Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №551/982/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/982/26

Провадження №3/551/325/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р.

Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретарів судових засідань Курінної Я.М.,Золотарьової А.О.,

особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,

її захисника – адвоката Дениса Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та мешканку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з середньою освітою, пенсіонерку, незаміжню, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 994415 від 10 серпня 2026 року, складеного поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, капітаном поліції Шекою Ю.Ю., ОСОБА_1 10 серпня 2026 року, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювалась в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 органами Національної поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існують тривалі неприязні відносини. Зазначила, що конфлікт виник з ініціативи останніх, які висловлювалися в її адресу нецензурною лайкою.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Денис Б.І. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки подія виникла на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин між сусідами, а ОСОБА_1 під час словесної суперечки перебувала на території власного домоволодіння.

14 вересня 2026 року на адресу суду від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність ( а.с. 17 ).

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені наступні письмові докази:

- електронний рапорт, із змісту якого слідує, що 10 серпня 2026 року отримано анонімну заяву, яку зареєстровано в ЄО за № 4278. У результаті опрацювання інформації встановлено, що 10 серпня 2026 року, о 15 год. 11 хв. надійшло повідомлення про те, що 10 серпня 2026 року, о 15 год. 09 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , чути сварку між двома жінками, на питання не реагують. При прибутті на вказане місце події встановлено, що 10 серпня 2026 року, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 безпідставно почала ображати нецензурною лайкою та погрожувати палицею сусідці ОСОБА_2 ( а.с. 2 ),

- власноручно написану заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2026 року, відповідно до якої вона 10 серпня 2026 року вийшла з двору, біля якого сиділи дві жінки в стані алкогольного сп`яніння, можливо роми чи із Західної України, які поводили відносно неї себе агресивно. Взявши палицю, підбігли до неї, почали замахуватися. З метою самозахисту взяла палицю, якою підпирала хвіртку, при цьому, захищалася словесно, на що жінки продовжували замахуватися палицею. З огляду на вказані обставини, просила допомоги ( а.с. 3 ),

- письмові пояснення ОСОБА_1 , із змісту яких слідує, що вона неодноразово зверталася за допомогою. 10 серпня 2026 року вийшла з двору, біля якого стояли дві п`яні жінки, які поводили себе агресивно, ображали, висловлювалися нецензурною лайкою, замахувалися палицею. У своїх поясненнях ОСОБА_1 також вказувала, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 постійно їй погрожують фізичною розправою. Співробітники поліції ніяких мір не приймають, у зв`язку з чим змушена оскаржувати їх дії ( а.с. 7 ),

- письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких вона разом з ОСОБА_4 10 серпня 2026 року, близько 15 години сиділи на лавці біля домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , розмовляли. У цей час, ОСОБА_1 , перебуваючи на території свого домогосподарства, почала втручатися в розмову, висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою без будь – яких на те причин. Взявши палицю, ОСОБА_1 вийшла за межі двору, та почала висловлювати погрози, що нанесе нею удар, а в ночі спалить будинок. З метою самозахисту пішла до двору та взяла палицю. Протягом тривалого часу сусідка ОСОБА_1 має неприязні відносини до її родини, систематично безпідставно викликає працівників поліції ( а.с. 4 ),

- письмові пояснення ОСОБА_4 , згідно з якими 10 серпня 2026 року, близько 15 години разом з ОСОБА_2 сиділи біля двору та розмовляли на особисті теми. У цей час, сусідка ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , перебуваючи на території власного домогосподарства, підійшла до паркану та почала втручатися в розмову, висловлюючись безпідставно в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Взявши до рук палицю, ОСОБА_1 вийшла за межі двору, підійшовши, почала погрожувати ОСОБА_2 ( а.с. 6 ),

- письмові пояснення ОСОБА_3 , відповідно до яких 10 серпня 2026 року, близько 15 години, перебувала на території домогосподарства ОСОБА_2 , яка разом з своєю подругою сиділи на лавці біля двору, розмовляли про особисте. Почувши гучну розмову та крики, підійшла до воріт і побачила сусідку ОСОБА_1 , яка перебувала у себе в дворі та безпідставно висловлювалася в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Після чого, ОСОБА_1 , взявши палицю, вийшла за межі двору, та почала нею погрожувати ОСОБА_2 . Під час словесної сварки ОСОБА_1 демонструвала жести непристойного характеру ( а.с. 5 ),

- довідку - характеристику, видану Яреськівським старостинським округом Шишацької селищної ради Полтавської області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 8 ).

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію її захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши, наявні в них, докази в їх сукупності і взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та спокою громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення характеризується вчиненням дій, передбачених диспозицією ст. 173 КУпАП, які за своїм характером та обставинами посягають на громадський порядок і спокій громадян.

При цьому, для правильної правової оцінки поведінки особи необхідно враховувати не лише факт можливого використання нецензурних висловлювань, а й місце, обставини їх висловлення, характер поведінки особи, спрямованість її дій та їх зв`язок із порушенням громадського порядку.

Наявність між особами особистих неприязних відносин не виключає можливості вчинення дрібного хуліганства.

Водночас не кожен словесний конфлікт, що супроводжується взаємними образами чи нецензурними висловлюваннями, за своїм змістом утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, із змісту електронного рапорту вбачається, що до поліції надійшло повідомлення про конфлікт між двома жінками за адресою: АДРЕСА_1 . Після прибуття працівників поліції було встановлено обставини словесної суперечки, під час якої ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 та погрожувала їй палицею.

Наведені в рапорті відомості підлягають оцінці в сукупності з іншими дослідженими судом доказами.

Із письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що вона разом із ОСОБА_4 перебувала біля домоволодіння та розмовляла, коли ОСОБА_1 , знаходячись на території власного господарства, почала висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою. Надалі, за твердженням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вийшла за межі подвір`я з палицею та погрожувала їй.

Аналогічні за змістом обставини викладено в письмових поясненнях ОСОБА_4 , яка зазначила, що ОСОБА_1 перебувала на території свого домоволодіння та втрутилася в їхню розмову, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 .

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 , вона перебувала на території домоволодіння ОСОБА_2 , почувши гучну розмову та крики, підійшла до воріт і побачила ОСОБА_1 , яка знаходилася у своєму дворі та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 . Надалі, за словами цього свідка, ОСОБА_1 вийшла за межі подвір`я з палицею і почала погрожувати ОСОБА_2 .

Таким чином, із письмових пояснень зазначених осіб убачається, що словесний конфлікт виник між конкретними особами, які проживають по сусідству та між якими існують тривалі неприязні відносини. При цьому, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгоджуються в тій частині, що на початку словесної суперечки ОСОБА_1 перебувала на території власного домоволодіння, а її висловлювання були адресовані безпосередньо ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення місцем вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій зазначено адресу місця її реєстрації та постійного проживання. Водночас, у протоколі не конкретизовано, де саме в межах зазначеної адреси перебувала ОСОБА_1 під час висловлення нецензурної лайки, а також не наведено фактичних обставин, які б дозволяли встановити, що відповідні дії були вчинені саме в громадському місці.

Сам факт зазначення адреси домоволодіння, а також можливість сприйняття висловлювань особами, які перебували за його межами, не є безумовним підтвердженням наявності всіх ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Зібрані у справі докази свідчать про наявність особистого конфлікту між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у межах якого й відбувалася словесна суперечка.

Разом із тим, матеріали справи не містять достатніх відомостей, які б дозволяли дійти однозначного висновку, що інкриміновані ОСОБА_1 висловлювання за конкретних обставин їх вчинення становили саме посягання на громадський порядок і спокій громадян, а не були проявом особистих неприязних взаємовідносин між учасниками конфлікту.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення того, що ОСОБА_1 своїми діями порушила громадський порядок і спокій громадян, має характер правового висновку особи, яка його склала, та не замінює необхідності встановлення фактичних обставин, які підтверджують відповідну об`єктивну ознаку складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Оцінюючи твердження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо виходу ОСОБА_1 за межі домоволодіння з палицею та висловлення погроз, суд зазначає, що відповідні дії не відображені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення як дії, що становлять об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Саме викладені у протоколі фактичні обставини визначають зміст пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, щодо якого вона реалізує, передбачене ст. 268 КУпАП, право на захист.

Суд не вправі самостійно змінювати фактичний зміст інкримінованого діяння, доповнюючи його іншими діями, які не були зазначені у протоколі як складові адміністративного правопорушення, та на цій підставі обґрунтовувати винуватість особи.

При цьому суд приймає до уваги, що незважаючи на виклик свідків, останні в судові засідання не з`явилися, у зв`язку з чим безпосередньо з`ясувати в них обставини виникнення конфлікту, послідовність дій його учасників, характер висловлювань та інші істотні обставини не виявилося можливим. Неявка зазначених осіб не свідчить про недопустимість їхніх письмових пояснень, проте враховується судом під час оцінки повноти та переконливості наявної сукупності доказів, зважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини та заперечення нею обставин, покладених в основу протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційні гарантії презумпції невинуватості підлягають урахуванню і під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення, не може покладатися на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а її заперечення винуватості не звільняє суд від необхідності перевірки достатності доказів, наданих на підтвердження інкримінованого діяння.

Оцінивши досліджені у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони підтверджують наявність між учасниками події тривалих неприязних відносин та виникнення на цьому ґрунті словесного конфлікту, однак не є достатніми для встановлення поза розумним сумнівом усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для беззаперечного висновку про те, що інкриміновані ОСОБА_1 висловлювання з огляду на місце, характер та обставини їх вчинення становили саме дрібне хуліганство, тобто посягання на громадський порядок і спокій громадян, а не відбувалися в межах особистого конфлікту між сусідами.

За таких обставин, суд вважає, що наявні у справі сумніви щодо доведеності складу адміністративного правопорушення не можуть бути усунуті шляхом припущень або розширювального тлумачення, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, і підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 283 - 285, 287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Шишацький районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови суду складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: