Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №347/1657/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1657/26

Провадження № 2/347/1203/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої – судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,-

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги мотивовано тим, що 5 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати відповідачці грошові кошти, а остання — повернути їх у встановлений договором строк і сплатити проценти за користування позикою.

Договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

14 червня 2021 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах. Згідно з реєстром боржників № 36 від 28 жовтня 2024 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79237275.

Відповідач належним чином не виконала своїх договірних зобов`язань, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 15 570,45 грн, яка складається з 4 950,00 грн основного боргу, 6 210,00 грн процентів за користування позикою та 4 410,45 грн процентів за понадстрокове користування позикою. Заборгованість за пенею та комісією відсутня. Також позивач наголошує, що після набуття права вимоги до відповідачки штрафних санкцій не нараховував, а будь-яких платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснювала.

Посилаючись на умови договору позики та положення статті 525 ЦК України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15 570,45 грн, яка складається з 4 950,00 грн основного боргу, 6 210,00 грн процентів за користування позикою та 4 410,45 грн процентів за понадстрокове користування позикою, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте до суду не з`явилася, причин неявки не повідомила. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак до суду не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до статті 281 Цивільного процесуального кодексу України 22 жовтня 2026 року Косівським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи позовної заяви та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 5 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79237275, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а остання — повернути їх у встановлений договором строк і сплатити проценти за користування позикою.

На підтвердження укладення договору позивачем надано копію договору позики (а.с.6-8). Зазначений договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 30712. Факт перерахування коштів відповідачці підтверджується копією документа про перерахування коштів згідно з договором позики (додаток № 3).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21(додаток № 5). Умовами цього договору передбачено відступлення первісним кредитором факторові прав грошової вимоги до боржників за відповідними договорами. До матеріалів справи також долучено додаткові угоди до договору факторингу, зокрема додаткову угоду № 2 від 28 липня 2021 року (додаток № 6), додаткову угоду № 7 від 13 червня 2022 року (додаток № 7) та додаткову угоду № 42 від 28 жовтня 2024 року (додаток № 8).

Перехід права вимоги до позивача підтверджується копією акта приймання-передачі реєстру боржників № 36 за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (додаток № 9), а також копією витягу з реєстру боржників № 36 від 28 жовтня 2024 року (додаток № 11), відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79237275.

Крім того, матеріали справи містять копію платіжної інструкції щодо розрахунків за реєстром боржників № 36 за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (додаток № 10), яка стосується виконання сторонами умов договору факторингу.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики, копію якого надано позивачем (додаток № 4), загальний розмір заборгованості відповідачки становить 15 570,45 грн, з яких 4 950,00 грн — заборгованість за основною сумою позики, 6 210,00 грн — заборгованість за процентами за користування позикою та 4 410,45 грн — заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою. Заборгованість за пенею та комісією за надання позики відсутня.

Відповідач не виконала зобов`язань щодо повернення позики та сплати процентів, унаслідок чого утворилася зазначена заборгованість. Після відступлення права вимоги відповідачка не здійснювала платежів на погашення заборгованості ані на користь первісного кредитора, ані на користь нового кредитора.

На підтвердження правового статусу та права здійснювати фінансову діяльність позивачем долучено копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «ФК «ЄАПБ» (додатки № 12, 13), а також копію відповідного розпорядження про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (додаток № 14). Правовий статус первісного кредитора підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (додаток № 19) та копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо зазначеного товариства (додаток № 20).

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд бере до уваги договір позики, документ про перерахування коштів, розрахунок заборгованості, договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із відповідного реєстру. Зазначені документи стосуються виникнення зобов`язань відповідача, надання їй коштів, переходу права вимоги до позивача та визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані докази підтверджують виникнення у ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики та переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, та має однакову юридичну силу з договором, укладеним у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту отримання особою, яка направила пропозицію його укладення, відповіді про її прийняття (акцепту).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення електронного договору із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом підтвердження волевиявлення сторони щодо укладення такого договору, а електронний договір має юридичну силу договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до статей 626, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом наведених норм законодавства укладення договору передбачає узгоджене волевиявлення сторін щодо його істотних умов, зокрема предмета договору, умов, визначених законом як істотні або необхідні для договорів відповідного виду, а також умов, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Після укладення договору сторони набувають передбачених ним прав та обов`язків і повинні діяти відповідно до погоджених умов та вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, належне виконання зобов`язання передбачає дотримання його сторонами погодженого порядку, строків та інших умов виконання, зокрема своєчасне здійснення платежів у розмірі й порядку, визначених договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню саме в цей строк. Таким чином, сторона, яка взяла на себе обов`язок повернути грошові кошти, повинна виконати його у встановлений договором строк, якщо інше не передбачено договором або законом.

Водночас статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання. До таких порушень, зокрема, належить неповернення отриманих у позику коштів у встановлений строк або несплата передбачених договором процентів за користування ними.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Такі наслідки можуть передбачати, зокрема, обов`язок сплатити неустойку, відшкодувати збитки чи застосування інших установлених законом або договором заходів відповідальності. При цьому конкретні правові наслідки порушення зобов`язання визначаються з урахуванням характеру порушення, змісту договірних умов та відповідних положень законодавства.

Отже, у разі належного підтвердження факту укладення договору, передання позичальнику грошових коштів, настання строку їх повернення та невиконання позичальником відповідного обов`язку кредитор має право вимагати виконання зобов`язання в установленому законом і договором порядку.

Судом встановлено, що 5 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79237275, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати відповідачці грошові кошти, а остання — повернути їх у встановлений договором строк і сплатити проценти за користування позикою.

Факт укладення договору підтверджується копією договору позики № 79237275. Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 30712. Надання відповідачу грошових коштів підтверджується копією документа про перерахування коштів згідно з договором позики.

Судом також встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачеві права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах.

Наявність договірних відносин між первісним кредитором і позивачем підтверджується копією договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, а також додатковими угодами до нього.

Факт переходу до позивача права грошової вимоги до ОСОБА_1 підтверджується копією акта приймання-передачі реєстру боржників № 36 та копією витягу з реєстру боржників № 36 від 28 жовтня 2024 року. Відповідно до зазначеного витягу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 79237275.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції за реєстром боржників № 36 за договором факторингу № 14/06/21, яка стосується виконання сторонами умов договору факторингу.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором позики, наданого позивачем, відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів і сплати процентів за користування позикою, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 15 570,45 грн.

Зазначена заборгованість складається з: 4 950,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу; 6 210,00 грн — заборгованість за процентами за користування позикою; 4 410,45 грн — заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою. Заборгованість за пенею та комісією за надання позики становить 0,00 грн.

Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу в рахунок погашення заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ані на рахунки первісного кредитора. Водночас після набуття права вимоги до відповідача позивач не нараховував додаткових штрафних санкцій.

ОСОБА_1 , не подала до суду відзиву на позовну заяву, не надала доказів на спростування доводів позивача, не заперечила розрахунок заборгованості та не надала доказів належного виконання зобов`язань за договором позики або повного чи часткового погашення боргу.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, зокрема договір позики № 79237275, документ про перерахування коштів, розрахунок заборгованості, договір факторингу № 14/06/21, акт приймання-передачі реєстру боржників № 36 та витяг із реєстру боржників № 36 від 28 жовтня 2024 року, суд доходить висновку, що факт виникнення у ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики, отримання нею коштів, переходу права грошової вимоги до позивача та наявності непогашеної заборгованості підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язань за договором позики № 79237275 від 5 квітня 2024 року, унаслідок чого перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» утворилася непогашена заборгованість у розмірі 15 570,45 грн. Оскільки право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача на підставі договору факторингу, а доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 79237275 у розмірі 15 570,45 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн., підтвердженому платіжним документом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, статтями 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 89, 141, 263–265, 280–282 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики № 79237275 у розмірі 15 570 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 45 копійок, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на відшкодування судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І.Крилюк