Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №342/532/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/532/26

Провадження № 2/342/647/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Боднарчук Уляна Максимівна, до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що її батьками є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя, 02 листопада 2023 року ОСОБА_6 зробив письмове розпорядження на випадок смерті, яким все своє майно заповів позивачці. Даний заповіт зареєстрований в реєстрі за № 25-84, посвідчений старостою Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ніким не скасований та не оскаржуваний.

Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно, до якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1 . Бажаючи реалізувати право на спадщину за заповітом, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Р.Р. Яшана із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в тому числі й на вищевказаний житловий будинок.

Нотаріусом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 06.09.1989 виконкомом Городенківської районної ради, спадкове господарство належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6 . Наведені обставини унеможливлюють визначити частку спадкодавця у спадковому будинковолодінні, про що 09 квітня 2026 року видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 9302- 31.

Спадкове господарство побудоване на земельній ділянці площею 0,25 га.

Колгоспний двір був припинений після введення в дію Закону України «Про власність» - з 15.04.1991. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Станом на 15.04.1991 у спадковому господарстві проживали та були зареєстровані: тато позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мама позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідачка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідачка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідачка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Після смерті батька позивачка вступила в управління спадковим майном та вчасно звернулася до нотаріуса, однак через обставини, встановлені нотаріусом, змушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 20.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Боднарчук У.М., скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст.193 ЦПК України, подали до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 та просять визнати за кожним з них право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що спадкове будинковолодіння зареєстровано за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_6 . Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Станом на 15 квітня 1991 року (час припинення колгоспних дворів) у спадковому господарстві проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже, кожному члену даного колгоспного двору належить по 1/6 частці будинковолодіння. Позивачі за зустрічним позовом бажають зареєструвати право власності на належні їм частки у колгоспному дворі, розташованому по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим просять визнати за ними право власності на дані частки. Позивачка за первісним позовом може претендувати на 1/6 частку у даному колгоспному дворі, як член колгоспного двору, та на 2/6 частки в порядку спадкування після смерті спадкодавців.

Ухвалою суду від 10.06.2026 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 20.07.2026 закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Судове засідання, призначене на 10.08.2026, було відкладено за клопотанням представника відповідачів-позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвоката Боднарчук У.М.

У судові засідання, призначені на 28.09.2026 та на 14.10.2026, учасники справи не з`явилися.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 01.07.2026 подала до суду заяву та просить судовий розгляд справи проводити без неї.

Представник відповідачів-позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвокат Боднарчук У.М. 29.09.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі відповідачів-позивачів, просить ухвалити судове рішення, яким задовольнити вимоги відповідачів-позивачів у повному обсязі.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У Постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період з 31.01.1966 по 19.01.1996 регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання законної сили ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 06 вересня 1989 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 102 від 14 червня 1989 р., вбачається, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_2 належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 06.12.1976 № 1514-ІХ село Чортовець перейменовано на село Назаренкове; згідно Постанови Президії Верховної Ради України № 3278-ХІІ від 11.06.1993 селу Назаренкове відновлено колишнє найменування - село Чортовець; вулицю Крупської у с. Чортовець перейменовано на АДРЕСА_1 , що стверджується копією довідки № 255, виданої 08.04.2026 Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

Згідно інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 86735, виданої 10.09.2025 ОКП «КМБТІ» згідно архівних даних станом на 31.12.2012, нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , належить голові колгоспного двору ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 06.09.1989 на підставі рішення цього ж виконкому № 102 від 14.06.1989, реєстровий № 771.

Верховний Суд у постановах від 03 травня 2022 року в справі № 520/5386/15-ц, від 22 листопада 2023 року в справі № 689/1693/20 та ін. зазначив, що колгоспний двір – це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовували майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.

Положення статей 17, 18 зазначеного Закону щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за правовими нормами, які регулювали питання права власності цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, які втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам (частина перша статті 112 ЦК Української РСР).

У частині другій статті 123 ЦК Української РСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Отже, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини (постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року в справі № 454/1187/17-ц).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом – аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

За змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працювали у міжгосподарських організаціях, відносилися до суспільної групи колгоспників.

Копіями витягів з погосподарських книг Чортовецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, виданих Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, підтверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 - колгоспний двір, членами колгоспного двору були:

- у 1986-1990 роках (особовий рахунок № НОМЕР_1 ): голова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце роботи – колгосп ім. Леніна, тракторист; дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи – колгосп ім. Леніна, член ланки; дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , учениця 2-7 класів Назаренківської середньої школи; дочка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , учениця 1-6 класів Назаренківської середньої школи; дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , учениця 1-2 класів Назаренківської середньої школи; дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- у 1991-1995 роках (особовий рахунок № НОМЕР_2 ): голова сім`ї ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце роботи – колгосп ім. Леніна, тракторист; дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи – колгосп ім. Леніна, член ланки; дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , учениця 8-11 класів Назаренківської середньої школи та Івано-Франківського училища; дочка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , учениця 7-11 класів Назаренківської середньої школи, вибула в господарство № 705 10.12.1995; дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , учениця 4-9 класів Назаренківської середньої школи; дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , учениця 1-5 класів Назаренківської середньої школи.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли введений в дію Закон України «Про власність», у зв`язку з чим правового значення буде мати належність членів до колгоспного двору саме на цю дату.

Всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.

Станом на 15.04.1991 у господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; дочка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією довідки № 269, виданої 21.04.2026 Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

З наведеного слідує, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/6 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.

Член колгоспного двору ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 роки у м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 329 від 03 травня 2022 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 03 травня 2022 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_5 померла після ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.

За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Частина 1 ст.1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; на день її смерті за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копією довідки про останнє місце реєстрації громадянина на день його смерті № НОМЕР_4 , виданої 17.04.2026 ЦНАП Городенківської міської ради.

Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 08 травня 1976 р. Чортовецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та спадкодавець ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були подружжям, актовий запис № 22 від 08 травня 1976 р.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що стверджується копіями: повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 23 травня 2026 р. Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_18 присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », актовий запис № 9 від 26 лютого 1977 р.; повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого 17 січня 2019 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, з якого вбачається, що ОСОБА_18 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_20 », актовий запис № 18 від 01 жовтня 1997 року.

Відповідачі-позивачі: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , також є дочками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що підтверджується копіями:

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 25 березня 1978 р. Назаренківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_24 присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », актовий запис № 19 від 25 березня 1978 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_9 , виданого 04 листопада 1995 р. Чортовецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у зв`язку із одруженням змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_26 », актовий запис № 32 від 04.11.1995;

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , виданого 25 квітня 1981 р. Назаренківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_27 присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », актовий запис № 23 від 25 квітня 1981 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_11 , виданого 01 серпня 1999 р. Чортовецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , у зв`язку із одруженням змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_29 », актовий запис № 14 від 01.08.1999;

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 , виданого 14 лютого 1985 р. Назаренківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_30 присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », актовий запис № 4 від 14 лютого 1985 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_13 , виданого 28 липня 2002 р. Чортовецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , у зв`язку із одруженням змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_32 », актовий запис № 7 від 28.07.2002.

ОСОБА_5 заповіту не вчиняла, що стверджується копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70426515, виданої 25.10.2022 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р., та копією повідомлення Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради № 25-37 від 29.03.2023.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є: її чоловік ОСОБА_6 та дочки: позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , відповідачі-позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 судом не встановлено.

Із копії спадкової справи № 142/2022, наданої суду приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р., вбачається, що дочки спадкодавця: позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та відповідачі-позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи спадкоємцями першої черги за законом, спадщину після смерті матері ОСОБА_5 не прийняли, оскільки постійно не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Чоловік спадкодавця ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

ОСОБА_6 , прийнявши спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, 25.10.2022 подав приватному нотаріусу Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшану Р.Р. заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю. Цього ж дня ОСОБА_6 подав нотаріусу заяву про те, що питання про виділ на його ім`я 1/2 частки майна, набутого в період перебування в шлюбі з померлою, він не ставить, не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, відмовляється від його оформлення та отримання, оскільки майно є особистою власністю спадкодавця.

31.03.2023 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р. видано ОСОБА_6 три свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 629, № 630 та за № 631, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Чортовецької сільської ради Коломийського (Городенківського) району Івано-Франківської області, площами: 1,7862 га, кадастровий номер 2621682100:08:001:0255; 0,1001 га, кадастровий номер 2621682100:06:002:0075; 0,0763 га, кадастровий номер 2621682101:01:001:0079, що належали померлій на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 565242, ЯЖ № 561973, ЯЖ № 561667.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить також 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належала їй, як члену колишнього колгоспного двору.

Однак, спадкоємець першої черги за законом, який прийняв спадщину, ОСОБА_6 не звертався до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦПК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За заповітом, посвідченим 02.11.2023 старостою Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 25-84, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , житловий будинок з усіма господарськими спорудами та земельними ділянками за адресою АДРЕСА_1 , що належать до нього; грошові заощадження; земельні ділянки (паї) за державними актами (сертифікатом) на його ім`я з кадастровими номерами: 2621682100:06:002:0074; 2621682101:01:001:0078; 2621682100:08:001:0254; 2621682101:01:001:0079; 262168100:06:002:0075; майнові паї заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За заповітами, посвідченими 07.11.2023 старостою Чортовецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованими в реєстрі за № 25-85, № 25-86, № 25-87, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , по 1/3 частині земельної ділянки загальною площею 1,7862 га, кадастровий номер 2621682100:08:001:0255 заповів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Заповіти, складені ОСОБА_6 02.11.2023 та 07.11.2023, не суперечать один одному, тому кожний новий заповіт не скасовує попередній.

Заповіти чинні, зареєстровані у спадковому реєстрі за № 71842435 (номер в реєстрі нотаріальних дій 25-84), № 71841511 (номер в реєстрі нотаріальних дій 25-85), № 71842527 (номер в реєстрі нотаріальних дій 25-86), № 71842309 (номер в реєстрі нотаріальних дій 25-87), що стверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82260716, виданої 19.08.2025 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р.

Член (голова) колгоспного двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 69 років у с. Чортовець Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 321 від 11 липня 2025 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_14 , виданого 11 липня 2025 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_6 помер після ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_17 ) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; на день його смерті за вказаною адресою зареєстрованих не було, що стверджується копією довідки про останнє місце реєстрації громадянина на день його смерті № НОМЕР_15 , виданої 17.04.2026 ЦНАП Городенківської міської ради.

Із копії спадкової справи № 91/2025, наданої суду приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р., вбачається, що позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, посвідченим 02.11.2023, зареєстрованим в реєстрі за № 25-84, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_17 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (19.08.2025). Копією Витягу № 82260714 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 19.08.2025 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р., підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 74487856 (номер у нотаріуса 91/2025), спадкодавець – ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_6 , - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлого немає.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , як спадкоємець за заповітом, посвідченим 02.11.2023, зареєстрованим в реєстрі за № 25-84, 02.03.2026 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на заповідане їй майно.

Приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р. 02.03.2026 та 04.03.2026 видано позивачці-відповідачці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 365, № 366, № 367, № 407 та за № 408, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Чортовецької сільської ради Коломийського (Городенківського) району Івано-Франківської області, площами: 1,1187 га, кадастровий номер 2621682100:08:001:0254; 0,1001 га, кадастровий номер 2621682100:06:002:0074; 0,0761 га, кадастровий номер 2621682101:01:001:0078; 0,1001 га, кадастровий номер 2621682100:06:002:0075; 0,0763 га, кадастровий номер 2621682101:01:001:0079, що належали померлому.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 , заповіданої позивачці-відповідачці ОСОБА_1 , входить також 2/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1/6 частки якого належала йому, як члену колишнього колгоспного двору, а 1/6 частки успадкована ним після смерті дружини ОСОБА_5 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на успадковане майно ОСОБА_6 не оформив.

Підставою звернення позивачки-відповідачки ОСОБА_1 до суду стало те, що постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. № 93/02-31 від 09.04.2026 про відмову у вчиненні нотаріальних дій їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок, видано на ім`я ОСОБА_6 , як голові колгоспного двору, що позбавляє нотаріуса можливості визначити частку померлого у даному житловому будинку.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 06.03.2026, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1985 році, господарські будівлі та споруди – до 1941, у 1991 роках.

Ринкова вартість житлового будинку літ. «А» загальною площею 133,6 кв, житловою площею 93,7 кв, господарських будівель та споруд, що розташований за вищевказаною адресою, станом на 03.04.2026 становить 334 000 грн, що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров`я».

Даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, про що свідчить копія довідки № 256, виданої 08.04.2026 Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набув чинності 03.08.2004, державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 471893586, сформованої 08.04.2026, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи господарств – колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 06.09.1989. Враховуючи, що членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_5 та їх дочки: позивачка-відповідачка ОСОБА_33 , відповідачі-позивачі ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , тому даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав їм на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/6 кожному.

ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував після смерті дружини ОСОБА_5 1/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та фактично став власником, однак до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом на дану частку спадкового майна не звертався. Крім того, йому належить 1/6 частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що, з урахуванням спадщини, становить 2/6 (1/3) частки.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, посвідченим 02.11.2023, зареєстрованим в реєстрі за № 25-84, успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 2/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , та фактично стала власником, однак через те, що спадковий житловий будинок відносився до колгоспного двору і частки членів бувшого колгоспного двору у ньому не визначені, немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дану частку нерухомого майна.

Крім того, позивачці-відповідачці ОСОБА_1 належить 1/6 частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що, з урахуванням спадщини, становить 3/6 (1/2) частки.

Також судом встановлено, що відповідачі-позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 правомірно набули право власності кожна на 1/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , як члени колишнього колгоспного двору, оскільки не вчиняли дій, що можуть свідчити про їх відмову від права власності у порядку ст. 347 ЦК України.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд не знаходить підстав для визнання за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 права власності на житловий будинок в цілому та приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та повного задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зустрічним позовом з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 112, 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1254, 1258, 1261,1268-1270, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Боднарчук Уляна Максимівна, до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , право власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 ;

- відповідачка-позивачка ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 ;

- відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 ;

- відповідачка-позивачка ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_19 ;

- представник відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Боднарчук Уляна Максимівна, адреса робочого місця адвоката: вул. Героїв Євромайдану, 6, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст судового рішення складено 22.10.2026.

Суддя: Андріюк І.Г.