Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №344/6201/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6201/26

Провадження № 2/344/4581/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Галицької міської ради Івано-Франківської області, Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Галицької міської ради Івано-Франківської області, Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з її сином ОСОБА_4 . Від спільного подружнього життя у них народилася дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка доводиться їй онучкою.

Відповідач, ОСОБА_3 , у вересні 2017 року відвела свою дочку ОСОБА_5 до школи, а саме в Дубовецький ліцей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області, а сама пішла в невідомому напрямку, навіть, не потурбувалась про те, хто забере дівчинку зі школи. З того часу, по сьогоднішній день, її ніхто не бачив.

Листом Івано-Франківського районного управління поліції відділення поліції № 3 (м. Галич) ОСОБА_1 повідомлено, що працівниками поліції проведено перевірку по факту зникнення ОСОБА_3 та неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2010 р.н., однак, встановити місце знаходження її не представилось можливим, оскільки остання відсутня за місцем проживання з 2017 року та місце її перебування невідоме.

Окрім того, ними рекомендовано їй звернутися у відповідні інстанції для встановлення опіки над дитиною. За життя про дівчинку піклувався та дбав її батько, ОСОБА_4 , який є сином позивачки. Однак, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті батька, дитині виповнилося 13 років. Мати, так і не появлялася в житті дитини, абсолютно не цікавилась дочкою, не турбувалася про неї.

З часу смерті батька, дитина залишилась повністю на її утриманні. В той же час, документи про опіку та піклування, з часу смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за онукою не оформлялись.

На час звернення до суду, дівчинка закінчує 9 клас Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області і має намір вступати на навчання до коледжу в місті Івано-Франківську. Відповідно, неповнолітній дитині, необхідно мати законного представника, який в її інтересах зможе вчиняти будь-які необхідні для неї дії та правочини.

Позивачкою зазначається, що у неї та онучки тісні та дружні взаємовідносини.

Отже, зараз ОСОБА_5 навчається в 9-Б класі Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області та проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рідна мати дитини не спілкувалася з дочкою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не цікавилась її станом здоров`я, навчанням, успіхами у школі, досягненнями у спорті, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу та й до неї вцілому.

З осені 2017 року відповідачка постійно відсутня у житті дитини. Належної материнської підтримки та турботи дочці, перш за все моральної, у зв`язку зі смертю її батька не надала.

На даний час поведінку матері змінити на краще не можливо. Ухилення Відповідачки від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини - дочки ОСОБА_5 , створює умови, які шкодять її інтересам, позбавляють її можливості жити хоча б в неповній сім`ї. Будь-які перешкоди у вихованні дитини у Відповідача відсутні.

Фактично Відповідач за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх материнських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без материнської уваги і турботи у час, коли дитина потребувала цього найбільше, а її поведінка відносно дочки є свідомим нехтуванням нею своїми материнськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав.

Після смерті батька дівчинки всі питання щодо її виховання та утримання вирішуються позивачкою, бабусею, без жодної участі та підтримки з боку Відповідача.

Враховуючи наведене просить суд позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її піклувальником бабусю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення дитиною повноліття.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. У встановлений судом в ухвалі строк відзив на позов не подала.

Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення позову.

Представник служба у справах дітей Галицької міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні просила суд позов задовольнити, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

Згідно ч.1,2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, прокурора, представника, Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_2 , батьками якої зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 04.06.2024 року (а.с.14).

Як вбачається з копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні ВАТ «ПРЕСМАШ» від 06.06.2011 року ОСОБА_3 була зареєстрована разом із ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно копії медичного свідоцтва про смерть, перекладеного з польської мови на українську мову, від 05.01.2023 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Мохув Республіки Польща (а.с.16), що також підтверджується копією скороченого актового запису про смерть, перекладеного з польської мови на українську мову (а.с.17).

14.01.2023 року ОСОБА_1 видано свідоцтво на поховання ОСОБА_4 (а.с.18).

Листом Івано-Франківського районного управління поліції відділення поліції № 3 (м. Галич) ОСОБА_1 повідомлено, що працівниками поліції проведено перевірку по факту зникнення ОСОБА_3 та неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2010 року народження, однак, встановити місце знаходження її не представилось можливим, оскільки остання відсутня за місцем проживання з 2017 року та місце її перебування невідоме (а.с.19).

Із витягу з реєстру Івано-Франківської територіальної громади від 08.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.10.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).

Згідно з інформацією вказаною в довідці Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області №197/01-19 від 14.10.2025 року, ОСОБА_2 , регулярно відвідує заняття, навчається старанно, бере активну участь у шкільних та позашкільних заходах. Дитина завжди охайна та доглянута. Опікується дитиною бабуся. Мати, ОСОБА_3 , з вересня 2017 року не підтримує контактів із закладом освіти, Дубовецьким ліцеєм, у якому навчається її донька, та не спілкується з учителями, зокрема з класним керівником. Контактна інформація матері є недійсною (а.с.20).

Згідно копії Довідки Дубовецької сільської ради від 23.01.2026 року №10 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації разом з бабусею по батьковій лінії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Бабуся ОСОБА_1 піклується та утримує онуку ОСОБА_2 (а.с.12).

24.06.2026 року рішенням Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини щодо можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.99).

З подання Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вбачається, що під час обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками Служби у справах дітей встановлено, що житлово-побутові умови є задовільними та відповідають потребам дитини. У квартирі створені належні умови для проживання, навчання та відпочинку ОСОБА_8 . За результатами спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено наявність між ними близьких, довірливих та доброзичливих взаємовідносин. Між бабусею та онукою сформувався міцний емоційний зв`язок, заснований на взаємній повазі, турботі, взаєморозумінні та підтримці. ОСОБА_1 бере активну участь у житті онуки, цікавиться її навчанням, потребами та особистими інтересами, надає їй необхідну моральну, емоційну та побутову підтримку. Вона усвідомлює відповідальність, пов`язану з виконанням обов`язків піклувальника, та виявляє готовність забезпечувати належні умови для проживання, навчання, розвитку та виховання дитини, а також захист її прав та законних інтересів.

У свою чергу, ОСОБА_2 позитивно ставиться до бабусі, довіряє їй та сприймає її як близьку людину, до якої може звернутися за допомогою, порадою та підтримкою. Взаємовідносини між бабусею та онукою мають стабільний, доброзичливий та взаємопідтримуючий характер.

Відтак, за результатами розгляду поданих документів, обстеження умов проживання, а також оцінки можливостей заявниці щодо забезпечення належних умов для проживання, навчання, розвитку та захисту прав дитини Службою у справах дітей встановлено, що ОСОБА_1 відповідає вимогам, установленим законодавством до кандидатів в опікуни/піклувальники. З урахуванням викладеного Службою у справах дітей підготовлено висновок про можливість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути потенційною піклувальницею ОСОБА_2 . ОСОБА_1 взято на облік потенційних кандидатів в опікуни/піклувальники та внесено відповідні відомості до ЄІАС «ДІТИ» за №0917-233 від 03.09.2026 року.

Враховуючи наведене, беручи до уваги родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позитивний характер їхніх особистих взаємовідносин, наявність між ними близького емоційного зв`язку та взаємної підтримки, належні житлово-побутові умови, стан здоров`я, матеріальне забезпечення ОСОБА_1 , відсутність обставин, які перешкоджають виконанню нею обов`язків піклувальника, а також її готовність забезпечувати права та законні інтереси дитини, Служба у справах дітей вважає доцільним встановлення піклування над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її піклувальницею (а.с.120-123).

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав ( тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

З копії висновку щодо можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Дубовецької сільської ради від 24.06.2026 року №01/06-26 вбачається, що службою у справах дітей Дубовецької сільської ради здійснено виїзд за місцем проживання дитини, а саме: АДРЕСА_1 , встановлено, що дитина зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але фактично проживає на території Дубовецької сільської ради спільно з дідусем. Умови проживання задовільні. Зі слів дитини з мамою вона довготривалий час не підтримує відносини, не знає її місцеперебування.

Так, згідно зазначеного висновку, в інтересах неповнолітньої дитини, комісія з питань захисту прав дитини Дубовецької сільської ради вважає: за можливе та доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.100-101).

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.2 ст.171 СК України дитина може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Допитана у судовому засіданні у присутності представника органу опіки на піклування ОСОБА_2 зазначила, що вона проживає із бабусею з кінця літа 2026 року. До зазначеного періоду часу вона з 5-ти років проживала з дідусем по маминій лінії та дядьком в с.Дубівці. Мама з нею не проживала з 2017 року, не приїжджала, не приходила, не телефонувала. Матір ніхто не розшукував. Вважає за доцільне позбавити її матір батьківських прав щодо неї, та бабусю призначити її піклувальником.

Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 тривалий час свідомого нехтує своїми обов`язками щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не цікавиться її життям, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Перешкод, які би не давали відповідачці можливості піклуватися про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_2 , цікавиться її життям, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , є обгрунтованим, таким, що відповідає інтересам дитини, та підлягає задоволенню.

Такий крайній захід спрямований на захист інтересів дитини з метою забезпечення її належного виховання, розвитку, навчання, медичного та соціального нагляду.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачень з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 20 Конвенції дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Як встановлено судом, батько неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Мохув Республіки Польща (а.с.16).

В силу ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена(ст. 59ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Оскільки в даному випадку наявні підстави для позбавлення матері неповнолітньої ОСОБА_2 батьківських прав, а батько дитини помер, то дитина набуває статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та потребує встановлення над нею піклування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.244 СК України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа, при призначенні якої органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Згідно висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про можливість бути потенційним опікуном/піклувальником №К/784 від 03.09.2026 року Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради прийняла висновок про можливість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути потенційною піклувальницею, її взято на облік потенційних кандидатів у опікуни/піклувальники та внесено відповідні відомості до ЄІАС «ДІТИ» за №0917-233 від 03.09.2026 року.

Як встановлено із зазначеного висновку та враховується судом при розгляді справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданого Департаментом інформатизації МВС України, №ФОВА-006386217, на території України станом на 05.06.2026 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності - відсутні; відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості - відсутні, відомості про розшук - відсутні. Відповідно до довідки від 20.08.2026 року, виданої Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі не притягувалася. Відповідно до медичного висновку, виданого 22.07.2026 року ЛДЦ "КЛІНІКА СВЯТОГО ЛУКИ", у ОСОБА_1 відсутні захворювання, розлади чи стани, за наявності яких особа комеже бути опікуном дитини, згідно з переліком, затвердженим МОЗ.

Відповідно до довідки про доходи від 19.08.2026 року, виданої ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 - пенсіонерка. Сума нарахованого доходу за період з березня по серпень 2026 року станові 63483.96 грн. Під час обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками Служби у справах дітей встановлено, що в сім`ї панують теплі, турботливі та доброзичливі відносини. В квартирі створено задовільні умови для проживання та виховання дитини (а.с.124).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність встановлення над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклування, призначивши її піклувальником бабусю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з положенням ч.1 ст.180 та ч.3 ст.181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як вбачається із відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів №3387710 від 30.09.2026 року, на запит суду, за період з 1-го квартала 2025 року по 2-й квартал 2026 року ОСОБА_3 , отримала дохід в розмірі 161 303 грн. (а.с.140)

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 , як матір дитини, не звільняється від обов`язку щодо її утримання, а відтак підлягає стягненню з ОСОБА_3 , аліменти на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1 756 (одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 31.03.2026 року до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Галицької міської ради Івано-Франківської області, Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 756 (одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 31.03.2026 року до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , піклувальником неповнолітньої онуки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2026 року