Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №386/971/26 — Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 386/971/26

№пр. 2/384/316/2026

15 жовтня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судд Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

учасники справи:

представник позивача, яка брала участь в судовому

засіданні в режимі відеоконференції Слісаренко Л.Л.,

представник відповідача — адвокат Голубенко Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 18.03.2025 року між Банком та Відповідачем шляхом подання Заяви-Договору № 2025/I_C/018-001179 (Договір карткового рахунку) укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» № 2025/ОВР/018- 000343.

Керуючись положеннями укладеного Договору, Банк відкрив Клієнту картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «ЕКО кредитка», на якому встановлено орієнтовна сума кредиту 10 000,00 грн., можлива сума кредиту – до 300 000,00 грн., відсоткова ставка 45,00 % річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість в межах строку кредитування: на період воєнного стану в Україні та протягом тридцяти днів з дня його припинення/скасування воєнного стану в Україні - 45,00 %; після спливу 30-денного строку після припинення/скасування воєнного стану в Україні – 50 % річних, комісія за видачу кредиту – 2,99%, строк дії ліміту Дозволеного овердрафту (строк кредитування): 12 місяців з дати укладення договору про споживчий кредит з можливістю автоматичної пролонгації відповідно до умов Правил.

Банк взяті на себе зобов`язання за Договором виконав: видав Клієнту платіжну картку, відкрив рахунок/субрахунок, надав Клієнту кредитні кошти у встановленому Договором ліміті, тощо (для підтвердження належного виконання Банком зобов`язань до даної позовної заяви додається: договір про приєднання до правил, виписка за Договором та за рахунком Клієнта, розписка про отримання непошкодженої кредитної картки, тощо).

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за Договором належним чином не виконує, систематично порушує умови Договору, що підтверджується, зокрема розрахунком заборгованості та / або випискою за Договором.

Таким чином, станом на 01.05.2026 року за Відповідачем утворилася наступна заборгованість: по кредиту прострочена – 35 015,66 грн. по процентах прострочена – 11 206,60 грн. Загальна сума заборгованості за договором становить 46 222,26 грн.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на користь ПАТ АТ "Укргазбанк" заборгованість, що становить 46 222 грн. 26 коп., та судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

24 серпня 2026 року від представника відповідача — адвоката Голубенка Р.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідно до розрахунку Банку, за період з 18.03.2025 по 01.05.2026 нараховано процентів на загальну суму 14 488,14 грн (12 819,24 грн — поточні + 1 668,90 грн — прострочені), з яких сплачено 3 281,54 грн (2 521,33 грн + 760,21 грн). Водночас у наданій виписці операції по рахунках зведені без окремого виділення призначення кожного платежу («погашення тіла» / «погашення процентів» / «комісія»), що не дає змоги стороні захисту та суду самостійно перевірити правильність рознесення коштів та відповідність цієї черговості вимогам ст. 534 ЦК України.

Заява-Договір № 2025/I_C/018-001179 від 18.03.2025 та Паспорт споживчого кредиту за програмою «ЕКО кредитка» дійсно підписані відповідачем власноручно, що відповідач визнає та не заперечує. Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про орієнтовну реальну річну процентну ставку (56,39%), розмір процентів на прострочену заборгованість (45%/50%) та комісію за видачу кредиту (2,99%), і в цій частині вимоги ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» щодо переддоговірного розкриття інформації Банком формально дотримано. Разом з тим, п. 2.1 Заяви-Договору передбачає, що договором банківського/ карткового рахунку є не лише Заява-Договір і Паспорт споживчого кредиту, а сукупність цих документів разом із Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб АБ «Укргазбанк» (редакція, що набрала чинності 05.02.2025 р., викладена на понад 5000 умовних рядків тексту з численними додатками, порядком нарахування процентів, комісій, підвищених ставок на прострочену заборгованість, порядком дострокового витребування кредиту, залучення колекторських компаній тощо). Саме в Правилах (а не в Заяві-Договорі чи Паспорті) деталізовано конкретний порядок нарахування процентів на прострочену заборгованість (п. 3.4.5.3), порядок визнання заборгованості простроченою (п. 3.3.21-3.3.25), право Банку змінювати розміри процентних ставок при пролонгації (п. 4.1 Заяви-Договору з відсилкою до Правил) тощо — тобто саме ті положення, на яких ґрунтується позовна вимога.

Позивач, як особа, що склала договір приєднання і посилається на конкретні пункти Правил (зокрема п. 3.3.18, 3.3.21, 3.3.22, 3.3.25, 3.4.5.1-3.4.5.3) на обґрунтування позовних вимог, повинен довести факт вручення (доведення до відома) Відповідача саме цього документа на дату укладення Договору — шляхом надання розписки про отримання Правил, відмітки про видачу примірника, або інших доказів, відмінних від бланкетного застереження у самому договорі приєднання. Відповідно до ч. 3 ст. 633, ст. 634 ЦК України та практики Верховного Суду щодо договорів приєднання, умови, що не були індивідуально узгоджені та доведені до споживача, а лише формально інкорпоровані посиланням, можуть тлумачитися на користь споживача, а в разі недоведеності факту ознайомлення — не підлягають застосуванню до відповідача в частині, що погіршує її становище (підвищена ставка, порядок визнання заборгованості простроченою).

Договір є договором приєднання (ст. 634 ЦК України), укладеним зі споживачем — фізичною особою, умови якого визначені виключно Банком. Встановлена процентна ставка у розмірі 45% річних (з підвищенням до 50%) є значно вищою за середньоринкові показники вартості споживчих кредитів та потребує оцінки судом на предмет добросовісності та справедливості відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і ст. 627, 3 ЦК України (свобода договору не є абсолютною і обмежена принципом добросовісності).

У зв`язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.126-127).

28 серпня 2026 року представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що представником відповідачки у відзиві не зазначено будь-якої конкретної суми, яка була погашена відповідачкою та не врахована позивачем під час здійснення розрахунку, а наявні тільки загальні фрази, що відповідач «позбавлений можливості самостійно перевірити правильність рознесення коштів відповідно до ст. 534 ЦК України». В цей самий час представник відповідачки не зазначає, які саме суми він зібрався перевіряти на правильність рознесення, оскільки проценти по договору вперше були нараховані 31.07.2025 в розмірі 3281,54 грн., після цього було кілька погашень, частина з яких була направлена на погашення цих процентів 08.08.2025 р. у розмірі 2521,33 грн. та 05.09.2025 р. в розмірі 760,21 грн., що відображено у виписці по рахунку № НОМЕР_1 (рахунок обліку поточних процентів) та № НОМЕР_2 (загальний рахунок за карткою), № НОМЕР_3 (рахунок обліку прострочених процентів) та у розрахунку заборгованості, інші проценти не були погашені.

Представник відповідачки зазначає про необхідність доведення Банком факту ознайомлення відповідачки з Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками публічним акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» з метою вирішення питання про застосування до відповідачки підвищеної процентної ставки та не звертає увагу на той факт, що позивач не застосовував до відповідачки підвищену процентну ставку у розмірі 50%, що підтверджуються розрахунком заборгованості доданим до позовної заяви, в якому зазначено однакову процентну ставку на поточну та прострочену заборгованість - 45% річних. Крім того, звертає увагу суду на той факт, що у заяві-договорі визначені всі істотні умови договору.

У зв`язку з викладеним просить задовольнити позовні вимоги (а.с. 139-142).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, її представник — адвокат Голубенко Р.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 березня 2025 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач 18 березня 2025 року підписала заяву-договір №2025/I_C/018-001179, яка відповідно до її пункту 2.1 разом із Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками АБ «УКРГАЗБАНК», Програмою кредитування, документами, що вимагаються чинним законодавством України з питань кредитування фізичних осіб, усіма змінами та додатками до них, а також іншими заявами та розпорядженнями клієнта становить договір банківського/карткового рахунку, а в частині встановлення ліміту овердрафту - договір про споживчий кредит.

Розділом 4 заяви-договору визначено основні умови споживчого кредитування, зокрема програму кредитування ЕКО кредитка, строк кредитування 12 місяців, орієнтовну суму кредиту 10 000,00 грн., максимально можливу суму кредиту 300 000,00 грн., порядок погашення: в останній день строку кредитування, фіксовану процентну ставку 45,00% річних, процентну ставку на прострочену заборгованість 45% річних та комісію за видачу/встановлення кредиту у розмірі 2,99%.

Крім того, пунктом 3.1 заяви-договору відповідачка підтвердила згоду щодо всіх істотних умов договору (а.с. 77-80).

Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 01.05.2026 заборгованість становить 46222 грн. 26 коп., з яких: 35015 грн. 66 коп. — заборгованість по кредиту; 11206 грн. 60 коп. — заборгованість по процентах (а.с. 87).

На виконання умов договору ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок IBAN НОМЕР_2 та видано картку НОМЕР_4 , що підтверджується розпискою про отримання картки.

Випискою по рахунку відповідача за період з 18.03.2025 по 01.05.2026 підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами (а.с.66-69).

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження факту вручення (доведення до відома) відповідачу відповідних пунктів Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб АБ «Укргазбанк», оскільки істотні умови кредитування визначені не у Правилах та Тарифах, а безпосередньо наведені у розділі 4 підписаної відповідачкою заяви-договору, що свідчить про узгодження сторонами істотних умов споживчого кредитування.

Разом з цим, при визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Кредитний договір підписаний відповідачем власноручно.

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність договору суду не надано. Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, зазначений Договір недійсним не визнано тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Враховуючи, що сторона відповідача не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача щодо незазначення у наданій виписці операції по рахунках зведені без окремого виділення призначення кожного платежу («погашення тіла» / «погашення процентів» / «комісія») з огляду на те, що проценти по договору вперше були нараховані 31.07.2025 в розмірі 3281,54 грн., після цього відповідачем було здійснено кілька погашень, частина з яких була направлена на погашення цих процентів 08.08.2025 р. у розмірі 2521,33 грн. та 05.09.2025 р. в розмірі 760,21 грн., що відображено у виписці по рахунку № НОМЕР_1 (рахунок обліку поточних процентів) та № НОМЕР_2 (загальний рахунок за карткою), № НОМЕР_3 (рахунок обліку прострочених процентів) та у розрахунку заборгованості, інші проценти не були погашені.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримала в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» кредитні кошти та взяла на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконала їх, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2025/I_C/018-001179 від 18 березня 2025 року, яка складається з 46222 грн. 26 коп., з яких: 35015 грн. 66 коп. — заборгованість по кредиту; 11206 грн. 60 коп. — заборгованість по процентах.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором №2025/I_C/018-001179 від 18 березня 2025 року у розмірі 46222 (сорок шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 26 коп., з яких: 35015 грн. 66 коп. — заборгованість по кредиту; 11206 грн. 60 коп. — заборгованість по процентах.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» понесені судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280).

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Сорокіна