Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №554/11862/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 21.10.2026Справа № 554/11862/26

Провадження № 2/554/5587/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання: Єсліковської О.А.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона та відповідач мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Син проживає разом з матір`ю в орендованій квартирі. Позивач не зможе одна забезпечити належний рівень життя їх дитині, оскільки має невеликий розмір доходу, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів доходу, оскільки працює та має доходи, інших утриманців не має.

Крім того, вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.08.2026 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує допомогу від держави в сумі 860 грн. щомісячно. Відповідач працює офіційно, має доходи, аліменти за рішенням суду не сплачує. Вказала на те, що вони ніколи з відповідачем не перебували в зареєстрованому шлюбі і вона не є його дружиною.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав відзив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.4).

Згідно з матеріалами справи, дитина на даний час проживає із матір`ю - позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Батько дитини на її утримання матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).Пленум

Верховного Суду України у п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, що є його обов`язком відповідно до ст. 180 СК України. При цьому відповідач має нормальний стан здоров`я, є молодою особою працездатного віку, має постійну роботу, аліментів на утримання інших осіб не сплачує.

Отже, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи задовільний стан здоров`я дитини та її матеріальне становище; вік дитини – 2 роки, а також - задовільний стан здоров`я відповідача; його матеріальне становище; прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з матір`ю.

Відповідно до ч. 2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні, сторони ніколи не перебували в зареєстрованому шлюбі, і позивач не є дружиною відповідача.

Таким чином, підстави для задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку – відсутні.

Отже, в задоволенні інших вимог позивачу слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1331,20 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 191 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Смородщина, Чутівського району, Полтавської області, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.08.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні інших вимог позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Смородщина, Чутівського району, Полтавської області, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , 1331,20 гривень судового збору на користь держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя А.М. Чуванова