Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №521/15080/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/15080/26

Номер провадження 3/521/4516/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 747268 від 16.08.2026 року про адміністративне правопорушення, 16.08.2026 року, о 17 год. 00 хв. в м. Одесі, по вул. М.Боровського, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які повільно реагують на світло. Згідно Висновку № 001617 від проходження медичного огляду, у встановленому законом порядку, на стан наркотичного сп`яніння явно ухилявся, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та підтримав надані ним письмові заперечення, згідно яких просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що 16.08.2026, на його номер мобільного телефону НОМЕР_3 зателефонував раніше незнайомий йому чоловік, представився ОСОБА_2 і поцікавився чи не може він його підвезти, та який знаходився по вул. Чапаєва, біля бази. Він погодився, так як, інколи в такий спосіб підзаробляє собі на життя, оскільки його пенсія по інвалідності не значна, та його лікування значно перевищує цю суму. Звідки у ОСОБА_2 його номер телефону, йому не відомо. Це була наша перша і остання зустріч. Заначив, що він під`їхав на місце, до якого його в телефонному режимі провів останній. Після чого він сів до нього в автомобіль марки фольксваген тигуан, номер НОМЕР_2 , який знаходився під його керуванням. Він тронувся з місця та проїхав декілька метрів, навіть не встиг запитати на яку адресу відвезти пасажира, як почалося переслідування невідомих чоловіків, одягнених в цивільний одяг та його було зупинено шляхом перекриття руху іншим авто. Пасажир вибіг, і про нього в подальшому йому нічого не відомо. Перебуваючи вже в відділені поліції (розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 53), куди його в подальшому було доставлено співробітниками поліції йому стало відомо, що даний пасажир є особою, що самовільно залишила частину. Зазначеними особами, які мене зупинили, на місце події було викликано поліцейських. По прибуттю яких, протиправні дії відносно нього вчинялись і надалі: незаконний огляд авто, вилучення його особистих речей: телефону і т.д. На запитання поліцейських щодо вживання алкоголю, наркотичних чи інших, заборонених законом, препаратів, він відповів, що нічого подібного не вживав, при собі не має, не має таких речовин в авто, тощо. Однак, його було доставлено до медичного закладу з метою проведення огляду, направленого на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На місці запинки (затримання) не було запропоновано провести такий огляд. Перебуваючи в закладі охорони здоров`я, розташованому за адресою: вул. Віталія Нестеренка, буд. № 9, р-н Слобідка, м. Одеса, його примушували неодноразово здавати біоматеріал у вигляді сечі, оскільки її кількості нібито постійно не вистачало для проведення багаточисленних досліджень. Примушували пити воду, це супроводжувалось із психологічним насиллям, та він виконував вимоги поліцейських, не розуміючи чому в інший спосіб неможливо провести необхідні дослідження. При цьому, він був повністю впевнений, що не перебуває у стані алкогольного, наркотичного, тощо сп`яніння, так як не вживав нічого подібного, і не відмовлявся надати на дослідження необхідний матеріал, чи то сечу, чи кров, тощо. Поліцейські і в подальшому не стали дотримуватися законного порядку проведення огляду, запросили свідків, зафіксували факт недостатньої кількість біоматеріалу (сечі) для висновку проведення огляду якимось документом, який примусили його підписати, не надавши можливості для ознайомлення. Він встиг прочитати декілька рядків заключення лікарів. Свідки були із переліку знайомих поліцейських, дві дівчини, які, підозріло, дуже швидко відгукнулися виступити в якості свідків, були присутні формально, не слідкували за дотриманням правил та порядку проведення даного медичного огляду, не робили зауваження поліцейським щодо перевищення ними своїх повноважень, не реагували на його доводи, пояснення, аргументи, заперечення, тощо. Співробітники поліції, в порушення його прав та норм діючого ззаконодавства України, не знімали всі події та весь процес спілкування з ним, ігноруючи його законні права та зауваження і відносно свідків, щодо яких він має не безпідставні сумніви в їх неупередженості. Далі, його було доставлено до відділення поліції по вул. Мечникова, 53, де було відібрано письмове пояснення, знову ж із застосуванням фізичного та психологічного впливу. Копію його ж пояснення йому дозволили сфотографувати. Після чого, його відпустили, віддали особисті речі, та не надали більше для ознайомлення жодного процесуального документу, як до того не ознайомили з правами та обов`язками.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Суддя заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, статтею 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, факт зафіксовано на боді камеру 471501, 471335 та у Висновку № 001617.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, який зроблено за допомогою боді-камер працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 в лікарні жодним чином не відмовлявся від проходження медичного освідчення. Працівники поліції надали йому певний час для надання біологічного матеріалу (сечі), однак за визначений йому час він фізіологічно не зміг цього зробити та не ухилявся від здачі аналізів, а навпаки, намагаючись виконати вказівки лікаря, пив багато води, декілька разів надавав біологічний матеріал (сечу), однак на думку лікаря її кількості було недостатньо, що відображено на відео, повідомляючи про неможливість здати необхідну кількість сечі. Він особисто пропонував здати інший біологічний матеріал, на що отримав відмову. В зв`язку з цим інспектор поліції визнав це як відмову від проходження огляду, склав протокол про адміністративне правопорушення.

Порядок виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння передбачений «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735. Відповідно до п. 7-13 розділу ІІІ даної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Таким чином, вказана Інструкція чітко передбачає, що для визначення наркотичної речовини обов`язковим є проведення лабораторних досліджень, а предметом такого дослідження можуть бути не тільки сеча, а і слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Крім того, інструкцією чітко визначено, що у випадку неможливості взяти такі зразки біологічних досліджень в обстежуваної особи, як слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, для дослідження може використовуватися кров.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не міг надати необхідну кількість сечі для дослідження, неодноразово пропонував отримати в нього інші біологічні зразки, в тому числі і кров, однак йому в цьому було категорично відмовлено. При цьому, питання, як саме проводити огляд і які зразки для дослідження мають відбиратися, вирішував не тільки лікар в закладі охорони здоров`я, а й працівники поліції, які неможливість надати для дослідження сечу кваліфікували як відмову особи від проходження огляду.

З врахуванням наведеного суддя приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не було проведено відповідно до Інструкції, останній від такого огляду не відмовлявся, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності.

На думку судді неможливо повністю ототожнити поняття відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння через фізичну неспроможність здати відповідні аналізи в принципі з ситуацією, коли особа жодним чином не ухилялася від огляду, але не змогла здати біологічну речовину.

Посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зіст. 252 КУпАПорган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

З врахуванням вищенаведеного приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння та відмови від проходження медичного освідчення у встановленому законом порядку за обставин, вказаних в протоколі, даний факт повністю спростовується наявними матеріалами, поясненнями захисника Зотова А.В., наданими в судовому засіданні, а також наданими документами, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене та на зазначений конституційний припис, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9-11, 130, 221, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: Д.Д. Громік