Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №354/1192/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1192/26

Провадження по справі № 2-о/354/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника ? адвоката Гайтанюк М.М.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту спільного проживання,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад обставин справи

18.08.2026 адвокат Гайтанюк М.М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою якій, з урахуванням уточнень до неї, просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по лінії матері, а також встановити юридичний факт: а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав разом зі спадкодавцем ? ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2010 року та на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подану заяву мотивує тим, що батьками заявника ОСОБА_1 є – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Разом з ОСОБА_1 з 2010 року і до дня своєї смерті проживала його тітка – сестра його матері ОСОБА_3 ? ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 рідна сестра матері ? ОСОБА_2 померла. ОСОБА_2 заповіту не залишила, тому спадкування відбувається за законом.

ОСОБА_2 одружена не була, своїх дітей не мала, була інвалідом ІІ групи з дитинства. Тому спадкоємців першої черги за законом немає.

Зазначає, що оскільки в заявника немає точної інформації про дати народження всіх спадкоємців другої черги, про дати зміни ними прізвищ, дати їхніх смертей, а також – через розбіжності в документах, то надати відповідні докази не представляється можливим.

Заявник ОСОБА_1 – є спадкоємцем другої черги за правом представлення, як племінник та одночасно – спадкоємцем 4 черги, як особа, яка постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно:

земельну ділянку площею – 0,2500 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; на земельну ділянку площею – 0,7146 га, призначену для ведення особистого селянського господарства; на земельну ділянку площею – 0,4499 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: участок Стави, с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

02.12.2016 заявник звернувся до державного нотаріуса Яремчанської державної нотаріальної контори у Надвірнянському районі Івано-Франківської області із заявою про прийняття спадщини і цим нотаріусом було заведено спадкову справу №155/2016 у нотаріуса (та №59907162 – у Спадковому реєстрі).

Але постановою державного нотаріуса Яремчанської державної нотаріальної контори у Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 13.01.2025 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 заявнику було відмовлено. Підставою для відмови стало те, що заявником нотаріусу не було надано доказів родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_2 .

Представник стверджує, що мати заявника ОСОБА_3 є рідною сестрою померлої ОСОБА_2 , але через допущені помилки у їхніх прізвищах при реєстрації їх народження, при відновленні актових записів про народження, та при видачі наступних документів, заявник змушений встановлювати факт їхніх родинних відносин в судовому порядку.

Таким чином, довести письмово належними документам – відповідними актовими записами, свідоцтвами про народження той факт, що померла ОСОБА_2 є рідною сестрою матері заявника, отже – його тіткою, неможливо. Тому такий факт слід встановити в судовому порядку.

Повідомляє суд, що встановлення факту родинних відносин, а саме: встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідною сестрою матері заявника ОСОБА_3 , і – відповідно тіткою заявника, заявнику необхідно для оформлення прав на спадкове майно.

Заявник з 2010 року і до 05.06.2016 постійно проживав з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у належному йому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , доглядав її, дбав про неї, забезпечував всім необхідним.

Зазначає, що метою встановлення факту постійного спільного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є необхідність реалізації ним права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує для нього юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, крім, як судового.

У зв`язку з наведеним просить суд заявлені вимоги задовольнити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 19.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження, витребувано від Яремчанської державної нотаріальної контори у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію спадкової справи № 155/2016 у нотаріуса (та № 59907162 ? у Спадковому реєстрі), яка заведена державним нотаріусом Яремчанської державної нотаріальної контори у Надвірнянському районі Івано-Франківської області 02.12.2016 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також задоволено клопотання представника заявника про виклик свідків в судове засідання.

26.08.2026 Яремчанська державна нотаріальна контора на виконання вказаної ухвали суду надала належним чином звірену копію спадкової справи № 155/2016, відкриту після смерті ОСОБА_2

21.09.2026 представником заявника подано заяву про уточнення резолютивної частини заяви про встановлення факту родинних відносин та встановлення юридичного факту.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат Гайтанюк М.М. заяву підтримали з підстав, викладених у ній, та просили таку задовольнити.

Представник Яремчанської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили суду, що вони проживали з заявником або з його тіткою ОСОБА_9 по сусідству, тому всім їм достовірно відомо, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка була рідною сестрою його мами ОСОБА_10 , та підтвердили факт того, що заявник кілька років до її смерті він опікувався нею та забрав її до себе жити. Повідомили, що ОСОБА_2 була одинокою жінкою, не мала ні дітей, ні чоловіка, раніше жила в будинку на уч. Стави, що розташований в горах, однак останні кілька років туди вже не ходила за станом здоров`я, завжди жила з племінником ОСОБА_11 , де й померла. ОСОБА_1 організовував її похорон.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Заслухавши представника заявника, дослідивши та перевіривши письмові докази у справі, допитавши свідків, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.02.1960, актовий запис № 6, що видане Микуличинською сільською радою Яремчанського ЗАГС, батьками заявника ОСОБА_1 є – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_2 від 30.03.1994, актовий запис № 18 та серії НОМЕР_3 від 17.12.2003, актовий запис № 53 (а.с. 15-16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна тітка заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23-24), що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області серії НОМЕР_4 від 06.06.2016 (а.с. 17).

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй нерухоме майно: земельну ділянку площею – 0,2500 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; на земельну ділянку площею – 0,7146 га, призначену для ведення особистого селянського господарства; на земельну ділянку площею – 0,4499 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: участок Стави, с. Микуличин Надвірнянського району, Івано-Франківської області, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 46006049 від 02.12.2016 (а.с. 104).

Всі спадкоємці другої черги – рідні сестри ОСОБА_2 , в тому числі, і мати заявника – ОСОБА_3 , ? померли. Так, ОСОБА_12 , 1921 року народження, (в шлюбі прізвище ? ОСОБА_13 , а потім – ОСОБА_14 ) ? померла в 2014 році; ОСОБА_15 , 1928 року народження, (в шлюбі прізвище – ОСОБА_16 ) ? померла в 1990 році; ОСОБА_17 , в шлюбі – ОСОБА_18 (а.с. 21-22) ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_20 , 1938 року народження, (в шлюбі прізвище – ОСОБА_21 ) померла у 1985 році. Крім того син ОСОБА_3 (сестри ОСОБА_2 ) ? ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за правом представлення, як племінник. Водночас він є спадкоємцем 4 черги, як особа, яка постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до висновку акта від 09.04.2026 обстеження матеріально-побутових умов, складеного депутатом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Калинчуком В.В. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: сином її рідної сестри ОСОБА_22 (у шлюбі – прізвище ОСОБА_18 ), 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . В період з 2010 року і по день смерті ОСОБА_2 фактично проживала у житловому будинку свого племінника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 протягом цих 6 років, оскільки остання була інвалідом ІІ другої групи з дитинства, хворіла, потребувала догляду (а.с. 18).

Заявник продовжує проживати у цьому ж будинку за адресою АДРЕСА_1 і до цього часу, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/013754143 від 19.09.2025 (а.с. 116).

Факт спільного проживання й те, що ОСОБА_1 доглядав тітку ОСОБА_2 , дбав про неї, забезпечував всім необхідним підтверджується також показаннями свідків й іншими матеріалами справи. Зокрема, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили той факт, що ОСОБА_2 є тіткою заявника ОСОБА_1 по лінії матері. Суду пояснили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (мати заявника) були рідними сестрами, а відтак ОСОБА_2 являється для заявника рідною тіткою.

З метою належного оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 заявник 02.12.2016 звернувся до Яремчанської державної нотаріальної контори у Надвірнянському районі Івано-Франківської області із заявою про прийняття спадщини за законом, що також підтверджується довідкою державного нотаріуса Н. Мотрук № 16/02-14 від 19.01.2026 (а.с. 19, 100, 119).

Постановою державного нотаріуса Н. Мотрук № 12/02-31 від 13.01.2025 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею – 0,2500 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею – 0,7146 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею – 0,4499 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на участку Стави, с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області було відмовлено, оскільки він не представив доказів родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_2 (а.с. 20, 118).

Як встановлено судом з копії спадкової справи й витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 46006049 від 02.12.2016, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена 02.12.2026 у Спадковому реєстрі за № 59907162 та у нотаріуса № 155/2016 (а.с. 100-119).

Як встановлено судом, на час розгляду цієї цивільної справи, інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , які б звернулися до нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не містить.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні поданих документів та пояснень учасників та свідків, факт спільного проживання ОСОБА_1 з його тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2010 року по день її смерті ? підтвердилися.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Нормами статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У положеннях ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Сімейного кодексу України останній не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно зі законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно дост.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В статті 1216 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 227/3750/19 від 22.09.2021 зазначено, що статтями 1268 та 1269ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/2102/19-ц від 14.04.2021, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20 відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Заявниця не може іншим шляхом, ніж у судовому порядку, встановити факт, який має юридичне значення для оформлення її спадкових справ та захисту її законних інтересів.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства дозволяє суду дійти висновку, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту, який просить встановити заявник.

Висновки суду

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм

У цій постанові від 11.02.2022, визнаючи подані позивачем письмові докази достатніми та

достовірними доказами, Верховний Суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахування принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та в постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

У своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».

Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявниця вірно звернулася в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

З огляду на вказане, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявницею надано достатньо доказів для встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З урахуванням принципу «балансу вірогідностей», що підтверджують правдивість обставин, на які посилався заявник в обґрунтування своїх вимог, доказів, що знаходяться у матеріалах справи та обставин, встановлених під час розгляду цієї цивільної справи, суд вважає, що заява останнього підлягає задоволенню.

Досліджені матеріали справи дають можливість дійти висновку, що ОСОБА_1 дійсно є племінником ОСОБА_2 , оскільки мама заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були рідними сестрами.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин у зв`язку з необхідністю оформлення прав на спадкове майно, на яке відкрилася спадщина після смерті рідної тітки по лінії матері ОСОБА_2 05.06.2016. Тому факт, що просить встановити заявник, має юридичне значення.

Підстав для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини судом не встановлено.

Метою встановлення факту родинних відносин та спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За таких обставин, враховуючи що факти, які просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи та показаннями свідків, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є законними, обґрунтованими та доведеними, відтак суд вважає за можливе задовольнити дану заяву.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 4, 76, 81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 .

2. Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по лінії матері.

3. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 , з 2010 року по день смерті останньої, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33309833, місцезнаходження: вул. Свободи, буд. № 266, м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області, 78501.

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК