Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №305/3257/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №305/3257/26

Суддя: Попова О. М.

Справа № 305/3257/26

Провадження по справі № 1-кп/305/169/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071140000048 від 17.02.2025 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, інвалідності не має, утриманців не має, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні згідно угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , яка складена та підписана в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кременчук Полтавської області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за наступних обставин.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі також – Закон України).

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», серед іншого, встановлено, що: ліцензія – право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; ліцензіат – суб`єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; надання ліцензії – надання суб`єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках – також шляхом набуття такого права автоматично; виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об`єму пального; незаконне виробництво пального – виробництво пального без ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності, з використанням необлікованої сировини або відпуск чи реалізація необлікованої готової продукції; оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб`єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб`єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України; роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден; незаконний обіг пального – ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транспортування, зберігання, торгівля пальним з порушенням вимог законодавства, що регулює відповідні питання.

Положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що термін «пальне» вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

Згідно з п.п. 14.1.141-1 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України

пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України. Положеннями п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначено, що термін «пальне», серед іншого, також включає в себе легкі дистиляти, до яких належить бензин марки А-92.

У відповідності до п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу/акцизного складу пересувного/для власного споживання чи промислової переробки/будь-яким іншим особам.

Основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі пальним закріплені у положеннях ст. ст. 28, 29 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідно до яких роздрібна та оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності відповідної ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Оптова торгівля пальним (крім оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) та роздрібна торгівля пальним здійснюються виключно з місць оптової або роздрібної торгівлі пальним відповідно.

Оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється: з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб`єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці; у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Забороняється роздрібна торгівля пальним, крім реалізації пального у споживчій тарі об`ємом до 5 літрів включно, в інших місцях, ніж автозаправні станції, автогазозаправні станції, автогазозаправні пункти, бункерувальники газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів, проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, крім роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Водночас відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997, роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

У відповідності до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється оптова та роздрібна реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено: для імпортера – митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем; для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі – первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення; для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб`єктів господарювання), – документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання; для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, – документом, що підтверджує прийняття пального.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» відповідність пального підтверджується наявністю у його виробника або імпортера документа про відповідність, передбаченого законодавством України або міжнародними стандартами.

При цьому, п. 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, встановлено, що забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної накладної; невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.

У ході досудового розслідування встановлено, що в період із листопада

2021 року до грудня 2024 року ОСОБА_4 була засновником та керівником ряду суб`єктів підприємництва, які здійснювали господарську діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі твердим, рідким і газоподібним паливом.

Упродовж зазначеного періоду ОСОБА_4 набула спеціальних знань і практичного досвіду у сфері виробництва та обігу пального, була достовірно обізнана з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, налагодила ділові зв`язки з постачальниками паливно-мастильних матеріалів та автомобільними перевізниками, які надавали послуги з їх транспортування, а також сформувала відповідну клієнтську базу.

Наприкінці жовтня 2024 року ОСОБА_4 прийнято на посаду менеджера з оптової торгівлі ТОВ «АртРесурсГруп» (далі також – Підприємство), основним задекларованим та фактичним видом господарської діяльності якого була оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Зазначену посаду вона обійняла на прохання свого сина – ОСОБА_6 , який був засновником та директором Підприємства, щоб вона могла надавати йому допомогу при здійсненні господарської діяльності. Для провадження зазначеної господарської діяльності ТОВ «АртРесурсГруп» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі від 26.09.2024 № 990614202400970, а також орендувало офісне приміщення за адресою:

АДРЕСА_2 .

Відповідно до наказу ТОВ «АртРесурсГруп» від 03.01.2025 № 2 «Про покладення відповідальності за укладення та супроводження договорів поставки і придбання нафтопродуктів» на ОСОБА_4 покладено повну відповідальність за: підготовку, погодження та укладення від імені Підприємства договорів поставки та придбання нафтопродуктів; супроводження виконання таких договорів, включаючи оформлення заявок на відвантаження, рахунків на оплату, видаткових накладних, актів приймання-передачі товару та товарно-транспортних накладних; достовірність відомостей, зазначених у договорах (контрактах), додатках до них та супровідних документах, що складаються або погоджуються нею в межах наказу; відповідність фактично поставленого (придбаного) товару найменуванню, кількості, якості та іншим характеристикам, заявленим у відповідних договорах та товарно-транспортних накладних; взаємодію з контрагентами Підприємства з питань поставки та придбання нафтопродуктів у межах повноважень, наданих наказом.

Також зазначеним наказом на ОСОБА_4 покладено обов`язок перед підписанням кожного договору поставки/придбання нафтопродуктів здійснювати перевірку контрагента та якісних характеристик товару, а також забезпечувати наявність документів, що підтверджують якість товару (паспорт якості, сертифікат відповідності тощо), відповідно до вимог чинного законодавства України.

На початку лютого 2025 року, але не пізніше 13.02.2025, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, з ОСОБА_4 як менеджером з оптової торгівлі ТОВ «АртРесурсГруп» з використанням інтернет-месенджеру «Telegram» зв`язалась особа на ім`я ОСОБА_7 (повні анкетні та контактні дані особи під час досудового розслідування встановити не вдалося), яка представилася уповноваженим представником ТОВ «Зак Оіл», та замовила постачання 15 000 літрів абсорбенту газоконденсатного у с. Дубове Тячівського району Закарпатської області.

Під час спілкування ця особа також поцікавилася можливістю придбання приблизно 15 000 літрів бензину марки А-92 за ціною, нижчою від ринкової, з його доставкою за тією самою адресою. При цьому, ОСОБА_7 повідомив, що документи, які підтверджують походження пального, йому не потрібні, оскільки, за його словами, він мав намір використовувати таке пальне для особистих потреб, а оплату здійснити готівкою, без відображення у податковому обліку.

На вказану пропозицію ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаною з вимогами законодавства, яке регулює виробництво та обіг пального, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що у неї є можливість придбати бензин марки

А-92 невідомого походження без належних первинних фінансово-господарських документів, зокрема паспортів якості та сертифікатів відповідності, як це передбачено положеннями ч. 6 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за ціною, нижчою за ринкову, погодилася здійснити постачання бензину марки А-92 орієнтовним об`ємом 15 000 літрів.

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут на території с. Дубове Тячівського району Закарпатської області незаконно виготовленого пального, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.02.2025, через Telegram-канал здійснила незаконне придбання з метою подальшого незаконного збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи за власні кошти за ціною, нижчою за ринкову, необлікованого бензину марки А-92 загальним об`ємом 17 000 літрів без відповідних документів, що підтверджують його походження, якість та законність виготовлення. Згідно з досягнутої домовленості зазначене пальне необхідно було забрати з с. Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області.

Водночас з метою виконання досягнутої домовленості в частині постачання абсорбенту газоконденсатного ОСОБА_4 від імені ТОВ «АртРесурсГруп» на підставі договору поставки від 02.01.2025 № 4, укладеного з ТОВ «Профіт Нафт», придбало у зазначеного підприємства 15 000 літрів абсорбенту газоконденсатного.

Надалі для незаконного транспортування з метою збуту незаконно виготовленого бензину марки А-92 загальним об`ємом 17 000 літрів разом із офіційно придбаним абсорбентом газоконденсатним загальним об`ємом 15 000 літрів на територію с. Дубове Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 , приховуючи свої протиправні наміри щодо незаконного транспортування з метою збуту незаконно виготовленого пального, звернулася до директора ТОВ «Укрмагістраль», яке займається вантажними транспортними перевезеннями, та з яким у Підприємства був укладений відповідний договір, якого ввела в оману щодо дійсного найменування і походження вантажу, з проханням здійснити перевезення нібито 32 000 літрів абсорбенту газоконденсатного, з яких приблизно 17 000 літрів підлягали завантаженню у с. Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області, а 15 000 літрів – у м. Кременчуці Полтавської області.

Для здійснення зазначеного перевезення ТОВ «Укрмагістраль» надало транспортний засіб марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , із цистерною марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_4 та дійсним характером вантажу.

Крім того, з метою приховування факту транспортування незаконно виготовленого бензину марки А-92 та надання своїм діям вигляду законних, 13.02.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «АртРесурсГруп» за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 94, кв. 218, забезпечила виготовлення товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 13.02.2025 № 1028, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про перевезення зазначеним транспортним засобом 32 000 літрів газоконденсатного абсорбенту.

Зазначену товарно-транспортну накладну ОСОБА_4 передала водію ОСОБА_8 для використання під час транспортування вантажу, чим забезпечила прикриття незаконного переміщення незаконно виготовленого бензину марки А-92 територією України з метою його подальшого незаконного збуту.

13 лютого 2025 року ОСОБА_8 , використовуючи транспортним засобом марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , із цистерною марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив завантаження у м. Кременчук Полтавської області 15 000 літрів абсорбенту газоконденсатного, а 14.02.2025 – 17 000 літрів незаконно виготовленого бензину марки А-92 у с. Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області, завантаження якого було здійснено з іншої автоцистерни, реєстраційні номерні знаки якої під час досудового розслідування встановити не вдалося.

Після завантаження зазначених паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_8 , керуючи вказаним транспортним засобом, вирушив до Тячівського району Закарпатської області.

Однак 16.02.2025 протиправну діяльність ОСОБА_4 було викрито працівниками Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області під час проведення огляду місця події, у ході якого, серед іншого, вилучено 17 000 літрів незаконно виготовленого бензину марки А-92.

Так, згідно з висновку експерта від 26.06.2025 № 4729/25-34 частина рідин із наданих на дослідження зразків, відібраних із цистерни марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , за встановленими фізико-хімічними показниками належить до відноситься до некондиційного «палива альтернативного для бензинових двигунів» щодо бензину марки А-92.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: незаконне придбання з метою збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовленого пального.

15 вересня 2026 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Закарпатської обласної прокуратури якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду має беззастережно та у повному обсязі визнати свою вину у об`ємі обвинувачення.

У зазначеній угоді сторонами погоджено, призначення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, покарання у виді штрафу розміром 5 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100 300 гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлено пального марки А-92, яке знаходиться у відсіках № 3 (об`ємом 2000 літрів), № 4 (об`ємом 3000 літрів), № 6 (об`ємом 3000 літрів), № 7 (об`ємом 7000 літрів) та № 8 (об`ємом 2 000 літрів), які знаходяться у цистерні марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні надав частину письмових доказів з матеріалів кримінального провадження, які свідчать про обґрунтованість укладеної угоди, процесуальних витрат, документи, які характеризують особу обвинуваченої та щодо належності речових доказів відповідним особам, та зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив керуючись статтями 100, 124, 174, 474, 475 КПК України, прошу суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_4 , визнати її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу 100 300 гривень з конфіскацією та знищенням 17 000 літрів незаконно виготовленого пального, вирішити долю інших речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, скасувати арешт на майно, щодо якого відпала необхідність у подальшому застосуванні цього заходу, та стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати в розмірі 24 440 гривень 32 копійки.. Крім того уточнив, відповідно до ст. 100 КПК України, прошу суд конфіскувати та знищити 17 000 літрів незаконно виготовленого пального, вилученого 16.02.2025, яке перебуває у відсіках № 3, 4, 6, 7 та 8 напівпричепа-цистерни TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 . Щодо інших речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України, прошу 15 000 літрів газоконденсатного абсорбенту, автомобіль DAF XF та напівпричіп-цистерну TRAILOR повернути законним власникам після виконання рішення щодо знищення пального, за відсутності інших правових підстав для їх утримання, а документи залишити в матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 також вважали можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між ОСОБА_4 та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз. Щодо думки прокурора про повернення речових доказів, не заперечують.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: незаконне придбання з метою збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовленого пального.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 15.09.2026 року між прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 204 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне перерахування на потреби Збройних Сил України грошових коштів у розмірі 20 000 гривень та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100, 174 КПК України.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2026 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071140000048 від 17.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100300 (сто тисяч триста) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовленого пального.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експертів, що згідно акту здачі приймання висновку експертів № 4729/25-34 складає 10177 (десять тисяч сто сімдесят сім) гривень 92 копійки та згідно довідки про витрати на проведення експертизи матеріалів речовин та виробів від 30.06.205 № СЕ-19/107-25/6075-ФХД складає 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок, разом стягнути 24440 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок) гривень 32 копійки, в дохід держави.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2025 року (справа №305/517/25, провадження 1-кс/305/65/25), який частково вже був скасований ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.04.2025 року (справа №305/517/25, провадження 1-кс/305/114/25).

Речові докази:

- транспортний засіб - автомобіль марки DAF моделі ХF 95.380 білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_3 , після вступу вироку в законну сил, у повернути власнику ОСОБА_9 ;

- напівпричіп - спеціалізований (цистерна) марки ТRAILOR, сірого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_3 , після вступу вироку в законну силу, повернути власнику ОСОБА_9 ;

- газоконденсатний абсорбент, який знаходиться у відсіках № 1 (об`ємом 6000 літрів), № 2 (об`ємом 4000 літрів), № 5 (об`ємом 5000 літрів), які знаходяться у цистерні марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , після вступу вироку в законну силу, повернути власнику ТОВ «АртРесурсГруп»;

- товаро-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1028 від 13.02.2025, після вступу вироку в законну силу, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- пальне марки А-92, яке знаходиться у відсіках № 3 (об`ємом 2000 літрів), № 4 (об`ємом 3000 літрів), № 6 (об`ємом 3000 літрів), № 7 (об`ємом 7000 літрів) та № 8 (об`ємом 2 000 літрів), які знаходяться у цистерні марки TRAILOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , після вступу вироку в законну силу, конфіскувати та знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua