Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №604/778/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/778/26

Провадження № 2/604/594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 43 023,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачкою умов договору № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаного у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За твердженням позивача, ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. В свою чергу відповідачка належним чином не виконувала умови укладеного договору та лише частково сплатила кошти. Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу, позивач просить стягнути з неї 43 023,94 грн, що складається з: 12 708,80 грн – заборгованість по тілу кредиту; 19 995,14 грн – заборгованість по процентах; 2 320,00 грн – заборгованість за комісією; 8 000,00 грн – заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який в поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась з невідомих для суду причин, про час і місце судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.10.2026 року. Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не вбачається.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.

Судом встановлено, що 03 грудня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір (оферту) № 564645-КС-002 про надання кредиту. 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою, про що свідчить підписання Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6237. Надалі, 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-6237.

Отже, між сторонами було укладено Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

За умовами вказаного договору кредитодавець надає позичальнику Кредит в розмірі 16 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів (п. 2.1 Договору).

Сторонами кредитного договору погоджено наступні умови договору: загальний розмір кредиту 16 000,00 грн; строк, на який надається кредит, становить 24 тижні (169 днів); стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; комісія за надання кредиту становить 3 200,00 грн; строк дії договору до 20.05.2026 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39 571,57 грн; загальні витрати за кредитом 23 571,57 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6918,30 % (п.п. 2.3 – 2.11 Договору).

Підпунктом 4.2.2 Пункту 4.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та переказав 03.12.2025 відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн на номер платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» про проведення транзакції від 03.12.2025 року.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.06.2026 року заявлена в розмірі 43 023,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 12 708,80 грн; сума прострочених платежів за процентами — 19 995,14 грн; заборгованість за комісією — 2 320,00 грн; нарахування відповідно до ст. 625 ЦКУ — 8 000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачка в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила платежі на загальну суму 5 940,00 грн, які розподілені ТОВ «Бізнес позика» наступним чином: погашення тіла кредиту – 3 291,20 грн, погашення процентів – 1 768,80 грн, погашення комісії – 880,00 грн.

Здійснивши платежі на виконання умов кредитного договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору та правомірності вимог позивача щодо повернення основної суми кредиту та процентів за договором про надання кредиту № 564645-КС-002.

Водночас ОСОБА_1 не надано доказів на спростування обставин отримання 03.12.2025 року кредиту в сумі 16 000,00 грн, як і доказів повного виконання зобов`язань за договором з повернення тіла кредиту в сумі 12 708,80 грн та сплати нарахованих процентів.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом частково, оскільки вимоги в частині стягнення комісії за видачу кредиту та нарахувань за ст. 625 ЦКУ є необґрунтованими та підлягають виключенню, а сплачені відповідачкою кошти за комісією в розмірі 880,00 грн — зарахуванню в погашення процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 2 320,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Аналіз умов договору № 564645-КС-002 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 3 200,00 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. З огляду на наведене, положення договору щодо сплати комісії за надання кредиту суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 2 320,00 грн. Сплачені відповідачкою 880,00 грн, які були безпідставно зараховані позивачем у погашення комісії, підлягають перерозподілу та зарахуванню в погашення процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Таким чином, заборгованість у сумі 8 000,00 грн відповідно до ст. 625 ЦКУ нарахована відповідачці ОСОБА_1 безпідставно, а отже у стягненні з неї цієї суми слід відмовити.

Отже, Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3, ст. 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним. Таким чином, ТОВ «Бізнес позика» виконало зі свого боку умови Кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 . Договору № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03.12.2025 року, факт отримання відповідачкою коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Здійснивши власний розрахунок на підставі наявних матеріалів справи, суд встановив, що обґрунтована заборгованість відповідачки перед позивачем становить:

-за тілом кредиту: 16 000,00 грн (видано) – 3 291,20 грн (сплачено) = 12 708,80 грн;

-за процентами: 21 763,94 грн (загальна сума нарахованих процентів) – 2 648,80 грн (сплачені проценти 1 768,80 грн + перераховані 880,00 грн з оплати комісії) = 19 115,14 грн.

-Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить: 12 708,80 грн + 19 115,14 грн = 31 823,94 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково (на суму 31 823,94 грн із заявлених 43 023,94 грн, що становить 73,968018%), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 969,32 грн (2 662,40 грн ? 73,968018%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 205, 207, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03.12.2025 року у загальному розмірі 31 823,94 грн (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять три гривні 94 копійки), з яких: заборгованість по тілу кредиту – 12 708,80 грн (дванадцять тисяч сімсот вісім гривень 80 копійок); заборгованість по відсотках – 19 115,14 грн (дев`ятнадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень 14 копійок); а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 969,32 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки), а всього стягнути 33 793,26 грн (тридцять три тисячі сімсот дев`яносто три гривні 26 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 23 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко