Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №445/1924/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/1924/26 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 33/811/1760/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення із врахуванням ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі Закону України "Про судовий збір" стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, ч. 2 ст. 294 КУпАП визначено, що постанова суді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

З апеляційної скарги на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2026 року вбачається, що вона сформована та подана через систему «Електронний суд» Кузьміним Є.О. в інтересах ОСОБА_3 ..

Однак до апеляційної скарги не додано документи, які підтверджують повноваження на здійснення інтересів ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в Львівському апеляційному суді.

Разом з тим, з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що право на заняття адвокатської діяльності ОСОБА_1 припинено згідно п.4 ч.1 ст.32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 20 листопада 2024 на підставі рішення № 191/2024 та № 191-1/2024 дисциплінарної палати КДКА Київської області від 20 листопада 2024 року.

Частиною 5 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім іншого, встановлено, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» припинення права особи на заняття адвокатською діяльністю має наслідком припинення такої діяльності та права особи на участь у роботі органів адвокатського самоврядування.

Таким чином, у Кузьміна Є.О. відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_3 на час подання апеляційної скарги.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, має право подати апеляційну скаргу на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2026 року, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 271, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2026 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк