необґрунтованим.

Суд не встановлює здійснення відповідачем платежів лише з огляду на застосування кредитодавцем в окремі періоди нижчої ставки. Застосування 2 % замість стандартних 3 % та ненарахування процентів за окремі дні зменшили заявлену суму. Суд перевіряє вимоги у заявлених межах та не збільшує їх шляхом перерахунку за вищою ставкою.

Суд оцінив також доводи про несправедливість умов договору. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 розмежовано тлумачення нечітких умов на користь споживача та зміну чи визнання недійсними оспорюваних умов. За відсутності встановленої законом нікчемності суд не може без відповідної позовної вимоги споживача змінювати умови договору та на цій підставі самостійно зменшувати проценти. Від попереднього підходу, викладеного в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, у відповідній частині відступлено.

У цій справі окремої позовної вимоги про зміну або визнання недійсними умов про розмір процентів не заявлено. Саме по собі перевищення суми процентів над сумою кредиту не встановлює нікчемності відповідної умови. Розміри стандартної та зниженої ставок наведені безпосередньо в договорі, строк 300 днів визначений окремо, а механізм застосування ставок викладений у пунктах 3.4-3.9. Суд не встановив такої двозначності цих положень, яка дозволяла б тлумачити їх як обов`язок сплатити лише 1 120,00 грн за весь 300-денний строк.

Обмеження максимальної денної процентної ставки, запроваджені Законом України № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не застосовуються ретроспективно до цього договору 2021 року, строк кредитування за яким закінчився у 2022 році. Такий підхід відображено і в зазначеній постанові Об`єднаної палати.

Посилання на обмеження розміру неустойки та інших платежів за порушення зобов`язання не є підставою для автоматичного зменшення плати за правомірне користування кредитом у погоджений строк. У заявленому розрахунку штрафи, пеня, комісії та проценти за статтею 625 ЦК України відсутні. Стандартну ставку 3 % встановлено договором як базову плату за користування кредитом, а ставку 2 % - як знижку; проценти нараховано на неповернуту суму кредиту в межах погодженого строку. Саме невиконання умов для збереження знижки не перетворює всю стандартну ставку на неустойку.

Доводи про незаконність передачі персональних даних адвокатському об`єднанню не підтверджують недопустимості всієї доказової бази. Закон України «Про захист персональних даних» передбачає правові підстави обробки даних не лише за згодою особи, але й для захисту законних інтересів із дотриманням установлених законом вимог. Залучення адвокатів для підготовки позову саме по собі не є доказом незаконного поширення інформації.

Пункт 2.7 кредитного договору про відсутність необхідності укладення договорів щодо супровідних послуг для позичальника не встановлює заборони кредитору отримувати правничу допомогу. Конкретного порушення порядку одержання доказів, яке давало б підстави для їх виключення за статтею 78 ЦПК України, з наведених у відзиві обставин суд не встановив. Позовна заява як процесуальний документ сама по собі не є доказом факту видачі кредиту.

Таким чином, суд визнає доведеними надання кредиту, набуття позивачем права вимоги та наявність непогашеної заборгованості у заявленому розмірі. Позов про стягнення 28 560,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат з урахуванням їх зв`язку зі справою, підтвердження та обґрунтованості. Сплата позивачем 2 662,40 грн судового збору підтверджена платіжною інструкцією від 08 вересня 2026 року. У зв`язку із задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються додатковими угодами до договору № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, зокрема угодою № 17 про вартість 6 000,00 грн за один позов та угодою № 19 про підготовку позовів і консультаційний супровід, звітом щодо цієї справи, а також платіжною інструкцією від 08 вересня 2026 року на 6 000,00 грн. Призначення платежу прямо містить посилання на позов до ОСОБА_1 .

Те, що підготовлений адвокатським об`єднанням позов підписаний і поданий представником позивача, не спростовує надання правничої допомоги зі складання процесуального документа. Розмір гонорару визначено як фіксований. Суд враховує підготовку позову, опрацювання кредитної документації, документів про відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості, консультаційний супровід. З огляду на обсяг підтверджених послуг, предмет спору та ціну позову суд визнає витрати в розмірі 6 000,00 грн пов`язаними зі справою, необхідними та співмірними й покладає їх на відповідача.

Квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2243171 від 08 вересня 2026 року та описом вкладення підтверджено направлення відповідачу позову з додатками. Загальна вартість становить 331,38 грн: пересилання - 96,00 грн, друк документів - 233,28 грн, сервісний збір - 2,10 грн. Ці витрати безпосередньо пов`язані з виконанням процесуального обов`язку направити копії документів іншій стороні. Суд відшкодовує їх окремо як витрати на виготовлення та направлення копій; вартість друку додатково у складі гонорару не обчислюється.

Отже, з відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 8 993,78 грн. Наведений у відзиві попередній розрахунок витрат відповідача у розмірі 10 000,00 грн не підтверджує фактичного обсягу та вартості наданої йому допомоги. З огляду на задоволення позову підстав для покладення таких витрат на позивача немає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 0836-2494 від 01 листопада 2021 року в сумі 28 560 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати в сумі 8 993 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 78 копійок, з яких 2 662,40 грн - судовий збір, 6 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 331,38 грн - витрати на виготовлення та направлення копій позовної заяви з додатками.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298; адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя -