Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №307/3643/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3643/26

Провадження № 2/307/1755/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Козьма О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вимоги мотивувала тим, що 07 жовтня 2011 року між нею, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 1569, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На цей час сімейні та подружні відносини між нею та відповідачем фактично припинені. Подружніх стосунків вони не підтримують, спільного господарства як подружжя не ведуть. Шлюб фактично існує лише формально. Намірів відновлювати сімейні відносини та примирятися вона не має. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що мають істотне значення, та не відповідає фактичним сімейним відносинам, які склалися між ними. Питання щодо поділу спільного майна подружжя, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів або інші вимоги у межах цього позову не заявляються. Після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_6 » та дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » не відновлювати. У зв`язку з наведеним, просить суд, шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати судові витрати покласти на позивача. Також просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».

16 вересня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, згідно позовної заяви просила розгляд справи повести у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на розірванні шлюбу.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, згідно поданої заяви просив розгляд справи провести за його відсутності. Позов про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі, проти його задоволення не заперечує та просить суд позов задовольнити. Наслідки визнання позову йому зрозумілі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 07 жовтня 2011 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис №1569 (а.с.4).

Від даного шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 (а.с.9,12).

Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них різні погляди на життя, кожний живе своїм життям, а розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, оскільки разом не проживають вже тривалий час, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене та оскільки відповідачка до початку розгляду справи по суті, позов визнала повністю, то згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду.

Крім того, оскільки позивач просить покласти судові витрати на нього, суд не стягує з відповідача решту суми сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн., яка покладається на позивача.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище без змін, а тому суд прийшов до переконання, що необхідно залишити позивачці її прізвище « ОСОБА_6 ».

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 02 лютого 2017 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1569 - розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції від 10 вересня 2026 року № ТМ9С-4K6C-32C6-98KX, у розмірі 665 грн. 60 коп.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , житель: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк