Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №387/377/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/377/26

Номер провадження по справі 2/387/594/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 17.03.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12 720 гривень 00 копійок за договором про споживчий кредит №2994233 від 30.09.2020.

Свій позов ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" обґрунтовує тим, що 30.09.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2994233. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідач отримав 4000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, строком на 30 днів. 21.04.2021 між первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимог №ККАУ-21042021, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №2994233 від 30.09.2020, укладеним з відповідачем. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому є заборгованість перед позивачем на загальну суму 12 720,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом.

Представник позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128, ч.1 ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.08.2026 суд постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, з огляду на положення ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" зареєстроване як юридична особа 26.06.2007, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування .

Судом встановлено, що 30.09.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2994233 .

За цим договором, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується на умовах визначених цим Договором, надати споживачу позику у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору сума кредиту становить 4000,00 грн, позика надається строком на 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Знижена процентна ставка становить 1,4% в день від суми позики, застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.4. цього Договору. Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми позики та застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.4. цього Договору, якщо споживач не виконав умови Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування позикою відповідно до п. 4.1.-4.6 цього Договору.

Відповідно до реквізитів Договору №2994233 від 30.09.2020, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ідентифікацію особи підтверджено довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , виконало та надало їй кредит в сумі 4 000,00 грн, шляхом перерахування 30.09.2020 на номер карти НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.

21.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 , за кредитним договором №2994233 від 30.09.2020.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, акт приймання передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №2994233 від 30.09.2020 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , становить 12720,00 грн, з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 8720,00 гривень.

Згідно з листом АТ "Універсал Банк" від 22.04.2026 №БТ/Е-15644 на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 та за період з 30.09.2020 по 05.10.2020 на суму 4 000 гривень 00 копійок.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) повинна містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

За змістом частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті кредитного договору.

Судом установлено, що 30 вересня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2994233, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 4 000 грн строком на 30 календарних днів.

Факт укладення кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів підтверджується поданими позивачем матеріалами, зокрема договором про надання споживчого кредиту, паспортом споживчого кредиту, інформацією щодо умов кредитування та розрахунком заборгованості.

Відповідно до пункту 1.4 договору про надання споживчого кредиту № 2994233 від 30 вересня 2020 року строк кредитування становить 30 календарних днів, а дата повернення кредиту визначається графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено застосування зниженої процентної ставки в розмірі 1,4% на день від суми кредиту за умови виконання позичальником установлених договором вимог. Згідно з пунктом 1.5.2 договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день та застосовується у випадках, визначених цим пунктом, зокрема в разі невиконання умов застосування зниженої ставки та в період прострочення, але не більше ніж протягом 90 календарних днів із моменту виникнення прострочення.

За змістом пункту 3.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів після виникнення прострочення. Пункти 4.1–4.6 договору передбачають можливість продовження строку кредитування за взаємною згодою сторін за умови дотримання визначеної договором процедури.

Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів продовження строку кредитування в передбаченому договором порядку. Саме по собі відображення в розрахунку подальшого нарахування процентів не підтверджує погодження сторонами нового строку кредитування.

Дослідивши подану позивачем картку обліку договору, суд установив, що проценти нараховувалися щоденно в розмірі 76,00 грн, що відповідає 1,9 % від первісної суми кредиту 4 000,00 грн. При цьому розрахунок охоплює період із 30 вересня 2020 року до квітня 2021 року, тобто виходить за межі погодженого сторонами 30-денного строку кредитування та потребує перевірки з огляду на встановлені договором і законом умови нарахування процентів.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленої до стягнення заборгованості, суд ураховує, що проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за користування позикою, тоді як наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання визначаються, зокрема, статтею 625 ЦК України.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти як плату за користування кредитом припиняється після закінчення погодженого строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, якщо така вимога змінює строк виконання основного зобов`язання. Після цього права кредитодавця підлягають захисту відповідно до статті 625 ЦК України за наявності передбачених нею підстав.

З огляду на зазначене, положення пункту 3.1 договору про можливість нарахування процентів протягом 90 календарних днів після виникнення прострочення не можуть тлумачитися окремо від загальних положень цивільного законодавства та наведеного правового висновку Верховного Суду. Установлений договором період нарахування процентів після виникнення прострочення сам по собі не є достатньою підставою для стягнення договірних процентів за весь такий період після закінчення строку кредитування.

За таких обставин проценти, нараховані після закінчення погодженого строку кредитування, не підлягають стягненню як плата за користування кредитом за відсутності належної правової підстави для їх нарахування. При цьому можливість стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, має оцінюватися з урахуванням заявлених позовних вимог та наданих позивачем доказів; суд не вправі виходити за межі позову.

Визначаючи суму процентів, яка може бути стягнута за погоджений строк кредитування, суд також повинен урахувати фактичні умови застосування зниженої або стандартної процентної ставки, дату надання кредиту, дату його повернення за графіком та здійснені відповідачем платежі.

За умови застосування ставки 1,9 % на день до незмінної суми кредиту 4 000,00 грн протягом 30 календарних днів арифметична сума процентів становить 2 280,00 грн (4 000,00 грн ? 1,9 % ? 30 днів). Суд зазначає, що за умовами договору позичальник мав право на знижену ставку в розмірі 1,4 % на день, сума процентів за 30 днів за умови незмінності основного боргу становила б 1 680,00 гривень.

Отже, суд має визначити належний до стягнення розмір процентів на підставі умов договору та перевіреного розрахунку, виключивши нарахування за періоди, за які позивач не довів права на отримання договірних процентів.

Водночас закінчення строку кредитування не припиняє обов`язку відповідача повернути отримані кредитні кошти. Тому за умови підтвердження факту надання кредиту та відсутності доказів його повного повернення основна сума непогашеної заборгованості підлягає стягненню в доведеному розмірі з урахуванням фактично здійснених платежів.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення доведеного залишку основної суми кредиту та процентів, правомірно нарахованих відповідно до умов договору. У задоволенні вимог про стягнення процентів, нарахованих за межами строку кредитування без належної правової підстави, належить відмовити.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору, знижена ставка становить 1,4 % на день і застосовується за умови виконання позичальником установлених договором вимог щодо погашення заборгованості.

Пунктом 1.5.2 передбачено стандартну ставку 1,90 % на день, яка застосовується, зокрема, у разі невиконання умов застосування зниженої ставки, а також у період прострочення — у межах, визначених договором.

Отже, якщо відповідач порушив умови застосування зниженої ставки, розраховувати проценти за ставкою 1,4 % неправильно. Водночас застосування стандартної ставки не означає, що проценти можна нараховувати без обмежень після закінчення строку кредитування.

Суд застосовує ставку 1,90 % на день до суми кредиту 4 000 грн протягом 30 днів проценти становить: 4 000 грн ? 1,9 % ? 30 днів = 2 280 гривень.

Тоді загальна сума основного боргу та процентів за цей період становитиме 6 280 грн, якщо відповідач не здійснював платежів, які підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, додаток до договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 09 березня 2026 року, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377.

Згідно з умовами договору вартість правничої допомоги становить 8 000 грн без ПДВ. Із детального опису наданих послуг убачається, що загальна тривалість роботи адвоката становить 6 годин 30 хвилин, зокрема: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості — 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи — 2 години; погодження правової позиції клієнта — 30 хвилин; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта — 3 години; подання позову до суду від імені клієнта — 30 хвилин.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Оцінюючи обґрунтованість заявленої суми, суд ураховує характер спірних правовідносин, категорію справи, обсяг матеріалів, необхідність аналізу кредитного договору та розрахунку заборгованості, а також зміст фактично виконаної адвокатом роботи.

Суд бере до уваги, що консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції є взаємопов`язаними підготовчими діями, спрямованими на формування правової позиції та складання позовної заяви. Водночас сам по собі взаємозв`язок цих послуг не свідчить про їх дублювання, оскільки кожна з них може мати самостійний зміст. Разом із тим під час визначення суми, що підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони, суд повинен оцінити фактичний обсяг виконаної роботи та її співмірність із заявленою вартістю.

У цій справі предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором. З урахуванням характеру спору, обсягу документів та відсутності необхідності у проведенні складних процесуальних дій суд оцінює заявлені витрати з погляду їх розумності та співмірності.

Водночас договором передбачено загальну фіксовану вартість правничої допомоги без визначення окремої вартості кожної послуги. За таких обставин суд не має підстав довільно виключати конкретну суму за окремі послуги лише з огляду на їх взаємопов`язаність. Визначаючи розмір витрат, суд ураховує фактичний обсяг наданої допомоги, її необхідність для розгляду справи та результат вирішення спору.

Загальна сума заявлених позовних вимог становить 12 720 грн, а задоволених судом вимог — 6 280 грн, що становить 49,37 % від ціни позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не передбачено законом.

З огляду на часткове задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн підлягають розподілу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Таким чином, пропорційна частина цих витрат становить 3 949,69 грн (8 000 грн ? 6 280 грн / 12 720 грн).

Крім того, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи. З урахуванням пропорції задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 314,83 грн (2 662,40 грн ? 6 280 грн / 12 720 грн).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 949,69 грн та судовий збір у розмірі 1 314,83 гривень.

ІІІ Резолютивна частина

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2994233 від 30 вересня 2020 року в розмірі 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) гривень 83 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 949 (три тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 69 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач має право подати до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.