Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №352/2194/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2194/26

Провадження № 2/352/1786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

27 серпня 2026 року позивач звернулася до Тисменицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на підставі судового наказу, виданого Тисменицьким районним судом 11.12.2017 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів розпочато з 08.12.2017 року. Неповнолітня дочка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. З часу ухвалення рішення про стягнення алміентів розмір витрат на утримання дитини значно зросли. Присуджений розмір алміентів є надто низькою та мізерною сумою для забезпечення необхідних для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини, її утримання, оскільки дочка росте та потребує більше грошових витрат з її утримання. Відповідач добровільної допомоги на утримання дитини не надає, не бере участі у додаткових витратах. Однак працює, але приховує розмір свого доходу.

Тому просить стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач у позовній заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками, які йому були вручені 28.09.2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву не скористався.

30.09.2026 року (та аналогічно 01.10.2026 року) до суду з електронної адреси ОСОБА_3 надійшла довідка Коломийського ВДВС від 29.09.2026 року про відсутність заборгованості зі сплати аліментів у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються з нього на підставі судового наказу №352/2250/17, не скріплена електронним цифровим підписом.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені ст.183 ЦПК України, відповідно до ч.2 якої письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Взявши до уваги те, що заява, надіслана на електронну пошту суду не підписана електронним цифровим підписом, тому суд вважає повернути заявнику таку заяву без розгляду, що відповідає ч.4 ст. 183 ЦПК України.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 01.09.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Тисменицького районного суду від 03.10.2017 року у справі №352/692/17 постановлено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.07.2014 року розірвати, неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – залишити проживати разом із матір`ю (а.с.7).

Згідно судового наказу від 11.12.2017 року №352/2250/17, виданого 21.12.2017 року Тисменицьким районним судом, постановлено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 засвідчено те, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Ямницької сільської ради від 05.06.2020 року №506 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст.12,81,82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст. 182-184, 192 СК України.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви з огляду на нижчевикладене.

Так, судом враховано те, що на утримання дочки сторін, яка проживає разом із матір`ю на підставі судового наказу стягуються аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму. З моменту ухвалення рішення суду, а саме з грудня 2017 року, минуло понад вісім років, дитина стала старшою, а відповідно змінилися й обсяг та характер витрат, необхідних для забезпечення її належного утримання та гармонійного розвитку, відбулося зростання рівня інфляції та відповідно збільшення цін на комунальні послуги, одяг, продукти харчування, ліки, навчальне приладдя, тощо.

Матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про наявність у відповідача інших дітей чи осіб, яких він зобов`язаний утримувати, незадовільний стан його здоров`я, непрацездатність або інші обставини, які б перешкоджали йому виконувати встановлений законом обов`язок щодо належного матеріального утримання свого сина.

Також відповідачем не надано доказів того, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) поставить його у скрутне матеріальне становище або не відповідатиме його матеріальним можливостям.

З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, визначення вказаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відтак слід змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу набрання рішенням законної сили, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітньої дитини та відповідача.

А тому позов підлягає до задоволення.

VІІ. Судовий збір.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1 331 грн 20 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», ст.4,5,12,13,81,82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/2250/17 від 11.12.2017 року та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів, визначених судовим наказом Тисменицького районного суду від 11.12.2017 року у справі №352/2250/17, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене в повному обсязі 22.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.