Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №766/15738/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/15738/26

Пров. №3/766/2904/26

20.10.2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рєпін К.К., за участю секретаря Кременецької А.О., прокурора Осауленка О., та особи, яка притягається до адміністратиної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою начальником розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 (більш точна адреса не може бути зазначена у зв`язку із дією правового режиму воєнного стану), діючи необережно внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до виконання покладених на нього службових обов`язків, хоча був зобов`язаний і мав реальну можливість діяти відповідно до вимог законодавства, наказів командира військової частини та посадової інструкції, не забезпечив належного опрацювання та врахування відомостей щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_2 з 13.06.2025, не вніс необхідних змін до програми ТРІОЛА та 09.07.2025 особисто сформував і підписав як виконавець розрахунково-платіжну відомість на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який права на одержання таких виплат не мав, чим спричинив збитки військовій частині НОМЕР_1 на суму 29 599,64 грн.

Крім того, начальник розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , більш точна адреса не може бути зазначена у зв`язку із дією правового режиму воєнного стану), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, будучи 08.09.2026 ознайомленим з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №236 від 14.08.2025, яким військовослужбовця ОСОБА_3 знято з усіх видів забезпечення та припинено виплату грошового забезпечення, достовірно знаючи, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби грошове забезпечення не виплачується, порушив фінансову дисципліну, не забезпечив правильне, ощадливе та доцільне витрачання (використання) коштів, не вжив необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), 10.09.2025, 15.10.2025, 09.11.2025 підготував та підписав розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який права на одержання таких виплат не мав, чим спричинив збитки військовій частині НОМЕР_1 на суму 100338,93 грн.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що через великий обсяг чисельності військовослужбовців, які знаходяться на фінансовому забезпеченні військової частини та великий обсяг службових документів, що надавалися йому на опрацювання,які не завжди надходили вчасно, допустив безпідставне нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які самовільно залишили військову частину.

Прокурор просив притягнути ОСОБА_1 , до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 КУпАП, вказавши, що вина ОСОБА_1 доведена у повному обзязі.

Представник потерпілого - військовій частині НОМЕР_1 до суду не з`явився.

Суддя, заслухавши прокурора, особу щодо якої складено протокол, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов до наступного.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до положень ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина військовослужбовця у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення в яких викладені обставини вчинених адміністративних правопорушень;

- постановою про закриття кримінального провадження від 21.09.2026 року, якою кримінальне провадження за зазначеними вище фактами, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026232270000035 від 17.06.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення. Матеріали відносно начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в копіях з матеріалів кримінального провадження направлено для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності до Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та ІНФОРМАЦІЯ_2 .);

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №34 від 01.02.2025 року, згідно якого сержант ОСОБА_1 з 01.02.2025 року приступив до виконання службових обов`язків начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ;

- посадовою інструкцією начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 , затвердженої 01.06.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 , згідно якої начальник розрахункової групи зобов`язаний: здійснювати перевірку наданих для нарахування грошового забезпечення первинних документів в частині, що стосується правильності оформлення та відповідності вимогам законодавчих та інших нормативно правових актів; забезпечувати повне та достовірне відображення за рахунками бухгалтерського обліку 6311, 6313, 6511, 6518, 8011, 8012 інформації, що міститься у відомостях з нарахування та виплати грошового забезпечення та меморіальних ордерах №5/1. Подавати дані штаб сержанту 3-ї категорії для перерахування за належністю сум усіх видів грошового забезпечення, сум податків та утримань з грошового забезпечення військовослужбовців; щомісячно до 5 числа витребувати від посадових осіб військової частини документи, що є підставою для нарахування грошового забезпечення військовослужбовців (витяги наказів, довідки, інші документи, що підтверджують право військовослужбовця на одержання грошового забезпечення). У разі ненадання посадовими особами відповідних документів невідкладно доповідати про це начальнику фінансово-економічної служби; відповідно до наказів командира військової частини та у строки, передбаченні керівними документами здійснювати нарахування за розрахунково - платіжними відомостями грошового забезпечення, одноразових виплат, підйомної допомоги та інших передбачених виплат військовослужбовцям відповідних підрозділів військової частини (визначаються окремим наказом). Підписувати розрахунково-платіжні відомості, як виконавець; вести картки особових рахунків військовослужбовців на підставі первинних документів (штату військової частини, грошових атестатів, витягів із наказів командира військової частини, тощо), робити в них відповідні записи. Використовувати зазначену у картках інформацію при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовців; складати списки військовослужбовців для зарахування сум грошового забезпечення на банківські картки військовослужбовців та списки до поштових переказів утриманих з військовослужбовців аліментів; не рідше одного разу на місяць проводити самоконтроль щодо правильності визначення розміру нарахованих сум грошового забезпечення військовослужбовців (не менше одного виду грошового забезпечення на місяць (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія, індексація тощо)). Вести відомості контролю виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №182 від 23.06.2025 року , згідно якого рекрут ОСОБА_2 , старший розвідник-снайпер (2 категорії) розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 який перебував у військовій частині НОМЕР_3 під час проходження загальновійськової підготовки самовільно залишив місце розташування військової частини 13 червня 2025 року, позбавлений премії з 13.06.2025;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №849 від 05.07.2025 року , згідно якого ОСОБА_2 , старшому розвіднику-снайперу (2 категорії) розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 виплачено премію за червень 2025 року у розмірі 0 відсотків ;

- розрахунково-платіжною відомістю № 179 від 09.07.2025 на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ;

- довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди (переплата грошового забезпечення ОСОБА_2 ) , згідно якої загальна сума збитків становить 29599, 64 грн.

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №236 від 14.08.2026 року, згідно якого матрос ОСОБА_3 , оператор відділення управління командира батареї 1 мінометної батареї НОМЕР_4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , 14 серпня 2025 року не повернувся з частини щорічної основної відпустки, знятий зі всіх видів забезпечення з 14 серпня 2025 року;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №1392 від 05.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_3 , оператору відділення управління командира батареї 1 мінометної батареї НОМЕР_4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 виплачено премію за 2025 року у розмірі 0 відсотків;

- розрахунково-платіжними відомостями № 306 від 10.09.2025, № 363 від 15.10.2025, № 437 від 09.11.2025 на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 ;

- довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди (переплата грошового забезпечення ОСОБА_3 ) , згідно якої загальна сума збитків становить 100338, 93 грн.

- актом службового розслідування , витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №1041 від 09.09.2026 року у яких відображено обставини правопорушення допущеного ОСОБА_1 , що вказане у протоколі про адміністративне правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він не заперечував , що перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 , підготував та підписав розрахунково-платіжні документи на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які права на одержання таких виплат не мали. Вказав, що наказ командира в/ч НОМЕР_1 №182 від 23.06.2025 року , згідно якого рекрут ОСОБА_2 , самовільно залишив місце розташування військової частини він отримав приблизно 09.07.2025, а наказ командира в/ч НОМЕР_1 №236 від 14.08.2026 року, згідно якого матрос ОСОБА_3 , не повернувся з частини щорічної основної відпустки він отримав 08.09.2025;

- письмовими поясненнями начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , згідно яких він вказав , що перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , підготував та підписав розрахунково-платіжні документи на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який права на одержання таких виплат не мав, вказав, що наказ командира в/ч НОМЕР_1 №182 від 23.06.2025 року , згідно якого рекрут ОСОБА_2 , самовільно залишив місце розташування військової частини одразу надійшов на виконання ОСОБА_1 , зазначив, що про неможливість своєчасного опрацювання наказів командира в/ч НОМЕР_1 №182 від 23.06.2025 року та №849 від 05.07.2025 року щодо ОСОБА_2 ОСОБА_1 не доповідав.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували, упродовж періоду з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) до дня повернення до виконання військового обов`язку виплата грошового, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення не здійснюються.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперешнього часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду - тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.

Об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, тобто у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Диспозиція статті 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби припускає несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України. Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.

Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Згідно ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов`язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисципліни, знання та виконання своїх обов`язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено у ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Суб`єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Верховний Суд у своїй постанові від 21 травня 2021 року у справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином.

В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, що ОСОБА_1 доповідав керівництву про неможливість своєчасного опрацювання наказів командира в/ч НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини військовослужбовцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, вина військовослужбовця у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно із ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП справи підлягають об`єднанню.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено і вважає за необхідне накласти на правопорушника стягнення у виді штрафу, яке, на думку суду, є достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Керуючись ст.ст.33,34, ч.2 ст.172-15,252,280,283, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали № 766/15738/26 та № 766/15742/26, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та присвоїти справі № 766/15738/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

(Номер рахунку(IBAN): UA408999980313060106000021456, Одержувач ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонській міський суд Херсонської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

СуддяК. К. Рєпін