Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №344/19546/26
Суддя: Татарінова О. А.
Справа № 344/19546/26
Провадження № 2-а/344/201/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого – судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 24 вересня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R801283 за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Згідно тексту постанови ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою, чим допустив порушення правил військового обліку, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
При тому, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликали для розгляду справи про адміністративне правопорушення, він не мав змоги ні надати пояснення, ні загалом дізнатись про те, що його притягають до адміністративної відповідальності, ні скористатися допомогою адвоката.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, з дитинства. Він отримує допомогу особам з інвалідністю, що підтверджується довідкою №3417 від 29.09.2026.
07.03.2022 він пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами медичного огляду ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.12а Розкладу хвороб, що затверджено Наказом Міністерства оборони України №402.
Однак в подальшому шляхом автоматичної верифікації, через невнесення ІНФОРМАЦІЯ_4 даних про результати ВЛК щодо ОСОБА_1 про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.12а Розкладу хвороб, ОСОБА_1 фактично помилково зараховано на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
26.06.2026 ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 та подав заяву про внесення актуальних даних про його виключення з військового обліку за станом здоров`я до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно штампу ІНФОРМАЦІЯ_6 заява прийнята 26.06.2026.
У відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 отримав відповідь за №122010 від 01.07.2026 про те, що йому доцільно звернутися з цим питанням до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
14.07.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 про внесення відомостей про виключення його з обліку до Єдиного державного реєстру «Оберіг».
Згідно відповіді від 12.08.2026 ОСОБА_1 порекомендували звернутися із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про внесення даних щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 26.08.2026 ОСОБА_1 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 про внесення відомостей про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.
У відповідь, 31.08.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 надано відповідь ОСОБА_1 про те, що йому доцільно звернутися з цим питанням до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання, тобто- ІНФОРМАЦІЯ_6 .
На звернення ОСОБА_1 уже до ІНФОРМАЦІЯ_6 15.09.2026 останніми надано відповідь, що оскільки ОСОБА_1 не перебуває на обліку в жодному ТЦК та СП, то питання виключення його з обліку не належить до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_6 . Для вирішення питання йому знову порекомендували звернутися до ТЦК та СП за місцем проходження військово-лікарської комісії, яка визнала його непридатним.
З наведеного вище, вбачається, що ОСОБА_1 багато разів звертався із заявами до ТЦК та СП із заявою про виключення його з обліку за станом здоров`я. Він жодного разу не отримав повідомлення про те, що не має права на виключення його з військового обліку.
ОСОБА_1 має правові підстави для виключення з військового обліку. Вказану обставину органи ТЦК та СП, до яких багаторазово звертався ОСОБА_1 не заперечували, однак і не вирішували належним чином заяв Позивача про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».
При цьому, 24.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Резюмуючи фактичні обставини справи, вважає, що оскаржувана постанова є протиправною і винесеною без дотримання вимог КУпАП наступних підстав: ОСОБА_1 не є належним суб`єктом статті 210 ч. 3 КУпАП, адже відносно нього є чинне рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. ОСОБА_1 не ухилявся від виконання обов`язку, а навпаки — активно намагався привести свій військово-обліковий статус у відповідність до рішення ВЛК, що доводиться його численними зверненнями до ТЦК та СП. Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_2 грубо порушено вимоги норм КУпАП щодо порядку вчинення цих дій.
ОСОБА_1 неодноразово сам прибував до ІНФОРМАЦІЯ_6 , особисто подавав заяви, вжив усіх можливих заходів до упорядкування свого статусу в Реєстрі «Оберіг». Втім, його заяви не вирішені належним чином, жодних вказівок щодо необхідності постановлення на облік ОСОБА_1 не отримував, натомість- без повідомлень, повісток, інформування про розгляд матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R801283.
Враховуючи наведене просить суд постанову від 24.09.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №R801283 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
21.10.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що 24.09.2026 року позивач був особисто повідомлений про притягнення його до адміністративної відповідальності, шляхом отримання копії електронної постанови, яка автоматично направлена до персонального електронного кабінету Позивача та доступна до перегляду в застосунку «Резерв+». Оскільки Позивач є користувачем застосунку «Резерв+», що підтверджується доданим до позовної заяви витягом з застосунку, останній мав змогу і необхідність ознайомитися зі змістом постанови прийнятої на підставі поданої ним особисто заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП Позивачу було достеменно відомо про факт винесення постанови та накладення штрафу саме 24.09.2026 року. Більш того, закон давав йому право сплатити лише 50% штрафу (8500 грн) протягом 10 днів з моменту винесення постанови у разі такого визнання вини, про що прямо вказано в постанові, однак Позивач це право проігнорував.
Позивача притягнуто до відповідальності за те, що він не став на військовий облік за новою адресою місця проживання (ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Як вбачається з долученої Позивачем Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2615-7002271999, Позивач змінив місце проживання з АДРЕСА_1 ) ще 28.07.2025 року. Згідно з наданим витягом з ЄДРПВР (Облікова картка) Позивач з 03.09.2010 р. перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Однак на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач став лише 24.09.2026 року. Тобто Позивач ігнорував обов`язок стати на військовий облік за новим місцем проживання більше ніж на 1 рік в умовах повномасштабної війни.
Дії Відповідача щодо кваліфікації порушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП є абсолютно правомірними. Обов`язок перебувати на військовому обліку за місцем проживання є безумовним і не залежить від суб`єктивної оцінки особою правильності внесених до реєстрів даних. У разі виявлення невідповідностей особа зобов`язана самостійно звернутися до відповідного органу для їх уточнення.Просять суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
03.04.2009 року ОСОБА_1 видано копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 замість військового квитка, із якого вбачається, що він непридатний до військової служби та знятий з військового обліку (а.с.23-24).
09.10.2015 року ОСОБА_1 видано довідку до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА №165477 відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено 3-тю групу інвалідності з дитинства (а.с.18).
28.06.2016 року ОСОБА_1 видано посвідчення Серія НОМЕР_2 та надано державну соціальну допомогу, як дитині інваліду з дитинства (а.с.25-26).
07.03.2022 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами медичного огляду ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.12а Розкладу хвороб, що затверджено Наказом Міністерства оборони України №402, про що видано Довідку №8/346 від 07.03.2022 року (а.с.22).
З копії Довідки від 28.07.2025 року №2615-7002271999 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.20).
З копії витягу із електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів, мобільного додатку Резерв +, який долучено позивачем до матеріалів справи та який сформованного 29.12.2025 року ОСОБА_1 не перебував на обліку (а.с.27).
26.06.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про свідчить відмітка на заяві, та подав заяву про внесення актуальних відомостей про його виключення з військового обліку за станом здоров`я до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» на підставі Довідки ВЛК №8/346 від 07.03.2022 року (а.с.28).
З копії листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що внесення змін в ЄДРВРП «Оберіг», може проводити тільки ТЦК та СП, в якому ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію та виключення з військового обліку. ОСОБА_1 необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також оскільки він являєтесь особою з інвалідністю, для уникнення оповіщення (повісток) зазначили про можливість оформлення відстрочки від мобілізації, звернувшись до ЦНАП або у застосунку Резерв + (а.с.29).
Як вбачається з листа ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.08.2026 року ОСОБА_1 звертався із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та виключення його з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».
Так, згідно зазначеного листа відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ЄДРПВР) ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зв`язку з чим у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутня можливість внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку. Рекомендовано звернутися із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_12 про внесення змін у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних, резервістів із наданням медичних документів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.30-31).
26.08.2026 року ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_12 із заявою про внесення змін у Єдиний державний реєстр «Оберіг» на підставі Довідки ВЛК №8/346 від 07.03.2022 року (а.с.32-35).
З відповіді т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 31.08.2026 року на заяву ОСОБА_1 вбачається, що у зв`язку з відсутністю інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з метою повного охоплення військовим обліком громадян України в рамках реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 Вас. ( ОСОБА_1 1992 року народження), шляхом автоматичної верифікації було зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому документація за результатами проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_5 не передавалась, в теперішній час підстави для внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Реєстру у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні. Для внесення даних про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомлено необхіднісь з оригіналом військово-облікового документа, паспорта, медичних документів звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання або виключення з військового обліку для вирішення питання по факту його заяви (а.с.34а).
24.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R801283 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУаАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000,00 грн.
Згідно зазначеної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку (а.с.12-13).
Із копії заяви ОСОБА_1 від 24.09.2026 року вбачається, що ним зазначається про допущення порушення правил військового обліку. А саме: у семиденний строк після зміни місця проживання не став на військовий облік та не повідомив ТЦК та СП про зміну своїх персональних даних, чим порушив вимоги законодавства, відповідальність за що передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнав та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви підтвердив, що він ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.
З копії довідки начальника відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 29.09.2026 року №3417 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю у розмірі 2595 грн. безтерміново (а.с.17).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ч.1статті - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.2 статті - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.3 статті -вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Так, у постанові №R801283 від 24.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП зазначено, що військовозобов"язаний ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку.
Відповідно до Закону України « Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
Так, як встановлено судом 03.04.2009 року ОСОБА_1 видано копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 замість військового квитка, із якого вбачається, що він непридатний до військової служби та знятий з військового обліку (а.с.23-24).
07.03.2022 позивач повторно пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами медичного огляду ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.12а Розкладу хвороб, що затверджено Наказом Міністерства оборони України №402, про що видано Довідку №8/346 від 07.03.2022 року (а.с.22).
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які несуть відповідальність за статтею 210 ч. 3 КУпАП.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, (ст.10 КУпАП).
Вказане свідчить, що факт вчинення правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210 КУпАП, не є доведеним в межах даної справи.
Доводи зазначені у відзиві, а саме заява про визнання порушення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає, що винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову № R801283 від 24 вересня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.3 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя О.А. Татарінова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua