Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №570/1114/25
Суддя: Пацко Д. В.
Провадження 2/557/39/2026
Справа 570/1114/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Пацка Д.В.,
секретар судового засідання Довгалець Н.М.,
номер справи 570/1114/25,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 22 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7915908, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 700 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку емітовану в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Договір був укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 22.05.2024 на рахунок відповідача кошти кредиту.
24.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу № 24/12/24-Ф. Відповідно до умов договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7915908 від 22.05.2024.
ОСОБА_1 зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 24.12.2024 заборгованість становить 38 610 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за кредитом 11 700 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 21 060 грн. 00 коп., 5 850 грн. 00 коп. заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору.
08 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду пояснення. Зі змісту пояснень вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме на суму 31 531,50 грн, з яких: 11 700 грн — заборгованість за тілом кредиту, 19 480,50 грн — заборгованість за нарахованими процентами, 351 грн. - штраф.
Вважають, що здійснений позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом у вказаний період кредитування не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». Позивачем не додано до позову розрахунку заявленої до стягнення суми штрафу в розмірі 5850,00 грн., не надано правового обґрунтування такій позовній вимозі. Вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач не визнає, та вважає її безпідставною та недоведеною позивачем.
Відповідач просить суд при ухваленні рішення застосувати процедуру відстрочення сплати суми заборгованості на 6 місяців.
09 грудня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому представник просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 7915908 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.05.2024 станом на 24.12.2024 у розмірі 38610,00 грн., яка складається з: 11700,00 грн. заборгованість за кредитом; 21060,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору; - 5850,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу. Щодо правомірності укладення договору № 7915908 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.05.2024 в електронному вигляді зазначив, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти були перераховані відповідачу 22.05.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 . 24.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс», укладено договір факторингу № 24/12/24 від 24.12.2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 7915908 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.05.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс». Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування. В матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.
У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі на підставі наявних доказів.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, у якій просить врахувати пояснення направлені представником відповідачки.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі
30 квітня 2025 року - відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року витребувано інформацію з АТ «КБ «ПриватБанк».
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини
22 травня 2024 року між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 укладено договір №7915908 про надання споживчого кредиту, який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С5149», відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2 Договору). У вказаному договорі сторони, зокрема, обумовили, що:
-сума кредиту становить 11 700,00 гривень (п.1.3 Договору);
-строк кредиту становить 360 днів (п. 1.4 Договору);
-тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,425% в день застосовується, якщо споживач до 21.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2 Договору);
-кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 Договору).
Також пунктом 9.6 Договору передбачено, що він укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 7915908 таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту.
22 жовтня 2024 року відповідач також ознайомився з паспортом споживчого кредиту, який містить ті ж самі умови по отриманню кредиту, що і договір № 7915908 про надання споживчого кредиту та який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «КК4544».
Відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 22 травня 2024 року о 20:41:06 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 11 700,00 грн на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем. Вказану операцію ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» проводили на умовах укладеного між ними договору про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку.
Також, факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується листом, наданим АТ КБ «Приват Банк» від 03 вересня 2025 року за вих. №20.10.0.0/7-250827/82088-БТ, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 22 травня 2024 року було здійснено переказ коштів у сумі 11 700,00 грн.
24 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №24.12/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.
Згідно платіжної інструкції №1856 від 24 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» сплатило на користь ТОВ «Авентус Україна» кошти згідно договору факторингу №24.12/24-Ф від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №24.12/24-Ф від 24 грудня 2024 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7915908 на загальну суму 38 610,00 грн.
Згідно з розрахунком за договором № 7915908 заборгованість складається із заборгованості по основному боргу - 11700,00 грн, відсотків — 21 060,00 грн, штрафу - 5850,00 грн, а всього 38 610,00 грн.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Досліджені судом докази підтверджують факт переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за договором №7915908 про надання споживчого кредиту від 22 травня 2024 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Стосовно стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Суд вважає доведеними позивачем факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» договору №7915908 про надання споживчого кредиту від 22 травня 2024 року.
Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі, оскільки такий підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
У ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «ПейТек» будучи установою, які надають платіжні послуги, здійснили переказ грошових коштів на банківську картку клієнта ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 11 700,00 грн на картку № НОМЕР_2 . Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними ним у кредитному договорі, укладеного з фінансовою установою, що в сукупності свідчить про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів.
Одночасно суд зауважує, що без здійснення входу на сайт ТОВ «Авентус Україна» та проходження реєстрації в ІТС Товариств, надання своїх персональних даних, в тому числі номера банківської картки, кредитний договір між фінансовою установою та відповідачем не був би укладений.
Відповідач у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом та інші платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за:
- кредитним договором № 7915908 від 22 травня 2024 року у розмірі 38 610,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 11700,00 грн, заборгованість по відсотках 21060,00 грн, штраф 5850,00 грн.
Проте суд вважає вказаний розрахунок частково необґрунтованим.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Так, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зважаючи на те, що у даній справі, договір було укладено 22 травня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому строк дії п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Відтак, згідно вимог вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки в укладеному між сторонами кредитному договорі не повинен перевищувати 1 %.
Відповідно, позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» нарахування процентів за користування кредитом за весь період користування (360 днів) кредитними коштами мало проводитися за денною ставкою 1%.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач здійснив розрахунок заборгованості за кредитом за період з 22.05.2024 р. по 19.09.2024 р., що становить 121 день.
Таким чином, розмір процентів за користування кредитом за вказаний період (121 день) з 22 травня 2024 року по 19 вересня 2024 року, виходячи із денної процентної ставки 1% на тіло кредиту в розмірі 11700,00 грн - становить 14 157,00 грн.
Вказаний розмір заборгованості за процентами відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 25 857,00 грн, з яких: 11700,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 14 157,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит в розмірі 25 857,00 грн.
Що стосується заборгованості за штрафом, які нараховані по договору №7915908 в розмірі 5 850,00 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевикладене та положення ЦК України, як основного акту цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом за договором №7915908 в розмірі 5850,00 грн є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, що підтверджується рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 07.11.2025 р. у справі № 557/1432/25, згідно якого з відповідачки стягнуто борг на суму 71 610,00 грн, крім того на утриманні відповідачки перебуває малолітня дитина, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн.
Відповідач заперечила проти розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, із вказаними запереченнями суд частково погоджується.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 4000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 915,06 грн (25857,00 х 100 : 38610,00 = 66,96%; 2 422,40 х 66,96% = 1999,85).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №7915908 від 22 травня 2024 року в розмірі 25 857 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 1 999 гривень 85 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень 00 копійок, всього 31 856 (тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) гривень 85 копійок.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04.09.2026.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308;
Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Пацко Д.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua