Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №462/8758/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Торгівля з рук у невстановлених місцях

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №462/8758/26

Суддя: Бориславський Ю. Л.

Справа № 462/8758/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.09.2026 року о 16 годині 05 хвилин у м. Львові на вул. Городоцька, 309 здійснювала торгівлю з рук на вулиці в невстановленому місці – тротуарі продовольчими товарами, а саме: малина, зелень, квасоля без дозвільних документів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 18.09.2026 року о 14 годині 42 хвилині у м. Львові на вул. Городоцька, 309 здійснювала торгівлю з рук на вулиці (тротуарі) в невстановленому місці продовольчими товарами, а саме: малина, кріп, петрушка без дозвільних документів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 на розгляд справи у суді повторно не з`явилася, доказів поважності своєї неявки не надала, хоча про час та місце розгляду справи судом була належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи.

Суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколів про адміністративні правопорушення була повідомлена про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначених справ розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не забезпечив її явку до суду для розгляду справи по суті у встановлений строк, а постанова суду від 12.10.2026 р. про привід правопорушниці залишилася без виконання.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у її відсутності, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останньої нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчинених правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії МВ № 10145 від 15.09.2026 р., серії МВ № 9589 від 18.09.2026 р. відповідно, матеріалами фото фіксації вчинених правопорушень.

Досліджені судом докази є узгодженими між собою та достовірність таких у суду не викликає сумнівів.

Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.

Таким чином, досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення винуватості особи, відносної якої складені протоколи про адміністративні правопорушення, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із наведеним, враховуючи особу правопорушниці, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП, з врахуванням положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі, оскільки такі не вилучалися згідно протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23, 36 40-1, 160, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 /сто дев`ятнадцять/ гривень без конфіскації.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua