Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №285/4875/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/4875/25

Провадження № 1-кп/0285/306/26

21 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої — судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор — ОСОБА_3 ,

обвинувачений — ОСОБА_4 ,

потерпіла — ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження № 12025060530000646, № 12026060530000078 та № 12026060530000384 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ по мобілізації військової частини НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 — 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2025 о 05 год ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_5 , що завдало шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

За вказаними фактами Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 10.01.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 14.04.2025 близько 12 год ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_5 , а саме виражався грубою нецензурною лайкою, висловлював слова погрози, виганяв з будинку, що завдало шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

Крім цього, 14.05.2025 близько 17 год 50 хв ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_5 , а саме виражався грубою нецензурною лайкою, висловлював слова погрози, виганяв з будинку, що завдало шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

За вказаними фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 12.06.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 та піддано адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком 10 діб.

Зазначеними діяннями ОСОБА_4 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, внаслідок чого остання зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань через його словесні образи, погрози, приниження, та викликало побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Окрім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 03.01.2025, 14.04.2025, 14.05.2025, 24.07.2025 виносилися термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_4 як кривдника за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими закріплено обов`язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою злочинну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за таких обставин.

Так, 24.07.2025 близько 19 год ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї співмешканки ОСОБА_5 з якою перебував у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося., у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

За викладених обставин ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. ст. 28, 68 Конституції України, ст. ст. 288, 289 та 297 Цивільного кодексу України, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності та відносно якого виносились термінові заборонні приписи, 03.01.2025, 14.04.2025, 14.05.2025, 24.07.2025, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї співмешканки ОСОБА_5 з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне, насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз потерпілої, призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

Також 12.08.2025 о 16 год 00 хв ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлював слова образ та погроз фізичною розправою, вчинив сутичку та штовханину, вдарив рукою по голові, що завдало шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

Крім цього, 01.10.2025 близько 13 год 10 хв ОСОБА_4 , перебуваю за місцем проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме висловлював слова образ та погроз фізичною розправою кричав, намагався вчинити бійку, що завдало шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 01.10.2025 близько 18 год 40 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , а саме висловлював слова образ та погроз фізичною розправою, кричав, вчинив сутичку, що завдало шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

За вказаними фактами Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 04.11.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Зазначеними діяннями ОСОБА_4 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, внаслідок чого остання зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань через його словесні образи, погрози, приниження, та викликало побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Окрім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 01.10.2025, 04.02.2026 виносилися термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_4 як кривдника за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими закріплено обов`язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою злочинну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за таких обставин.

Так, 04.02.2026 близько 13 год 30 хв ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї співмешканки ОСОБА_5 з якою спільно проживав, мав взаємні права та обов`язки та перебуває у близьких відносинах, шляхом приниження ЇЇ честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

Також 13.02.2026 близько 15 год ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлював образи та погрози фізичною розправою, що завдало шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

Окрім того, 13.02.2026 близько 15 год, ОСОБА_7 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлював образи та погрози фізичною розправою, чим порушив вимоги термінового заборонного припису від 04.02.2026.

За вказаним фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 06.04.2026 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 19.04.2026 близько 07 год 50 хв ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлював образи та погрози фізичною розправою, що завдало шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

За вказаним фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 20.05.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Зазначеними діяннями ОСОБА_4 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, внаслідок чого остання зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань через його словесні образи, погрози, приниження, та викликало побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Окрім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та (домашньому насильству» 19.04.2026, 29.05.2026, 03.07.2026 виносилися термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_4 як кривдника за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими закріплено обов`язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою злочинну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за таких обставин.

Так, 03.07.2026 близько 18 год 45 хв, ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї співмешканки ОСОБА_5 з якою спільно проживав, мав взаємні права та обов`язки та перебуває у близьких відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, вказав на те, що з потерпілою примирився та суду пояснив, що він дійсно неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно потерпілої. Також пояснив, що обставини, які викладені в обвинувальних актах, ним визнаються і не оспорюються. Про вчинене шкодує та розкаюється, просив суд його суворо не карати.

Потерпіла в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальних актах та вказала, що не наполягає на суворій мірі покарання щодо обвинуваченого.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальних актах, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом потерпілої та обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого та потерпілої, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння у кримінальних провадженнях № 12025060530000646, № 12026060530000078 та № 12026060530000384 та вчинення кримінального правопорушення повторно у кримінальних провадженнях № 12026060530000078 та № 12026060530000384 .

Враховуючи вищезазначене, особу винного, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, раніше не судимий, військовослужбовця ЗСУ по мобілізації, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби - задовільно, а також думку потерпілої, яка не наполягала на суворій мірі покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду, так як вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, враховуючи особу кривдника, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, дані кримінальні правопорушення також пов`язані з домашнім насильством, оскільки вчинене обвинуваченим відносно своєї співмешканки, а тому суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст., 66-68, 75, 76 КК України, ст.ст. ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання.

Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1